вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"25" липня 2022 р. м. Київ Справа № 911/224/22
Суддя О.В. Конюх, при секретарі судового засідання Найченко А.М., розглянувши у порядку загального позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «Агріматко-Україна», м. Київ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «САТ Агро», с. Липівка Бучанського району Київської області,
про стягнення 656 903,37 грн.,
за участю представників:
від позивача: не з'явились; від відповідача: не з'явились,
позивач - Приватне акціонерне товариство «Агріматко-Україна», м. Київ (далі за текстом - ПрАТ «Агріматко-Україна»), звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 05.01.2022 №1115 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «САТ Агро», с. Липівка Київської області (далі за текстом - ТОВ «САТ Агро»), в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість (згідно прохальної частини позовної заяви), а саме: суму боргу 2 418 019,63 грн., суму інфляційного збільшення 69 612,23 грн., 3% річних 21 076,47 грн., пені 98 789,67 грн. та судовий збір в сумі 9853,55 грн., на підставі Договору поставки від 21.01.2020 №СХТ-013000095.
Ухвалою господарського суду Київської області від 21.01.2022 позовну заяву ПрАТ «Агріматко-Україна» залишено без руху. Зобов'язано ПрАТ «Агріматко-Україна» усунути недоліки позовної заяви, в строк не пізніше десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
07.02.2022 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача - ПрАТ «Агріматко-Україна» до господарського суду Київської області надійшла заява про вступ у справу адвоката Мітченко Т.М. як представника позивача.
Крім того, разом із вищевказаною заявою через підсистему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання позивача - ПрАТ «Агріматко-Україна» №1239, в якому позивач просить суд продовжити строк на усунення недоліків позовної заяви та прийняти позовну заяву у новій редакції. До клопотання додано нову редакцію позовної заяви від 07.02.2022, згідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість, яка виникла на підставі Договору поставки від 21.01.2020 №СХТ-013000095, а саме: суму боргу 467 425,00 грн., суму інфляційного збільшення 69 612,23 грн., 3% річних в сумі 21 076,47 грн., суму пені 98 789,67 грн. та судовий збір в сумі 9 853,55 грн. 09.07.2022 вищевказане клопотання №1239 та позовна заява в редакції від 07.02.2022 надійшли до суду в оригіналі поштою.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 21.01.2020 між ПрАТ «Агріматко-Україна» та ТОВ «САТ Агро» було укладено Договір №СХТ-013000095 поставки, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання поставити на адресу відповідача товар на умовах цього договору, а відповідач взяв на себе зобов'язання прийняти товар та сплатити його вартість в обсязі та строки, встановлені договором.
На виконання умов Договору, постачальником поставлено, а покупцем отримано товар вартістю 2 056 600,00 грн. Відповідачем вартість отриманого товару сплачена частково. Позивач твердить, що станом на 03.01.2022 за відповідачем утворилась прострочена заборгованість в сумі 467 425,00 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача у судовому порядку. Крім того, у зв'язку із простроченням грошового зобов'язання позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача також 98789,67 грн. пені (за період з 01.10.2020 по 02.01.2022), суму інфляційного збільшення 69 612,23 грн. (за період з жовтня 2020 по листопад 2021) та 3% річних в сумі 21 076,47 грн. (за період 01.10.2020 - 02.01.2022).
Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача судовий збір 9 853,55 грн.
Ухвалою господарського суду Київської області від 09.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №911/224/22 за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 28.02.2022.
21.02.2022 до господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 22.02.2022 №22/02, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог в частині стягнення пені, 3% та інфляційних втрат, посилаючись на те, вони не відповідають фактичним обставинам справи, суперечать чинному законодавству, нарахування здійснені з порушенням приписів права, а відтак просить суд відмовити позивачу в стягненні 3% річних, інфляційного збільшення та пені.
24.02.2022 розпочалась повномасштабна військова агресія Російської Федерації проти України, у зв'язку з чим Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згідно з Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 воєнний стан продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України від 18.04.2022 №259/2022 та від 17.05.2022 №341/2022 воєнний стан продовжено відповідно з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб та з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
У зв'язку із розповсюдженням територіальної юрисдикції суду на Київську область, у якій відбувалися активні бойові дії, здійсненням щоденних ракетно-бомбових ударів по місту Києву, обмеженням роботи транспорту та відповідно неможливістю забезпечити безпечне прибуття та перебування відвідувачів та працівників суду у приміщеннях господарського суду Київської області, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, справи, призначені на 28.02.2022, були зняті з розгляду, відповідно судове засідання у справі №911/224/22 не відбулося.
Ухвалою господарського суду Київської області від 08.04.2022 у порядку підготовки справи до розгляду та з метою призначення підготовчого судового засідання зобов'язано позивача ПрАТ «Агріматко-Україна» та відповідача ТОВ «САТ Агро» невідкладно, протягом п'яти днів з моменту отримання цієї ухвали письмово повідомити суду:
1) контактний телефон уповноваженої особи та діючу електронну адресу,
2) про наявність у сторін власних технічних засобів та доступу до мережі Інтернет для участі у судових засіданнях в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення “EаsyCon” (https://vkz.court.gov.ua/);
3) про наявність можливості прибуття повноважних представників до будівлі суду за адресою м. Київ, вул. Симона Петлюри, 16/108.
29.04.2022 на електронну пошту суду від представника відповідача - ТОВ «САТ Агро» надійшло письмове повідомлення (заява) №29/04/22_КЛ_1, в якому представник відповідача просив суд не призначати та не здійснювати розгляд судової справи №911/224/22 в умовах воєнного стану та не здійснювати розгляд справи №911/224/22 без участі належного представника відповідача, яке було розглянуто та відхилено з мотивів, наведених в ухвалі від 19.05.2022.
Ухвалою господарського суду Київської області від 19.05.2022 підготовче судове засідання у справі №911/224/22 призначено на 13.06.2022.
20.05.2022 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача - ПрАТ «Агріматко-Україна» до господарського суду Київської області надійшла заява від 19.05.2022 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яка була задоволена ухвалою господарського суду Київської області від 20.05.2022.
08.06.2022 на електронну пошту суду від представника відповідача - ТОВ «САТ Агро» надійшло клопотання від 07.06.2022 №07/06/22_КЛ_2 про відкладення підготовчого засідання по справі №911/224/22, призначеного на 13.06.2022, мотивоване тим що адвокат Комарова А.О. не може бути присутньою у залі судових засідань у зв'язку із продовженням збройної агресії Російської Федерації, продовженням обстрілів, відсутністю палива тощо, а також не має можливості брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
09.06.2022 на електронну пошту суду від представника відповідача - ТОВ «САТ Агро» надійшло клопотання від 07.06.2022 №07/06/22_КЛ_3 про зменшення розміру пені по справі №911/224/22 у разі задоволення позовної заяви до максимально можливого розміру, але не менше ніж на 90%. У цьому ж клопотанні відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. 13.06.2022 вказане клопотання надійшло на адресу суду від відповідача в оригіналі поштою.
Також 09.06.2022 на електронну пошту суду від представника відповідача - ТОВ «САТ Агро» надійшли письмові пояснення від 07.06.2022 №07/06/22_П_4, в яких представник відповідача просив суд відмовити ПрАТ «Агріматко-Україна» у задоволенні позовних вимог, посилаючись на невірне визначення позивачем строку нарахування штрафних санкцій, який перевищує 6 місяців, передбачені ст. 232 ГК України. 13.06.2022 вказані пояснення надійшли на адресу суду від відповідача в оригіналі поштою.
Ухвалою господарського суду Київської області від 13.06.2022 підготовче судове засідання відкладено на 04.07.2022.
30.06.2022 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача - ПрАТ «Агріматко-Україна» надійшла заява про розгляд справи без участі уповноваженого представника позивача.
У судове засідання 04.07.2022 з'явилась представник відповідача.
Ухвалою господарського суду Київської області від 04.07.2022 підготовче провадження закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті на 25.07.2022, про що представник відповідача була повідомлена особисто під розпис.
15.07.2022 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача - ПрАТ «Агріматко-Україна» до господарського суду Київської області надійшла заява від 14.07.2022 про участь у судовому засіданні, призначеному на 25.07.2022, в режимі відеоконференції, яка ухвалою господарського суду Київської області від 15.07.2022 була залишена без задоволення з мотивів, зазначених в ухвалі.
21.07.2022 на електронну пошту суду від представника відповідача - ТОВ «САТ Агро» надійшло клопотання від 19.07.2022 №19/07/22_КЛ_1 про відкладення судового засідання по справі №911/224/22, призначеного на 25.07.2022, мотивоване тим що адвокат Комарова А.О. не може бути присутньою у залі судових засідань у зв'язку із продовженням збройної агресії Російської Федерації, продовженням обстрілів м. Києва, відсутністю палива тощо, а також не має можливості брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у зв'язку з відсутністю такої можливості в господарському суду Київської області, про що зазначено в ухвалі від 15.07.2022.
У судове засідання 25.07.2021 позивач та відповідач не з'явились.
Розглянувши клопотання представника відповідача - ТОВ «САТ Агро» від 19.07.2022 №19/07/22_КЛ_1 про відкладення судового засідання по справі №911/224/22, суд відмовляє в його задоволенні з огляду на таке.
Згідно з частинами 1, 3 статті 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі зокрема повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Разом з тим, суд звертає увагу, що матеріалів справи достатньо для розгляду всіх її обставин та прийняття обґрунтованого рішення; явка учасників справи в судове засідання не визнавалася обов'язковою. При цьому відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
До того ж, в матеріалах справи наявний відзив ТОВ “САТ Агро” на позовну заяву від 22.02.2022 №22/02,в якому відповідач навів заперечення щодо позовних вимог в частині стягнення пені, 3% та інфляційних втрат, а також клопотання представника відповідача від 07.06.2022 №07/06/22_КЛ_3 про зменшення розміру пені по справі №911/224/22 у разі задоволення позовної заяви до максимально можливого розміру, але не менше ніж на 90%. У цьому ж клопотанні відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Крім того, в матеріалах справи наявні письмові пояснення ТОВ «САТ Агро» від 07.06.2022 №07/06/22_П_4 в яких відповідач просить суд відмовити ПрАТ «Агріматко-Україна» у задоволенні позовних вимог.
Подібна позиція щодо відкладення розгляду справи викладена у постанові Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №918/539/16.
Розглянувши позов ПрАТ “Агріматко-Україна” до ТОВ “САТ Агро” про стягнення 656 903,37 грн., всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд
відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
21.01.2020 між ПрАТ «Агріматко-Україна» (постачальник) та ТОВ ТОВ «САТ Агро» (покупець) було укладено Договір поставки №СХТ-013000095 (далі за текстом - Договір).
За умовами Договору:
- в порядку та на умовах, визначених цим Договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві на умовах DDP 08013, Київська обл., Макарівський район, с. Андріївка, вул. О.М. Меля, буд. 114 (згідно з Правилами ІНКОТЕРМС в редакції 2010 р.) товари за номенклатурою та в строки відповідно до специфікацій, які є додатками до цього Договору та його невід'ємними частинами, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та сплатити за нього визначену в специфікаціях до Договору вартість в строки то в порядку, передбаченому Договором та специфікаціями до нього (п. 1.1 Договору);
- ціни товарів визначаються сторонами як договірні. Кількість та ціни товарів указують в специфікаціях до Договору, які є його невід'ємними частинами. Загальна сума Договору визначається шляхом складання підсумкових сум по специфікаціях до цього Договору (п. 2.1 Договору);
- строки поставки товару погоджуються сторонами та відображаються в специфікаціях (п. 2.2 Договору);
- постачальник зобов'язаний передати покупцю товар у строки, визначені п. 1.1 Договору. Товар постачається централізовано-кільцевими завезеннями повністю або частинами за попередніми заявками покупця, узгодженими з постачальником в будь якій формі (в т.ч. усно) (п. 3.1 Договору);
- покупець зобов'язаний прийняти товар, вказаний у п. 1.1 цього Договору, в погоджені сторонами строки (п. 3.4 Договору);
- покупець зобов'язаний здійснити оплату за придбаний товар згідно умов статті 4 даного Договору (п. 3.5 Договору);
- покупець зобов'язаний при зазначені призначення платежу у платіжному доручені посилатись на номер та дату Договору. В іншому випадку постачальник самостійно визначає порядок, суми та напрями зарахування отриманих коштів в рахунок погашення існуючих зобов'язань (п. 3.7 Договору);
- покупець здійснює обов'язкову часткову попередню оплату у розмірі 50% від суми договору, яка розраховується згідно п. 2.1. Сума та строки попередньої оплати указуються у специфікації (п. 4.1 Договору);
- на решту суми постачальник надає покупцеві відстрочку по оплаті. Покупець сплачує решту суми згідно строків, які відображено в специфікації (п. 4.2 Договору);
- ціни на товари є договірними і вказані у специфікаціях (п. 4.3 Договору);
- у випадку затримки оплати з вини покупця, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення (п. 6.2 Договору);
- за не виконання або неналежне виконання зобов'язань за Договором, сторони несуть відповідальність у відповідності до чинного законодавства України (п.6.6 Договору);
- договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 10.3 Договору);
- приймання товару по кількості та якості проводиться покупцем в момент його отримання від постачальника, покупець зобов'язаний перевірити комплектність, цілісність тари, пломб на ній (при їх наявності), а також відсутність ознак пошкодження або псування товару і у випадку їх виявлення негайно, до закінчення приймання, письмово заявити постачальнику. При відсутності такої заяви товар вважається прийнятим покупцем (п. 11.1 Договору).
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Додатком №00001 до Договору №СХТ-013000095 від 21.01.2020 сторонами підписано Специфікацію №00001.
Вказаною специфікацією узгоджено поставку Навантажувача телескопічного JCB Loadall 531-70Agri в кількості 1 шт., вартістю 2 056 600,00 грн. у гривневому еквіваленті, та узгоджено строк оплати товару покупцем: 31.01.2020 передоплата у сумі 411320,00 грн., 30.03.2020 передоплата у сумі 616 980,00 грн., 30.09.2020 погашення товарного кредиту в сумі 1 028 300,00 грн.
На виконання Договору, постачальником поставлено, а покупцем отримано товар на суму 2 056 600,00 грн. за видатковою накладною від 31.01.2020 №203007 на суму 2 056 600,00 грн., яка належним чином оформлена, підписана обома сторонами та скріплена печатками обох сторін.
Відповідно до частини 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Інше встановлено п. 4.1 Договору, відповідно до якого покупець здійснює обов'язкову часткову попередню оплату у розмірі 50% від суми договору, яка розраховується згідно п. 2.1. Сума та строки попередньої оплати указуються у специфікації.
Так, специфікацією від 21.01.2020 №00001 сторони погодили умови та строк оплати, відтак, відповідач мав здійснити оплату товару у вищевказані строки.
Позивач зазначає, що станом на 03.01.2022, відповідач оплату поставленого товару здійснив частково в сумі 1 589 175,00 грн., а саме:
- платіжним дорученням №126 від 30.01.2020 на суму 421 720,00 грн.;
- платіжним дорученням №161 від 19.05.2020 на суму 637 455,00 грн.;
- платіжним дорученням №366 від 02.12.2020 на суму 200 000,00 грн.;
- платіжним дорученням №391 від 10.12.2020 на суму 80 000,00 грн.;
- платіжним дорученням №403 від 15.12.2020 на суму 50 000,00 грн.;
- платіжним дорученням №457 від 29.01.2021 на суму 100 000,00 грн.;
- платіжним дорученням №503 від 26.02.2021 на суму 100 000,00 грн.
Вказане підтверджується також копіями платіжних документів, поданих суду відповідачем.
Відтак, стан розрахунків між позивачем та відповідачем виглядає наступним чином:
Належить до сплатиФактично сплаченоОсновний борг, грн.Період прострочення
Сума 1 411320,00 грн. (31.01.2020) 411320,00 грн. (ПД №126 від 30.01.2020) 0
Сума 2 616980,00 грн. (30.03.2020) 10400,00 грн. (ПД №126 від 30.01.2020) 606580,00 грн. 31.03.2020 - 18.05.2020
606 580,00 (ПД №161 від 19.05.2020)0
Сума 3 1 028 300,00 грн. (30.09.2020) 30 875,00 грн. (ПД №161 від 19.05.2020) 997 425,00 грн. 01.10.2020 - 01.12.2020
200 000,00 грн. (ПД №366 від 02.12.2020)797 425,00 грн.02.12.2020 - 09.12.2020
80 000,00 грн. (ПД №391 від 10.12.2020)717 425,00 грн.10.12.2020 - 14.12.2020
50 000,00 грн. (ПД №403 від 15.12.2020667 425,00 грн.15.12.2020 - 28.01.2021
100 000,00 грн. (ПД №457 від 29.01.2021)567 425,00 грн.29.01.2021 - 25.02.2021
100 000,00 грн. (ПД №503 від 26.02.2021)467 425,00 грн.з 26.02.2021
Всього 2 056 600,001 589 175,00 грн.467 425,00 грн.
Відтак, за відповідачем рахується заборгованість за отриманий товар, строк оплати якої настав, в сумі 467 425,00 грн.
Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Доказів здійснення відповідачем оплати за поставлений товар у більшому розмірі суду не подано, в тому числі і на вимогу пункту 5 ухвали суду від 09.02.2022 про відкриття провадження, яка набрала законної сили та є обов'язковою для виконання на всій території України.
З огляду на викладене, вимогу позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу слід задовольнити повністю в сумі 467 425,00 грн.
Статтею ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
У зв'язку із простроченням грошового зобов'язання позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 98 789,67 грн. пені, нарахованої з 01.10.2020 по 02.01.2022.
Щодо вказаних вимог суд встановив таке.
Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.
Зазначене кореспондується з положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 6.2 Договору встановлено, що у випадку затримки оплати з вини покупця, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов'язання з оплати мало бути виконано. Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором. Інше укладеним між сторонами договором не встановлено. Відтак пеня мала бути нарахована або до переддня фактичного виконання грошового зобовязання, або до відповідної дати через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Суд звертає увагу на зміст пункту 9.3 Договору, відповідно до якого згідно із положеннями, викладеними у ст. 259 ЦК України, сторони домовились встановити загальний строк позовної давності - 5 років та спеціальний строк позовної давності в частині стягнення пені - 5 років.
Разом із тим, слід розрізняти порядок та строк нарахування пені та строк позовної давності як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).
Статтею 259 ЦК України встановлено право сторін договором, укладеним у письмовій формі, збільшити позовну давність. Разом із тим, збільшення спеціальної позовної давності щодо вимог про стягнення пені не означає встановлення сторонами договору іншого строку нарахування пені, ніж той, що передбачений частиною 6 ст. 232 ГПК України.
З огляду на викладене, суд погоджується з твердженням відповідача про те, що розрахунок пені позивачем здійснено невірно, оскільки граничним періодом для нарахування пені є:
за прострочення оплати суми 2 (термін оплати 30.03.2020) з 31.03.2020 по 18.05.2020;
за прострочення оплати суми 3 (термін оплати 30.09.2020) з 01.10.2020 по 01.04.2021.
З огляду на вимоги частин 1 та 2 статті 2, частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Перевіривши правильність розрахунку пені, не виходячи при цьому за межі періоду, заявленого позивачем:
Основний борг, грн.Період простроченняПеня, грн.
997 425,00 грн.01.10.2020 - 01.12.202020 275,52 грн.
797 425,00 грн.02.12.2020 - 09.12.20202091,61 грн.
717 425,00 грн.10.12.2020 - 14.12.20201176,11 грн.
667 425,00 грн.15.12.2020 - 28.01.20219864,04 грн.
567 425,00 грн.29.01.2021 - 25.02.20215223,42 грн.
467 425,00 грн.26.02.2021 - 01.04.20215737,16 грн.
44367,86 грн.
суд встановив, що вірно розрахований розмір належної до стягнення з відповідача на користь позивача пені становить 44 367,86 грн.
Також позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 21 076,47 грн. 3% річних (за період з 01.10.2020 по 02.01.2022) та 69612,23 грн. інфляційних втрат (за період з жовтня 2020 по листопад 2021 включно). Щодо вказаних вимог суд зазначає таке.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Формулювання статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому проценти річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 Цивільного кодексу України і ст. 230 Господарського кодексу України, у зв'язку з чим обмеження нарахування шістьма місяцями відповідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України до процентів річних та інфляційних втрат не застосовується.
Отже, за змістом наведеної норми закону проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Перевіривши правильність розрахунку інфляційних втрат та процентів річних, не виходячи при цьому за межі періоду, заявленого позивачем, суд встановив, що вірно розрахований розмір належних до стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат становить 75 697,15 грн. вірно розрахований розмір процентів річних становить 21 605,82 грн.
Разом з тим, суд при ухваленні рішення не може виходити за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України), а відтак вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 69 612,23 грн. та процентів річних в розмірі 21 076,47 грн. слід задовольнити повністю у заявлених сумах.
Розглянувши клопотання представника відповідача - ТОВ «САТ Агро» від 07.06.2022 №07/06/22_КЛ_3 про зменшення розміру пені у разі задоволення позовної заяви до максимально можливого розміру, але не менше ніж на 90%, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Водночас, частиною 3 ст. 551 ЦК України унормовано, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Так, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов'язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Отже, питання про зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.
Суд звертає увагу на те, що спірне грошове зобов'язання мало бути виконано відповідачем остаточно 30.09.2020, відтак станом на дату початку повномасштабної збройної агресії відповідач біля одного року та п'яти місяців користувався чужими грошовими коштами; при цьому відповідачем не вказано, які саме виключні об'єктивні обставини завадили йому здійснити виконання грошового зобов'язання у порядку та у строк, передбачені договором.
Суд звертає увагу не те, що розрахунок інфляційних втрат та процентів річних позивачем здійснений на кінцеву дату 02.01.2022 і не включає період часу до та під час повномасштабної збройної агресії, яка розпочата 24.02.2022.
Суд зазначає, що розв'язування повномасштабної збройної агресії та введення воєнного стану є виключними важкими обставинами, які у рівній мірі впливають на обидві сторони. При цьому будь-яких доказів пошкодження або втрати майна чи документів в результаті збройної агресії (наприклад матеріалів фотофіксації, або копії відповідного звернення до правоохоронних органів) відповідачем не подано.
Відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру пені, у зв'язку з чим відповідне клопотання відповідача задоволенню не підлягає.
Решту пояснень та доводів відповідача суд ретельно розглянув та відхилив як такі, що не спростовують наведених висновків суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі “Руїс Торіха проти Іспанії”). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах “Трофимчук проти України”, “Серявін та інші проти України” обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє позов Приватного акціонерного товариства «Агріматко-Україна» частково, ухвалює рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «САТ Агро» 467 425,00 грн. основного боргу, 69 612,23 грн. інфляційних витрат, 21 076,47 грн. процентів річних та 44 367,86 грн. пені.
Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Приватного акціонерного товариства «Агріматко-Україна» задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «САТ Агро» (08014, Київська обл., Бучанський район, с. Липівка, вул. Шевченка, буд. 48, ідентифікаційний код 41480205)
на користь Приватного акціонерного товариства «Агріматко-Україна» (01001, м. Київ, вул. Малопідвальна, буд. 12/10, ідентифікаційний код 30725226)
467 425,00 грн. (чотириста шістдесят сім тисяч чотириста двадцять п'ять гривень нуль копійок) основного боргу,
69 612,23 грн. (шістдесят дев'ять тисяч шістсот дванадцять гривень двадцять три копійки) інфляційних втрат,
21 076,47 грн. (двадцять одну тисячу сімдесят шість гривень сорок сім копійок) процентів річних,
44 367,86 грн. (сорок чотири тисячі триста шістдесят сім гривень вісімдесят шість копійок) пені,
9 037,22 грн. (дев'ять тисяч тридцять сім гривень двадцять дві копійки) судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення підписано 28.07.2022.
Суддя О.В. Конюх