ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у забезпеченні позову
м. Київ
27.07.2022Справа № 910/6484/22
Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В. В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКС КРЕДИТ" про забезпечення позову по справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКС КРЕДИТ", м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕДИТ ТУ Ю", м. Київ
про стягнення 221 480,55 грн, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКС КРЕДИТ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕДИТ ТУ Ю" про стягнення заборгованості в сумі 221 480,55 грн, яка складається із суми позики у розмірі 202 000,00 грн та процентів за користування позикою у розмірі 19 480,55 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором позики № 20210707-00001 від 07.07.2021 в частині своєчасного повернення суми позики та сплати процентів за користування позикою.
Разом з позовом Товариством з обмеженою відповідальністю "МАКС КРЕДИТ" подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕДИТ ТУ Ю" та заборони відчуження прав вимоги за кредитними договорами (договорами позики).
В обґрунтування поданої заяви позивач посилався на те, що відповідачем вчиняються систематичні дії, які спрямовані на зменшення грошової маси на власних банківських рахунках. При цьому, у заяві про забезпечення позову позивач додатково зазначає про намір відповідача відчужити права вимоги за кредитними договорами, які укладені із позичальниками відповідача, з метою передачі третім особам права на стягнення заборгованості за неповернутими кредитами.
Заява позивача відповідає вимогам статті 139 Господарського процесуального кодексу України, підстави для її повернення заявнику відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши вказану заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку щодо відмови в її задоволенні виходячи з такого.
За приписами ст.136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; виключено; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частинами 1, 3 ст.138 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
За змістом ст.140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Тобто, за приписами чинного господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено як до пред'являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Наразі, суд зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Верховний Суд у постанові від 18.10.2021 по справі №910/7029/21 зазначив, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Верховний Суд у постанові від 25.05.2021 по справі № 925/1441/20 зауважив, що самі лише твердження позивача про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення у разі задоволення позову без долучення відповідних доказів та обґрунтувань, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод »Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.
Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії», було зазначено що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Разом з цим, за висновками суду, позивачем не обґрунтовано та доказово не доведено обставин, що свідчили б про можливі ускладнення у виконанні судового рішення по справі, у разі задоволення позову.
Зокрема, заявником не надано суду доказів, що свідчили б на вчинення з боку відповідача дій, що можуть призвести до неможливості виконання рішення суду.
Наразі суд зазначає, що до заяви про забезпечення позову заявником було додано роздруківку (скріншот) з головної сторінки веб-сайту ТОВ "КРЕДИТ ТУ Ю", в якій зазначено, зокрема, але не виключно, що «В зв'язку з введенням військового стану в Україні компанія Credit2u тимчасово припиняє видачу кредитних коштів». Як вбачається із верхнього колонтитулу роздруківки, вказаний скріншот зроблено 21.06.2022.
Також до заяви додано роздруківки з банківського рахунку відповідача за період з 08.04.2022 по 28.04.2022, згідно яких вбачається наявність достатніх грошових коштів для сплати заборгованості перед позивачем за спірним договором позики, а також переведення грошових коштів, розмір яких перевищує заборгованість за договором, на рахунки третіх осіб.
В контексті наведеного суд звертає увагу позивача на те, що матеріали справи не містять доказів вчинення відповідачем умисних дій, які спрямовані на істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у даній справі. Зокрема, матеріали позовної заяви не містять доказів звернення позивача до відповідача з вимогою повернути спірні грошові кошти в сумі 221 480,55 грн та, відповідно, доказів відмови та ухилення відповідача від їх повернення.
Наразі суд зауважує, що роздруківка (скріншот) з головної сторінки веб-сайту ТОВ "КРЕДИТ ТУ Ю" з інформацією про припинення видачі відповідачем кредитних коштів третім особам, не береться до уваги судом, оскільки не містить дати створення такого повідомлення.
Аналізуючи у сукупності наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що факт переведення відповідачем грошових коштів на рахунки третіх осіб за період часу, який наведено заявником, не може слугувати підтвердженням припущення про вчинення відповідачем дій, спрямованих на реалізацію наміру позбутися наявних у нього грошових коштів, шляхом чого ухилитися від виконання свого зобов'язання та створити реальну загрозу можливості виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Надаючи оцінку, заявленому позивачем способу забезпечення позову шляхом заборони відчуження прав вимоги за кредитними договорами (договорами позики), суд дійшов висновку, що заявлений спосіб взагалі позбавлений належної доказової бази на підтвердження вчинення з боку відповідача дій, що можуть призвести до неможливості виконання рішення суду.
Враховуючи викладене вище, приймаючи до уваги, що позивачем не було наведено достатніх належних, допустимих та достатніх доказів наявності обставин, з якими Господарський процесуальний кодекс України пов'язує можливість вжиття заходів забезпечення позову, господарський суд дійшов висновку про відсутність на теперішній час підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.
При цьому, слід наголосити, що у разі виникнення дійсних та належним чином підтверджених обставин, які були б достатніми для забезпечення позову, позивач не позбавлений права та можливості звернутись з відповідною заявою до суду в процесі розгляду спору.
За таких обставин, керуючись ст.136, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКС КРЕДИТ" № б/н від 20.07.2022 про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її підписання до апеляційного господарського суду.
Суддя В. В. Князьков