вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
28.07.2022м. ДніпроСправа № 904/1073/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОХОРОНА "РЕСПЕКТ", м. Дніпро
до Колективного підприємства "МАГДАЛИНІВСЬКИЙ МАСЛОЗАВОД", смт. Магдалинівка, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості внаслідок неналежного виконання
Суддя Ярошенко В.І.
Без участі представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю "ОХОРОНА "РЕСПЕКТ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Колективного підприємства "МАГДАЛИНІВСЬКИЙ МАСЛОЗАВОД" про стягнення заборгованості у розмірі 12 388, 95 грн, з яких: 10 722 грн сума основної заборгованості, 114, 17 грн пеня, 842, 46 грн інфляційні втрати, 210, 32 грн 3 % річних.
Ухвалою суду від 11.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/1073/22. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
06.06.2022 від позивача надійшла заява про сплату позивачем заборгованості та стягнення штрафних санкцій та судових витрат.
В підтвердження сплати відповідачем суми основного боргу позивач надав платіжне доручення № 640 від 18.05.2022 на суму 10 722 грн.
За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.
Позиція позивача, викладена у позовній заяві
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання послуг з фізичної охорони об'єкту № ФДН-040/18 від 01.10.2018 з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 01.10.2018, в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги.
Позиція відповідача
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
01.10.2018 між Колективним підприємством «Магдалинівський маслозавод» (далі - відповідач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОХОРОНА "РЕСПЕКТ" (далі - виконавець, позивач) було укладено договір № ФДН-040/18 про надання послуг з фізичної охорони об'єкту (далі - договір).
Відповідно до пункту 2.1 договору замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконувати комплекс охоронних заходів власними штатними силами (охоронниками) та засобами, передбаченими чинним законодавством, з метою збереження об'єктів та майна замовника, що знаходиться на території замовника, в період часу та на умовах, визначених цим Договором.
Об'єкт охорони: територія підприємства колективне підприємство "МАГДАЛИНІВСЬКИЙ МАСЛОЗАВОД", що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Магдалинівський район, смт. Магдалинівка, вул. Колгоспна, 44. Режим охорони: цілодобово (пункти 3.1 - 3.2 договору).
Згідно з пунктом 3.5 договору, передача постів охорони здійснюється шляхом підписання сторонами відповідних Актів прийому-передачі.
Вартість послуг складає 50, 00 (п'ятдесят грн. 00 копійок) на годину за одного (1) працівника (охоронника) (пункт 6.1 договору).
Пунктом 6.2 договору встановлено, що розрахунок замовника і виконавцем здійснюється щомісячно у національній валюті у безготівковій формі шляхом перерахування грошових, коштів на поточний рахунок виконавця за відповідним рахунком на сплату не пізніше п'ятого (05) числа того місяця, за який сплачуються охоронні послуги.
Датою сплати послуг вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця. У випадку не надходження оплати за подані послуги у встановлений п. 6.2 цього Договору строк виконавець направляє замовнику письмове повідомлення з вимогою оплатити надані послуги та попередження про негайне припинення надання послуг охорони у випадку нездійснення оплати (підпункти 6.2.1 - 6.2.2 пункту 6.2 договору).
Відповідно до пункту 6.3 договору по закінченню кожного календарного місяця, а також по закінченню терміну дії цього Договору Сторонами підписуються відповідні Акти надання послуг з охорони.
Згідно зі ст. 551 Цивільного кодексу України замовник сплачує на користь виконавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплачених у строк послуг за кожний день прострочення, а також сплачує санкції їй порушення грошового зобов'язання, визначені ст. 625 Цивільного кодексу України. Нарахування пені обмежується сумою в розмірі десяти відсотків (10 %) від вартості несплачених у строк охоронних послуг виконавця (підпункти 8.3.1 - 8.3.2 пункту 8.3 договору).
Договір набуває чинності з 01.10.2018 р та діє протягом одного (1) року по 01.10.2019 р (пункт 10.1 договору).
Додаток № 2 до договору є протокол погодження вартості послуг з фізичної охорони об'єкта за договором № ФДН-040/18 від 01.10.18 р.
Додатковою угодою від 01.10.2018, сторони домовилися внести змінити в пункт 6.2. «договору», і викласти його в такій редакції:
6.2. Розрахунок замовника з виконавцем здійснюється щомісячно у національній валюті у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця за відповідним рахунком на сплату,
• 50% (п'ятдесят відсотків) передплата не пізніше п'ятого (05) числа того місяця, в якому надаються охоронні послуги.
• 50% (п'ятдесят відсотків) остаточний платіж не пізніше п'ятого (05) числа місяця що йде за звітним місяцем (всякому надаються охоронні послуги).
Позивачем на підтвердження надання відповідачу послуг з фізичної охорони об'єкту у листопаді 2021 року за договором надано Акт надання послуг № ФДН-040/18 від 30.11.2021 на суму 68 985 грн та рахунок на оплату № ФДН-040/18 від 01.11.2021 на суму 34 492, 50 грн (передплата за послуги охорони в листопаді 2021 року: територія КП «Магдалинівський маслозавод»).
Акт надання послуг та відповідний рахунок-фактура, були направлені позивачем на адресу відповідача, що підтверджується експрес-накладною № 59000762334210 від 30.11.2021.
Відповідач частково оплатив заборгованість, що підтверджується платіжним дорученням № 1025 від 16.11.2021 на суму 34 492, 50 грн та платіжним дорученням № 1255 від 21.12.2021 на суму 23 770, 50 грн.
Непогашеною залишилася заборгованість у розмірі 10 722 грн.
Зазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду з даними позовом, в якому позивач просить стягнути суму основного боргу в розмірі 10 722 грн, пені у розмірі 114, 17 грн, 3 % річних у розмірі 210, 32 грн та інфляційних втрат у розмірі 842 46 грн.
Також позивач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 903 грн.
Позивач 06.06.2022 надав докази сплати основного боргу в розмірі 10 722 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 640 від 18.05.2022.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послуг, якщо інше не встановлено договором.
Згідно статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Щодо суми боргу
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Судом встановлено, що позивач надав послуги з фізичної охорони об'єкту в листопаді 2021 на суму 68 985 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи Актом надання послуг № ФДН-040/18 від 30.11.2021
Відповідач частково сплатив заборгованість, що підтверджується платіжним дорученням № 1025 від 16.11.2021 на суму 34 492, 50 грн та платіжним дорученням № 1255 від 21.12.2021 на суму 23 770, 50 грн.
Таким чином, залишок основної заборгованості відповідача перед позивачем за договором становить 10 722 грн.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що позовна заява до Господарського суду Дніпропетровської області була подана позивачем через канцелярію суду 06.05.2022, про що свідчить штемпель на титульній сторінці позовної заяви..
Після звернення позивача до суду з даним позовом, позивачем були надані докази оплати залишку боргу в сумі 10 722 грн, що становить спірну суму заявленого до стягнення основного боргу, а саме: копію платіжного доручення № 30368 від 15.12.2021.
позивача до суду з даним позовом, відповідачем були надані докази оплати залишку боргу в сумі 14 976 грн, що становить спірну суму заявленого до стягнення основного боргу, а саме: копію платіжного доручення № 640 від 18.05.2022.
Таким чином, на момент прийняття рішення у даній справі сума спірного основного боргу відповідача перед позивачем сплачена в повному обсязі.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв'язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Предмет спору - це об'єкт спірних правовідносин, те благо (річ, право, інше майно), з приводу якого виник спір між позивачем і відповідачем.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстави. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.
Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування та є гарантією прав відповідача на захист проти позову.
Як на тому наголошено у пункті 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.
Суд вважає за можливе взяти до уваги вказані вище роз'яснення пленуму Вищого господарського суду України та застосувати їх за аналогією до статті 231 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття рішення), зважаючи на відсутність будь-яких роз'яснень щодо спірного питання, враховуючи норми ГПК України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 року № 2147-VIII.
З урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що закриття провадження у справі можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 10 722 грн була сплачена відповідачем після звернення позивача до суду з даним позовом.
У зв'язку з наведеними обставинами, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі в частині вимог позивача про стягнення з відповідача вищенаведеної суми основного боргу в зв'язку з відсутністю предмета спору на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Щодо суми пені
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі ст. 551 Цивільного кодексу України замовник сплачує на користь виконавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплачених у строк послуг за кожний день прострочення, а також сплачує санкції їй порушення грошового зобов'язання, визначені ст. 625 Цивільного кодексу України. Нарахування пені обмежується сумою в розмірі десяти відсотків (10 %) від вартості несплачених у строк охоронних послуг виконавця (підпункти 8.3.1 - 8.3.2 пункту 8.3 договору).
Позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 114, 17 грн за період з 05.11.2021 по 16.11.2021 у сумі 19, 28 грн, за період з 05.12.2021 по 16.12.2021 на суму 13, 74 грн та за період з 06.12.2021 по 03.05.2022 на суму 81, 15 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що він є арифметично невірним.
Позивачем невірно визначено початкові та кінцеві дати нарахувань та невраховано дати часткових оплат.
Отже, здійснивши перерахунок суд зазначає, що за період з 06.11.2021 (05.11.2021 кінцева дата оплати) по 15.11.2021 (16.11.2021 здійснена оплата) пеня становить 16, 06 грн, за період з 06.12.2021 (05.12.2021 кінцева дата оплати) по 16.12.2021 пеня становить 12, 63 грн та за період з 21.12.2021 (нарахування на суму 1 027 грн відбуваються не з 06.12.2021, а з 21.12.2021, оскільки в цей день була здійснена часткова оплата) по 03.05.2022 пеня становить 73, 15 грн.
Таким чином, позовні вимоги в цій частині позову підлягають частковому задоволенню в розмірі 101, 84 грн. У позовних вимогах про стягнення пені у розмірі 12, 33 грн слід відмовити.
Щодо суми 3% річних та інфляційних втрат
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 210, 32 грн за період з 05.11.2021 по 16.11.2021 у сумі 34, 02 грн, за період з 05.12.2021 по 16.12.2021 на суму 23, 44 грн та за період з 06.12.2021 по 03.05.2022 на суму 125, 86 грн та інфляційних втрат у розмірі 842, 46 грн за період з 06.12.2021 по 03.05.2022.
Перевіривши здійснені позивачем нарахування, суд встановив, що розрахунок 3% річних є невірним. При нарахуванні 3 % річних позивачем допущені ідентичні помилки, як і при нарахуванні пені.
Таким чином, позовні вимоги в цій частині позову підлягають частковому задоволенню в розмірі 163, 03 грн. У позовних вимогах про стягнення пені у розмірі 47, 29 грн слід відмовити.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що він є арифметично неточним. Однак, оскільки заявлена позивачем до стягнення з відповідача сума інфляційних втрат знаходиться у межах здійсненого судом перерахунку, то вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню у повному обсязі в розмірі 842, 46 грн.
Щодо витрат на правничу допомогу
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідно частини 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
Положеннями частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Зі змісту ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до ст. 30 цього ж Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п., п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Судом встановлено, що позивачем дотримані вимоги ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, а саме: позивачем здійснено звернення до суду щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу одночасно із зверненням до суду з позовною заявою.
На підтвердження несення витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи було долучено договір № 02 про надання професійної правничої допомоги від 01.01.2022, додаток № 1 до договору «Розрахунок витрат на професійну правничу допомогу (гонорар адвоката), додаткову угоду № 3 від 04.05.2022, орієнтовний розрахунок судових витрат, ордер серія АЕ № 1103731 від 04.05.2022, додаткову угоду № 4 від 04.06.2022 та акт наданих послуг від 04.06.2022.
Стосовно витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката в розмірі 6 903 грн ( всього 5 850 грн та 1 053 грн податок фізичних осіб 18 %), про які зазначено у позовній заяві, то суд зазначає наступне.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Охорона "Респект" (далі - клієнт) та адвокатом Міхно М.В. (далі - адвокат) укладений договір про надання професійної правничої допомоги №01 від 01.01.2021.
Відповідно до пункту 1.1.1 договору про надання професійної правничої допомоги предметом договору є забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів клієнта у Господарському суді Дніпропетровської області.
Відповідно до пункту 3.2 договору про надання професійної правничої допомоги гонорар складається з суми вартості послуг, розрахунок яких зазначений у додатку №1, який є невід'ємною частиною договору.
Згідно пункту 3.3 договору про надання професійної правничої допомоги строки та умови оплати гонорару детальний розрахунок попередніх та фактичних витрат адвоката на надання послуг з професійної правничої допомоги, порядок приймання - передачі послуг визначаються додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 3.4 договору про надання професійної правничої допомоги визначено, що розмір гонорару не залежить від досягнення чи недосягнення адвокатом позитивного результату, якого бажає клієнт.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Охорона "Респект" та адвокат Міхно М.В. підписали додаткову угоду № 4 від 04.06.2022 до договору про надання професійної правничої допомоги № 02 від 01.01.2022.
Вказаною додатковою угодою адвокат та клієнт визначили порядок оплати послуг професійної правничої допомоги у спорі про стягнення з Колективного підприємства «Магдалинівський маслозавод» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОХОРОНА "РНСПЕКТ" заборгованості за прострочення виконання умов Договору № ФДН-040/18 від 01 жовтня 2018 року в розмірі 10 722 грн.
Вказаною додатковою угодою сторони визначили, що вартість наданих послуг складає 5 850 грн у т.ч. податок фізичних осіб 18 % у розмірі 1 053 грн. Загальна сума вартості наданих послуг становить 6 903 грн.
До складу послуг сторони включили:
- ознайомлення з матеріалами справи, підготовка документів до судового розгляду (копіювання, складення, прошивання справи) - 1 год, вартістю - 650 грн;
- складання позовної заяви - 4 год, вартістю - 2 600 грн;
- складення Заяви про стан справи, підготовка до подання до суду та відправки поштою відповідачу - 1 год, вартістю - 650 грн;
- складення попереднього розрахунку судових витрат - 1 год, вартістю 650 грн;
- складення остаточного розрахунку судових витрат - 1 год, вартістю - 650 грн;
- складення розрахунку інфляційних до Договору - 1 год, вартістю - 650 грн;
Додатковою угодою № 4 від 04.04.2022 до договору про надання професійної правничої допомоги № 02 від 01.01.2022 сторони визначили, що оплата послуг з надання професійної правничої допомоги адвокатом у суді першої інстанції здійснюється протягом 3 днів з дня винесення рішення судом першої інстанції (пункту 5 додаткової угоди).
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Охорона "Респект" та адвокатом Міхно М.В. підписаний акт наданих послуг від 04.06.2022 до договору про надання професійної правничої допомоги № 02 від 01.01.2022 на суму 6 903 грн.
Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. (Правова позиція, викладена в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 по справі №904/4507/18 зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004).
Здійснивши аналіз ціни позову предмета та підстав позову, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін та інших учасників справи, значення для суспільного інтересу, суд дійшов висновку, що складності у розгляді справи не виникло.
Господарський суд зазначає, що чинним законодавством не заборонено права суду присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, за рахунок іншої сторони адвокатські витрати у меншому розмірі, який погоджений у договорі між адвокатом та його клієнтом.
Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Судом здійснено детальний та ретельний аналіз кожної складової наданих адвокатом послуг, що наведений у заяві про стягнення судових витрат та встановлено, що вартість послуг адвоката, пов'язаних із складення попереднього розрахунку, остаточного розрахунку судових витрат та розрахунку інфляційних втрат на суму - 1 950 грн не є витратами, які є неминучими та необхідними, складення попереднього розрахунку, остаточного розрахунку судових витрат ще не є його послугами щодо захисту інтересів позивача, тому суд виключив їх із суми до розподілення судових витрат.
Крім того, послуги з правового аналізу ситуації, кваліфікація правовідносин сторін, вивчення матеріалів судової практики у подібних справах, аудит і аналіз договорів та додатків до нього, перевірка актів виконаних робіт у порядку їх зустрічного зарахування можна об'єднати з послугами усні та письмові консультації клієнта з питань захисту прав та законних інтересів у справі. Зважаючи на невелику кількість документів (1 договір, 3 акта), справа є не складною. Слід зазначити, що надання правової допомоги це професійний обов'язок адвоката, який знає закон та судову практику, спори про стягнення річних та інфляційних втрат не є складними, за цією категорією спорів склалася усталена судова практика.
Представлені суду докази в підтвердження надання позивачу адвокатських послуг, пов'язаних з розглядом даної справи, не є безумовною підставою для відшкодування витрат в заявленому розмірі (6 903 грн), адже розмір відповідних витрат має, крім іншого, відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Суд дійшов висновку, що розмір витрат на правову допомогу у даній справі явно не відповідає критеріям співмірності із складністю справи, та не відповідає обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що справа не є складною, суд доходить висновку про можливість зменшення суму витрат на правову допомогу та стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 2 500 грн
Згідно з частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За приписом пунктом 4 частина 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Таким чином, сплачена позивачем при поданні позовної заяви сума судового збору в розмірі 2 147, 18 грн за вимогою позивача про стягнення боргу в розмірі 10 722 грн, який погашено відповідачем після відкриття провадження у справі, підлягає поверненню позивачеві за ухвалою суду в разі подання ним відповідного клопотання.
Решта витрат зі сплати судового збору в розмірі 333, 82 грн згідно із ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 316, 76 грн.
Керуючись статями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 231, 238, 240, 241, 252, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Закрити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 10 277 грн.
Стягнути з Колективного підприємства «Магдалинівський маслозавод» (51100, Дніпропетровська область, Магдалинівський район, смт. Магдалинівка, вул. Колгоспна, буд. 44; ідентифікаційний код 24239332) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОХОРОНА-РЕСПЕКТ» (49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, буд. 35; ідентифікаційний код 38981412) пеня у розмірі 101, 84 грн, 3% річних у розмірі 163, 03 грн, інфляційні втрати у розмірі 842, 46 грн, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 500 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі .
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.І. Ярошенко