Справа № 320/2571/20
про відмову у відкритті апеляційного провадження
27 липня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: судді-доповідача Собківа Я.М., суддів - Глущенко Я.Б., Черпіцької Л.Т., перевіривши відповідність вимогам ст. 296 КАС України апеляційної скарги Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Бориспільський автозавод" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з даним судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху, у зв'язку з недотриманням п.1ч.5ст.296 КАС України, та в подальшому ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року дану апеляційну скаргу повернуто апелянту.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху, у зв'язку з недотриманням п.1ч.5ст.296 КАС України, та в подальшому ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2022 року дану апеляційну скаргу повернуто апелянту.
11 травня 2022 року Головне управління ДПС у Київській області втретє звернулося до суду з апеляційною скаргою на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року, разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, скаржник зазначає, що відповідачем вчинялися послідовні та регулярні дії, спрямовані на вчасне оскарженні рішення суду, які свідчать, що контролюючий орган дійсно бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження у даній справі в найкоротший строк.
Перевіривши зазначене клопотання, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.
Таким чином, зазначені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження колегія суддів вважає безпідставними.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
В той же час, згідно із ч. 3 ст. 295 КАС України, строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків визначених частиною 2 ст. 299 цього Кодексу.
Разом з цим, частиною 2 ст. 299 КАС України встановлено імперативну норму, яка визначає, що незалежно від поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що повний текст оскаржуваного судового рішення складений 30 листопада 2020 року.
Проте, апеляційну скаргу було подано до суду першої інстанції 11 травня 2022 року, тобто, із пропуском річного строку на апеляційне оскарження.
У постанові від 23 травня 2018 року у справі №804/2845/15 Верховний Суд зазначив, що норма абз. 3 ч. 4 ст. 189 КАС України (яка за своїм змістом є аналогічною положенням ч. 2 ст. 299 КАС України) направлена на забезпечення юридичної передбачуваності судових рішень та стабільності поведінки суб'єктів владних повноважень під час виконання своїх повноважень стосовно подання апеляційної скарги на судові рішення.
Крім того, суд касаційної інстанції у згаданому рішенні зазначив, що вищезазначена норма статті є імперативною і не встановлює будь-яких винятків щодо можливості поновлення строку на апеляційне оскарження після спливу річного строку з дати оголошення рішення суду для суб'єкта владних повноважень.
Також, Верховний Суд у постанові від 05.07.2018 року у справі № 490/11395/15-а звернув увагу на те, що встановлений абз. 3 ч. 4 ст. 189 КАС України строк є присічним та поновленню не підлягає.
З урахуванням викладеного та з огляду на те, що Головне управління Державної податкової служби у Київській області була стороною у справі №320/2571/20 та оскаржувала вказане рішення суду першої інстанції від 30 листопада 2019 року, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження, оскільки, апеляційна скарга подана суб'єктом владних повноважень після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.
При цьому, колегія суддів зазначає, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
У свою чергу, статтею 44 КАС України регламентовано обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином, виконання обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання апеляційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.
Колегія суддів, також, враховує висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі "Лелас проти Хорватії", відповідно до яких, держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.
Крім того, у справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
При цьому, обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає за необхідне у задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції відмовити, а також у відкритті апеляційного провадження у даній справі-відмовити.
Керуючись ст. ст. 248, 299, 321, 325 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Бориспільський автозавод" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач Я.М. Собків
суддя Я.Б. Глущенко
суддя Л.Т. Черпіцька