ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.07.2022Справа № 910/20974/20
Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському"
до акціонерного товариства "Державний експертно-імпортний банк України"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача
1. Кабінет Міністрів України
2. Міністерство фінансів України
3. Міністерство оборони України
про внесення змін до договору та застосування змін до правовідносин з 13.12.2019
При секретарі судового засідання: Габорак О.М.
Представники сторін:
від позивача: Арсоєв Р.Т. представник за ордером серія АІ № 1244448 від 24.06.2022; Кондратенко Т.М. представник за ордером серія АІ № 1155340 від 24.09.2021;
від відповідача: Западнюк М.А. представник за довіреністю № 0024701/34817-21 від 27.10.2021;
від КМУ: Демеденко О.О.;
від МФУ: Гавриляко О.М.;
від МОУ: Ковальчук О.В.
У грудні 2020 року приватне акціонерне товариство "Завод "Кузня на Рибальському" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про внесення змін до Кредитного договору № 151217К6 від 29.12.2017.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.05.2021 у справі №910/20974/20 позов задоволено частково. Внесено зміни до кредитного договору, укладеного між Приватним акціонерним товариством "Завод "Кузня на Рибальському" та Акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України", виклавши пункт 3.1.2 Кредитного договору № 151317К6 від 29.12.2017 у наступній редакції: "Розмір процентної ставки за кредитом складає: з 13.12.2019 по 30.01.2020 - 17,5% річних, з 31.01.2020 по 12.03.2020 - 15,0%, з 13.03.2020 по 23.04.2020 - 14,0%, з 24.04.2020 по 11.06.2020 - 12,0%, з 12.06.2020 по 28.12.2020 - 10,0%". У іншій частині в позові відмовлено. Стягнуто з акціонерного товариства "Державний експертно-імпортний банк України" (03150, місто Київ, ВУЛИЦЯ АНТОНОВИЧА, будинок 127; ідентифікаційний код 00032112) на користь приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському" (04176, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЕЛЕКТРИКІВ, будинок 26; ідентифікаційний код 14312364) 2 102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок) судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2021, апеляційну скаргу акціонерного товариства "Державний експертно-імпортний банк України" залишено без задоволення, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському" задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2021 у справі №910/20974/20 в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасовано, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції: "Позов Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському" до Акціонерного товариства "Державний експертно-імпортний банк України" про внесення змін до договору та застосування змін до правовідносин з 13.12.2019 задовольнити повністю. Внести зміни до Кредитного договору, укладеного між Приватним акціонерним товариством "Завод "Кузня на Рибальському" та Акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України", виклавши пункт 3.1.2 Кредитного договору № 151317К6 від 29.12.2017 у наступній редакції: "Розмір процентної ставки за кредитом складає: з 13.12.2019 по 30.01.2020 - 17,5% річних, з 31.01.2020 по 12.03.2020 - 15,0%, з 13.03.2020 по 23.04.2020 - 14,0%, з 24.04.2020 по 11.06.2020 - 12,0%, з 12.06.2020 по 28.12.2020 - 10,0%". Застосувати зміни до Кредитного договору № 151317К6 від 29.12.2017 до правовідносин сторін, які виникли в рамках даного договору, з 13.12.2019. Стягнуто з Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 127, ідентифікаційний 00032112) на користь Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському" (04176, м. Київ, вул. електриків, буд. 26, ідентифікаційний код 14312364) 2 102,00 грн. судового збору за подання позовної заяви. Стягнуто з Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 127, ідентифікаційний 00032112) в дохід Державного бюджету України 2 102,00 грн. судового збору за подання позовної заяви.". Стягнуто з Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 127, ідентифікаційний 00032112) на користь Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському" (04176, м. Київ, вул. електриків, буд. 26, ідентифікаційний код 14312364) 3 153,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.02.2022 року рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2021 у справі №910/20974/20 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
В результаті зазначеного автоматичного розподілу справу №910/20974/20 передано на новий розгляд судді Мудрому С.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 прийнято справу №910/20974/20 до свого провадження та призначене підготовче засідання на 28.06.2022.
27.06.2022 на електронну адресу суду від відповідача надійшли письмові пояснення.
28.06.2022 на електронну адресу суду від позивача надійшли письмові пояснення.
28.06.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли письмові пояснення.
У підготовче засідання 28.06.2022 не з'явилась третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, - Міністерство оборони України, хоча про дату та час засідання повідомлена належним чином. Представники позивача, відповідача, третіх осіб (Кабінету міністрів України та Міністерства фінансів України) не заперечували щодо закриття підготовчого провадження та призначення судового засідання для розгляду справи по суті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.06.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті за правилами загального позовного провадження на 12.07.2022.
29.06.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
01.07.2022 відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
11.07.2022 на адресу суду від Кабінету Міністрів України надійшли пояснення.
12.07.2022 на електронну адресу суду від відповідача надійшли письмові пояснення без електронно цифрового підпису та анологічні пояснення з електронно цифровим підписом.
12.07.2022 на електронну адресу суду від позивача надійшли письмові пояснення.
У судове засідання 12.07.2022 не з'явився позивач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, - Міністерство оборони України, хоча про дату та час засідання повідомленні належним чином. Представники відповідача, третіх осіб (Кабінету міністрів України та Міністерства фінансів України) залишили на розсуд суду вирішення питання про відкладення судового засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2022 відкладено розгляд справи в судовому засіданні на 26.07.2022.
В судовому засіданні 26.07.2022 представник позивача підтримав позовні вимог, просив позов задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти позову, просив суд відмовити у задоволенні позову.
Представник третьої особи 1 залишив вирішення справи на розсуд суду.
Представник третьої особи-2 просив суд відмовити у задоволенні позову.
Представник третьої особи-3 просив позов задовольнити.
В судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
29.12.2017 року між Міністерством оборони України (замовник) та приватним акціонерним товариством «Завод «Кузня на Рибальському» (виконавець) укладено державний контракт на поставку (закупівлю) продукції за державним оборонним замовленням № 403/1/17/95, відповідно п. 1.1 якого виконавець зобов'язався у 2018-2019 роках виготовити і поставити замовнику продукцію, зазначену в специфікації продукції, що поставляється за оборонним замовленням, згідно з додатком 1 до контракту, а замовник прийняти та оплатити продукцію на умовах цього контракту.
Пунктом 2.1 контракту передбачено, що орієнтовна вартість продукції за контрактом включає офіційну вартість продукції на момент укладання контракту без урахування податку на додану вартість, з урахуванням відсоткової ставки 18 відсотків річних за кредитом, який планується залучити для виконання контракту, та становить 764 967 907,94 грн, податок на додану вартість 115 735 600,58 грн. Орієнтовна вартість продукції за контрактом з урахуванням податку на додану вартість складає 880 703 508,52 грн.
Відповідно до п. 2.2 контракту орієнтовна ціна продукції встановленлена, в тому числі з урахуванням вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 779 «Деякі питання виконання програм, пов'язаних з підвищенням обороноздатності і безпеки держави» та програми фінансування контракту за рахунок кредитних коштів з наступними параметрами: строк користування кредитом - 36 місяців (включно); сума кредиту - 894 890 000,00 грн; відсоткова ставка за кредитом - 18% річних.
Пунктом 11.6 контракту сторони погодили, що у випадку внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 779, з урахуванням грошово-кредитної політики Національного банку України, процентна ставка за кредитом може бути змінена за ініціативою сторін шляхом укладання окремої додаткової угоди до контракту.
Згідно з п.10.1 контракту він набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2020.
Відповідності до п. 12.2 контракту невід'ємною частиною контракту є: кредитний договір від 29.12.2017 №151317К6, укладений між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському».
29.12.2017 року між публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (банк) та ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському» (позичальник) укладено кредитний договір № 151317Кб, за умовами якого банк надає позивальнику кредит, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за кредитом та інші платежі за цим договором. Кредитування позичальника здійснюється з метою виконання державного контракту № 403/1/17/95 від 29.12.2017.
Відповідно до п. 2.3.1 кредитного договору ліміт кредитної лінії: 528 984 026,26 грн.
Кінцевий термін погашення кредиту: 28.12.2020 (п. 2.4 кредитного договору).
Тип процентної ставки за кредитом: фіксована (п.3.1.1 кредитного догоовору).
Згідно з п. 3.1.2 кредитного договору розмір процентної ставки за кредитом становить 18,0% річних.
Пунктом 3.1.3 кредитного договору передбачено, що розмір процентної ставки за кредитом змінюється у випадках та порядку, які передбачені п. 4.2 цього договору.
Відповідно до п. 4.2.1 кредитного договору у випадку внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 №779, з урахуванням грошово-кредитної політики Національного банку України, процентна ставка за кредитом, визначена у підпункті 3.1.2 цього договору, може бути змінена за ініціативою сторін. Про зміну розміру процентної ставки за кредитом, визначеного у підпункті 3.1.2 договору, укладається додаткова угода до нього.
Крім цього, 29.12. 2017 року між Міністерством фінансів України та ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському» укладено договір №13010-05/227 про погашення заборгованості ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському» перед державою за виконання гарантійних зобов'язань, на підставі якого 29 грудня 2017 року Кабінет Міністрів України видав державну гарантію №13010-05/229.
17.10.2018 року Кабінет Міністрів України Постановою №850 «Про внесення зміни до пункту 2 Умов залучення суб'єктами господарювання - резидентами України кредитів (позик) під державні гарантії для виконання програм, пов'язаних з підвищенням обороноздатності і безпеки держави» вніс зміни до Постанови КМУ №779, а саме, до абзацу другого пункту 2 Умов, виклавши його у наступній редакції: «відсоткова ставка за кредитами (позиками) у національній валюті не може перевищувати більше ніж на 4 відсотки облікову ставку Національного банку України».
04.10.2019 року між Міністерством оборони України (замовник) та ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському» (виконавець) укладено додаткову угоду №8 до контракту, якою внесли до контракту наступні зміни: п. 2.1 контракту орієнтовну вартість продукції за контрактом з урахуванням податку на додану вартість змінено на 742 083 355,53 грн.; в п. 2.2 контракту формулювання щодо визначення параметрів залучення кредитних коштів, зокрема, формулювання щодо визначення відсоткової ставки за кредитом змінили на формулювання « 18% річних, яка не може перевищувати більше ніж на 4 відсотки облікову ставку НБУ».
Додатковою угодою №11 від 13.11.2020 до контракту внесено зміни щодо орієнтовної вартості продукції за контрактом, що з урахуванням податку на додану вартість становить 735 668 411,03 грн.
Листом №403/4/4181 від 31.05.2019 Міністерство оборони України звернулося до ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському» щодо необхідності внесення змін до кредитного договору з метою приведення його у відповідність з чинною редакцією Постанови КМУ №779.
В свою чергу, ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському» 06.06.2019 звернулося до Банку (лист №1/412) з ініціативою внести зміни до п. 3.1.2 кредитного договору з метою приведення його у відповідність з чинною редакцією Постанови КМУ №779.
Листом №0019300/14548-19 від 21.06.2019 банк відмовився вносити запропоновані позивачем зміни до кредитного договору, оскільки останні суперечать ст. 1056-1 ЦК України, а поточна редакція кредитного договору відповідає умовам Постанови КМУ №779.
Разом з цим, 17.03.2020 та 06.05.2020 Міністерство оборони України зверталося до ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському» з листами №403/4/1678, №403/4/2908, а останнє 30.04.2020 та 20.05.2020 - до Банку, з вимогами про внесення змін до кредитного договору з метою приведення його у відповідність з чинною редакцією Постанови КМУ №779.
В наданих 22.05.2020 та 14.07.2020 відповідях банк (лист №0019300/11783-20) повідомив про відмову у внесенні запропонованих позивачем змін до кредитного договору з посиланням на те, що Постанова КМУ №779 регламентує саме умови залучення кредитів, а умови кредитного договору відповідають вимогам Постанови КМУ №779 в редакції, діючій на день укладання кредитного договору.
Надалі, ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському» звернулося до банку з листом від 24.11.2020 №1/554 про внесення зміни до п. 3.1.2 кредитного договору з метою приведення розміру процентів за користування кредитом у відповідність до положень чинної редакції Постанови КМУ №779, у відповідь на що банк листом №0023204/29375- 20 від 24.12.2020 повідомив про відмову у внесенні змін до кредитного договору.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує, що необхідність внесення змін до кредитного договору в частині розміру процентної ставки за кредитом внаслідок внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26.12.2016 №779.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Згідно з ч. 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1, 2 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Частинами 1-4 статті 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №779 від 26.10.2016 затверджено Умови залучення суб'єктами господарювання - резидентами України кредитів (позик) під державні гарантії для виконання програм, пов'язаних з підвищенням обороноздатності і безпеки держави.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №779 від 26.10.2016 надано Міністерству оборони, Головному управлінню розвідки Міністерства оборони, Міністерству внутрішніх справ, Національній гвардії, Національній поліції, Адміністрації Державної прикордонної служби, Державній службі з надзвичайних ситуацій, іншим центральним органам виконавчої влади, Службі зовнішньої розвідки (далі - замовники) право: укладати із суб'єктами господарювання - резидентами України (далі - суб'єкти господарювання) господарські договори на закупівлю товарів, робіт і послуг для виконання програм, пов'язаних з підвищенням обороноздатності і безпеки держави (далі - господарські договори), оплата за якими здійснюється в строк не менше ніж 36 місяців (за умови залучення кредитів у національній валюті).
Пунктом 1, 2 Умов залучення суб'єктами господарювання - резидентами України кредитів (позик) під державні гарантії для виконання програм, пов'язаних з підвищенням обороноздатності і безпеки держави (в редакції стаеном на дату укладення кредитного договору) передбчено, що ці Умови регулюють окремі питання залучення суб'єктами господарювання - резидентами України (далі - суб'єкти господарювання) кредитів (позик) під державні гарантії для виконання програм, пов'язаних з підвищенням обороноздатності і безпеки держави.
Залучення суб'єктами господарювання кредитів (позик) здійснюється з додержанням таких умов:
відсоткова ставка за кредитами (позиками) у національній валюті не перевищує 19 відсотків річних;
відсоткова ставка за кредитами (позиками) в іноземній валюті не може перевищувати більше ніж на 4 відсотки Європейську міжбанківську ставку пропозиції (EURIBOR) на строк 6 місяців;
строк користування кредитами (позиками) у національній валюті становить не менше ніж 36 місяців;
строк користування кредитами (позиками) в іноземній валюті становить не менше ніж 60 місяців.
Строк користування кредитами (позиками) в національній та іноземній валюті може бути скороченим у разі дострокового повернення залучених кредитів.
Тобто, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №779 від 26.12.2016 року Умови залучення суб'єктами господарювання - резидентами України кредитів (позик) під державні гарантії для виконання програм, пов'язаних з підвищенням обороноздатності і безпеки держави передбачають саме умови залучення кредитів, в тому числі і в частині розміру процентної ставки, саме станом на момент надання таких кредитів.
Отже, умови кредитного договору повністю відповідають вимогам постанови Кабінету Міністрів України №779 від 26.12.2016 року та Умовам залучення, в редакції, яка діяла на момент укладення кредитного договору, в т.ч. в частині розміру процентної ставки за кредитом (п.3.1.2 кредитного договору розмір процентної ставки за кредитом становить 18,0% річних.).
17.10.2018 Кабінет Міністрів України постановою №850 «Про внесення зміни до пункту 2 Умов залучення суб'єктами господарювання - резидентами України кредитів (позик) під державні гарантії для виконання програм, пов'язаних з підвищенням обороноздатності і безпеки держави» вніс зміни до Постанови КМУ №779, а саме до абзацу другого пункту 2 Умов, виклавши його у наступній редакції: «відсоткова ставка за кредитами (позиками) у національній валюті не може перевищувати більше ніж на 4 відсотки облікову ставку Національного банку України».
Суд зазначає, що ані постанова Кабінету Міністрів України від 26.12.2016 №779, ані Умови не містять обов'язкових до виконання імперативних приписів щодо необхідності внесення змін до кредитних договорів, укладених у відповідності до вищевказаної постанови №779, у випадку внесення до неї в подальшому змін.
Крім того, пунктом 3.1.1 кредитного договору визначено, що тип процентної ставки за кредитом: фіксована, а увідповіності до ч.3 статті 1056-1 ЦК України фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
Пунктом 3.1.3 кредитного договору передбачено, що розмір процентної ставки за кредитом змінюється у випадках та порядку, які передбачені п. 4.2 цього договору.
Відповідно до п. 4.2.1 кредитного договору у випадку внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 №779, з урахуванням грошово-кредитної політики Національного банку України, процентна ставка за кредитом, визначена у підпункті 3.1.2 цього договору, може бути змінена за ініціативою сторін. Про зміну розміру процентної ставки за кредитом, визначеного у підпункті 3.1.2 договору, укладається додаткова угода до нього.
Отже, вищезазначеним пунктом кредитного договору передбачено саме право сторін, а не обов'язок, на зміну розміру процентної ставки у випадку внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26.12.2016 №779.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо внесення зміни до кредитного договору, укладеного між приватним акціонерним товариством "Завод "Кузня на Рибальському" та акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України", виклавши пункт 3.1.2 кредитного договору № 151317К6 від 29.12.2017 у наступній редакції: "Розмір процентної ставки за кредитом складає: з 13.12.2019 по 30.01.2020 - 17,5% річних, з 31.01.2020 по 12.03.2020 - 15,0%, з 13.03.2020 по 23.04.2020 - 14,0%, з 24.04.2020 по 11.06.2020 - 12,0%, з 12.06.2020 по 28.12.2020 - 10,0%", є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Оскільки вимога позивача щодо застосування зміни до кредитного договору № 151317К6 від 29.12.2017 до правовідносин сторін, які виникли в рамках даного договору, з 13.12.2019 є додатковою, то вона також не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.
Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
З приводу висвітлення всіх доводів позивача суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладається на позивача, а за подання касаційної скарги підлягає стягненню з позивача на користь відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ч ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст.ст. 74, 76, 77, 86, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В позові відмовити повністю.
2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському" (04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 26, ідентифікаційний код 14312364) на користь акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 127, ідентифікаційний 00032112) 4 540 (чотири тисячі п'ятсот сорок) грн. 00 коп. судового збору за подання касаційної скарги.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата підписання рішення: 28.07.2022 року.
Суддя С.М. Мудрий