Кіровоградської області
"19" жовтня 2007 р.
Справа № 4/357
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю.І. за участю секретаря Волоткевича А.В. розглянув справу № 4/357
за позовом: Прокурора Новоукраїнського району в інтересах держави в особі Новоукраїнського районного центру зайнятості м. Новоукраїнка Кіровоградської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Воронівське» с. Воронівка Новоукраїнського району Кіровоградської області
про стягнення 2273 грн. 73 коп.
Представники сторін:
від позивача: Дігтяренко Т.М., довіреність № 01-835 від 16.07.07
від відповідача: участі не брав. Про час та місце розгляду справи відповідач належним чином повідомлений у відповідності до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України. Поштове відправлення № 217638 вручене представнику відповідача 20.09.2007 року.
від прокурора: участі не брали.
час прийняття постанови 16:40
Заявлено вимогу про стягнення 2273 грн. 73 коп., з яких: 2136 грн. 42 коп. - заборгованість по страхових внесках на випадок безробіття та 137 грн. 31 коп. - пеня, нарахована позивачем у зв'язку з несплатою відповідачем страхових внесків.
Відповідач відзив на позовну заяву та витребувані ухвалою суду документи господарському суду не подав, позовні вимоги не заперечив.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши обставини справи, господарський суд
Прокурор обгрунтував позовні вимоги позивач слідуючим чином:
Відповідно до статті 12 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Маловисківський районний центр зайнятості, як робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі позивач), уповноважений вести реєстрацію платників страхових внесків, проводити збір страхових внесків, контролювати правильність нарахування та своєчасність їх нарахування, представляти інтереси фонду в судових та інших органах.
Відповідач зареєстрований в Новоукраїнському районному центрі зайнятості 29.09.2005 року за № 111501249, відповідно до ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» як платник внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. .
Частиною 3 ст.17 та ст. 35 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та пунктом 5.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 339 від 18.12.2000 р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2001 р. за №30/522 передбачено сплату роботодавцями та застрахованими особами страхових внесків один раз на місяць в день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці.
Відповідно до ст.38 вищезазначеного Закону у разі несвоєчасної сплати страхових внесків або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.
Перевіркою відповідача, проведеною Новоукраїнським районним центром зайнятості 31.05.2007 року виявлено прострочену заборгованість по страхових внесках в сумі 2136 грн. 42 коп. та нараховано пеню в сумі 137 грн. 31 коп., що відображено в акті перевірки правильності нарахування, своєчасності і повноти перерахування страхових внесків на загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття до Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття № 75 від 31.05.2007 року.
На підставі даного акту перевірки Директором Кіровоградського обласного центру зайнятості винесено розпорядження № 83 від 15.06.2007 р. про стягнення коштів та застосування фінансових санкцій, відповідно до якого з відповідача підлягає стягненню 2273 грн. 73 коп. заборгованості, в тому числі: 2136 грн. 42 коп. простроченої заборгованості по страхових внесках та 137 грн. 31 коп. нарахованої пені. Розпорядження про стягнення коштів та застосування фінансових санкцій відповідачем не оскаржено та не скасовано.
Суд не находить підстав для відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.
За вказаних обставин позовні вимоги позивача є обгрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 2273 грн. 73 коп. заборгованості, в тому числі: 2136 грн. 42 коп. простроченої заборгованості по страхових внесках та 137 грн. 31 коп. нарахованої пені.
Підставою для висновку про обгрунтованість позовних вимог є наступне.
Частиною 3 ст.17 та ст. 35 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та пунктом 5.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 339 від 18.12.2000 р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2001 р. за №30/522 передбачено сплату роботодавцями та застрахованими особами страхових внесків один раз на місяць в день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці.
Відповідно до ст.38 вищезазначеного Закону у разі несвоєчасної сплати страхових внесків або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.
Доказів сплати страхових внесків та пені або оскарження в установленому законом порядку розпорядження позивача про стягнення коштів відповідач суду не представив.
Право безспірного стягнення не сплачених в строк страхових внесків та пені, передбачене ст.38 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" не може бути використане позивачем, оскільки даним Законом не передбачено за яким саме виконавчим документом може бути здійснено стягнення. А статтею 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що стягнення на грошові кошти юридичних осіб, що знаходяться у банку може бути звернено за виконавчими документами, передбаченими законами України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Воронівське» с. Воронівка Новоукраїнського району Кіровоградської області р/р 260047664 МФО 380805 КД Райффайзен банк "Аваль" заборгованість в розмірі 2273 грн. 73 коп., в тому числі: 2136 грн. 42 коп. простроченої заборгованості по страхових внесках та 137 грн. 31 коп. нарахованої пені на користь Новоукраїнського районного центру зайнятості м. Новоукраїнка вул. Леніна 52/1 п/р 37175303901322, код банку 823016 УДК в Кіровоградській області.
Після набрання судовим рішенням законної сили, за заявою стягувача,буде виданий виконавчий лист.
Сторони мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову в порядку і строки відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України. Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодекс - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Постанова виготовлена в повному обсязі 19 жовтня 2007 року.
Суддя
Ю. І. Хилько