27 липня 2022 року м. Дніпросправа № 280/6680/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
за участю секретаря судового засідання Яковенко О.М.
розглянувши в м. Дніпро у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Запорізької митниці на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 січня 2022 року (суддя Сацький Р.В.) у справі за позовом Приватного малого виробничого - комерційного підприємства «АССОЛЬ» до Запорізької митниці про визнання протиправними та скасування рішення,-
Приватне мале виробничо - комерційне підприємство «АССОЛЬ» звернулось з позовом до Запорізької митниці про визнання протиправними та скасування рішення.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13 січня 2022 року позов задоволено.
Суд вирішив визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 22.06.2021 за №UA110250/2021/000009/2, яке прийняте Дніпровською митницею Держмитслужби.
Визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної вартості, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA110250/2021/00026 від 22.06.2021, яка прийнята Дніпровською митницею Держмитслужби.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці на користь Приватного малого виробничого - комерційного підприємства «АССОЛЬ» судовий збір у розмірі 4704 (чотири тисячі сімсот чотири) гривні 22 коп.
Запорізькою митницею подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволення позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, не враховано що відповідачем спірні рішення було прийнято на підставі наявних відомостей. Також зазначено, що судом першої інстанції не було враховано правові позиції Верховного Суду України у справі №804/16334/15 щодо обов'язку позивача довести митну ціну товару, а позивачем додаткові документи для підтвердження митної вартості товару не надано.
Представник відповідача апеляційну скаргу підтримав.
Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.
Як було встановлено судом першої інстанції, 19 грудня 2019 р. позивач (Покупець) та HEBEI SENTON INTERNATIONAL TRADING CO., LTD (Китайська Народна Республіка) (Продавець) уклали контракт № DFAS201912 на поставку товару.
Перелік товару, що поставляється за своїм характером є запчастинами на тракторну/бульдозерну техніку що використовується в дорожньо-будівельній промисловості. Товар, з приводу митного оформлення якого між сторонами по справі виникли спірні правовідносини (в рамках дійсного позову), вказаний у специфікації № 5 від 24 лютого 2021 р.
Сумарна вартість товару, який поставляється - 44971,20 доларів США. Умови поставки FOB - Tianjin, Китай (Інкотермс 2010).
Платіжним дорученням № 17 від 02 березня 2021 р. Позивач сплатив платіж на користь Продавця за контрактом, сплативши на підставі Специфікації № 5 від 24.02.2021 до контракту № DFAS201912 від 19.12.2019 продавцю 13491,36 доларів США.
Платіжним дорученням № 170 від 16 березня 2021 р. Позивач сплатив платіж на користь Продавця за контрактом, сплативши на підставі Специфікації № 5 від 24.02.2021 до контракту № DFAS201912 від 19.12.2019 продавцю 31479,84 доларів США.
Для здійснення митного оформлення товару позивачем було подано декларацію по формі МД-2 № UA110250/2021/000535. від 17.06.2021, відповідно до якої була заявлена митна вартість товару у розмірі 1368150,39 гривень (44971,20 доларів США). Визначення митної вартості товару було здійснено за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Зазначена позивачем митна вартість згідно ч.10 ст.58 Митного кодексу України включає вартість товару згідно рахунків (44971,20 доларів США * 27,0275 гривень (курс долара США до гривні) + 152 691,28 грн вартість транспортування товару за межами державного кордону України з порту Tianjin (Китай)- до Одеського морського торгівельного порту (Україна) = 1368150,39 гривень (44971,20 доларів США). Інших витрат, які підлягають включенню в митну вартість товару, у позивача не було.
Для підтвердження заявленої митної вартості декларантом надані наступні документи: Сертифікат якості (Certificate of quality) №3 від 12.04.21; пакувальний лист (Packing list) б/н 06.04.2021; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № DFAS201912-3 від 06.04.2021; Коносамент (Bill of lading) № WMS21040983 від 22.04.2021; автотранспортна накладна (Road consignment note) № 000138 (7846) від 02.06.2021; Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) № CCPIT060 2101356074 21C1300C27 від 12.04.2021; декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № DFAS201912-3 від 06.04.2021; заявка на транспортування №001/2021 від 17.03.2021; платіжне доручення в іноземній валюті № 17 від 02.03.2021; платіжне доручення в іноземній валюті № 170 від 16.03.2021; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 11952 від 01.06.2021; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг № 6331 від 03.06.2021; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - довідка про транспортні витрати №8 від 01.06.2021; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів DFAS201912 від 19.12.2019; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) -Додаток №5 (Специфікація №5) від 24.02.2021; Договір (контракт) про перевезення 8/11/18 від 01.11.2018; Договір транспортного експедирування № 2603/19/04 від 26.03.2019; Додаткова угода №01 від 05.03.2020 до Договору транспортного експедирування № 2603/19/04 від 26.03.2019 Техопис №ВЕД-1794 від 17.06.2021; Єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів №41 від 03.06.2020; Копія митної декларації країни відправлення UA110250/2021/000535. від 17.06.2021.
При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості згідно вимог ч. 3ст. 53 Митного кодексу України митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення (зазначені у ч. 2ст. 53 Митного кодексу України) містять наступні розбіжності: Згідно контракту №DFAS201912 від 19.12.2019 Розділ 2 п.2.5 разом з товаром надаються наступні документи - товаро-транспортну накладну, або коносамент - оригінал (3 екз.), інвойс - оригінал (3 екз.), упаковочні листи - оригінал (3 екз.), сертифікат походження товару - оригінал (3 екз.), сертифікат якості - оригінал (2 екз.), митна декларація - копія (1 екз.). Відповідно до терміну FOB згідно Інкотермс, від продавця вимагається виконання митних формальностей для вивезення. (FOB «Вільно на борту» означає, що продавець вважається тим, хто виконав своє зобов'язання по поставці з моменту переходу товару через поручні судна в порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту покупець має нести усі витрати і ризики загибелі або пошкодження товару). Документального підтвердження здійснення продавцем митних формальностей для вивезення оцінюваної партії товару, а саме, копію митної декларації країни відправлення, не надано. Враховуючи зазначене, у митниці є сумніви, що заявлена митна вартість товарів не ґрунтується на «дійсній вартості» та відповідно, що надані до митного оформлення документи не містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів містять розбіжності та суперечливі відомості.
У зв'язку із викладеним, надіслано електронну вимогу про надання (за наявності) додаткових документів для підтвердження митної вартості згідно із ч.3 ст.53 Митного кодексу України: 1) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення;4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, 6) інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
Крім того, зазначено про можливість декларанта за власним бажанням подати додаткові наявні в нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товару згідно з ч. 6ст. 53 Митного кодексу України.
Позивачем було надано лист №ВЕД-1795 від 22.06.2021 про відмову надавати додаткові документи, мотивуючи це тим, що позивачем було виконано вимоги частини 2 статті 53 Митного Кодексу України.
22 червня 2021 р. Відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості за № UA110250/2021/000009/2, відповідно до якого митну вартість товару було визначено згідно до ч.2 ст. 64 МК України за резервним методом :
По товару №1 - 5,025 USD за кг за МД від 25.05.2021 № UA110240/2021/001788;
по товару №2 - 5,76 USD за кг за МД від 27.05.2021 № UA110130/2021/014767;
по товару №3 - 4,25 USD за кг за МД від 21.01.2021 № UA110250/2021/000080;
по товару №4 - 5,23 USD за кг за МД від 21.01.2021 № UA110250/2021/000080,
по товару №5 - 6,16 USD за кг за МД від 21.01.2021 № UA110250/2021/000080;
по товару №6 - 5,02 USD за кг за МД від 21.01.2021 № UA110250/2021/000080;
по товару №9 - 3,76 USD за кг за МД від 21.01.2021 № UA110250/2021/000080.
Зазначене рішення обґрунтовано тим, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на «дійсній вартості» імпортованих товарів. У митниці наявна інформація щодо вищих рівнів митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів які імпортуються (вартість операції) не може бути застосований через те, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, у відповідності до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України. Як зазначено у рішенні митна вартість товару, що імпортується, визначена із застосуванням методу за ціною договору щодо ідентичних товарів згідно наявної у митниці інформації згідно з вимогами ст. 59 Митного кодексу України використана наявна у митниці інформація щодо ідентичних товарів за резервним методом.
У оформленні МД № UA110250/2021/000535. від 17.06.2021 було відмовлено та складено Картку відмови в прийнятті митної вартості, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA110250/2021/00026 від 22.06.2021. У вищевказаній картці відмови як причину у відмові вказано прийняте митницею рішення про коригування митної вартості.
Позивач подав митному органу нову митну МД UA110250/2021/000544 від 23.06.2021, яку прийнято до митного оформлення та товар випущено у вільний обіг шляхом надання гарантій відповідно до статті 55 Митного кодексу України.
Позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність оскаржених рішень не доведено.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.
Статтею 57 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Згідно з частинами першою та другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Судом першої інстанції вірно було зазначено, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Згідно частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до частин першої та другої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Частиною першою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи Частина друга статті 58 Митного кодексу України).
Згідно з частиною четвертою статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина шоста статті 53 Митного кодексу України).
Як було встановлено судом першої інстанції, позивачем для підтвердження обґрунтованості заявленої у деклараціях митної вартості товару були подані документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України.
Вірно судом першої інстанції було зазначено, що митна декларація країни відправлення не підпадає під перелік документів які підтверджують митну вартість товару відповідно до частини 2 статті 53 Митного Кодексу України та не підпадає під перелік документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що обставини, якими мотивоване спірне рішення митного органу про коригування митної вартості товарів № UA110250/2021/000009/2 від 22.06.2021 не мають відношення до саме числового визначення заявленої позивачем митної вартості та носять формальний характер.
Крім того, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості.
Судом першої інстанції також вірно зазначено, що сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.
Позивачем було надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відмовляючи в митному оформленні товару за першим методом, митний орган послався на неподання позивачем усіх документів, що не відповідає обставинам справи, оскільки позивачем відповідно до вищенаведених приписів Митного кодексу України надавались відповідні документи, що підтверджують митну вартість, а також письмові пояснення з приводу об'єктивної неможливості надання інших документів та відсутності цих документів.
Матеріали справи не містять доказів, що документи подані позивачем для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Запорізької митниці залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 січня 2022 року у справі за позовом Приватного малого виробничого - комерційного підприємства «АССОЛЬ» до Запорізької митниці про визнання протиправними та скасування рішення залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України.
Постанова у повному обсязі складена 27 липня 2022 року.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш