Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
28 липня 2022 року справа №520/23871/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої Ольги, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ НП в Харківській області), в якому просив зобов'язати відповідача призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності у зв'язку з встановленням II групи інвалідності та ступеня втрати працездатності на рівні 70% на підставі захворювання, яке пов'язане з проходженням служби в поліції, з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2020 у справі №520/1175/2020, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2020 у справі №520/1175/2020.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відмовляючи йому в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми у зв'язку з встановлення йому вищої ІІ групи інвалідності та ступеня втрати працездатності на рівні 70%, які встановлені йому при повторному огляді, вже після встановлення ІІІ групи інвалідності та 50% втрати працездатності, у відповідності Закону України «Про Національну поліцію», посилаючись при цьому на положення пункту 8 розділу IV Порядку №4 (у редакції, що діяла станом на час звернення із заявою), відповідач дійшов помилкового висновку, оскільки, під час повторного огляду медико-санітарною експертною комісією позивачу було встановлено ІІ групу інвалідності та ступінь втрати професійної працездатності на рівні 70%, що підтверджується відповідними документами, та на думку позивача, не суперечить вимогам вищевказаного пункту 8 розділу IV Порядку №4, у редакції, на яку посилається відповідач.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду позовну заяву у справі залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
На адресу суду у строк, встановлений судом, позивачем надано уточнену позовну заяву, в якій просив:
- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у відмові у призначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням II групи інвалідності та ступеня втрати працездатності на рівні 70% на підставі захворювання, яке пов'язане з проходженням служби в поліції.
- зобов'язати відповідача призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності у зв'язку з встановленням II групи інвалідності та ступеня втрати працездатності на рівні 70% на підставі захворювання, яке пов'язане з проходженням служби в поліції, з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2020 у справі №520/1175/2020, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2020 у справі №520/1175/2020.
Згідно з частиною третьою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи у адміністративній справі.
Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідач засобами поштового зв'язку направив відзив на позовну заяву, в якому ГУ НП в Харківській області просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки відмовляючи позивачу у призначенні та виплаті спірної грошової допомоги, відповідач діяв правомірно та відповідно до вимог діючого законодавства. Зазначив, що з урахуванням того, що позивач звернувся з відповідною заявою (рапортом) до відповідача вже після змін внесених до пункту 8 розділу IV Порядку №4 наказом Міністерства внутрішніх справ України №249 від 05.04.2019, у останнього відсутнє право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, з огляду на те, що позивачу під час первинного медичного огляду за рішенням МСЕК встановлено не тільки ступінь втрати працездатності, а також і групу інвалідності. Крім того, зазначив, що Законом України «Про національну поліцію» визначено право особи на отримання одноразової грошової допомоги, у випадках встановлених статтею 97 цього закону, однак приписів щодо права на отримання більшого розміру одноразової грошової допомоги у разі зміни групи інвалідності вказаний закон не містить.
Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.
У позовній заяві представник позивача зазначив та не заперечується представником відповідача у відзиві на позовну заяву, що позивач проходив службу у Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ в Харківській області та в Національній поліції України.
Згідно з наказом ГУ НП в Харківській області від 12.12.2017 №712 о/с, позивача звільнено зі служби через хворобу за пунктом 2 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу).
Обласною медико-соціальною експертною комісією №4 міста Харкова під час первинного обстеження 07.02.2018 позивачу визначено ІІІ групу інвалідності та встановлено 50% втрати працездатності, що підтверджується довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого.
У зв'язку з набуттям інвалідності позивачу виплачено одноразову грошову допомогу у сумі 123 340,00 грн на підставі підпункту 4 пункту 1статті 97 Закону України «Про Національну поліцію».
Під час повторного огляду медико-соціальною експертною комісією 22.11.2019 позивачу встановлено II групу інвалідності та 70 % втрати професійної працездатності, що підтверджується довідкою про результати визначення професійно працездатності у відсотках та довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією.
Позивач 25.11.2019 звернувся до ГУ НП в Харківській області з заявою (рапортом) про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності, з посиланням на встановлення II групу інвалідності від травми пов'язаної з виконанням службових обов'язків.
Листом ГУ НП в Харківській області від 05.12.2019 №4252/119/01/29-2019 повідомлено про те, що на підставі пункту 4 частини 1статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII позивачу при первинному огляді медико-соціальною комісією, була встановлена ІІІ група інвалідності та проведена виплата одноразової грошової допомоги у сумі 123 340,00 грн. Позивача повідомлено, що керівництвом ГУ НП в Харківській області затверджено висновок про відмову позивачу у призначені та виплати ОГД у більшому розмірі, у зв'язку з тим, що статтею 97 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII не передбачено такої підстави для призначення та виплати ОГД, як встановлення вищої групи інвалідності у порівнянні з тою групою інвалідності, на підставі якої вже призначено та виплачено одноразову грошову допомогу. Також, ГУ НП в Харківській області складено висновок про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу.
Дії ГУ НП в Харківській області, які полягають у відмові в призначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням II групи інвалідності та ступеня втрати працездатності на рівні 70% на підставі захворювання, яке пов'язане з проходженням служби в поліції було предметом розгляду Харківським окружним адміністративним судом у справі №520/1175/2020.
З автоматизованої програми «Спеціалізоване діловодство суду» суд встановив, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2020 у справі №520/1175/2020, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2020 адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції в Харківській області, які полягають у відмові в призначенні та виплаті ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням II групи інвалідності та ступеня втрати працездатності на рівні 70% на підставі захворювання, яке пов'язане з проходженням служби в поліції.
Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 25.11.2019 про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності у зв'язку з встановленням II групи інвалідності та ступеня втрати працездатності на рівні 70% з урахуванням висновків суду.
У даній справі суд першої та другої інстанції дійшли висновків про те, що у разі встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання відповідної допомоги у більшому розмірі, у позивача виникає право на отримання відповідної допомоги, яка виплачується йому з урахуванням виплаченої раніше одноразової грошової допомоги. Крім того, зазначили, що у силу статті 58 Конституції України пункт8 розділу IV Порядку №4, який набрав законної сили з 05.04.2019, на спірні правовідносини не розповсюджується, оскільки дана зміна розповсюджується на правовідносини, які виникнуть вперше після 05.04.2019.
На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/1175/2020, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2020 заява позивача від 25.11.2019 про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності у зв'язку з встановленням II групи інвалідності та ступеня втрати працездатності на рівні 70% повторно розглянута уповноваженими особами відповідача, за результатом розгляду якої 07.08.2020 прийнято рішення у вигляді висновку про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу.
Підставою для відмови позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги слугували твердження відповідача про те, що
Не погоджуючись з діями відповідача, які полягають у відмові у призначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності та ступеня втрати працездатності на рівні 70% на підставі захворювання, яке пов'язане з проходженням служби у поліції, позивач звернувся до суду в даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі по тексту - Закон України №580- VIII).
Згідно частини першої статті 97 Закону України №580-VIII одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, зокрема: у разі визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті; визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.
Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (частина друга статті 97 Закону України №580- VIII).
Положеннями підпункту б пункту 3 частини першої статті 99 Закону України №580-УІІІ визначено, що розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 3, інвалідності II групи - 300 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 №63/28293, далі по тексту - Порядок №4).
Пунктом 1 розділу І Порядку №4 передбачено, що ці Порядок та умови визначають механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги (надалі - ОГД) у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейських центрального органу управління поліції, територіальних органів поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи поліції), поліцейських в т. ч. слухачів та курсантів вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - навчальних закладів), поліцейських, відряджених до інших органів державної влади, установ, організацій (далі - інших органів).
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 розділу IV Порядку №4 висновок про призначення ОГД затверджує/відмовляє у територіальних органах поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, закладах та установах, що належить до сфери управління Національної поліції України - керівник відповідного органу, закладу, установи або особа, на яку покладено виконання таких функцій.
Згідно пункту 3 розділу IV Порядку №4 рішення про призначення виплати ОГД приймається керівником органу поліції або навчального закладу у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п'ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням заявника із зазначенням підстав такої відмови.
Пунктом 8 Розділу 4 Порядку №4 (у редакції чинній до 14.05.2019) було визначено, якщо поліцейському протягом двох років після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Водночас з 14.05.2019 до Порядку №4 було внесено зміни, зокрема пункт 8 Розділу 4 в редакції від 14.05.2019 визначено, що якщо поліцейському після встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Статтею 101 Закону України №580-VIII визначений вичерпний перелік випадків, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, а саме, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком: а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням; б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом); г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.
Суд звертає увагу щодо відсутності обґрунтування у відмові позивачу в призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з призначенням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, жодної з зазначених підстав, оскільки фактичною підставою для відмови слугувало те, що внесеними змінами у Порядок № 4 виключено можливість отримання особою одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у разі зміни саме інвалідності.
Системно аналізуючи викладені норми, суд вважає, що Законом України №580-ІV не встановлено обмежень щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням вищої групи інвалідності, якщо була виплачена грошова допомога у зв'язку із первинним встановленням ступеня втрати працездатності чи встановленням при повторному огляді вищої групи інвалідності.
За таких обставин, суд вважає, що при відмові позивачу у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги відповідач здійснив помилкове розширене тлумачення приписів пункту 8 Розділу ІV Порядку №4, а відтак оскаржувана відмова не ґрунтується на вимогах Закону.
Водночас суд звертає увагу на те, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2020 у справі №520/1175/2020, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2020 встановлено право позивача на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у разі встановлення вищої групи інвалідності, яка виплачується йому з урахуванням виплаченої раніше одноразової грошової допомоги, оскільки у силу статті 58 Конституції України пункт 8 ІV Порядку ;4, який набрав законної сили з 05.04.2019, на спірні правовідносини не розповсюджується, оскільки дана зміна розповсюджується на правовідносини, які виникнуть вперше після 04.04.2019.
Таким чином, судовим рішенням, яке набрало законної сили встановлено право позивача на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у разі встановлення вищої групи інвалідності, яка виплачується йому з урахуванням виплаченої раніше одноразової грошової допомоги.
Проте, відповідач при повторному розгляді заяви позивача на виконання рішення суду, яке набрало законної сили 07.08.2020 прийняв висновок про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, посилаючись та ті ж самі підстави, які були предметом розгляду у справі №520/1175/2020, тобто прийняв рішення без врахування висновків суду у справі №520/1175/2020
Оскільки у зв'язку з прийняттям відповідачем нового рішення 07.08.2020 у вигляді висновку про відмову позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги виник новий предмет спору, який підлягає дослідженню у даній справі.
Суд не надає оцінку підставам, які були предметом спору у справі №520/1175/2020, оскільки предметом даної справи є правомірність відмови у виплаті одноразової грошової допомоги позивачу у більшому розмірі у разі встановлення вищої групи інвалідності, яка виплачується йому з урахуванням виплаченої раніше одноразової грошової допомоги, викладену у висновку відповідача від 07.08.2020.
Враховуючи те, що в основу рішення у вигляді висновку про відмову у виплаті позивачу ОГД відповідачем покладні ті ж самі підстави для відмови, які були визнанні рішенням суду, яке набрало законної сили у справі №520/1175/2020 протиправними, суд дійшов висновку, що відповідач рішенням у вигляді висновку від 07.08.2020 безпідставно відмовив позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги позивачу у більшому розмірі у разі встановлення вищої групи інвалідності, яка виплачується йому з урахуванням виплаченої раніше одноразової грошової допомоги.
Спірне рішення є індивідуальним актом суб'єкта владних повноважень, що в силу положень пункту 2 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на його неправомірність, належить визнати протиправним та скасувати.
Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За таких підстав, суд, керуючись приписами частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення ГУ НП в Харківській області у вигляді висновку від 07.08.2020, яким відмовлено позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у разі встановлення вищої групи інвалідності.
Суд відхиляє доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, з приводу того, що до спірних правовідносин мають бути застосовані приписи пункту 8 розділу IV Порядку №4 у редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 05.04.2019 №249.
Конституційний Суд України у рішенні від 09.02.1999 у справі №1-рп/99 зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип, закріплений у частині першійстатті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Отже, у силу статті 58 Конституції України, норма пункту 8 Розділу 4 Порядку №4, яка набрала чинності 14.05.2019, не може розповсюджуватись на спірні правовідносини у частині обмеження права позивача на отримання грошової допомоги в більшому розмірі з підстав встановлення протягом двох років вищої групи інвалідності, оскільки це фактично означатиме застосування зворотної дії закону в часі.
Аналогічні правові позиції щодо неможливості застосування зворотної дії закону в часі викладені в постановах Верховного Суду, зокрема від 28.02.2018 у справі №806/694/16, від 21.06.2018 у справі №760/11440/17, від 30.09.2019 у справі №825/1380/18.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
При цьому, у випадку коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
Суд зазначає, що свобода розсуду (дискреція) відповідача як суб'єкта владних повноважень щодо призначення одноразової грошової допомоги, зведена до мінімуму.
Згідно з вимогами частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Оскільки рішення ГУ НП у Харківській області у вигляді висновку про відмову позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги позивачу у більшому розмірі у разі встановлення вищої групи інвалідності, яка виплачується йому з урахуванням виплаченої раніше одноразової грошової допомоги від 07.08.2020 судом визнано протиправним і скасовано, то це означає, що заява позивача про призначення одноразової грошової допомоги не вирішена належним чином, отже відповідач повинен повторно прийняти нове рішення за цією заявою.
При цьому, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2020 у справі №520/1175/2020, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2020 встановлено право позивача на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у разі встановлення вищої групи інвалідності, яка виплачується йому з урахуванням виплаченої раніше одноразової грошової допомоги, оскільки у силу статті 58 Конституції України пункт 8 ІV Порядку ;4, який набрав законної сили з 05.04.2019, на спірні правовідносини не розповсюджується, оскільки дана зміна розповсюджується на правовідносини, які виникнуть вперше після 04.04.2019.
Це означає, що свобода розсуду (дискреція) відповідача як суб'єкта владних повноважень щодо призначення одноразової допомоги позивачу за таких обставин зведена до мінімуму і передбачає прийняття лише одного рішення - про призначення позивачу такої допомоги.
Тому із застосуванням положень пункту 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності у зв'язку з встановленням II групи інвалідності та ступеня втрати працездатності на рівні 70% на підставі захворювання, яке пов'язане з проходженням служби в поліції, з урахуванням раніше виплачених сум.
Суд вважає, що саме такий спосіб захисту за заявленою позовною вимогою буде найбільш ефективним у даній справі.
З огляду на встановлені обставини справи та зумовлені ними нормативно-правове обґрунтування спірних правовідносин, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
Зважаючи на те, що позивач відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вулиця Жон Мироносиць, 5, місто Харків, 61002, код ЄДРПОУ: 40108599) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Національної поліції в Харківській області у вигляді висновку від 07.08.2020, яким відмовлено ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у разі встановлення вищої групи інвалідності.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності у зв'язку з встановленням II групи інвалідності та ступеня втрати працездатності на рівні 70% на підставі захворювання, яке пов'язане з проходженням служби в поліції.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Розподіл судового збору не здійснюється.
Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 з 24.02.2022 був введений воєнний стан на території України, у зв'язку з бойовими діями на території Харківської області повний текст рішення складено 28.07.2022.
Суддя Ольга Ніколаєва