"11" жовтня 2007 р.
Справа № 15/300-07-7658
Господарський суд Одеської області у складі:
судді Петрова В.С.
При секретарі Стойковій М.Д.
За участю представників:
від позивача - Радзімовська І.Л., Єргієв А.О.;
від відповідачів:
1) Одеської міської ради - не з'явився;
2) Одеського міського управління земельних ресурсів ОМР -Сердюков Б.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Блаз» до Одеської міської ради та Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради про зобов'язання виконати певні дії, -
В засіданні суду від 05 жовтня 2007 р. оголошувалась перерва до 11 жовтня 2007 р. в порядку ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Блаз» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про зобов'язання Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради на підставі отриманих документів, розроблених інститутом землеустрою, що включають нормативно-грошову оцінку та у відповідності з 1%-ою орендною ставкою згідно рішення Одеської міської ради № 1061 від 26.03.2006 р. для промислових підприємств, підготувати договір оренди земельної ділянки, яку фактично займає позивач, а також про зобов'язання Одеської міської ради укласти з позивачем вказаний договір оренди земельної ділянки площею 1,7305 га, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 5, строком на 49 років. В обґрунтування позову позивач послався на наступне.
Виконавчим комітетом Одеської міської ради народних депутатів були прийняті рішення № 23 від 20.08.1949 р. та № 1135 від 15.09.1949 р. про відвід Одеському облавтотресту у безстрокове користування земельну ділянку для будівництва автобусно-таксомоторного парку. В подальшому Одеський облавтотрест був реорганізований у ТОВ «Блаз», головним завданнями якого є технічне обслуговування автобусів міського та міжміського сполучення, організація побутового обслуговування водійського складу, підготовка екіпажів та транспортних засобів до рейсів у зворотній бік.
При цьому позивач зазначає, що згідно рішення Одеської міської ради від 29.06.1999 р. № 165-ХХІІІ «Про передачу громадянам та юридичним особам земельних ділянок у власність та надання у користування» АТЗТ «Блаз» було надано у користування фактично зайняту земельну ділянку, загальною площею 1,7305 га по Люстдорфській дорозі, 5 для експлуатації станції технічного обслуговування автомобілів. Так, на думку позивача, вказаним рішенням Одеської міської ради від 29.06.1999 р. № 165-ХХІІІ було визначено інше цільове призначення земельної ділянки та обмежено строк безстрокового використання земельної ділянки.
Також позивач зазначає, що розташовані на зазначеній земельній ділянці об'єкти нерухомості належать позивачу на праві власності, у зв'язку з цим позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням оформити право користування фактично зайнятої земельної ділянки. При цьому позивач посилається на те, що інститутом землеустрою була розроблена необхідна технічна документація, яка тричі вказаним інститутом направлялась відповідачу -Одеському міському управлінню земельних ресурсів. Крім того, як зазначає позивач, що необхідна документація направлялась позивачем відповідачу супровідним листом № 1-20 від 17.04.2007 р.
До того ж 19.12.2006 р. позивачем був направлений лист міському голові з проханням укласти довгостроковий договір оренди земельної ділянки, на який заступником міського голови була проставлена резолюція на ім'я начальника управління земельних ресурсів щодо вирішення зазначеного питання з урахуванням тієї обставини, що підприємство позивача обслуговує автобуси міського та міжміського сполучення. Однак, відповідачем договір оренди землі не було укладено з позивачем. У зв'язку з цим 19.03.2007 р. позивач повторно звернувся до міського голови з проханням вжити заходів щодо укладення договору оренди земельної ділянки строком на 49 років, оскільки фактично у користуванні підприємства позивача земельна ділянка знаходиться з 1949 р. на підставі рішення про надання земельної ділянки у постійне користування. Проте, відповідь на зазначене звернення позивачем не була отримана.
Так, ухилення відповідача від укладення договору оренди землі, на думку позивача, суперечить ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України, також порушує права та законні інтереси позивача. При цьому позивач вважає, що в договорі оренди ставка орендної плати має відповідати рішенню Одеської міської ради № 1061 від 26.03.2006 р. і профілю діяльності транспортно-промислового підприємства, тобто не більше 1% від нормативної оцінки.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.09.2007 р. порушено провадження у справі № 15/300-07-7658 та справу призначено до судового розгляду в засіданні суду.
Під час розгляду справи позивач звернувся із заявою про зміну та доповнення позовних вимог, згідно якої позивач просить суд зобов'язати Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради підготувати договір оренди земельної ділянки саме на підставі отриманих документів, розроблених інститутом землеустрою, що включають нормативно-грошову оцінку, здійснену Державним комітетом України по земельних ресурсах від 01.11.2006 р., та довідок-витягів № 314/П і 315/П, з 1,3%-ою ставкою орендної плати, запропонованою листом Одеського міського управління земельних ресурсів № 01-18/2418-04, згідно яких розмір орендної плати складатиме 10896,13 грн/рік для ділянки площею 2504 кв.м відповідно до розрахунку № 295 від 05.10.2007 р. (а.с. 140-143 т. 1) та 52613,41 грн/рік для ділянки площею 14 801 кв.м відповідно до розрахунку № 296 від 05.10.2007 р. (а.с. 144-147 т.1); а також зобов'язати Одеську міську раду укласти з позивачем вказаний договір оренди земельної ділянки площею 1,7305 га, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 5, строком на 49 років. Так, у заяві позивач зазначає, що відповідачі згодні підготувати договір оренди, який є предметом поданого до суду позову, проте позивач не погоджується з розміром нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка знаходиться в користуванні позивача, при цьому позивач наводить обґрунтування щодо визначення коефіцієнту функціонального використання земельних ділянок.
Відповідач -Одеська міська рада відзив на позов на надав.
Відповідач -Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради відзив на позов не надав, проте у судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував з підстав невірного застосування позивачем коефіцієнту функціонального використання земельних ділянок.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.
Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих від 15.09.1949 р. № 1135 «Про відвід Одеському облавтотресту вільної земельної ділянки, розташованої між залізничною лікарнею та 2-м Єврейським кладовищем» було підтверджено рішення Виконкому Кагановичської райради депутатів трудящих від 20.08.1949 р. № 23 та відведено Одеському облавтотресту вільну земельну ділянку, що розташована між залізничною лікарнею та 2-м Єврейським кладовищем для будівництва автобусно-таксомоторного парку, також запропоновано Одеському облавтотресту скласти проект планування ділянки на підставі архітектурно-планувального завдання, виданого Управлінням головного архітектора міста та узгодити з Управлінням головного архітектора міста та відповідними інспекціями генплан ділянки, проекти будівель, огородження і благоустрою; запропоновано Управлінню головного архітектора міста оформити відвід земельної ділянки договором безстрокового користування після представлення узгоджених проектів. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, створеною комісією розпорядженням міськвиконкому № 165 від 13.06.1977 р. був здійснений вибір та попередньо погоджено земельну ділянку під будівництво побутового корпусу зі столовою Одеського обласного управління пасажирського автотранспорту, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Транспортна, № 5, що підтверджується актом вибору та попереднього погодження ділянки, затверджений заступником міністра автомобільного транспорту СРСР 14.11.1978 р. та головою виконкому Одеської міської ради народних депутатів 01.11.1978 р.
Згідно довідки Міністерства транспорту України № 1/20-101 від 10.09.1992 р. Одеський облавтотрест з 01.02.1966 р. був реорганізований в Управління автомобільного транспорту, яке було потім реорганізовано в Територіально-виробниче об'єднання (ТВО) автомобільного транспорту згідно наказу Мінавтотрансу УРСР від 27.07.1988 р. № 3.
Згідно наказу Української державної корпорації автомобільного транспорту № 8 від 30.09.1991 р. з 01.10.1991 р. Одеську станцію технічного обслуговування автомобілів 15197 Одеського ТВО автомобільного транспорту віднесено до групи самостійних підприємств, а ген. директору Одеського ТВО автомобільного транспорту доручено затвердити у встановленому порядку статут Одеської СТО 15197 та укласти з керівником Одеської СТО 15197 контракт відповідно до Закону УРСР «Про підприємства в Українській РСР».
Як вбачається зі статуту Одеського орендного авторемонтного підприємства 15197, затвердженого рішення загальних зборів колективу орендного авторемонтного підприємства 15197 від 01.10.1991 р., Одеське орендне авторемонтне підприємство 15197 є правонаступником Одеської СТО - 15197.
16.07.1993 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та Товариством покупців Одеського орендного авторемонтного підприємства 15197 був укладений договір купівлі-продажу, згідно якого Товариство покупців придбало орендоване державне майно цілісного майнового комплексу Одеського орендного авторемонтного підприємства 15197, що знаходиться за адресою: м. Одеса, Чорноморська дорога, 5.
Між тим у 1994 році Товариством покупців Одеського орендного авторемонтного підприємства 15197 та Закритим акціонерним товариством «Блаз» було засновано Акціонерне товариство закритого типу «Блаз», яке стало правонаступником вказаних товариств, про що зазначено в статуті АТЗТ «Блаз», затвердженого рішенням загальних зборів засновників згідно протоколу № 1 від 29.03.1994 р.
Листом від 17.01.1995 р. № 10 Акціонерне товариство «Блаз» звернулось до міськвиконкому з проханням здійснити перереєстрацію земельної ділянки за адресою: м. Одеса, Чорноморська дорога, 5, зайнятої АТ «Блаз» (попередня СТО 15197). Так, рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради № 69 від 20.02.1999 р. з користування ВАТ «Одесавтотранс» було вилучено (за згодою землекористувача) земельну ділянку по вул. Люстдорфська дорога, 5 фактично займану станцією технічного обслуговування автомобілів АТЗТ «Блаз» та надано АТЗТ «Блаз» у користування фактично займану земельну ділянку, загальною площею 1,7305 га, за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 5, для експлуатації станції технічного обслуговування автомобілів, у т.ч.: земельну ділянку площею 0,2504 га та земельну ділянку площею 1,4801 га в тимчасове довгострокове користування терміном до 10 років. При цьому п. 7 вказаного рішення Виконкому передбачено, що рішення підлягає затвердженню на сесії міської ради.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно додатку до рішення Одеської міської ради від 29.06.1999 р. № 165-ХХІІІ «Про передачу громадянам та юридичним особам земельних ділянок у власність та надання у користування» Одеською міською радою було погоджено рішення виконкому № 69 від 20.02.1999 р. про надання АТЗТ «Блаз» фактично займаної земельної ділянки загальною площею 1,7305 га по Люстдорфській дорозі, 5, для експлуатації станції технічного обслуговування автомобілів.
Разом з тим, як зазначає позивач, вказаним рішенням Одеської міської ради від 29.06.1999 р. № 165-ХХІІІ було визначено інше цільове призначення земельної ділянки (хоча земельна ділянка використовувалась позивачем з метою обслуговування автобусів міського та міжміського сполучення, а не для виробничої діяльності СТО автомобілів) та обмежено строк безстрокового використання земельної ділянки (земельну ділянку надано у користування лише строком на 10 років). Так, АТ «Блаз» звернулось до Управління земельних ресурсів міськвиконкому з листом від 05.01.2000 р. № 2 про надання дозволу на оформлення документів на право користування земельною ділянкою Одеському інституту землеустрою.
Як вбачається з матеріалів справи, супровідним листом від 04.07.2000 р. № 476 Одеською філією Інституту землеустрою УААН направлялась Одеському міському управлінню земельних ресурсів закінчена технічна документація по укладенню договору оренди на право тимчасового користування земельною ділянкою акціонерному товариству закритого типу «Блаз» для експлуатації станції технічного обслуговування автомобілів на території Одеської міської ради (Київський район, Люстдорфська дорога, 5). Однак, як вбачається з матеріалів справи, правовстановлюючі документи на земельну ділянку АТЗТ «Блаз» не були оформлені, про що свідчить лист Одеської філії Інституту землеустрою УААН № 199 від 12.04.2002 р. на адресу Одеського міського управління земельних ресурсів.
Також листом від 28.07.2003 р. № 87 АТ «Блаз» звернулось до Одеської філії Інституту землеустрою УААН з проханням повторно направити копії технічної документації до Одеського міського управління земельних ресурсів. У зв'язку з цим 05.09.2003 р. Одеською філією Інституту землеустрою УААН згідно супровідного листа № 1370 Управлінню земельних ресурсів була направлена технічна документація по укладенню договору довгострокової оренди земельної ділянки АТЗТ «Блаз» для експлуатації станції технічного обслуговування автомобілів на території Одеської міської ради, за адресою: Приморський район, Люстдорфська дорога, 5. При цьому 05.09.2003 р. листом № 1372 Одеська філія Інституту землеустрою УААН повідомила АТЗТ «Блаз» про направлення технічної документації по укладенню договору довгострокової оренди земельної ділянки АТЗТ «Блаз» для експлуатації станції технічного обслуговування автомобілів на території Одеської міської ради за адресою: Приморський район, Люстдорфська дорога, 5. Однак, згідно листів Одеського міського управління земельних ресурсів від 31.10.2003 р. № 6983-04 та від 12.11.2003 р. № 7274-04 АТ «Блаз» було повідомлено про те, що інформація про передачу Одеською філією Інституту землеустрою УААН технічної документації в Управлінні земельних ресурсів відсутня.
Між тим у 2003 році АТЗТ «Блаз» було перетворено шляхом реорганізації в ТОВ «Блаз», яке є повним правонаступником АТЗТ, про що зазначено в статуті ТОВ «Блаз». Так, листом від 19.12.2006 р. № 181 ТОВ «Блаз» звернулось до Одеського міського голови з проханням укласти довгостроковий договір оренди земельної ділянки для виробничо-технічної бази по обслуговуванню і ремонту міжміських автобусів орендною платою 1,5% від оціночної вартості. Згідно резолюції Заступника Одеського міського голови з питань діяльності виконавчих органів влади виконавцем з вирішення питання, викладеного у зазначеному листі позивача, був визначений начальник Одеського міського управління земельних ресурсів, при цьому звернуто увагу виконавця на ту обставину, що підприємство позивача обслуговує автобуси міського та міжміського сполучення. Також згідно резолюції начальника Одеського міського управління земельних ресурсів № 02-05-/2061 від 22.12.2006 р. відвід землі необхідно було оформити під обслуговування АТП.
Однак, як з'ясовано судом, договір оренди земельної ділянки з позивачем не був укладений У зв'язку з цим листом від 19.03.2007 р. № 202 позивач повторно звернувся до Одеського міського голови з проханням надати дозвіл Управлінню земельних ресурсів на підготовку договору оренди строком на 49 років за ставкою згідно п. 9 додатку до рішення міськради від 26.03.2003 р. № 1061-ХХІV. Але відповідь на зазначене звернення позивачем не була отримана.
Більш того 17.04.2007 р. позивачем було направлено Одеському міському управлінню земельних ресурсів комплект технічної документації згідно супровідного листа (вх.№ 1-20/665). Проте, догові р оренди з позивачем не був укладений.
При цьому слід зазначити, що ТОВ "Блаз" (правонаступник АТЗТ «Блаз») згідно свідоцтва про право власності на будівлі адміністративних та виробничих корпусів № 006925 від 20.03.2000 р. є власником об'єктів нерухомості, розташованих на земельній ділянці за адресою: м. Одеса Люстдорфська дорога, 5, яка є предметом спору.
Так, відповідно до ст. 2 Закону України "Про власність" право власності в Україні охороняється законом. Відповідно до ст. 4 цього ж Закону власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Таким чином, користуючись належним йому майном, ТОВ "Блаз" необхідно використовувати і земельну ділянку, на якій це майно розташоване.
Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.
Між тим статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам та порядок передачі земельних ділянок в оренду визначені ст. ст. 123, 124 Земельного кодексу України та ст. 16 Закону України "Про оренду землі".
Відповідно до п. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Таким чином, як випливає з приписів вищенаведеної правової норми, передача в оренду земельної ділянки, що перебуває, зокрема, у комунальній власності, здійснюється за рішенням органу місцевого самоврядування шляхом укладення з цим органом договору оренди.
Відповідно до п. 34 ст. 26, п. 2 ст. 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання надання земельної ділянки в оренду вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.
При цьому слід зазначити, що під час розгляду справи судом встановлено наявність відповідного рішення міськради про надання позивачу у користування спірної земельної ділянки.
Згідно зі ст. 16 Закону України "Про оренду землі" особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання). Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України. У разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього Закону.
Стаття 12 Земельного кодексу України визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Разом з тим, як встановлено судом під час розгляду справи, відповідачі згодні підготувати договір оренди земельної ділянки, з приводу якого виник спір, про що свідчить лист Одеського міського управління земельних ресурсів № 01-18/2418-04 від 25.09.2007 р. (а.с. 152 т. 1), яким позивачу направлено для підписання розрахунки розміру орендної плати земельної ділянки. Проте, як з'ясовано судом, сторонами оспорюються умови договору щодо розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, фактично зайнятої ТОВ «Блаз», а саме: розбіжності між сторонами виникли при застосуванні коефіцієнту функціонального використання земельних ділянок. У зв'язку з цим суд зазначає наступне.
Так, ст. 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Відповідно до положень ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності (до яких відноситься спірна земельна ділянка), встановлюється Законом України "Про плату за землю".
Статтею 28 Закону України «Про плату за землю" визначено, що спори, що виникають з питань застосування положень, передбачених цим Законом, вирішуються в судовому порядку.
Згідно ст. 35 Закону України «Про оренду землі» спори, пов'язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.
Так, виходячи з наведеного, на думку суду, даний спір підлягає вирішенню у судовому порядку, оскільки відповідно до ст. 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін, а у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Разом з тим відповідно до ст. 2 Закону України "Про плату за землю" плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів затверджено Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27 січня 2006 року № 18/15/21/11, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5 квітня 2006 р. за № 388/12262.
Згідно п. 3.2 вказаного Порядку нормативної грошової оцінки нормативна грошова оцінка населених пунктів для всіх категорій земель та земельних ділянок (за винятком сільськогосподарських угідь) визначається згідно з формулою, в якій визначальним серед інших складових формули є коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо (Кф).
Відповідно до п. 3.5 зазначеного Порядку віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням провадиться згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми NN 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженою наказом Держкомстату України від 05.11.1998 р. № 377, зареєстрованою в Мін'юсті України 14.12.1998 за № 788/3228, відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики. Коефіцієнт функціонального використання для земельних ділянок змішаного використання визначається як середньозважене (за площею) значення коефіцієнтів функціонального використання окремих частин земельної ділянки змішаного використання. Підставою для виділення частин земельної ділянки різного функціонального використання є виключно затверджені дані інвентаризації земельної ділянки та землеустрою.
Так, позивач зазначає, що згідно довідки-витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси за реєстр. № 85-03/П від 07.09.2007 р. та № 86-03/П від 07.09.2007 р. розмір нормативної грошової оцінки значно відрізняється від довідок-витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки ТОВ «Блаз» № 314/п315/п від 08.11.2006 р. Причиною такого відрізнення, як зазначає позивач, є розрахунок коефіцієнту функціонального використання окремих частин земельної ділянки, який змінився з 0,71 та 0,58 на 2,5. При цьому позивач вказує, що застосовування одного коефіцієнту земель комерційного використання Кф=2,5 для всієї земельної ділянки, зайнятої ТОВ «Блаз» суперечить вищенаведеним положенням п. 35 вказаного Порядку нормативної грошової оцінки, якими передбачено застосоування середньозваженого (за площею) значення коефіцієнтів функціонального використання окремих частин земельної ділянки змішаного використання.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вищенаведені доводи позивача є цілком обґрунтованими, у зв'язку з чим, на думку суду, Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради має підготувати договір оренди позивачем земельної ділянки саме на підставі отриманих документів, розроблених інститутом землеустрою, що включають нормативно-грошову оцінку, здійснену Державним комітетом України по земельних ресурсах від 01.11.2006 р., та довідок-витягів № 314/П і 315/П, з 1,3%-ою ставкою орендної плати, запропонованою листом Одеського міського управління земельних ресурсів № 01-18/2418-04, згідно яких розмір орендної плати складатиме 10896,13 грн/рік для ділянки площею 2504 кв.м відповідно до розрахунку № 295 від 05.10.2007 р. (а.с. 140-143 т. 1) та 52613,41 грн/рік для ділянки площею 14 801 кв.м відповідно до розрахунку № 296 від 05.10.2007 р. (а.с. 144-147 т.1).
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Враховуючи вищевикладене та оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Блаз» цілком обґрунтовані, відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Блаз» до Одеської міської ради та Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради про зобов'язання виконати певні дії задовольнити.
2. Зобов'язати Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради (65009, м. Одеса, вул. Черняхівського, 6) на підставі отриманих документів, розроблених інститутом землеустрою, що включають нормативно-грошову оцінку, здійснену Державним комітетом України по земельним ресурсам від 01.11.2006 р., та довідок-витягів № 314/П і 315/П, підготувати договір оренди земельної ділянки Товариством з обмеженою відповідальністю «Блаз» (65017, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 5; код ЄДРПОУ 19368116) з 1,3%-ою ставкою орендної плати, запропонованою листом Одеського міського управління земельних ресурсів № 01-18/2418-04, згідно яких розмір орендної плати складає 10896,13 грн/рік для ділянки площею 2504 кв.м відповідно до розрахунку № 295 від 05.10.2007 р. та 52613,41 грн/рік для ділянки площею 14 801 кв.м відповідно до розрахунку № 296 від 05.10.2007 р.
3. Зобов'язати Одеську міську раду (65004, м. Одеса, пл.. Думська, 1) укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю «Блаз» (65017, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 5; код ЄДРПОУ 19368116) договір оренди земельної ділянки площею 1,7305 га, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 5, строком на 49 років.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Підписано 16.10.2007 р.
Суддя Петров В.С.