ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.07.2022Справа № 910/1664/22
Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом ОСОБА_1
до 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Хайко"
2) Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації в особі відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців
про визнання припиненими трудових відносин та зобов'язання вчинити дії
При секретарі судового засідання: Габорак О.М.
Представники сторін:
від позивача: Федоркін А.В. (в режимі відеоконференції)
від відповідача-1: не з'явилися
від відповідача-2: не з'явилися
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Хайко", Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації в особі відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців про визнання припиненими трудових відносин та зобов'язання вчинити дії, а саме: 1. Визнати припиненими трудові відносини ОСОБА_1 та товариства з обмеженою відповідальністю "Хайко" у зв'язку із звільненням ОСОБА_1 з посади директора товариства з обмеженою відповідальністю "Хайко" за власним бажанням з 05.05.2021р. 2. Зобов'язати відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації внести відповідні зміни до відомостей про керівника товариства з обмеженою відповідальністю "Хайко" (код ЄДРПОУ 38749270), що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначене підготовче засідання на 15.03.2022.
Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" запроваджено воєнний стан з 5:30 год. 24.02.2022, у зв'язку з чим судове засіданні не відбулося.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2022 призначено підготовче засідання на 14.06.2022.
06.06.2022 на електронну адресу суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2022 задоволено заяву ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У підготовче засідання 14.06.2022 представники відповідачів не з'явились, про причини неявки не повідомили, хоча про дату та час засідання повідомленні належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2022 відкладено підготовче засідання у справі на 05.07.2022.
24.06.2022 на електронну адресу суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2022 задоволено клопотання ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
27.06.2022 на електронну адресу суду від відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації надійшла заява без електронного цифрового підпису про розгляд справи без участі представника.
27.06.2022 на адресу суду від відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації надійшла заява про розгляд справи без участі представника.
У підготовче засідання 05.07.2022 не з'явились відповідачі, хоча про дату та час засідання повідомленні належним чином. Позивач не заперечував щодо закриття підготовчого провадження та призначення судового засідання для розгляду справи по суті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті за правилами загального позовного провадження на 26.07.2022.
20.07.2022 на електронну адресу суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2022 задоволено клопотання ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Вирішено судове засідання, призначене на 26.07.2022 о 10:00 год., проводити у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення системи відеоконференцзв'язку "EаsyCon".
В судовому засіданні 26.07.2022 представники відповідачів 1 та 2 не з'явилися, хоча про дату та час засідання повідомленні належним чином.
Позивач підтримав позовні вимог, просив суд позов задовольнити.
Відповідачі не скористалися наданим їм законом правом подати письмові заперечення проти позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
В судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Рішенням Загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальнітю «Хайко», яке оформлено протоколом № 2 від 28.10.2014 вирішено призначити новим директором товариства ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з 29 жовтня 2014 року.
Також, вищезазначеними зборами учасників вирішено виключити ОСОБА_2 зі складу учасників товариства, з передачею належної йому частки у статутному капіталі товариства у розмірі 1 000 грн., що складає 100% статутного капіталу товариства, на користь Компанії ЮНІМЕРАЛЬД, С.А. та включено Компанії ЮНІМЕРАЛЬД, С.А. до складу учасників товариства, у зв'язку з набуттям нею частки у статутному капіталі у розмірі 1 000,00 грн., що складає 100% статутного капіталу товариства та вважати його єдиним учасником товариства.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєсту юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань визначено наступний перелік засновників (учасників) товариства з обмеженою відповідальнітю «Хайко»: Компанії ЮНІМЕРАЛЬД, С.А., країна резидентства: Панама, місцезнаходження: Панама, Проспект ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розмір частки засновника (учасника): 1000,00. Власник істотної участі учасника (Компанії ЮНІМЕРАЛЬД, С.А.) - ОСОБА_5 , АДРЕСА_1 . Кінцевий бенефіціарний власник (контролер) учасника (Компанії ЮНІМЕРАЛЬД, С.А.) - ОСОБА_5 , АДРЕСА_1 ..
На підставі вищезазначеного протоколу Загальних зборів учасників товариства ОСОБА_1 приступив до виконання обов'язків директора ТОВ «Хайко» з 29.10.2014, про що було видано наказ № 2-к від 28.10.2014.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєсту юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 18.01.2022 керівником товариства з обмеженою відповідальнітю «Хайко» з 29.10.2014 року є ОСОБА_1 .
05.05.2021 ОСОБА_1 подана заява загальним зборам учасників про звільнення з посади директора ТОВ «Хайко» з 19 травня за власним бажанням на підставі ст. 38 КзПП.
Вищезазначена заява 06.05.2021 була направлена на адресу ТОВ «Хайко» та ОСОБА_5 , що підтверджується наявними в матеріалах справи описами вкладення та накладними Укрпошти №0911711270356 та №0911711270348 від 06.05.2021.
ОСОБА_1 , як директором ТОВ «Хайко» 25.05.2021 видано наказ №5-К Про скликання позачергових загальних зборів товариства, відповідно до якого вирішено провести позачергові загальні збори учасників товариства 27 червня 2021 року, запропоновано наступний порядок денний загальних зборів учасників товариства «Хайко», зокрема, 1. Про звільнення діючого директора товариства ОСОБА_1 , на підставі заяви про звільнення від 05.05.2021р.
Вищезазначений наказ разом з повідомленням про скликання загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальнітю «Хайко» на 27.06.2021 на 13.00 год. за адресою: 04073, м. Київ, вул. Ливарська, будинок 2, позивачем направлено на адресу ОСОБА_5 та ТОВ «Хайко» та, що підтверджується наявними в матеріалах справи описами вкладення та накладними Укрпошти №0910900211992 та №0910900212000 від 26.05.2021
Однак, 27.06.2021 Загальні збори учасників товариства не відбулись у зв'язку з неявкою учасників ТОВ «Хайко», відсутністю повноважних представників товариства.
На підтвердження зазначеного складено акт №01 «Про неявку учасників ТОВ «Хайко» на загальні збори учасників» від 27.06.2021.
Враховуючи те, що загальні збори учасників не відбулися, можливість провести збори та вирішити питання щодо припинення трудових правовідносин між ТОВ «Хайко» та ОСОБА_1 відсутні, тому позивач звернувся до суду.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Як встановлено у ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (стаття 20 Господарського кодексу України).
Згідно зі ст. 38 Кодексу законів про працю України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.
Відповідно до ч. 1 статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства.
Аналогічне положення закріплено у п. 6.1.1 Статуту ТОВ «Хайко».
Згідно з ч. 1, 2 та 4 статті 98 Цивільного кодексу України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.
Відповідно до ч. 1-3 статті 99 Цивільного кодексу України, загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
Пунктом 6.1.2 Статуту ТОВ «Хайко» передбачено, що директор товариства - виконавчий орган товариства.
До компетенці Загальних зборів учасників товариства належить: обрання і відкликання директора товариства (п.6.4.4 Статуту ТОВ «Хайко»).
Таким чином, суд зазначає, що питання щодо звільнення директора вирішується тільки за рішенням загальних зборів, тому позивач як директор товариства не має самостійних повноважень щодо вирішення питань про своє звільнення з посади директора.
Відповідно до п.6.9.1 Статуту ТОВ «Хайко» загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим статутом або законодавством, а також, зокрема, на вимогу виконавчого органу товариства.
Згідно з п. 6.19 Статуту ТОВ «Хайко» позачергові Загальні збори учасників товариства скликаються директором товариства у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому.
Про проведення Загальних зборів учасників товариства учасники повідомляються письмово шляхом направлення їх відповідних повідомлень поштою, кур'єром або вручаються особисто. У повідомленні про проведення Загальних зборів учасників товариства повинно бути вказано час і місце проведення зборів та порядок денний. Повідомлення повинно бути відправлене або вручене не менш як за 30 днів до скликання Загальних зборів учасників (п.6.10 Статуту ТОВ «Хайко»).
Відповідно до частин другої, третьої статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.
Згідно з п. 6.15 Статуту ТОВ «Хайко» на Загальних зборів учасників товариства рішеня приймаються простою більшістю голосів учасників, які беруть участь у Загальних зборах, крім рішень з тих питань, щодо яких цим статутом та чинним законодавством України передбачений інший порядок прийняття рішень.
Процедура звільнення за ініціативою працівника визначена ст. 38 КЗпП, ст.ст. 30, 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", відповідно до яких праву директора на звільнення за власним бажанням кореспондує обов'язок учасників товариства розглянути заяву директора про звільнення.
Однак, до цього часу заява ОСОБА_1 про звільнення загальними зборами учасників відповідача-1 у встановленому порядку не розглянута, рішення про звільнення не прийнято.
На підставі викладеного, суд встановив, що позивачем дотримано приписи законодавства щодо порядку скликання загальних зборів учасників товариства, що передбачено статтею 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та Статутом, а також порядку звільнення з посади за власним бажанням, що передбачений статтею 38 КЗпП України.
Крім того, судом враховано, що оскільки питання щодо звільнення директора у ТОВ «Хайко» вирішується тільки за рішенням Загальних зборів відповідно до Статуту підприємства, ст.ст. 30, 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", діючого на час виникнення спірних обставин, то сам директор який є відповідальною особою, яка користується правом підпису в товаристві, має печатку товариства, та має право користуватись рахунками та коштами товариства в межах своєї компетенції, згідно зі Статутом товариства, не міг самостійно себе звільнити.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.
Конституційний Суд України у Рішеннях від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 № 2-рп/2008 зазначав, що визначене ст. 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.
Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.
Незважаючи на те, що право на працю безумовно є правом, а не обов'язком, для належної реалізації свого права на звільнення за власним бажанням керівник (директор) товариства має не тільки написати заяву про звільнення за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України та подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою, як виконавчий орган товариства, скликати загальні збори учасників товариства, на вирішення яких і поставити питання щодо свого звільнення.
Отже, неявка учасників товариства на загальні збори для розгляду питання щодо звільнення позивача є прямим порушенням гарантованого йому Конституцією України права на працю та на припинення трудових відносин. У даному випадку положення закону щодо письмового попередження учасників (засновників) про бажання звільнитися за власним бажанням з боку засновників фактично нівелюється, а іншого порядку звільнення з ініціативи працівника чинне законодавство не передбачає, хоча ст. 43 Конституції України використання примусової праці забороняється.
У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, керівнику з метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду з вимогою про визнання трудових відносин припиненими (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі № 520/11437/16-ц, у постанові Верховного Суду від 24 грудня 2019 року, у справі № 758/1861/18).
Уповноважений на звільнення директора орган ТОВ «Хайко» проігнорував повідомлення позивача про його звільнення і не розглянув по суті заяву позивача про звільнення протягом передбачених законодавством строків, не виконав покладених на нього Статутом обов'язків. З огляду на викладене, своєю бездіяльністю, яка виразилася в не розгляді та не вжитті заходів для прийняття рішення про звільнення позивача в межах статутної діяльності товариства відповідачем були порушені трудові права позивача, зокрема, його право бути звільненим із займаної посади за власним бажанням, та право на вільне обрання місця для його реалізації.
Докази звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ «Хайко» та, відповідно, прийняття рішення Загальними зборами учасників товариства та внесення змін до відомостей про юридичну особу про зміну керівника, у т.ч. станом на час звернення до суду та розгляду справи по суті Господарським судом міста Києва, у матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
На підставі вище викладеного, суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту його порушеного права - визнання трудових відносин з відповідачем-1 припиненими є цілком правомірним, оскільки позивачем вичерпано процедурні можливості реалізувати своє право на припинення трудових відносин з товариством.
Проте, суд не погоджується з вимогою позивача щодо припинення трудових відносин з дати заяви про звільнення (05.05.2021) та вважає, що трудові відносини припинилися з 19.05.2021 (дати визначеної в заяві про звільнення).
Що стосується вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації внести відповідні зміни до відомостей про керівника товариства з обмеженою відповідальністю "Хайко" (код ЄДРПОУ 38749270), що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, то, суд зазначає наступне.
У постанові Верховного Суду у складі Колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.02.2020 у справі № 914/393/19 зроблено висновок, що як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Вирішуючи господарський спір, суд з'ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (пункт 8.5 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18).
Відповідно до пункту 13 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі, зокрема, містяться відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону Ураїни "Про виконавче провадження", у тому числі щодо зобов'язання вчинення реєстраційних дій.
За змістом п. 3 ч. 5 ст. 25 Закону № 755-IV суб'єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті, проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру.
Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
Отже, для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її переконання, порушує її права й охоронювані законом інтереси (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 910/7164/19).
За приписами ч. 2 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги) (стаття 173 ГПК України).
Згідно ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Так, у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18 зроблено, серед іншого, висновок про те, що повноваження директора як посадової особи законодавець пов'язує з моментом внесення відповідного запису до ЄДРПОУ.
Таким чином, суд вважає, що процедура звільнення директора із займаної посади внаслідок припинення трудових відносин з товариством має супроводжуватись внесенням відповідного запису (виключення директора) що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
З огляду на прийняття судом рішення щодо припинення трудових відносин між позивачем та відповідачем-1, суд дійшов висновку про те, що вимога щод зобов'язання відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації внести відповідні зміни до відомостей про керівника товариства з обмеженою відповідальністю "Хайко", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є належним та ефективним способом захисту прав позивача та забезпечить відновлення її порушених прав, у зв'язку з чим така позовна вимога підлягає задоволенню.
Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.
Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати суд покладає на відповідача-1, з вини якого виник спір.
Частиною 7 статті 233 ГПК України передбачено, що виправлення в рішеннях і ухвалах повинні бути застережені перед підписом судді.
При оголошенні вступної та резолютивної частини рішення судом помилково зазначено про те, що трудові відносини принилися з 05.05.2021, а не з 19.05.2021 (дати визначеної в заяві про звільнення).
На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ст.ст. 79, 129, 178, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати припиненими трудові відносини ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та товариства з обмеженою відповідальністю "Хайко"(04073, м. Київ, вул. Ливарська, буд. 2, код ЄДРПОУ 38749270) у зв'язку із звільненням ОСОБА_1 з посади директора товариства з обмеженою відповідальністю "Хайко" за власним бажанням з 19.05.2021р.
3. Зобов'язати відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (04205, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, будинок 16, код ЄДРПОУ 37371727) внести відповідні зміни до відомостей про керівника товариства з обмеженою відповідальністю "Хайко" (04073, м. Київ, вул. Ливарська, буд. 2, код ЄДРПОУ 38749270), що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Хайко"(04073, м. Київ, вул. Ливарська, буд. 2, код ЄДРПОУ 38749270) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 4962 (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят дві) грн 00 коп судового збору.
5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата підписання рішення: 28.07.2022 року.
Суддя С.М. Мудрий