номер провадження справи 5/2/22
28.07.2022 Справа № 908/3820/21
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбуховій В.О., розглянув матеріали позовної заяви
За позовом: Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АРКС” (юридична адреса: вул. Іллінська, буд. 8, м. Київ, 04070; адреса для листування: вул. Малопідвальна, буд.10, оф. 2, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 20474912)
До відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “КРЕДО” (пр. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068; код ЄДРПОУ 13622789)
про стягнення 55 250,10 грн.,
Без виклику представників сторін
29.12.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АРКС” до Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “КРЕДО” про стягнення 55 250,10 грн.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2021 справу №908/3820/21 розподілено судді Проскурякову К.В.
Ухвалою суду від 10.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/3820/21 в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Присвоєно справі номер провадження - 5/2/22. Вирішено розгляд справи по суті розпочати з 27.01.2022.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 “Про введення воєнного стану в Україні” у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану” постановлено: ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Ухвалою від 17.03.2022 продовжено процесуальні строки розгляду справи по суті до закінчення воєнного стану в Україні. Також у цій ухвалі вказано, що кінцевий строк розгляду справи по суті буде визначено відповідною ухвалою суду після усунення обставин, які зумовлюють загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду в умовах воєнної агресії проти України.
27.06.2022 від ПрАТ “СК “АРКС” на адресу суду надійшло клопотання № 0006728/ІНС від 21.06.2022 (вх. № 7352/08-08/22 від 27.06.2022), в якому позивач просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача 50 % сплаченого судового збору та 50 % судового збору повернути ПрАТ “СК “АРКС” на підставі ч. 3 ст. 7 ЗУ “Про судовий збір” у зв'язку з визнанням відповідачем заявлених позовних вимог.
22.05.2022 Верховна Рада прийняла за основу і в цілому проект Закону про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", за яким воєнний стан в Україні продовжують з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Господарський суд Запорізької області не припинив здійснювати судочинство.
Ухвалою суду від 30.06.2022 призначено розгляд справи по суті на 19.07.2022 без проведення судового засідання та 28.07.2022 прийнято рішення.
Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Як вбачається з позовної заяви позивачем заявлено позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу на суму 55 250,10 грн. На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст. 979, 993, 1166, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України “Про страхування”, ст.ст. 12, 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності”, позивач просить суд позов задовольнити.
В матеріалах справи міститься письмовий відзив на позовну заяву від 31.01.2022 за вих. №661, відповідно до якого відповідач визнає заявлені позовні вимоги в повному обсязі на суму 55 250,10 грн.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, без виклику представників сторін, суд
Як вбачається з матеріалів справи, 04.01.2021 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АРКС» та ТОВ «КЕРАМПЛЮС» (далі - Страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № bm0401а1к5.
Предметом вказаного договору є майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Skoda», державний номерний знак « НОМЕР_1 ».
У відповідності, до умов вказаного договору страхування Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» взяло на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь Страхувальника страхове відшкодування.
Згідно частини 2 статті 8 Закону України “Про страхування” страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і, з настанням якої, виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Статтею 3 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів” передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Згідно ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору
25.03.2021 в м. Дніпро відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Skoda», державний номерний знак « НОМЕР_1 » та транспортного засобу «ВАЗ», державний номерний знак « НОМЕР_2 » під керуванням ОСОБА_1 .
Відповідно до Постанови Індустріального районного суду м. Дніпропетровська по справі № 202/2170/21 від 21.04.2021 ОСОБА_1 визнано винною особою у ДТП та притягнуто до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
З заявою від 30.03.2021 про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу внаслідок настання страхового випадку звернулась потерпіла сторона до ТДВ «СК «КРЕДО» з відповідними документами.
На підставі цієї заяви та наданих потерпілою особою документів складено страховий акт АRХ2755640 від 12.04.2021 на суму 57 850,10 грн.
Згідно вказаного страхового акту АТ «СК «АРКС» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 57 850,10 грн., що підтверджується платіжним дорученням №770234 від 13.04.2021.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ст. 981 Цивільного кодексу України договір страхування укладається в письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.
Статтею 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України, статтею 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність транспортного засобу «ВАЗ», державний номерний знак « НОМЕР_2 » застрахована у ТДВ «СК «КРЕДО» на підставі полісу №АР000915820 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до пункту 22.1 Закону України «Про обов'язкове, страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з пунктом 12.1 статті 12 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Полісом №АР000915820 передбачено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну -130 000,00 грн., франшиза - 2 600,00 грн.
Статтею 528 ЦК України передбачено, що виконання обов'язку може бути покладено на іншу особу, якщо з умов договору, вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не виникає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто.
Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів”, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна або сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування.
Позивач направив на адресу відповідача заяву (претензію) про виплату страхового відшкодування від 02.06.2021 за вих. №0006728/ІНС.ЛОУ.
Проте відповідачем вказана претензія залишена без виконання та відповіді.
Суд зазначає, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів відшкодування шкоди в сумі 55 250,10 грн. (з урахуванням ліміту відповідальності за шкоду заподіяну майну встановленого полісом № АР000915820).
Крім того, у відзиві на позовну заяву від 31.01.2022 за вих. №661 ТОВ «СК «Кредо» визнало заявлені позовні вимоги в сумі 55 250,10 грн.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та сума страхового відшкодування в розмірі 55 250,10 грн. підлягає стягненню з відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).
Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо витрат по сплаті судового збору суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
В матеріалах справи міститься клопотання ПрАТ “СК “АРКС” від 21.06.2022 за вих. № 0006728/ІНС про стягнення з відповідача на користь позивача 50 % сплаченого судового збору та 50 % судового збору повернути ПрАТ “СК “АРКС” на підставі ч. 3 ст. 7 ЗУ “Про судовий збір”.
Суд вважає за можливе вказане клопотання задовольнити, а отже стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума судового збору в розмірі 1 135,00 грн. та щодо повернення 50 % судового збору ПрАТ “СК “АРКС” прийняти відповідну ухвалу.
Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “КРЕДО” (пр. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068; код ЄДРПОУ 13622789) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АРКС” (юридична адреса: вул. Іллінська, буд. 8, м. Київ, 04070; адреса для листування: вул. Малопідвальна, буд.10, оф. 2, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 20474912) суму страхового відшкодування в розмірі 55 250 (п'ятдесят п'ять тисяч двісті п'ятдесят) грн. 10 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 135 (одна тисяча сто тридцять п'ять) грн. 00 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.
Суддя К.В. Проскуряков
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.