Справа № 560/1888/22
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Майстер П.М.
Суддя-доповідач - Залімський І. Г.
28 липня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі документів пенсійної справи годувальника ОСОБА_2 про стаж та заробітну плату;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі документів пенсійної справи годувальника ОСОБА_2 про стаж та заробітну плату, починаючи з 22.11.2021.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.04.2022 позов задоволено частково, ухвалено:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області оформлену листом від 23.12.2021 №12399-10514/Н-03/8-2200/21 щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі документів годувальника ОСОБА_2 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії на підставі документів годувальника ОСОБА_2 , з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні;
- в решті позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням в частині відмови у задоволенні позову, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.04.2022 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що ефективним способом захисту прав позивача, порушених відповідачем у межах спірних правовідносин, буде лише зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі документів пенсійної справи годувальника ОСОБА_2 про стаж та заробітну плату, починаючи з 22.11.2021.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в частині відмови у задоволенні позову, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням в частині задоволення позову, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.04.2022 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідачем обґрунтовано не враховано документи про стаж та заробітну плату годувальника ОСОБА_2 , оскільки в зазначених документах прізвище годувальника ( ОСОБА_3 ) не співпадає з його прізвищем у свідоцтві про смерть ( ОСОБА_4 ).
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача та відповідь на відзив відповідача на власну апеляційну скаргу в яких вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в частині задоволенні позову, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги.
Ухвалами Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2022 та від 29.06.2022, з урахуванням п.7 ч.1 ст.306, ст.307, 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, як особа з інвалідністю ІІІ групи з дитинства та отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (Закон №1058-ІV).
22.11.2021 позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням стажу батька та мати.
Листом від 23.12.2021 №12399-10514/Н-03/8-2200/21 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило позивача що за документами, наявними в пенсійній справі, пенсію обчислено відповідно до норм чинного законодавства про пенсійне забезпечення. Зазначено, що при обрахунку пенсії не враховано документи про стаж та заробітну плату годувальника ОСОБА_2 , оскільки в зазначених документах прізвище годувальника ( ОСОБА_3 ) не співпадає з його прізвищем у свідоцтві про смерть ( ОСОБА_4 ).
Позивач вважає протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови в перерахунку пенсії, а тому звернувся до суду.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що виявлений відповідачем недолік оформлення трудової книжки, а саме неправильне зазначення прізвища батька позивача " ОСОБА_3 " замість " ОСОБА_4 ", не може вважатися достатньою підставою неврахування її відомостей при обчисленні стажу роботи та, як наслідок, відмови у перерахунку пенсії. Для повного забезпечення захисту прав позивача необхідно задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправною відмову Головного управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області оформлену листом від 23.12.2021 №12399-10514/Н-03/8-2200/21 щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі документів пенсійної справи годувальника ОСОБА_2 та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.
Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно ч.1 ст.36 Закону №1058-ІV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по ІІІ групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 Закону №1058, - незалежно від тривалості страхового стажу.
Відповідно до ч.2 ст.36 Закону №1058-ІV право на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника мають діти померлого годувальника (в тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника), які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років.
Згідно ч.1 ст.37 Закону №1058-ІV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
Дітям - сиротам пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірах визначених частиною першою цієї статті, виходячи з розміру пенсії за віком кожного з батьків.
Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 в редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1 (Порядок № 22-1) передбачено, що для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника необхідно подати такі документи:
- документи про стаж годувальника - трудова книжка, військовий квиток, диплом про періоди навчання за денною формою;
- довідка про заробітну плату годувальника за 60 календарних місяців роботи підряд до 1 липня 2000 року, підтверджена первинними документами;
- довідка про присвоєння ідентифікаційного коду особи, якій призначається пенсія та годувальника (подається у разі, якщо особа, яка звернулась із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, має такі документи);
- свідоцтво про народження дитини або паспорт особи, якій призначається пенсія;
- свідоцтво про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;
- довідка про склад сім'ї померлого та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником (за наявності);
- довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів про навчання дітей померлого годувальника за денною формою;
- документи про місце проживання (реєстрації).
Встановлено, що підставою для неврахування відповідачем поданих позивачем документів про стаж та заробітну плату годувальника ОСОБА_2 (батька позивача) слугувало те, що в зазначених документах прізвище годувальника ( ОСОБА_3 ) не співпадає з його прізвищем у свідоцтві про смерть ( ОСОБА_4 ).
Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 (Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Отже, надання особою до пенсійного органу документів та уточнюючих довідок на підтвердження наявного трудового стажу при призначенні пенсії потрібно лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відповідні записи в ній.
Як обґрунтовано зауважив суд першої інстанції, фактично відмова пенсійного органу ґрунтувалась на наявності певних недоліків в оформленні трудової книжки батька позивача, що призвело до неврахування стажу.
Верховний Суд у постановах від 28.02.2018 року у справі №428/7863/17, від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 04.09.2018 року у справі №423/1881/17, від 29.03.2019 року у справі №548/2056/16-а зауважив, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Таким чином, з приписів порядку ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, що визначався Інструкцією, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР з праці та соціальних питань від 20.06.1974 №162 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 вбачається, що заповнення трудової книжки здійснюється роботодавцем, а не працівником. Отже, відповідальним за заповнення трудової книжки вперше, в тому числі і внесення до неї записів на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки, є підприємство роботодавець, а відтак відсутня вина в тому, що трудову книжку роботодавцем оформлено із порушенням.
Право на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов'язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Підставою для зарахування є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що виявлений відповідачем недолік оформлення трудової книжки, а саме неправильне зазначення прізвища батька позивача " ОСОБА_3 " замість " ОСОБА_4 ", не може вважатися достатньою підставою неврахування її відомостей при обчисленні стажу роботи, оскільки внесення записів до відомостей про особу до трудової книжки не здійснювалось позивачем. Окрім цього, у вкладиші до трудової книжки НОМЕР_1 вказано вірне прізвище батька позивача - " ОСОБА_4 ".
Також колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що для повного забезпечення захисту прав позивача необхідно задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправною відмову Головного управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області оформлену листом від 23.12.2021 №12399-10514/Н-03/8-2200/21 щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі документів пенсійної справи годувальника ОСОБА_2 та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог, а доводи апеляційних скарг не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.