28 липня 2022 рокум. ПолтаваСправа №440/3020/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, у якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення від 26.09.2019 №256 про відмову у призначенні пенсії за віком згідно статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
зобов'язати відповідача призначити та виплатити ОСОБА_1 із 15.08.2019 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку на вісім років відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.03.2022 позовну заяву залишено без руху з огляду на її невідповідність вимогам частини шостої статті 161 КАС України.
Так, суд зазначив, що цей спір стосується правомірності рішення пенсійного органу від 26.09.2019 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком.
Позовну заяву підписано та подано до суду 21.02.2022, тобто більш ніж через 28 місяців після ухвалення відповідачем спірного рішення, що стало підставою для висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом.
На цій підставі позивачу наданий строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом.
Однак, позивач вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху не виконав, недоліки позовної заяви не усунув.
З метою гарантування позивачу права на доступ до суду ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.07.2022 відкрито провадження у цій справі.
При цьому в ухвалі від 04.07.2022 суд запропонував позивачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з цим позовом разом з доказами поважності причин його пропуску.
На дату постановлення цієї ухвали позивач із заявою про поновлення строку звернення до суду з цим позовом не звертався, доказів наявності поважних причин його пропуску суду не надав.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої цієї статті, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №822/1928/18) та дійшла наступного правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії: для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Відповідач разом з відзивом на позов надав копію спірного рішення з розпискою про отримання примірника такого рішення позивачем 15.10.2019 /а.с. 38, 39/.
Таким чином, позивач мав довідатись про порушення його права на призначення пенсії за віком 15.10.2019 - в день отримання копії рішення відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №17 управління застосування пенсійного законодавства ГУПФ України в Полтавській області від 26.09.2019 №256.
З позовом про визнання протиправним та скасування зазначеного рішення пенсійного органу позивач звернувся до суду лише 21.02.2022 /а.с. 1/, тобто через 28 місяців після отримання його копії.
Наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Позивач із заявою про поновлення строку звернення з цим позовом до суду не звертався, доказів наявності поважних причин його пропуску не надав.
За відсутності у матеріалах справи належних доказів, що свідчили б про наявність об'єктивних, непереборних обставин неможливості своєчасного звернення до суду з цим позовом, суд дійшов висновку, що строк звернення з цим позовом позивачем пропущений без наявності на те поважних причин.
Суд зауважує, що встановлення законом процесуальних строків має на меті дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо дотримання процесуальних строків.
Таким чином, особа, яка має намір подати позов, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту позовної заяви, в тому числі процесуальних строків її подачі.
Матеріали справи, за наявності відомостей про обізнаність позивача щонайменше з 15.10.2019 про обставини, з якими він пов'язує підстави для звернення до суду з цим позовом, не містять доказів наявності у нього непереборних обставин, що унеможливили своєчасне звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів.
У силу пункту 8 частини першої статті 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом та не надав належних і допустимих доказів поважності пропуску цього строку, а суд не знайшов підстав для його поновлення, позовну заяву ОСОБА_1 належить залишити без розгляду.
Керуючись статтями 9, 122, 123, 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена.
Апеляційна скарга в електронній формі подається через Електронний кабінет користувача підсистеми "Електронний суд" безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду, а у паперовій формі - через Полтавський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.О. Кукоба