28 липня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/16682/21 пров. № А/857/5160/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Затолочного В.С.,
суддів: Большакової О.О., Курильця А.Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року у справі № 380/16682/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, Львівського прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1) про визнання дії та бездіяльності протиправними, (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Кедик М.В., в м. Львів Львівської області 24 січня 2022 року в порядку спрощеного позовного провадження, дата складення повного судового рішення 24 січня 2022 року), -
ОСОБА_1 (надалі також - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з адміністративним позовом до Львівського прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1) (надалі також - ВЧ НОМЕР_1, відповідач 1), Адміністрації Державної прикордонної служби України (надалі також - Адміністрація ДПС, відповідач 2), в якому просив суд:
- визнати протиправною відмову Адміністрації ДПС щодо оформлення та подання до Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області (надалі також - ГУ ПФУ в Львівській області) документів для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі також - Закон № 2262-XII);
- зобов'язати відповідача 2 в установленому порядку оформити та подати до ГУ ПФУ в Львівській області документи для призначення позивачу пенсії за вислугу років на підставі Закону № 2262-XII;
- визнати протиправною відмову ВЧ НОМЕР_1 щодо оформлення та подання до уповноваженого структурного підрозділу Адміністрації ДПС документів для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі Закону № 2262-XII;
- зобов'язати відповідача 1 в установленому порядку оформити та подати до уповноваженого структурного підрозділу Адміністрації ДПС необхідні документи для призначення позивачу пенсії за вислугу років на підставі Закону № 2262-XII.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною відмову Адміністрації ДПС щодо оформлення та подання до ГУ ПФУ в Львівській області документів для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі Закону № 2262-XII.
Зобов'язано Адміністрацію ДПС оформити та подати до ГУ ПФУ в Львівській області документи для призначення позивачу пенсії за вислугу років на підставі Закону № 2262-XII.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач 2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що оскільки у позивача відсутня вислуга 22 календарних роки і більше, він не набув права на пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII, тому відсутні правові підстави для оформлення документів про призначення останньому пенсії за вислугу років та направлення подання про призначення такої пенсії до відповідного територіального органу Пенсійного фонду України.
Більше того, вважає, що позивач не звертався до відповідачів із заявою про призначення йому пенсії за вислугу років, як це передбачено законодавством, відповідного жодного рішення, дій чи бездіяльності стосовно призначення позивачу пенсії відповідачем 2 не вчинялося.
Також, звертає увагу суду апеляційної інстанції на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду.
Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) відсутність відзиву не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 КАС України.
У відповідності до вимог частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у ДПС.
Наказом начальника 93 Прикордонного загону Західного регіонального управління ДПС «По особовому складу» від 21.04.2015 № 72-ос старшого прапорщика ОСОБА_1 інспектора прикордонної служби 1 категорії 4 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Шегині» 1 категорії звільнено з військової служби в запас за пунктом «г» (через сімейні обставини) частини восьмої статті 26. Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військову службу та військовий обов'язок і військову службу» (надалі також - Закон № 2232-XII).
Відповідно до витягу наказу начальника 93 Прикордонного загону Західного регіонального управління ДПС від 22.04.2015 № № 73-ос ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу загону з 22.04.2015. Вислуга років станом на 22.04.2015 становить:
- календарна 19 років 10 місяці 01 день,
- пільгова - 09 років 07 місяців 26 днів,
- загальна - 29 років 05 місяців 27 днів.
Представник позивача скерував до Адміністрації ДПС адвокатський запит від 05.07.2021 у якому просив зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 в установленому порядку оформити та подати до уповноваженого структурного підрозділу Адміністрації ДПС необхідні документи для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 та скерувати їх до ГУ ПФУ у Львівській області.
Листом від 09.07.2021 Адміністрація ДПС повідомила про відсутність підстав для надання доручення відповідному прикордонному загону про підготовку документів необхідних для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на умовах, визначених статтею 12 Закону № 2262-XII документів, їх надсилання до ГУ ПФУ у Львівській області, обґрунтовуючи таку відмову відсутністю у ОСОБА_1 права на призначення пенсії за вислугу років.
Представник позивача скерував до ВЧ НОМЕР_1 адвокатський запит від 05.07.2021, у якому просив оформити та подати до уповноваженого структурного підрозділу Адміністрації ДПС необхідні документи для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 та скерувати їх до ГУ ПФУ у Львівській області.
Листом від 23.07.2021 № 14/10438 ВЧ НОМЕР_1 повідомила, що відповідно до пункту 1 статті 24 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (надалі також - Закон № 5076-VI) законодавцем чітко визначено, що адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій і роз'яснень положень законодавства, а витребування документів з особової справи ОСОБА_1 , яка знаходиться в Личаківсько-Шевченківському-Залізничному ОРВК м. Львова Львівським прикордонним загоном суперечить пункту 1 статті 1 Закону № 5076-VI та договору, укладеному між адвокатом і клієнтом про надання правової допомоги. Враховуючи вищезазначене, оформити документи для призначення пенсії ОСОБА_1 не вбачається за можливе в зв'язку з відсутністю законних підстав та відповідних матеріалів.
Не погоджуючись із діями відповідачів, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення про задоволення позову частково, суд першої інстанції, з урахуванням правового висновку, наведеного у постанові об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі 805/3923/18-а, дійшов висновку про наявність у позивача достатньої кількості вислуги років для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ.
Разом з тим, вважав, що станом на дату звернення позивача до суду з боку відповідача 1 були відсутні будь-які дії щодо відмови в оформленні та поданні документів для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 .
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Відповідно до статті 14 Закону України від 03.04.2003 № 661-IV «Про Державну прикордонну службу України» (надалі також - Закон № 661-IV) до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.
Згідно зі статтею 25 Закону № 661-IV пенсійне забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України здійснюється у порядку та у розмірах, встановлених Законом № 2262-ХІІ.
Пунктом «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-XII передбачено, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше.
Статтею 17 Закону № 2262-XII визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею 17-1 Закону № 2262-XII встановлено саме порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим законом. У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що цей період та пільгові умови встановлюються саме Кабінетом Міністрів України.
Отже, Законом № 2262-XII передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.
Таким підзаконним нормативно-правовим актом, що визначає порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей є постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (надалі також - Постанова № 393),
Пунктом 1 Постанови № 393 визначено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті «ж» статті 12 такого Закону, до вислуги років зараховується, зокрема, військова служба в Державній прикордонній службі.
Постановою № 393 визначено, зокрема, порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років. Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах.
Таким чином, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон № 2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою № 393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Отже, особам, які проходили військову службу в підрозділах ДПС вислуга років, що дає право для призначення пенсії відповідно до статті 12 Закону № 2262-XII обчислюється на пільгових умовах - один місяць служби за півтора місяця.
Такі висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а, яка відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України враховується судом апеляційної інстанції.
Отже, безпідставними є доводи відповідача 2 про те, що визначальною для набуття права на призначення пенсії за вислугу років є саме календарна вислуга років, оскільки ці доводи ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Водночас, покликання Адміністрації ДПС на правові висновки, викладені у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі №725/1959/17, від 27 березня 2018 року у справі №295/6301/17 є недоречними, оскільки Верховний Суд у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а відступив від таких правових висновків.
Також, колегія судді не бере до уваги доводи Адміністрації ДПС про те, що саме ОСОБА_1 були порушені норми законодавства щодо порядку подання документів для призначення пенсії відповідно до Закону № 2262-ХІІ, з огляду на наступне.
На виконання норм Закону № 2262-ХІІ діє Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 (надалі також -Порядок№ 3-1).
Зазначений порядок передбачає алгоритм дій звільнених з військової служби осіб, а також відповідних державних органів, щодо оформлення та подання документів для призначення пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ територіальними органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до статті 48 Закону № 2262-ХІІ заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки.
Згідно з пунктом 1 Порядку № 3-1 заяви про призначення пенсії за вислугу років особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом № 2262-ХІІ, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі через уповноважені структурні підрозділи, зокрема, Державної прикордонної служби України.
Тобто, для призначення відповідним органом Пенсійного фонду України пенсії за вислугу років, колишній військовослужбовець в обов'язковому порядку має подати до Адміністрації ДПС заяву про призначення пенсії.
Пунктом 7 Порядку № 3-1 встановлений перелік документів, які подаються для призначення пенсії за вислугу років, а саме, заява про призначення пенсії; грошовий атестат, або довідка про розмір грошового забезпечення, і довідка про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби; копія документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків; довідка ВАТ «Ощадбанк» або інший документ, що підтверджує відкриття рахунку, назву та номер відділення ВАТ «Ощадбанк»; копія паспорта.
Згідно з пунктом 12 Порядку № 3-1 уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії, ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.
Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 розділу III Інструкції про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та з інших соціальних питань, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.09.2018 № 760 (надалі також - Інструкція № 760), уповноважений структурний підрозділ приймає заяву про призначення пенсії та документи, згідно з Порядком № 3-1 від особи, яка набула право на пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
З наведених вище законодавчих норм Адміністрація ДПС дійшла висновку, що звернутися із заявою про призначення пенсії може лише особа, яка набула право на пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
Таку позицію відповідач 2 виклав у листі віл 09.07.2021 № 115/18417/0/6-21, в якому зазначено, що уповноважений підрозділ Адміністрації ДПС приймає заяву про призначення пенсії та документи лише від особи, яка набула право на пенсію згідно Закону № 2262-ХІІ, а прийняття такої заяви від особи, яка не набула права на пенсію, ні Порядком 3-1, ні Інструкцією № 760, не передбачено.
Таким чином, Адміністрація ДПС однозначно відмовила позивачу у призначенні та можливості подати заяву про призначення пенсії за вислугу років вищенаведеним листом, оскільки вважає ОСОБА_1 особою, яка не набула право на пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
Отже, доводи відповідача 2 про те, що ним не приймалось жодних рішень, не вчинялось дій чи бездіяльності стосовно призначення позивачу пенсії відповідно до Закону № 2262-ХІІ, Порядку № 3-1, є необґрунтованими.
Щодо доводів відповідача 2 про пропуск позивачем строків звернення до суду, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту наведених норм слідує, що для звернення до адміністративного суду з позовом встановлено шестимісячний строк і цей строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів позову вбачається, що предметом спору в даній справі є відмова відповідача у підготовці та поданні до ГУ ПФУ в Львівській області документів для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі Закону № 2262-ХІІ.
Водночас, позивач звертався до відповідача щодо врахування пільгової вислуги до вислуги років для призначення пенсії, однак Адміністрація ДПС листом від 09.07.2021 повідомила про відсутність у позивача права на пенсію за вислугою років та підстав для подання запитуваних документів.
Момент виникнення права військовослужбовців на призначення пенсії за вислугу років встановлено статтею 50 Закону № 2262-ХІІ - особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом пенсії призначаються - з наступного дня після звільнення їх зі служби.
Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що виникнення у відповідної особи цього права у часі, за наявності правових підстав не залежить від того чи вимагає така особа реалізації цього права пізніше, ніж встановлено нормою Закону № 2262-ХІІ, чи ні.
Разом з тим, апеляційний суд наголошує, що звернення до відповідач з метою реалізації права на призначення пенсії за вислугу років пізніше, ніж з наступного дня після звільнення зі служби не позбавляє позивача такого права.
До позовної заяви позивачем додана копія витягу з наказу начальника 93 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 22.04.2015 № 73-ОС, відповідно до якого ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу, останнім днем перебування його на військовій службі є 22 квітня 2015 року.
З наступного дня після звільнення - 23.04.2015, позивачу пенсія за вислугу років не призначалася та не виплачувалась.
Покликання Адміністрації ДПС на те, що саме у квітні 2015 року позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права на пенсію є безпідставним, оскільки у позивача лише виникло право на призначення пенсії за вислугу років, однак ОСОБА_1 не звертався за реалізацією такого права, і відповідно, відповідач не порушував його відмовою аж до 09.07.2021 у листі № 115/18417/0/6-21.
Зважаючи на вищенаведене, суд вважає безпідставними доводи відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду з даним позовом, оскільки про порушення своїх прав позивач дізнався з відмови Адміністрації ДПС, викладеної у листі від 09.07.2021, при цьому з даною позовною заявою позивач звернувся до суду 19.09.2021 (згідно із штампом на поштовому конверті).
Покликання апелянта на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду є недоречним, оскільки така стосується відмінних за змістом правовідносин (заборгованості з державної пенсії, а у даній справі - відмова у підготовці та поданні до пенсійного органу документів для призначення пенсії за вислугу років), а також інших учасників таких правовідносин.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Щодо відмови у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправною відмови та зобов'язання ВЧ НОМЕР_1 щодо оформлення та подання до уповноваженого структурного підрозділу Адміністрації ДПС документів для призначення пенсії за вислугу років, то рішення суду першої інстанції в цій частині фактично не оскаржується, тому суд апеляційної інстанції, відповідно до положень статті 308 КАС України, не має права робити правові висновки щодо цієї частини судового рішення.
Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення у відповідній частині суд першої інстанцій правильно встановив обставини справи, не допустив неправильного застосуванням норм матеріального права чи порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 370 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України залишити без задоволення, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року у справі № 380/16682/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених в статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. С. Затолочний
судді О. О. Большакова
А. Р. Курилець