про залишення позовної заяви без руху
27 липня 2022 року Київ № 320/6480/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами до в/ч НОМЕР_1 про визнання протиправними дій відповідача щодо ненарахування та невиплати йому одноразової грошової допомоги при звільненні та зобов'язання здійснити нарахування та виплату коштів у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації.
Дослідивши позовну заяву на предмет дотримання вимог процесуального законодавства, суд приходить до висновку про її невідповідність таким вимогам, у зв'язку з чим позов підлягає залишенню без руху з наданням заявникові десятиденного строку з моменту одержання копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду належним чином оформленої позовної заяви у новій редакції із зазначенням у ній:
обставин, якими обґрунтовані заявлені вимоги з посиланням на докази, що підтверджують ці обставини, а саме: інформації про проходження позивачем військової служби, в тому числі, але не виключно, накази про зарахування та звільнення з військової служби (виключення зі списків особового складу військової частини); інформації про розмір посадового окладу за посадами, на яких перебував позивач у спірний період; здійснення розрахунку грошової суми, на яку претендує заявник із визначенням всіх складових такого розрахунку та зазначенням методики індексації, яка повинна була бути використана відповідачем при обрахуванні спірної суми; обґрунтування порушення прав, свобод та інтересів заявника із визначенням змісту порушених прав; подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин такого пропуску; копії позовної заяви з доданими до неї документами відповідно до кількості учасників справи, засвідчені згідно з п. 5.26 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2020); всіх документів, які вказані в додатках до позовної заяви в оригіналах або в належним чином засвідчених копіях, згідно з п. 5.26 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2020); зазначення місцезнаходження оригіналів документів, копії яких долучено до позовної заяви; подання до суду оригіналу платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 1984,80 грн. за дві позовні вимоги немайнового характеру.
Одночасно, суд наголошує, що наведення змісту положень законів, інших нормативно-правових актів, цитування у позовній заяві їх приписів без відповідної фактичної аргументації оспорюваних дій та/або рішення не є обґрунтуванням твердження про порушення прав та інтересів заявника.
Також, відповідно до ст.161 КАСУ до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 2 ст. 132 КАСУ розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати визначається законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір". На підставі ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно приписів ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У разі, коли в позовній заяві об'єднані дві і більше вимог немайнового характеру, оплаті судовим збором підлягає кожна вимога, - ст. 6 Закону України "Про судовий збір".
При цьому, на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", учасники бойових дій, Герої України звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Це означає, що лише у справах, в яких предметом спору є правовідносини пов'язані з наявністю статусу учасника бойових дій або предметом спору є правовідносини стосовно прав та гарантій особи як учасника бойових дій, така особа звільняється від сплати судового збору.
Пункт 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" кореспондується із положеннями статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", якою передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак для одержання права на пільгу, порушені права повинні бути нерозривно пов'язані саме із статусом учасника бойових дій особи, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.
З позовної заяви убачається, що предметом даного спору є оскарження дій відповідача щодо порядку нарахування та виплати заявникові одноразвоої грошової допомоги при звільнені, передбаченою ч.2 ст.15 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Зокрема, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Із системного тлумачення вказаної прарвої норми вбачається, що право на одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби мають всі військовослужбовці без прив'язки до статусу особи, який дає їй право на пільги.
За таких обставин, суд доходить висновку, що ця справа не стосується захисту прав позивача як учасника бойових дій, тому на нього пільга, передбачена п.13 ст. 15 Закону "Про судовий збір", не поширюється, відтак позивач повинен сплатити судовий збір у сумі 1984,80 грн. за дві вимоги немайнового характеру.
Окрім цього, позивач звернувся до суду з вимогами про визнання дій відповідача неправомірними у зв'язку із ненарахування та невиплати позивачу одноразової грошової допомоги при його звільненні 11.08.2021, але з даним позовом звернувся лише 23.07.2022 (про що свідчить відбиток штемпелю оператора поштового зв'язку), тобто із пропущенням встановленого законом шестимісячного строку звернення до суду за відсутності заяви про його поновлення та незазначенням поважності причин пропуску такого строку без документів, якими підтверджено поважність причин пропуску. Отже, заявнику необхідно надати суду клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду із зазначенням причин такого пропуску та доказовим підтвердженням поважності причин його пропуску.
Поміж іншого, відповідно до частин 4, 5 статті 94 КАСУ копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
При цьому, порядок засвідчення копії документів визначений пунктом 5.26 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлення документів» (ДСТУ 4163-2020, затвердженого наказом Державного підприємства «Український науководослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 01.07.2020 № 144 з 2021-09-01). За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Отже, відповідно до вимог чинного законодавства належним чином засвідчуються або кожний лист окремо, шляхом проставлення печатки «Згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії, або ж шляхом скріплення (прошиття) певного пакету документів з відповідним написом «прошито та пронумеровано» та на звороті, такого напису, ставиться печатка «Згідно з оригіналом» із вказівкою - найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Разом з цим, як вбачається з додатків до позовної заяви, в якості «доказів» заявником до позову додано копії документів, які не містять належних відміток про засвідчення копій, передбачених п. 5.26 ДСТУ 4163-2020, а саме дати засвідчення копії.
Крім того, ч. 1 ст. 161 КАСУ передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Позаяк, заявником не надано копій доданих до позовної заяви документів для відповідача, у зв'язку з чим останній повинен надати суду копії позовної заяви з доданими до неї документами відповідно до кількості учасників справи, засвідчені згідно з п. 5.26 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2020).
Частиною 1 статті 169 КАСУ передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. При цьому, залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного КАСУ.
З огляду на те, що матеріали позовної заяви оформлені не належним чином, чого вимагає Кодекс адміністративного судочинства України, суддя визнав за необхідне залишити позовну заяву без руху.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд
позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Брагіна О.Є.