Справа № 560/5293/22
іменем України
27 липня 2022 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Полонської міської ради об'єднаної територіальної громади Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача, в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, розташованої в АДРЕСА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати рішення № 27 23-ї сесії Полонської міської ради об'єднаної територіальної громади Хмельницької області від 15 грудня 2021 року про залишення без задоволення заяви позивача від 26 березня 2019 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, розташованої в АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати Полонську міську раду об'єднаної територіальної громади Хмельницької області розглянути на черговій сесії ради заяву позивача від 26 березня 2019 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташованої в АДРЕСА_1 в строки, порядку та у спосіб, передбачені Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Земельним кодексом України, рішення;
- зобов'язати Полонську міську раду об'єднаної територіальної громади Хмельницької області надати позивачу дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, розташованої в АДРЕСА_1 .
Позов мотивований тим, що відповідач протиправно прийняв рішення № 27 23-ї сесії Полонської міської ради об'єднаної територіальної громади Хмельницької області від 15 грудня 2021 року за результатами розгляду її заяви від 26.03.2019 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, яким відмовив у наданні такого дозволу.
Ухвалою від 09.05.2022 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
У відзиві на позов відповідач зазначив, що за результатом розгляду заяви позивача прийняте рішення від 15.12.2021 №27 про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою, яке є повністю правомірним, оскільки на даній земельній ділянці розташований житловий будинок, право власності на який не підтверджено заявником відповідно до вимог ст. 120 Земельного кодексу та статті 377 Цивільного кодексу України.
У зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 звернулась до Полонської міської ради із заявою від 26.03.2019 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі у приватну власність в с. Новоселиця Шепетівського району Хмельницької області орієнтовною площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.11.2019 року по справі № 560/1727/19 частково задоволено позов ОСОБА_1 до Полонської міської ради об'єднаної територіальної громади Хмельницької області про визнання дій протиправними, скасування пунктів рішення та зобов'язання вчинити дії; визнано протиправними дії Полонської міської ради ОТГ Хмельницької області щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та площею 0,0300 га для ведення особистого селянського господарства, розташованих в АДРЕСА_1 ; визнано протиправними та скасовано підпункт 3.1 та підпункт 3.2 пункту 3 рішення №5 71-ї сесії Полонської міської ради об'єднаної територіальної громади Хмельницької області від 10.05.2019 про залишення без задоволення заяв ОСОБА_1 від 26.03.2019 про надання позивачу дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та площею 0,0300 для ведення особистого селянського господарства, розташованих в АДРЕСА_1 ; зобов'язано Полонську міську раду об'єднаної територіальної громади Хмельницької області повторно розглянути на черговій сесії заяви ОСОБА_1 від 26.03.2019 про надання їй дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та площею 0,0300 для ведення особистого селянського господарства, розташованих в АДРЕСА_1 в строки, порядку та у спосіб, передбачений Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Земельним кодексом України та прийняти належне, у відповідності до чинного законодавства України, рішення.
Рішенням від 31.01.2020 №5 Полонська міська рада заяву позивача залишила без задоволення у зв'язку з тим, що на спірній земельній ділянці розташований житловий будинок, право власності на який оформлюється іншою особою.
Рішенням від 06.05.2020 по справі №560/1330/20, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд визнав протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у наданні дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та площею 0,0300 га для ведення особистого селянського господарства, розташованих в с. Новоселиця Шепетівського району Хмельницької області, визнав протиправним та скасував підпункт 3.6 та підпункт 3.7 пункту 3 рішення відповідача від 31.01.2020 №5, зобов'язав відповідача повторно розглянути на черговій сесії заяву позивачки від 26.03.2019 в строки, порядку та у спосіб, передбачений Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Земельним кодексом України та прийняти належне, у відповідності до чинного законодавства України, рішення.
Рішенням від 05.02.2021 №5 Полонська міська рада перенесла розгляд заяви позивача від 26.03.2019 до вирішення судової справи.
Рішенням від 22.03.2021 по справі №681/1342/20 Полонський районний суд Хмельницької області визнав право власності на нерухоме майно - житловий будинок з надвірними спорудами, що розміщені в АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 .
Постановою від 06.07.2021 по справі №681/1342/20 Хмельницький апеляційний суд скасував рішення Полонського районного суду від 22.03.2021 та відмовив в позові ОСОБА_2 до Полонської міської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом.
16.08.2021 позивач звернулась до Полонської міської ради із заявою, в якій просила повідомити про дату, час та місце розгляду її заяви від 26.03.2019 на засіданні постійної депутатської комісії ради із земельних відносин та засіданні ради.
17.11.2021 позивач звернулась до Полонської міської ради із заявою, в якій просила внести на розгляд 22 чергової сесії заяву від 26.03.2019.
На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.05.2020 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2020 по справі №560/1330/20 Полонська міська рада розгляну заяву позивача від 26.03.2019 та прийняла рішення від 15.12.2021 №27 про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі у приватну власність в с. Новоселиця Шепетівського району Хмельницької області орієнтовною площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку у зв'язку з тим, що на вказаній земельній ділянці розташований житловий будинок, право власності на який не підтверджене заявницею відповідно до вимог статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України.
Позивач, вважаючи таке рішення протиправним, звернулася в суд з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регламентуються Земельним кодексом України.
Згідно з частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення, зокрема, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).
Відповідно до абзацу першого частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Отже, за наслідками розгляду клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою обов'язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням підстав такої відмови.
Підставою для відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Зазначений перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою є вичерпним.
Чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.
Тобто, якщо особа, яка звернулася до відповідного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування, виконала усі передумови для отримання відповідного дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, то відповідно підстави для відмови у наданні такого дозволу відсутні.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі № 803/1244/16.
Верховний Суд у постанові від 18 травня 2022 року у справі № 200/5001/21 вказав, що така відмова окрім того, що повинна бути прийнята виключно з підстав, встановлених положеннями Земельного кодексу України, повинна бути вмотивована.
Суд наголошує, що відповідно до статті 118 Земельного кодексу України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів:
- звернення з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
- надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування;
- розробка суб'єктами господарювання за замовленням проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
- погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 186-1 Земельного кодексу України;
- затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Тобто, передача (надання) земельної ділянки у власність, відповідно до статті 118 Земельного кодексу України, є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок. При цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 545/808/17.
Суд зазначає, що ЗК України не тільки визначає вичерпний перелік підстав для відмови особи в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, але й зобов'язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення такого рішення про відмову в наданні такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.
Судом встановлено, що рішенням 23-ї сесії Полонської міської ради Полонської міської об'єднаної територіальної громади № 27 від 15 грудня 2021 року "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 ", на підставі постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2020 року у справі 560/1330/20 та рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.05.2020 у справі 560/1330/20, вирішено заяву гр. ОСОБА_1 щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2500 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , з метою передачі у приватну власність, залишити без задоволення у зв'язку з тим, що на даній земельній ділянці розташований житловий будинок, право власності на який не підтверджене заявницею відповідно до вимог статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України.
Дослідивши оскаржуване рішення, суд вважає, що воно не може сприйматися судом як належна та мотивована відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки, з огляду на наступне.
Відповідач до відзиву надав копію довідки № 361 від 10.11.2017 року про те, що будинок і господарські споруди за адресою АДРЕСА_1 побудовані в 1918 році на виділеній земельній ділянці розміром 0,53 га, згідно архітектурних, санітарних та протипожежних правил чинних на час забудови, прийнятий в експлуатацію, але свідоцтво про право власності не видавалося, документи за давністю часу не збереглися.
Рішенням Новоселицької сільської ради від 01.04.1994 року № 5 гр. ОСОБА_3 було передано у приватну власність земельну ділянку розміром 0,53 га, з них: для обслуговування житлового будинку 0,25 га, для ведення особистого підсобного господарства 0,28 га.
Суд зазначає, що в підтвердження обставин вказаних у довідці, відповідачем не надано відповідних доказів.
Також суд зазначає, що саме лише твердження відповідача у оскаржуваному рішенні на таку підставу у відмові в задоволенні заяви позивача від 26.03.2019 року, як те, що на даній земельній ділянці розташований житловий будинок, і право власності на який не підтверджене заявницею відповідно до вимог статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України, не може бути підставою для відмови, у відповідності до статті 118 Земельного кодексу України, без належного мотивування та подачі відповідних доказів в підтвердження такого мотивування.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що підстава, якою керувався відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, не може вважатися законною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, так як не підтверджена належними доказами. Отже, у спірному рішенні відповідач не навів жодної з підстав, передбачених частиною 7 статті 118 ЗК України.
Окрім того, суд зазначає, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність. Таку правову позицію висловлено у постанові Верховного Суду України від 13.12.2016 у справі №815/5987/14 та постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 545/808/17, від 22.02.2019 у справі № 813/1631/14.
З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, суд вважає, що відповідач, відмовляючи позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Земельним кодексом України. Виключних підстав для відмови у наданні дозволу, визначених статтею 118 Земельного кодексу України, підтверджених належними доказами, у спірному рішенні не навів.
За таких обставин суд вважає, що відповідач, приймаючи спірне рішення, діяв протиправно, тобто не на підставі та не у спосіб, що передбачені Земельним кодексом України, без дотримання вимог частини 2 статті 2 КАС України, тому рішення 23-ї сесії Полонської міської ради об'єднаної територіальної громади Хмельницької області № 27 від 15 грудня 2021 року "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 ", є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Полонської міської ради об'єднаної територіальної громади Хмельницької області на черговій сесії розглянути її заяву та прийняти рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, суд зазначає наступне.
У постанові від 28.05.2020 по справі №819/654/17 Верховний Суд зазначив, що у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб'єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
За загальним правилом, застосування такого способу захисту прав та інтересів позивача, як зобов'язання уповноваженого органу прийняти конкретне рішення є правильним, коли уповноважений орган розглянув клопотання заявника та прийняв рішення, яким протиправно відмовив в його задоволенні. З іншого боку, відсутні підстави для зобов'язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою (прийняти рішення такого змісту), якщо уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом і немає обґрунтованих сумнівів вважати, що він не надасть дозвіл, розглянувши заяву повторно.
Відповідно до частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
В рішенні від 30.01.2003 №3-рп/2003 Конституційний Суд України зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).
Водночас, пункт 34 частини 1 статті 26 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон №280/97-ВР) визначає, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
За змістом частин 1, 2 статті 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Суд не заперечує право колегіального органу приймати рішення в межах наданих йому повноважень, однак робити це він зобов'язаний з урахуванням вимог та обмежень, встановлених частиною 7 статті 118 ЗК України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №545/808/17.
Виходячи з обставин цієї справи, суд встановив, що оскаржуване рішення не містить повного аналізу обставин, з'ясування яких є необхідним і важливим при розгляді питання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою. Тобто відповідач не вирішив питання за результатом звернення позивачки згідно з вимогами статті 118 ЗК України. Такі недоліки у діяльності відповідача, крім того, що вказують на протиправність рішення, перешкоджають суду надати оцінку дотриманню усіх умов, передбачених нормами статті 118 ЗК України, для прийняття рішення про надання позивачу відповідного дозволу.
Отже, відповідач повинен здійснити перевірку відповідності місця розташування бажаної земельної ділянки з урахуванням дотримання замовником вимог законів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, після чого прийняти рішення.
Водночас, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/202, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №2263-IX від 22.05.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.
Отже, на дату ухвалення рішення у цій справі в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України від 12.05.2015 №389-VIII "Про правовий режим воєнного стану".
Законом України від 24.03.2022 №2145-XI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану" (далі - Закон №2145-XI), який набрав чинності 07.04.2022, внесені зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема, до ЗК України.
Законом №2145-XI розділ X "Перехідні положення" ЗК України доповнено пунктом 27, згідно з яким під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням, зокрема, таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.
З урахуванням викладеного, належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов'язання Полонської міської ради об'єднаної територіальної громади Хмельницької області, після закінчення в Україні воєнного стану, повторно розглянути на черговій сесії заяву ОСОБА_1 від 26.03.2019 про надання їй дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ., та за результатами розгляду прийняти рішення відповідно до норм ЗК України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
У силу положень частини другої статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Полонської міської ради об'єднаної територіальної громади Хмельницької області щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташованої в АДРЕСА_1 .
Визнати протиправним та скасувати рішення 23-ї сесії Полонської міської ради об'єднаної територіальної громади Хмельницької області № 27 від 15 грудня 2021 року "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 ", яким залишено без задоволення заяву гр. ОСОБА_1 щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2500 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , з метою передачі у приватну власність.
Зобов'язати Полонську міську раду об'єднаної територіальної громади Хмельницької області, після закінчення в Україні воєнного стану, повторно розглянути на черговій сесії заяву ОСОБА_1 від 26.03.2019 про надання їй дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ., та за результатами розгляду прийняти рішення відповідно до норм ЗК України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 992 (дев'ятсот дев'яносто дві гривні) грн. 40 коп. судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Полонської міської ради об'єднаної територіальної громади Хмельницької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Полонська міська рада об'єднаної територіальної громади Хмельницької області (вул. Лесі Українки, 113,Полонне,Полонський район, Хмельницька область,30500 , код ЄДРПОУ - 04060743)
Головуючий суддя В.К. Блонський