27 липня 2022 року м. Дніпросправа № 340/1100/22
(суддя Пасічник Ю.П., м. Кропивницький)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Панченко О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА СОЮЗ» на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 березня 2022 року у справі №340/1100/22 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА СОЮЗ» до відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА СОЮЗ» 08 лютого 2022 року звернулося до суду з позовом до відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті, згідно з яким просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000 грн. № 311316 від 12 січня 2022 року.
Позов обґрунтовано тим, що позивач є власником транспортного засобу марки ДАФ, яким дійсно здійснювалось перевезення вантажу для власних потреб, а тому в силу положень ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» наявність товарно-транспортної накладної не вимагається. Крім того, позивач вказує, що в оскаржуваній постанові в графі свідоцтво про державну реєстрацію відсутні відомості про водія який керував транспортним засобом марки ДАФ, що свідчить про те, що такий транспортний засіб не зупинявся.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 березня 2022 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення суду обґрунтовано тим, що позивачем не доведено належними доказами, що під час перевірки транспортного засобу марки ДАФ водієм ОСОБА_1 надавались посадовими особам відповідача інші документи на вантаж, а також такі документи не долучались до позовної заяви, що є підставою для висновку про порушення вимог ст. 48 Закону № 2344-III та п. 2 Переліку №207.
Не погодившись з вказаним рішенням суду позивач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його до апеляційного суду. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що матеріали справи не містять доказів того, що 01.11.2021 року транспортний засіб позивача здійснював перевезення вантажу, оскільки в акті не зазначено, що саме перевозилося та в якій кількості. Позивач зазначає про те, що 01.11.2011 року він не надавав послуги з перевезення вантажу вказаним автомобілем, так як відсутній будь-який документ, який підтвердив би надання позивачем послуг з перевезення.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що щотижневим графіком проведення рейдових перевірок Центральним міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у період з 01.11.2021-07.11.2021 визначено проведення перевірки, в т.ч. на а/д Н-14 Олександрівка - Кіровоград - Миколаїв (а.с.42).
Проведення рейдової перевірки доручено посадовим особам відповідача, що підтверджується направленням на рейдову перевірку №009980 від 01.11.2021 (а.с.43).
В ході проведення перевірки на а/д Н-14 Олександрівка - Кіровоград - Миколаїв 50 км був зупинений транспортний засіб марки ДАФ д.н. НОМЕР_1 , яким здійснювалось перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки обов'язкових документів (товарно-транспортної накладної або іншого документуна вантаж) перелік яких визначено ст. 48 Законом України «Про автомобільний транспорт».
За результатами проведення перевірки складено акт №318206 від 01.11.2021 від підписання якого водій транспортного засобу ОСОБА_1 відмовився, що підтверджено підписами подових осіб відповідача (а.с.40).
Транспортний засіб, яким здійснювалось перевезення вантажу належить позивачеві, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, долученої до матеріалів справи відповідачем (а.с.47,48).
Для розгляду питання щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт позивач двічі викликався відповідачем на 22.12.2021 та 12.01.2022 відповідно, що підтверджується копіями фіскальних чеків про направлення на адресу позивача рекомендованої кореспонденції 02.12.2021 та 29.12.2021 (а.с.44-46).
При цьому суд зазначає, що будь-яких доказів, які б свідчили, що позивач з'являвся для розгляду питання щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт, позивачем не надано.
За результатами розгляду питання щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідачем 12.01.2022 прийнято постанову №311316, якою до позивача на підставі ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000 грн (а.с.39).
Законність та обґрунтованість вищезазначеної постанови є предметом спору переданого на вирішення суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення, виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Як зафіксовано в акті №318206 від 01.11.2021 року водій ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки ДАФ д.н. НОМЕР_1 , що належить ТОВ «АГРОФІРМА СОЮЗ» не мав при собі товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документу на вантаж (а.с.40).
Від підписання вищезазначеного акта водій транспортного засобу ОСОБА_1 відмовився, що підтверджено підписами посадових осіб відповідача (а.с.40).
Вказані обставини свідчать про те, що водій ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, що належить позивачу не мав при собі товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документу на вантаж та будь-які пояснення чи заперечення щодо цього факту надавати відповідачу відмовився.
Водночас, суд апеляційної інстанції зауважує, що форма акта не передбачає встановлення найменування та кількості вантажу, що перевозився та при здійсненні перевірки транспортного засобу марки ДАФ д.н. НОМЕР_1 посадовими особами відповідача, водій не надав будь-яких заперечень щодо наявності/відсутності у нього вантажу, який перевозився.
Тому суд апеляційної інстанції вважає безпідставним аргумент позивача щодо необхідності встановлення найменування та кількості вантажу, що перевозився водієм ОСОБА_1 , оскільки під час здійснення перевірки та розгляду справи про застосування до позивача адміністративно-господарських санкцій заперечень щодо цього позивачем не заявлялось.
Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи те, що водієм ОСОБА_1 посадовим особам відповідача не була надана товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність притягнення позивача до відповідальності передбаченої за абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА СОЮЗ» - залишити без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 березня 2022 року у справі №340/1100/22 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 27 липня 2022 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов
суддя О.М. Панченко