25 липня 2022 року м. Дніпросправа № 160/13160/19
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Прокопчук Т.С., перевіривши на відповідність нормам Кодексу адміністративного судочинства України матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року
по адміністративній справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдомнабуд» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішень, -
24 грудня 2019 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрдомнабуд» (далі по тексту - ТОВ «Укрдомнабуд») звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі по тексту - ГУ ДПС у Дніпропетровській області) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішень.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року адміністративний позов ТОВ «Укрдомнабуд» до ГУ ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішень задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 08 квітня 2022 року відповідач ГУ ДПС у Дніпропетровській області оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою суддів Третього апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2022 року, апеляційна скарга ГУ ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року повернута.
Втім, 08 липня 2022 року (відповідно до поштового штемпеля на копії конверту та відомостей інтернет-порталу Укрпошти, який забезпечує відстеження поштових відправлень за штрихкодовими ідентифікаторами /відправлення № 4905506135726/, апеляційна скарга ГУ ДПС у Дніпропетровській області відправлена 01 липня 2022 року) ГУ ДПС у Дніпропетровській області повторно оскаржив рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року в апеляційному порядку.
Оскільки апеляційна скарга разом з матеріалами справи надійшли до суду апеляційної інстанції 19 липня 2022 року, п'ятим днем для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження в адміністративній справі є, відповідно, 24 липня 2022 року (неділя - вихідний день).
За правилами частини 6 статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Отже, першим робочим днем після 24 липня 2022 року (неділя - вихідний день) є, відповідно, 25 липня 2022 року.
Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам статей 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, було встановлено, що зазначену апеляційну скаргу було подано з порушенням вимог закону, що полягають в наступному:
- в порушення вимог частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, скаржником ГУ ДПС у Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, встановленого законом, тобто, після закінчення процесуальних строків апеляційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року, з огляду на наступне.
Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що 27 січня 2020 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом в порядку прощеного позовного провадження ухвалено рішення.
Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Звертаю увагу на тому, що відповідно до розписки в матеріалах адміністративної справи (а.с.65), копія рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду 27 січня 2020 року отримана уповноваженою особою відповідача ГУ ДПС у Дніпропетровській області 10 лютого 2022 року.
Отже, апеляційна скарга ГУ ДПС у Дніпропетровській області на вищевказане судове рішення суду першої інстанції повинна бути подана не пізніше 02 березня 2022 року.
Однак, апеляційна скарга ГУ ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року до суду першої інстанції подана 01 липня 2022 року, про що свідчать поштовий штемпель на конверті та відомості інтернет-порталу Укрпошти, який забезпечує відстеження поштових відправлень за штрихкодовими ідентифікаторами /відправлення № 4905506135726/, тобто з чотиримісячним пропуском строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення.
Разом з тим, скаржником ГУ ДПС у Дніпропетровській області до апеляційної скарги надано клопотання про поновлення йому пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду 27 січня 2020 року .
В обґрунтування зазначеного клопотання про поновлення ГУ ДПС у Дніпропетровській області пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду 27 січня 2020 року, скаржник ГУ ДПС у Дніпропетровській області зазначає, що з первісною апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду 27 січня 2020 року звернувся в межах процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду протягом тридцяти днів з дня його отримання. Однак, ухвалою суддів Третього апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2022 року первісна апеляційна скарга ГУ ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду 27 січня 2020 року повернута скаржнику. Стверджує, що недотримання процесуального строку на звернення з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції відбулося за відсутності вини скаржника ГУ ДПС у Дніпропетровській області, оскільки ним були вжиті всі необхідні заходи для своєчасного виконання свого процесуального обов'язку та виконані належні процесуальні дії щодо направлення апеляційної скарги. З огляду на викладені обставини, просить суд апеляційної інстанції поновити ГУ ДПС у Дніпропетровській області пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року.
Розглянувши клопотання скаржника ГУ ДПС у Дніпропетровській області про поновлення ГУ ДПС у Дніпропетровській області пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року , а також вивчивши наведені у ньому доводи, вважаю його таким, що не підлягає задоволенню через їх безпідставність та необґрунтованість, з огляду на наступні обставини.
Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження, суд повинен в сукупності оцінити всі обставини справи, навести мотиви щодо поважності чи неповажності причин пропуску строків на апеляційне оскарження та зазначити з яких підстав подане скаржником клопотання не може бути задоволене.
Приписами статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено порядок та строки апеляційного оскарження.
Вказаною статтею визначено події, з настаннням яких починається перебіг процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Вирішуючи клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення, суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дотримання вимог вказаної норми процесуального права є обов'язком для всіх учасників адміністративного процесу.
Відповідно до частини першої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Верховний Суд постановою від 03 квітня 2018 року у справі №804/7050/16 (адміністративне провадження №К/9901/41446/18) висловив наступну правову позицію:
Відповідно до статті 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Отже, поновлення відповідачу пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду без достатніх підстав буде наданням йому переваги, чим, в свою чергу, буде порушено право позивача.
Також суд зазначає, що право на повторне звернення з апеляційною скаргою може бути реалізовано лише в межах процесуального строку на апеляційне оскарження, встановленого законом.
Слід зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Відповідно до Рішення Європейського Суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польші» («Kreuz v. Poland»), «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для цього.
Статтею 17 Закону України «Про виконавче провадження та застосування практики Європейського Суду з прав людини» визначено, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод і практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права.
Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Кодексом адміністративного судочинства України дотримання скаржником строку подачі апеляційної скарги визначено обов'язковою умовою при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження. Поновлення судом пропущеного строку можливо лише за наявності обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення передбачених Кодексом адміністративного судочинства дій.
Відповідно до приписів частини 2 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Враховуючи те, що встановлений процесуальний строк апеляційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року закінчився, для обґрунтування поважності пропуску процесуального строку апеляційного оскарження, скаржнику слід було надати докази регулярного та послідовного вчинення активних дій з метою подання апеляційної скарги в межах строку встановленого Кодексом адміністративного судочинства України.
Слід зазначити, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, у зв'язку з чим, вважаємо, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору, блокуванням рахунків останніх, тощо, не є поважними підставами при вирішенні питання про поновлення пропущеного процесуального строку апеляційного оскарження судового рішення.
При цьому, звертаю увагу скаржника ГУ ДПС у Дніпропетровській області на те, що слід враховувати правову позицію Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України», згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Суддя не знаходить обґрунтованими доводи скаржника ГУ ДПС у Дніпропетровській області, адже він мав право/обов'язок подати апеляційну скаргу у встановлений законом процесуальний строк, а неналежне виконання посадовими особами скаржника ГУ ДПС у Дніпропетровській області службових обов'язків не звільняє суб'єкта владних повноважень від дотримання вимог процесуального закону.
На думку суду, внутрішня організація роботи щодо підготовки апеляційної скарги (належна або неналежна) не може вважатись поважною причиною пропуску процесуального строку апеляційного оскарження та, відповідно, не є доказом того, що скаржник з об'єктивних причин був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з моменту отримання її копії, а навпаки, свідчить про неналежну організацію роботи на підприємстві, безвідповідальність працівників та відсутність вимогливості і контролю за підлеглими з боку адміністрації.
До того ж, скаржником ГУ ДПС у Дніпропетровській області не вжиті заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб, що ставить під сумнів обставини, викладені в апеляційній скарзі скаржника ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
Інших підстав для поновлення пропущеного процесуального строку апеляційного оскарження даного судового рішення скаржником не зазначено.
При цьому, наголошую на тому, що жодних належних та допустимих доказів неможливості подання апеляційної скарги у встановлений законом процесуальний строк, скаржником ГУ ДПС у Дніпропетровській області суду апеляційної інстанції не надано.
- в порушення вимог пункту 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, скаржником ГУ ДПС у Дніпропетровській області до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано юридичною особою.
Приписами частин 1, 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи; розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, коло платників, об'єкт та розмір ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ (далі по тексту - Закон України № 3674-VІ) в редакції, чинній на момент подання позовної заяви.
Законом України № 3674-VІ, в редакції, чинній на момент подання позовної заяви, також визначено, що судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.
Статтею 2 даного Закону, в редакції, чинній на момент подання позовної заяви, передбачено, що платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Частиною 1 статті 4 Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання позовної заяви, визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.
Відповідно до роз'яснень, викладених в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 року № 2 «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», оскарження податкового повідомлення-рішення є вимогою майнового характеру, оскільки дана вимога підлягає вартісній оцінці, а відтак впливає на майновий стан особи, яка звертається до суду.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, позивач ТОВ «Укрдомнабуд» оскаржує податкове повідомлення - рішення, прийняте ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
Таким чином, звернена до суду вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, безпосереднім наслідком якого є зміна складу майна позивача, є майновою.
Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що позивач ТОВ «Укрдомнабуд» Україна» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом 24 грудня 2019 року, про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Так, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України № 3674-VІ, в редакції, чинній на момент подання позовної заяви, визначено ставку судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 року № 2629-VIII, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у місячному розмірі станом на 1 січня 2019 року становить 1921 грн.
З огляду на дату подання адміністративного позову, а саме 24 грудня 2019 року, про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції Дніпропетровського окружного адміністративного суду, розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1921 грн. і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 19210 грн. (1921 грн. х 10).
Ціна позову (розмір майнових вимог позивача ТОВ «Укрдомнабуд»), відповідно до адміністративного позову та рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року, становить 197916 грн. 25 коп., а 1,5 відсотка ціни позову - 2968 грн. 74 коп. (197916 грн. 25 коп. х 1,5%), що є більшим за 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1921 грн.
Тобто, при подачі до адміністративного суду адміністративного позову, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано юридичною особою, у відповідності до Закону України № 3674-VІ, в редакції, чинній на момент подання позовної заяви, мав бути сплачений судовий збір в розмірі 2968 грн. 74 коп.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України № 3674-VІ, в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги, судовий збір справляється зокрема, за подання до суду апеляційної скарги на судове рішення.
Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, апеляційну скаргу скаржником ГУ ДПС у Дніпропетровській області до суду першої інстанції подано 01 липня 2022 року, про що свідчать поштовий штемпель на конверті та відомості інтернет-порталу Укрпошти, який забезпечує відстеження поштових відправлень за штрихкодовими ідентифікаторами /відправлення № 4905506135726/.
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення в зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви, скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, при подачі до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано юридичною особою має бути сплачено судовий збір в розмірі 4453 грн. 11 коп. (2968 грн. 74 коп. х 150%).
При цьому, з огляду на зміни, внесені в Закон України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, органи Державної фіскальної служби не відносяться до осіб, які звільнені від сплати судового збору частиною 2 статті 3 та статтею 5 Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, і, відповідно, повинна сплачувати судовий збір.
Натомість, в матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про сплату скаржником ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
Отже, скаржнику ГУ ДПС у Дніпропетровській області за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано юридичною особою, необхідно сплатити судовий збір в розмірі 4453 грн. 11 коп. та надати Третьому апеляційному адміністративному суду оригінал документа на підтвердження сплати судового збору.
Судовий збір скаржнику ГУ ДПС у Дніпропетровській області необхідно сплатити на зазначені реквізити:
- дата документа;
- отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101;
- код отримувача (код за ЄРДПОУ): 37988155;
- банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);
- код банку отримувача (МФО): 899998;
- рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628 ;
- код класифікації доходів бюджету: 22030101;
- призначення платежу розрахункового документа заповнюється таким чином:
«службовий код (знак): “*” (зірочка); розділовий знак “;” (крапка з комою); код ознаки судового збору “101”; розділовий знак “;” (крапка з комою); (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); розділовий знак “;” (крапка з комою); роз'яснювальна інформація про призначення платежу у формі: “Судовий збір, за апеляційною скаргою (ПІБ та адреса (для фізичної особи) чи назва організації (для юридичної особи, яка подає апеляційну скаргу), на рішення від ___________ (Дата оскаржуваного рішення) по справі ___________ (Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)».
- в порушення вимог пункту 8 частини 2 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, скаржником ГУ ДПС у Дніпропетровській області не зазначена дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується.
Отже, апеляційна скарга ГУ ДПС у Дніпропетровській області не відповідає вимогам статей 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим, враховуючи наявність вказаних недоліків, адміністративна справа не може бути розглянута Третім апеляційним адміністративним судом.
Відповідно до частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши невідповідність поданої скарги вимогам, встановленим статтею 296 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначає недоліки апеляційної скарги, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та в разі не усунення її недоліків у встановлений судом строк повертає скаргу особі, яка її подала.
Відповідно до частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
Таким чином, враховуючи те, що апеляційна ГУ ДПС у Дніпропетровській області подана поза межами процесуального строку, встановленого законом для подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, тобто з чотиримісячним пропуском строку на апеляційне оскарження даного судового рішення, а питання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції ставилося із зазначенням підстав, визнаних суддею неповажними через неналежне виконання посадовими особами скаржника ГУ ДПС у Дніпропетровській області службових обов'язків та відсутність жодних належних та допустимих доказів неможливості подання апеляційної скарги у встановлений законом строк, а також враховуючи те, що апеляційна скарга ГУ ДПС у Дніпропетровській області не відповідає вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, вважаю за необхідне апеляційну скаргу ГУ ДПС у Дніпропетровській області залишити без руху, надавши скаржнику ГУ ДПС у Дніпропетровській області десятиденний строк з урахуванням поштового перебігу з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги в порядку та спосіб, зазначений в мотивувальній частині цієї ухвали.
Керуючись статтями 169, 295, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Визнати неповажними наведені скаржником Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року по адміністративній справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдомнабуд» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішень - залишити без руху.
Надати скаржнику Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області десятиденний строк з урахуванням поштового перебігу з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги в порядку та спосіб, зазначений в мотивувальній частині цієї ухвали, шляхом звернення до Третього апеляційного адміністративного суду з заявою про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення та вказати поважні підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення з наданням відповідних доказів, також шляхом надання Третьому апеляційному адміністративному суду оригіналу документа на підтвердження сплати судового збору, а також шляхом приведення апеляційної скарги у відповідність вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, які зазначені в цій ухвалі судді (надати виправлену апеляційну скаргу разом з її копіями, відповідно до кількості учасників справи, з зазначенням дати отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується).
Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не буде подано заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення разом з зазначенням поважних підстав для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення з наданням відповідних доказів або наведені підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення будуть визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
В разі не виконання ухвали і не усунення недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк в частині надання Третьому апеляційному адміністративному суду оригіналу документа на підтвердження сплати судового збору та приведення апеляційної скарги у відповідність вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, які зазначені в цій ухвалі судді, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повертається особі, яка подала апеляційну скаргу.
При усуненні недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк, апеляційна скарга буде вважатися поданою в день первинного її подання до адміністративного суду.
Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надіслати особі, яка її подала.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Т.С. Прокопчук