ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.07.2022Справа № 58/264
Господарський суд міста Києва у складі Спичака О.М.
За заявою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі»
про видачу дублікату наказу у справі №58/264
за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» та Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-107»
про стягнення 111 651,63 грн
Без виклику представників сторін
Публічне акціонерне товариство «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-107» про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 111 651,63 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.10.2011, у складі судді Блажівської О.Є., у справі №58/264 з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-107» на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут «Київенерго» було стягнуто 87 675,51 грн - основного боргу, 11 404,12 грн - інфляційної складової боргу, 3 080,47 грн - 3 % річних, 1 021,60грн - державного мита та 215,94 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
18.11.2011 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2011 у справі № 58/264 видано наказ. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2018 було задоволено заяву Публічного акціонерного товариства «Київенерго» та Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» про заміну сторони виконавчого провадження та замінено стягувача - Публічне акціонерне товариство «Київенерго» на його правонаступника - Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські Електромережі» у виконавчому провадженні з виконання наказу №58/264 від 18.11.2011, виданого Господарським судом міста Києва.
27.07.2022 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» надійшла заява про видачу дублікату наказу.
За наслідками проведення повторного автоматизованого розподілу матеріалів судової справи у зв'язку відрядженням судді Блажівської О.Є. до Вищої ради правосуддя, вказана заява була передана для розгляду судді Спичаку О.М.
В заяві про видачу дубліката наказу про примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2011 стягувач вказує, що після заміни сторони виконавчого провадження між Публічним акціонерним товариством «Київенерго» та Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Київські електромережі» було складено Акт приймання-передачі судових рішень (судових наказів, виконавчих документів тощо) про стягнення заборгованості (де ПАТ «Київенерго» є стягувач), відповідно до якого заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-107» на користь ПРАТ «ДТЕК Київські електромережі» було передано від Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі».
Постановою Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва від 13.12.2019 було направлено стягувачу оригінал виконавчого документу. Але в процесі надсилання стягувачу оригіналу наказу Господарського суду м. Києва від 18.11.2011 №58/264 даний оригінал наказу було втрачено та в результаті чого Стягувач наказ не отримав.
Крім того у зв'язку зі значними обсягами документів, при передачі матеріалів справи №58/264 від Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» матеріали справи № 58/264 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-107» на користь ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» заборгованості, було тимчасово втрачено та фактично передано ПРАТ «ДТЕК Київські електромережі» після підписання Акту приймання-передачі судових рішень.
Враховуючи той факт, що постановою від 13.12.2019 Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві було повернуто виконавчий документ стягувачу то строк для повторного пред 'явлення наказу Господарського суду м. Києва від 18.11.2011 №58/264 до виконання спливає через три роки тобто 14.12.2022.
Розглянувши заяву про видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 04.10.2019, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для її задоволення. При цьому, суд виходить з такого.
Згідно п.19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
У пункті 5 статті 36 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.
Відповідно до пункту 1 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Крім того, відповідно до ст.129 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України (ст.19 Господарського процесуального кодексу України).
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року N18-рп/2012; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року N11-рп/2012.
Згідно з мотивувальною частиною рішення №16-рп/2009 від 30.06.2009р. Конституційного Суду України виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.
Виходячи з того, що згідно зі ст.1 Конституції України Україна є правовою державою, обов'язковість виконання судових рішень є обов'язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.
Отже, з системного аналізу наведеного вище полягає, що виконання судового рішення є однією з основоположних засад здійснення державою правозахисної функції.
За приписами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (див. рішення від 19.03.1997 зі справи "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 зі справи "Шмалько проти України").
Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Глоба проти України" № 15729/07 від 05.07.2012, пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.
З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України, рішення суду по справі №58/264, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання та має бути виконане.
Керуючись ст. ст. 234, 235, п.19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, -
1. Задовольнити заяву Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» про видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 18.11.2011.
2. Видати дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 18.11.2011 у справі №58/264.
3. Згідно з ч.1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Суддя Спичак О.М.