25.07.2022 Справа№914/1436/22
Господарський суд Львівської області в складі судді Синчука М.М., розглянувши заяву Кооперативного Садівничого Товариства «Перемога» про забезпечення позову
у справі №914/1436/22
За позовом: Кооперативного Садівничого Товариства «Перемога», с.Солонка, Пустомитівський район
до відповідача: Садівничо Городнього Товариства Власників «Айстра», с.Солонка, Пустомитівсмький район, Львівська область
Про витребування майна із чужого незаконного володіння
Без повідомлення (виклику) представників учасників справи,
Кооперативне Садівниче Товариство «Перемога», с. Солонка, Пустомитівський район, звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме Трансформатор КТП-160/10 та підстанцію КТП - 160/10.663, яка безпідставно перебуває у власності відповідача СГТВ «Айстра», та повернути його КСТ «Перемога».
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.07.2022 (суддя Бортник О.Ю.) позовну заяву Кооперативного Садівничого Товариства «Перемога» суд залишив без руху. Надано Кооперативному Садівничому Товариству «Перемога» строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду від 11.07.2022, а саме: 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Канцелярією Господарського суду Львівської області 21.07.2022 зареєстровано заява позивача (Вх. №2319/22) про забезпечення позову.
Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, заяву(Вх. №2319/22) про забезпечення позову для розгляду передано судді Синчуку М.М.
Подана заява обґрунтована тим, що відповідач СГТВ «Айстра», в особі керівника Бєлової Ірини Іванівни, 20.07.2022 р., розпорядилась, щодо вимкнення через трансформаторну підстанцію КТП-663 електроживлення до КСТ «Перемога». Відповідно станом на даний час усе товариство з його членами, які проживають на території товариства залишились без електроенергії. КСТ «Перемога» 20.07.2022 р. ввечері, коли стало відомо про незаконні дії з боку СГТВ «Айстра», вимушені були звертатись в поліцію, яка відповідно зафіксувала наведений факт.
Відтак позивач вважає, що невжиття заходів щодо забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії, які стосуються трансформаторної підстанції КТП-663 може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України.
Згідно з положеннями цієї статті господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У вирішенні питання про забезпечення позову, виходячи з положень статей 136, 137 ГПК України, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти. Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є підстави для застосування заходів забезпечення позову, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Подібний за змістом правовий висновок викладений у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, у постановах Верховного Суду від 29.08.2019 у справі №917/258/19, від 22.07.2019 у справі №914/120/19, від 27.05.2019 у справі №923/65/19, від 26.10.2020 у справі №907/477/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20 та від 29.06.2021 у справі №916/3710/20, від 03.10.2018 у справі №826/5233/18.
За змістом статей 136, 137 ГПК України обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без обґрунтування підстав для вжиття таких заходів з посиланням на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.
При цьому, суд зауважує, що під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, обов'язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на позивача.
Позивач в заяві про забезпечення позову вказує, що відповідач в особі керівника ОСОБА_1 , 20.07.2022 р., розпорядилася, щодо вимкнення через трансформаторну підстанцію КТП-663 електроживлення до КСТ «Перемога». Відповідно станом на даний час усе товариство з його членами, які проживають на території товариства залишились без електроенергії. КСТ «Перемога» 20.07.2022 р. ввечері, коли стало відомо про незаконні дії з боку СГТВ «Айстра», вимушені були звертатись в поліцію, яка відповідно зафіксувала наведений факт.
В той же час, позивачем не надано належних і допустимих доказів того, що відповідачем вчиняються дії на які посилається позивач у своїй заяві.
При цьому, сама заява позивача не свідчить про вчинення відповідачем будь-яких реальних дій щодо позивача та не є обґрунтованою підставою для необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову, що у зворотньому випадку призведе до ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
З огляду на вищевикладене та зміст заяви в сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову, оскільки необхідність у застосуванні судом таких заходів не обґрунтована і документально не підтверджена, в тому числі, що на момент розгляду справи відповідачем вчиняються дії щодо позивача, а саме вимкнення через трансформаторну підстанцію КТП-663 електроживлення до КСТ «Перемога».
За таких обставин, оцінивши доводи заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості, співмірності та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів учасників судового процесу, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 149, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Відмовити у задоволенні заяви Кооперативного Садівничого Товариства «Перемога» про вжиття заходів забезпечення позову.
2.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Синчук М.М.