вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
28.07.2022м. ДніпроСправа № 904/566/22
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодистриб'юшн Карго Партс", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Партс", м. Підгородне Дніпропетровської області
про стягнення 23 330,91грн.
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Без виклику (повідомлення) учасників
Товариство з обмеженою відповідальністю "Автодистриб'юшн Карго Партс" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Партс" заборгованість у розмірі 23 330,91 грн., з яких:
- основний борг у розмірі 19 013,98 грн.;
- пеня у розмірі 1 944,32 грн.;
- 12 % річних у розмірі 1 318,11 грн.;
- інфляційні втрати у розмірі 1 054,50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №14612-04/2019 від 13 лютого 2019 року в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2022 справу №904/566/22 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2022 позовну заяву залишено без руху, Товариству з обмеженою відповідальністю "Автодистриб'юшн Карго Партс" запропоновано протягом семи днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати докази сплати судового збору у встановленому розмірі 497,00 грн. та порядку та роз'яснено, що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою.
18 травня 2022 року до господарського суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви та долучено відповідні докази сплати судового збору. Також, заява позивача містить клопотання про поновлення строку для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2022 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодистриб'юшн Карго Партс" про поновлення строку для усунення недоліків позовної заяви задоволено; поновлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви; відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Ухвалу суду від 20.05.2022 по справі №904/566/22 в електронному вигляді направлено на електронну адресу сторін, а саме: valentin.gorbach@cargoparts.com.ua (позивача) та dtaraneu@gmail.com (відповідача).
Документ доставлено до електронних скриньок 20.05.2022. Відповідач не заперечує отримання ухвали суду в електронному вигляді, про що зазначає в клопотанні від 31.05.2022.
Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявляв і про бажання надати власні пояснення по суті спору.
Про розгляд справи відповідач також повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали суду) за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 52001, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, м. Підгородне, вул. Ювілейна, 61, кв. 3.
Згідно витягу з офіційного сайту Акціонерного товариства "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштового відправлення №4930020162440, ухвала господарського суду про відкриття провадження у справі не вручена відповідачу.
Пунктом 2 ч.6 ст.242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Отже, судом були вчинені всі передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.
31 травня 2022 року від відповідача до господарського суду надійшло клопотання, яким просить відкласти розгляд справи до закінчення дії воєнного сану в Україні.
За приписами статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів не можуть бути припинені.
Статтею 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Суд звертає увагу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Партс", що навіть в умовах воєнного стану конституційне право людини на судовий захист не може бути обмеженим.
Господарський суд Дніпропетровської області не припинив здійснювати судочинство, продовжує роботу, тому суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи до закінчення воєнного стану в Україні.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").
Справу розглянуто відповідно до ст. 6 Конвенції, згідно з якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -
13 лютого 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автодистриб'юшн Карго Партс" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мега Партс" (покупець) укладено договір №14612-04/2019 (а.с. 24-26).
Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупця визначені цим договором запчастини, експлуатаційні матеріали, автомобільні шини, тощо (далі - товар), а також надати шиноремонтні та шиномонтажні послуги (далі - послуги), а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар і послуги та здійснити їх оплату.
Номенклатура, найменування, одиниця виміру, походження товару, загальні кількість, ціна за одиницю товару, що передаються за цим договором, термін та умови передачі, визначаються у рахунках-фактурах (рахунках на оплату), товарних (видаткових) накладних, або інших передбачених чинним законодавством документах на товари, які є невід'ємною частиною договору та остаточно узгоджується сторонами на кожну окрему партію товару (п. 1.2 договору).
Найменування, вартість та обсяг наданих послуг, зазначається в Актах виконаних робіт, укладених сторонами, які є невід'ємними частинами даного договору (п. 1.3 договору).
Загальна сума договору складається із вартості переданого товару, що відповідає сумі всіх товарних (видаткових) накладних, та сумарної вартості наданих послуг, зазначених в Актах виконаних робіт, здійснених протягом дії даного договору (п. 1.4 договору).
За умовами п. 2.3 договору поставка товару здійснюється на умовах:
ЕХW (франко завод; назва місця: склад постачальника (правила "ІНКОТЕРМС" в редакції 2010 року) - товар переходить у власність покупця з моменту його передачі покупцю на складі постачальника. Доказом передачі товару постачальником у власність покупця є належним чином оформлена товарна (видаткова) накладна (п. 2.3.1);
FСА (франко-перевізник) (правила "ІНКОТЕРМС" в редакції 2010 року) - товар переходить у власність покупця з моменту передачі товару постачальником перевізнику на складі постачальника. Вибір перевізника здійснюється покупцем на власний розсуд. З моменту передачі товару перевізнику обов'язки постачальника перед покупцем вважаються виконаними у повному обсязі та належним чином, а ризики загибелі, втрати пошкодження або знищення товару переходять до покупця. Доказом передачі товару перевізнику є належним чином оформлених товарної (видаткової) накладної та товарно-транспортної накладної, що разом засвідчують факт передачі постачальником товару покупцю (п. 2.3.2).
Погодження сторонами кількості, номенклатури, асортименту та ціни товару відбувається за їх взаємною згодою шляхом переговорів та фіксується у товарних (видаткових) накладних та в рахунках на оплату, що являються невід'ємними складовими даного договору, без складання специфікацій (п. 2.4 договору).
Покупець, підписуючи товарну (видаткову) накладну, виявляє згоду на прийняття товару відповідно до попередньої домовленості із постачальником та позбавляється права заявляти претензії щодо невідповідності поставленого товару за кількістю, номенклатурою, асортиментом та ціною. Сторони домовилися, що уповноважуючи певну особу на прийняття товару від постачальника, у тому числі перевізника, покупець тим самим уповноважує таку особу підписувати відповідні документи на товар: товарні (видаткові) накладні, товарно-транспортні накладні тощо (п. 2.5 договору).
Датою поставки товару вважається дата підписання уповноваженими представниками сторін товарної (видаткової) накладної, що засвідчує прийняття товару покупцем від постачальника. При цьому печатка покупця може не використовуватися, якщо факт невикористання печатки в господарській діяльності підтверджений установчими документами покупця (пункт 2.6. Договору).
Перелік уповноважених осіб визначається покупцем на підставі виданої постачальнику Генеральної довіреності на отримання товаро-матеріальних цінностей. У разі зміни переліку уповноважених осіб на приймання товару покупець повинен внести зміни в Генеральну довіреність. Відповідальність за своєчасне надання даних про зміну уповноважених осіб несе покупець (п. 2.7 договору).
У розділі 3 договору сторони погодили ціну та порядок розрахунків.
Так, за домовленістю сторін товар продається на умовах попередньої оплати або на умовах відстрочення платежу в межах кредитного ліміту. Кредитним лімітом сторони вважають суму, на яку постачальник може поставити товар на умовах домовленого відтермінування. В залежності від загальної суми щомісячних замовлень покупця, постачальник визначає суму кредитного ліміту (п. 3.2 договору).
У випадку продажу товару на умовах попередньої оплати постачальник одночасно з підтвердженням замовлення надає покупцю рахунок на оплату (п. 3.3 договору).
Якщо продаж товару здійснюється на умовах відстрочення платежу в межах кредитного ліміту, термін такого відстрочення зазначається у товарній (видатковій) накладній. У такому разі товар має бути сплачений не пізніше останнього дня відтермінування включно на підставі рахунку на оплату, який надається постачальником покупцю разом з товарною (видатковою) накладною. Підписання покупцем або уповноваженою ним особою на прийняття товару товарної (видаткової) накладної є належним підтвердженням факту отримання ним рахунку на оплату (п. 3.4 договору).
Оплата товару і наданих послуг за цим договором здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальнику. При здійсненні оплати покупця, крім обов'язкових реквізитів, повинен зазначити у документах на оплату номер та дату даного договору, а також номер та дату рахунку-фактури, за яким здійснюється вказана оплата (п. 3.6 договору).
Сторони домовились, що в разі прострочення платежу з боку покупця постачальник має право припинити подальші відвантаження товару та надання шино-монтажних послуг покупцю до отримання повної оплати за відвантажені товари та надані послуги, а також перейти до роботи з покупцем на умовах 100% попередньої оплати (п. 3.8 договору).
За умовами п. 4.3 договору покупець зобов'язаний прийняти товар та здійснити відповідні розрахунки згідно з розділом 3 даного договору.
За невиконання або неналежне виконання умов даного договору, винна сторона несе відповідальність у межах даного договору. Якщо відповідальність не передбачена даним договором, але визначена законодавством України, то винна сторона несе відповідальність згідно чинного законодавства України (п. 5.1 договору).
За порушення грошового зобов'язання за цим договором більше 3-х календарних днів, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ до суми простроченого платежу за весь період такого прострочення (п. 5.2 договору).
Сторони домовилися, що у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, передбаченого цим договором, винна сторона несе відповідальність, встановленої статтею 625 ЦК України, а саме: той хто прострочив виконання грошового зобов'язання має сплатити на користь іншої сторони за договором суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 12 (дванадцять) відсотків річних від простроченої суми (п. 5.3 договору).
Відповідно до пункту 8.2 договору договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2019 року.
Якщо протягом 1-го місяця до закінчення терміну дії даного договору жодна зі сторін не заявить про намір змінити його умови або припинити його дію, договір вважається продовженим на 1 календарний рік і так рік за роком (п. 8.4 договору).
Договір підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень та заперечень до нього.
Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним в судовому порядку.
Уповноваженою особою на отримання товаро-матеріальних цінностей від Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодистриб'юшн Карго Партс" визначено директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Партс" Таран Дмитра Сергійовича (додаток 1 до договору) (а.с. 27).
На виконання умов договору №14612-04/2019 від 13.02.2019 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 30 013,98грн. на умовах відтермінування строку його оплати, що підтверджується видатковими накладними:
№ SI0003093436 від 06.09.2021 на суму 117,72грн.;
№ SI0003105003 від 13.09.2021 на суму 13 704,96грн.;
№ SI0003116391 від 16.09.2021 на суму 499,98грн.;
№ SI0003128000 від 22.09.2021 на суму 15 691,32грн. (а.с. 29 на зворотному боці - 31 на зворотному боці).
Вказані накладні підписані уповноваженими представниками обох сторін та скріплені відповідними печатками підприємств.
Позивач виставив відповідачу рахунки-фактури на оплату поставленого товару № S0006347946 від 06.09.2021 на суму 117,72грн.; № S0006363073 від 13.09.2021 на суму 13 704,96грн.; № S0006385676 від 16.09.2021 на суму 499,98грн.; № S0006401616 від 22.09.2021 на суму 15 691,32грн. (а.с. 27 на зворотному боці - 29).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мега Партс" частково розрахувався за поставлений товар, сплатив на рахунок позивача 11 000,00грн., що підтверджується кредитовими повідомленнями по рахунку позивача (вхідний платіж): від 17.01.2022 на суму 2 000,00 грн.; від 01.02.2022 на суму 5 000,00грн.; від 07.02.2022 на суму 2 000,00грн.; від 10.02.2022 на суму 2 000,00грн. (а.с. 32 - 33 на зворотному боці).
Залишок несплаченої суми становить 19 013,98грн. (30 013,98грн. - 11 000,00грн.).
Позивач просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 19 013,98 грн., пеню у розмірі 1 944,32грн., 12 % річних у розмірі 1318,11грн. та інфляційні втрати у розмірі 1 054,50грн., що і є причиною виникнення спору.
Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин укладення договору, строк його дії, умови поставки, загальна ціна, строк оплати, докази оплати, наявність/відсутність заборгованості; наявність/відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов'язань за договором.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цім Кодексом.
Відповідно до частини 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов'язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Враховуючи умови договору, строк оплати товару, поставленого позивачем відповідачу, поставка якого підтверджується зазначеними вище накладними, є таким, що настав:
за накладною № SI0003093436 від 06.09.2021 на суму 117,72грн. - 16.09.2021, прострочка з 17.09.2021;
за накладною № SI0003105003 від 13.09.2021 на суму 13 704,96грн. (частково сплачена, залишок складає 2 704,96грн.) - 23.09.2021, прострочка з 24.09.2021;
за накладною № SI0003116391 від 16.09.2021 на суму 499,98грн. - 27.09.2021 (оскільки строк оплати випадає на вихідний день - 26.09.2021 (неділя), то, з урахуванням положень ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України, днем оплати є перший за ним робочий день), прострочка з 28.09.2021;
за накладною № SI0003128000 від 22.09.2021 на суму 15 691,32грн. - 04.10.2021 (оскільки строк оплати випадає на вихідний день - 02.10.2021 (субота), то, з урахуванням положень ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України, днем оплати є перший за ним робочий день), прострочка з 05.10.2021.
Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості у сумі 19 013,98грн. відповідачем відповідно до положень статей 13, 74 ГПК України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.
За наведеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 19 013,98грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Окрім вимоги про стягнення основного боргу позивач просить стягнути пеню у розмірі 1 944,32 грн. за загальний період з 17.09.2021 по 14.02.2022 , дванадцять відсотків річних за період прострочки з 17.09.2022 по 14.02.2022 у сумі 1 318,11грн. та інфляційні збитки за період з жовтня 2021 року по січень 2022 року розмірі 1 054,50 грн.
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтями 216-217, 230-231 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Стаття 549 ЦК України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як зазначено в ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України та ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.
Пунктом 5.2 договору сторони погодили, що за порушення грошового зобов'язання за цим договором більше 3-х календарних днів, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ до суми простроченого платежу за весь період такого прострочення.
Здійснивши перевірку наданого позивачем пені, судом встановлено його арифметичну вірність (тобто помилок не виявлено).
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З аналізу зазначеної норми випливає, що нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
У пункті 5.3 договору сторони домовилися, що у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, передбаченого цим договором, винна сторона несе відповідальність, встановленої статтею 625 ЦК України, а саме: той хто прострочив виконання грошового зобов'язання має сплатити на користь іншої сторони за договором суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 12 (дванадцять) відсотків річних від простроченої суми.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 12% річних та втрат від інфляції, судом встановлено його арифметичну вірність (тобто помилок не виявлено).
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з пунктом третім частини третьої статті 129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши умови договору, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову. Стягненню з відповідача підлягає сума 23 330,91грн, з яких: основний борг у сумі 19 013,98грн., пеня у сумі 1 944,32грн, 12% річних у сумі 1318,11грн, втрати від інфляції у сумі 1 054,50грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд враховує таке.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед яких - витрати на професійну правничу допомогу.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
11 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автодистриб'юшн Карго Партс" (клієнт) та Адвокатом Спиридоновим Олегом Володимировичем (адвокат) укладено договір №11/02/2022-1ПД про надання правової (правничої) допомоги (а.с. 35 на зворотному боці - 36).
Згідно п. 1.1 договору адвокат бере на себе зобов'язання в порядку та на умовах, визначених цим договором, надати необхідну правову допомогу клієнту щодо захисту його прав та законних інтересів у Господарському суді Дніпропетровської області шляхом здійснення позовної роботи у відповідності до Господарського процесуального кодексу України відносно контрагента Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Партс" (код ЄДРПОУ: 42741141, місцезнаходження: вул. Ювілейна, 61, кв. З, м. Підгородне, Дніпровський район, Дніпропетровська область., 52001) щодо стягнення з останнього на користь клієнта суми дебіторської заборгованості та штрафних санкцій у зв'язку з порушенням договірних зобов'язань, а клієнт зобов'язується виплатити адвокату гонорар за надання такої правової допомоги.
Правова допомога включає:
вивчення та аналіз документів, що підтверджують наявність спору, чинного законодавства України, якими врегульовані спірні правовідносини та процесуальні підстави для проведення позовної роботи в інтересах клієнта, а також підготовку та подання до Господарського суду Дніпропетровської області заяв по суті справи, передбачених Господарським процесуальним кодексом України;
від імені клієнта здійснювати представництво його процесуальних прав та обов'язків в процесуальному статусі позивача, які передбачені Господарським процесуальним кодексом України, у зв'язку із зверненням з позовною заявою до Господарського суду Дніпропетровської області за
захистом порушених прав та інтересів клієнта (п. 1.2 договору).
Клієнт зобов'язаний оплатити або доручити іншій особі здійснити оплату правової допомоги адвоката згідно з цим договором (п. 3.2 договору).
За правову допомогу, передбачену пунктом 1.2 договору клієнт сплачує адвокату винагороду в розмірі, визначену в додатковій угоді до цього договору за розрахунковою ставкою 1 600,00 гривень за 1 годину витраченого часу адвоката (п. 4.1 договору).
В розмір правової допомоги не включаються фактичні витрати, пов'язані з виконанням адвокатом зобов'язань за цим договором (п. 4.2 договору).
За умовами п. 8.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним.
Договір підписаний сторонами без зауважень та заперечень до нього.
11 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автодистриб'юшн Карго Партс" (клієнт) та Адвокатом Спиридоновим Олегом Володимировичем (адвокат) укладено додаткову угоду до укладеного між сторонами договору про надання правової (правничої) допомоги №11/02/2022-1ПД від 11.02.2022 (а.с. 37).
Сторони домовилися, що розмір винагороди за надання послуг за основним договором становить:
за вивчення та аналіз документів, що підтверджують наявність спору, чинного законодавства України, якими врегульовані спірні правовідносини та процесуальні підстави для проведення позовної роботи в інтересах клієнта, судової практики Верховного Суду, а також підготовку та подання до Господарського суду Дніпропетровської області позовної заяви - 5 680 (п'ять тисяч шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок (згідно опису наданих послуг, що додається) (п. 1.1 додаткової угоди);
за представництво клієнта та ведення справи у Господарському суді Дніпропетровської області в процесуальному статусі позивача, тому числі участь у судових засіданнях - 1 600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок за 1 годину витраченого часу адвоката (п. 1.2 договору).
Винагорода, згідно з пунктом 1.1 додаткової угоди сплачується клієнтом на умовах 100% попередньої оплати. А винагорода, що передбачена пунктом 1.2. додаткової угоди, сплачується клієнтом після виконання всіх умов основного договору на підставі акту приймання-передачі (п. 2 додаткової угоди).
Додатково до винагороди, зазначеної у пункті 1 додаткової угоди, клієнт компенсує адвокату за його вимогою додаткові витрати, необхідні для виконання зобов'язань за основним договором (вартість проведення експертиз та висновків фахівців, поштові, транспортні витрати, витрати, пов'язані із прибуттям у судове засідання, та інші витрати необхідні для виконання адвокатом зобов'язань за основним договором). Облік всіх витрат по виконанню основного договору покладається на адвоката (п. 3 додаткової угоди).
За згодою сторін, у разі задоволення судом позову у справі, клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі 5-ти процентів від суми, присудженої судом на користь клієнта (п. 4 додаткової угоди).
Оплата передбаченого пунктом 4 додаткової угоди "гонорару успіху" здійснюється протягом 3-х робочих днів з дня отримання клієнтом наказу про примусове виконання судового рішення (п. 5 додаткової угоди).
14 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автодистриб'юшн Карго Партс" (клієнт) та Адвокатом Спиридоновим Олегом Володимировичем (адвокат) складений та підписаний опис наданих послуг за договором про надання правової (правничої) допомоги №11/02/2022-1ПД від 11.02.2022 (а.с. 38).
Згідно вказаного опису адвокат надав клієнту наступні правничі послуги:
- вивчення та аналіз документів, що підтверджують наявність спору, витрачений час - 0,25год., вартістю - 400,00грн.;
- вивчення та аналіз чинного законодавства України, якими врегульовані спірні правовідносини та процесуальні підстави для проведення позовної роботи, підготовку та узгодження з клієнтом правової позиції по справі, збір доказів, витрачений час - 0,15год., вартістю - 240,00грн.;
- вивчення та аналіз судової практики Верховного Суду щодо застосування норм права, якими врегульовані спірні правовідносин, витрачений час - 0,15год., вартістю - 240,00грн.;
- опрацювання стратегії захисту інтересів клієнта і правових підстав позову; написання (набрання) тексту позовної заяви; сформування матеріалів позовної заяви, підготовка та подання до суду позовної заяви з розрахунками (на 14 аркушах) і додатками (20 найменувань), а також направлення копій матеріалів позовної заяви на адресу ТОВ "Мега Партс", витрачений час - 3,0год., вартістю - 4800,00грн.
Всього витрачено часу - 3,55год., вартістю - 5680,00грн.
Надані послуги оплачені клієнтом, що підтверджується платіжним дорученням №781 від 14.02.2022 на суму 5 680,00грн. (а.с. 38 на зворотному боці).
Доказом повноважень адвоката на представництво інтересів позивача у справі є: договір №11/02/2022-1ПД про надання правової (правничої) допомоги від 11.02.2022; довіреність від 11.02.2022. Статус адвоката Спиридонова Олега Володимировича підтверджується наявною у справі копією Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії МК № 001709 від 08.11.2019 (а.с. 35).
Позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5680,00 грн.
Відповідач заперечення проти заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу не надав.
Господарський суд, розподіляючи витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодистриб'юшн Карго Партс ", дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Надавши оцінку доказам щодо фактично понесених витрат позивачем на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони, враховуючи незначну кількість виготовлених під час розгляду справи представником позивача документів та їх зміст, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження,
господарський суд дійшов висновку витрати на професійну правничу допомогу адвоката позивача підлягають стягненню з відповідача у розмірі 4 000,00грн.
При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 481,00грн, що підтверджується платіжними дорученнями №780 від 14.02.2022 на суму 1 984,00 (а.с. 34) та №789 від 17.05.2022 на суму 497,00грн (а.с. 49).
Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у сумі 2 481,00грн.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодистриб'юшн Карго Партс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Партс" про стягнення 23 330,91грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Партс" (52001, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, м. Підгородне, вул. Ювілейна, 61, кв. 3; ідентифікаційний код 42741141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодистриб'юшн Карго Партс" (02222, м. Київ, вул. Закревського, буд. 16; ідентифікаційний код 37141112) основний борг у сумі 19 013 (дев'ятнадцять тисяч тринадцять)грн. 98коп., пеню у сумі 1 944 (одна тисяча дев'ятсот сорок чотири)грн. 32коп., 12% річних у сумі 1 318 (одна тисяча триста вісімнадцять)грн. 11коп., втрати від інфляції у сумі 1054 (одна тисяча п'ятдесят чотири)грн. 50коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна)грн. 94коп. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4 000 (чотири тисячі)грн. 00 коп., видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення підписано 28.07.2022
Суддя Н.М. Євстигнеєва