єдиний унікальний номер справи 546/357/22
номер провадження 2-о/546/15/22
28 липня 2022 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Романенко О.О.,
за участі секретаря судового засідання Захарченко Л.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу № 546/357/22 за спільною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за заявою подружжя,-
встановив:
В червні 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду зі спільною заявою про розірвання шлюбу.
Зазначили, що 21.12.2013 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстрований 21 грудня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 2195. Дана обставина підтверджується свідоцтвом про шлюб від 21.12.2013 р. (бланк серії НОМЕР_1 ).
Від даного шлюбу є діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 13.02.2018 Луцьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області, актовий запис № 387.
Посилаючись на те, що подружнє життя у них не склалося, що шлюбні відносини не підтримують, подальше спільне проживання та примирення між ними є неможливим, просили розірвати шлюб. Шлюбні відносини припинені з травня 2022 року.
Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 30 червня 2022 року відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку окремого провадження з повідомленням (викликом) сторін.
05.07.2022 від заявника ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначено, що він підтримує свою заяву про розірвання шлюбу в повному обсязі, на розірванні шлюбу наполягає, наміру поновлювати шлюбні відносини не має.
15.07.2022 від заявника ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, в якій зазначено, що вона підтримує свою заяву про розірвання шлюбу в повному обсязі, на розірванні шлюбу наполягає, наміру поновлювати шлюбні стосунки не має. 27.07.2022 від заявника ОСОБА_2 надійшла заява, в якій зазначено, що шлюбні відносини припинені у травні 2022 року, викладені підстави розірвання шлюбу та прохання підвищення розміру аліментів, а також про залишення після розірвання шлюбу прізвища « ОСОБА_4 » і не надавати строку на примирення. 28.07.2022 від заявника ОСОБА_2 надійшла заява, в якій зазначено, що її заяву від 27 липня 2022 року, надіслану на електронну адресу суду залишити без розгляду. Окрім цього, 28.07.2022 від заявника ОСОБА_2 надійшла заява, в якій зазначено, що після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_4 ».
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов таких висновків.
Згідно з ч. 3 ст. 293 ЦПК України та п. 4 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає у порядку окремого провадження справи про розірвання шлюбу за заявою подружжя, що має неповнолітніх дітей.
Відповідно до положень Сімейного кодексу України (надалі за текстом - СК України), шлюб може бути розірвано за рішенням суду за спільною заявою подружжя, яке має дітей, в порядку, встановленому ст. 109 цього Кодексу.
Відповідно до частини десятої статті 7 СК України кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
За змістом положень частини першої статті 51 Конституції України, частини першої статті 21 СК України, частини першої статті 24 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частиною третьою статті 56 СК України визначено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Згідно з вимогами ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 109 СК України подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.
При цьому, згідно з роз'ясненнями, які містяться у п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб», розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя, розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст. 109 СК України), провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей.
Згідно зі статтями 104, 114, 115 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання. У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до частини восьмої статті 294 ЦПК України у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.
Відповідно до статті 113 СК України особа має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
ОСОБА_2 зазначила, що після розірвання шлюбу буде іменуватись прізвищем « ОСОБА_4 ».
Окрім цього, відповідно до статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла 10 років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла 10 років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Відповідно до ст. 161 СК України, за наявності спору щодо того з ким із батьків буде проживати малолітня дитина, даний спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Відповідно до ч. 4 ст. 157 СК України батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Предметом даного договору є визначення місця проживання та дії з виховання, навчання, догляду за дитиною або поєднаних цих елементів, спрямованих на забезпечення нормального фізичного, духовного та морального розвитку дитини. Договір укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Той з батьків, хто проживає з дитиною, у разі його ухилення від виконання договору зобов'язаний відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану другому з батьків.
Між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 09.06.2022 укладено договір у відповідності до ст.ст. 157, 160, 181, 189 СК України, про визнання місця проживання дитини, умов її утримання, розміру аліментів та участі батьків у її вихованні, що посвідчений приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Негодою І.В., зареєстрований в реєстрі за № 3195.
Так, заявники досягли згоди щодо утримання дитини та участі у її вихованні шляхом укладення 09 червня 2022 року договору між батьками про визнання місця проживання дитини, умов її утримання та участі батьків у її вихованні, що посвідчений приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Негодою І.В., зареєстрований в реєстрі за № 3195.
Судом встановлено, що заявники намірів поновлювати шлюбні стосунки та примиритись не мають, дитина залишається проживати разом з матір'ю.
Судом встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі заявників, між ними втрачене взаєморозуміння та почуття любові, примирення подружжя та збереження шлюбно-сімейних стосунків між заявниками не можливе і суперечить інтересам подружжя та дитині. Шлюбно-сімейні відносини припинені з травня 2022 року.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Згідно із статтею 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Враховуючи, що заяву про розірвання шлюбу подано за взаємною згодою подружжя, жоден з подружжя не відкликав заяву про розірвання шлюбу протягом встановлено законом строку, заявники наполягають на розірванні шлюбу, суд дійшов висновку, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає розірванню, оскільки існує формально, подальше спільне життя і збереження шлюбу є неможливим та суперечить їх інтересам.
Крім того, суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України, тому заява підлягає задоволенню.
Частиною 3 статті 293 ЦПК України, передбачено, що у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
Оскільки розлад в сім'ї викликаний серйозними причинами і носить стійкий характер, що виключає відновлення колишніх сімейних відносин, суд вважає, що збереження сім'ї є неможливим.
Відповідно до частини сьомої статті 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Керуючись ст.ст. 104, 105, 109, 110-114 СК України, ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 142, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Спільну заяву подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , зареєстрований 21 грудня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 2195.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишити прізвище « ОСОБА_4 ».
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 28 липня 2022 року.
Учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса місця проживання внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 ;
заявник - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса місця проживання внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 .
Суддя О.О. Романенко