вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
28.07.2022м. ДніпроСправа № 904/934/22
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:
за позовом Приватного акціонерного товариства "ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 98 252,60 грн.
Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 98 252,60 грн.
Розглянувши поданий позов, суд зазначає наступне.
Згідно приписів частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до частин 3-4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно положень ч. 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Виходячи із вказаних вище положень Господарського процесуального кодексу України, поданий позов відноситься до малозначних справ, а також приймаючи до уваги незначну складність характеру спірних правовідносин та обсяг необхідних доказів, що потребує проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд поданої позовної заяви у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
16.05.2022 від відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву вих. № б/н від б/д.
31.05.2022 від позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла відповідь на відзив вих. № б/н від 27.05.2022.
07.07.2022 від відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання про зменшення штрафних санкцій вих. № б/н від б/д.
Справа згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглядалася протягом розумного строку, у зв'язку із вжитими в Україні карантинними заходами та згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введенню в Україні воєнного стану з 24 лютого 2022 року.
Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -
Позиція позивача викладена у позовній заяві.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у листопаді 2021 року відповідачем до станції призначення Рядова та Терни Придніпровської залізниці здійснено перевезення вантажу, одержувачем яких є позивач. Однак, вантаж відповідачем доставлено позивачу із порушенням встановленого терміну доставки, визначеного статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, а тому позивачем нараховано штраф за несвоєчасну доставку вантажу у листопаді 2021 року у розмірі 98 252,60 грн., який останнім не було сплачено.
Позиція відповідача, викладена у відзиві.
Відповідач надав до суду відзив, у якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач вважає, що при розрахунку штрафу не враховані акти затримки, яка сталась не з вини залізниці та просить зменшити розмір нарахованого штрафу до 1 грн., оскільки позовна заява не містить доводів про наявність у Позивача збитків внаслідок прострочення в доставці вантажу.
Також відповідач зазначив, що заявлений позивачем розмір витрат на правову допомогу є неспівмірним порівняно зі складністю цієї справи.
Позиція позивача, викладена у відповіді на відзив.
Позивач заперечує проти обставин, що викладені у відзиві відповідача, а саме щодо наявності підстав для відмови в задоволенні позову.
Позивач зазначає, що ним було подано докази та орієнтовний розрахунок розміру судових витрат з правничої допомоги, які Він має сплатити у зв'язку з розглядом справи, повідомляємо Суд, що заява про стягнення судових витрат буде подана ПрАТ “ПШНГЗК” протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду у відповідності до вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
Предметом доказування у справі є обставини здійснення відповідачем доставки вантажу позивачу, строки доставки, наявність / відсутність порушення строків доставки вантажу.
У листопаді 2021 року Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до станції призначення Рядова та Терни Придніпровської залізниці здійснено перевезення вантажу одержувач - Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат".
Перевезення оформлені наступними залізничними накладними: №№ 40193732, 40193757, 40193765, 40193773, 40193781, 40193799, 40193807, 40193815, 40316465, 40316523, 40316531, 40316671, 40317042, 40317059, 47202692, 47331046, 47331053, 47398466, 47398508, 47419098, 47449012, 47449038, 47520432, 47646971, 51118305, 47814496, 47893474, 47895388, 47893516, 44074292, 40679011, 40679029, 40679078, 40679136, 40693392, 40697740, 40697906, 40845489, 40845497, 40845505, 40854101, 40859068, 40859076, 40880486, 40880718, 40880775, 45028974, 45028982, 40839862, 40944845, 40944886, 45106382, 40836249, 40837304, 40837320, 40837338, 40837346, 40969289, 40969305, 40977985, 40978025, 40978041, 40978058, 40978066, 40982696, 40982720, 40982738, 40982761, 41015041, 41048885, 47790514, 47814967, 47814975, 47814983, 51492692, 45275856, 45276169, 45276185, 45276268, 45276276, 45278546, 45327699, 45342516, 45348497, 45369352, 41123720, 41123738, 41145046, 45368412, 45368420, 41167073, 41167081, 41167099, 41167107, 41278326, 41278334, 41278342, 41278417, 41278557, 45411857, 45477668, 45508058, 41174830, 41258732, 41258740, 41258757, 41299363, 51858686, 41150707, 41196585, 41239690, 41278086, 41278102, 41278151, 41375940, 41553678, 45547957, 41531005, 45513033, 45619509, 41258831, 41258849, 41258864, 41258872, 41531955, 41532003, 41532219, 41532334, 41532367, 41532375, 41541095, 41541103, 41541111, 41541129, 41541137, 41541160, 41541186, 41541194, 41541202, 41541210, 41541228, 41541236, 41541244, 41541277, 41541285, 41541293, 41541301, 41541319, 41541335, 51829158, 51858686, 41320284, 41320318, 45696937, 51854271, 51859940, 51860021.
Під час здійснення вказаних перевезень вантажів Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" допущено прострочення термінів доставки, що підтверджується календарними штемпелями на зазначених залізничних накладних.
Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" посилається на допущене Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" прострочення термінів доставки вантажів, що передбачені статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, на підставі статті 116 Статуту залізниць України, просить суд стягнути штраф у сумі 98 252,60 грн., що і є причиною спору.
Предметом спору є стягнення штрафу за прострочення доставки вантажів у сумі 98 252,60 грн.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Спірні правовідносини стосуються перевезення вантажів залізницею, а відтак, підпадають під правове регулювання Глави 64 Цивільного кодексу України, Глави 32 Господарського кодексу України, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 року, (далі - Статут), Правил обчислення термінів доставки вантажів, Правил оформлення перевізних документів, Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року.
Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статтею 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Відповідно до частини 2 статті 908 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (частина 3 статті 909 Цивільного кодексу України).
За перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата (ч. 1 ст. 916 Цивільного кодексу України).
Відповідно до підпункту 8 пункту 6 розділу 1 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457 (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
При цьому, Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (стаття 5 Статуту).
Правилами перевезень вантажів, а саме пунктом 1.1. "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України № 138 від 08.06.2011 року) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 року за № 765/19503, а також статтею 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Накладна згідно з вказаними Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
Згідно статті 22 Статуту залізниць України, за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.
Порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, право заявити до залізниці вимогу про сплату штрафу за прострочення в доставці вантажу.
Відповідно до статті 41 Статуту, залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами обчислення термінів доставки вантажів, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
Згідно статті 130 Статуту залізниць України належним доказом прострочення доставки вантажу залізницею є накладна.
Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.
Додатком 3 до Правил оформлення перевізних документів визначено порядок оформлення залізничної накладної. Зокрема, графи залізничної накладної повинні містити таку інформацію:
- графа 49 "Відмітки залізниці" - відомості щодо складання актів із зазначенням станції, яка склала акт; причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість затримки (графа заповнюється залізницею);
- графа 51 "Календарний штемпель прибуття вантажу" - календарний штемпель прибуття вантажу на станцію призначення проставляється в паперовій накладній, в електронній накладній зазначається дата прибуття (графа заповнюється залізницею);
- графа 52 "Календарний штемпель видачі вантажу" - Календарний штемпель з датою видачі вантажу на станції призначення проставляється в паперовій накладній, в електронній накладній зазначається дата видачі (графа заповнюється залізницею).
За приписом частини першої статті 313 Господарського кодексу України перевізник зобов'язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами.
Відповідно до статті 41 Статуту залізниць України зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами обчислення термінів доставки вантажів, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки (положення аналогічного змісту закріплене в п. 2.10 Правил обчислення термінів доставки вантажу).
У відповідності до пункту 1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажу (далі - Правила), термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.
Пунктом 1.1. Правил визначено терміни, в які залізниці зобов'язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, відповідно до підпункту 1.1.1. наведеного пункту, у разі перевезення вантажною швидкістю вагонними відправками у великотоннажних контейнерах термін доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 200 км.
Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах (пункт 2.1. Правил).
Разом з тим, згідно з пунктом 2.4. Правил, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.
Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (пункт 2.9. Правил).
Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки (п. 2.10. Правил).
Оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної і дорожньої відомості. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці, або дата подачі вагона під вивантаження, якщо вона здійснюється одержувачем на місцях загального або не загального користування (п. 8 Правил).
Згідно статті 131 Статуту залізниць України претензії вантажоодержувачів щодо сплати штрафів заявляються залізниці призначення.
Відповідно до статті 116 Статуту за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:
10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;
20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;
30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.
Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.
Залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.
В Інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-06/420/2012 від 04.04.2012 року "Про обчислення термінів доставки залізницею вантажів та визначення розміру штрафу за порушення цих термінів" зазначено, що встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш як на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченого статтею 116 Статуту штрафу відсутні.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.09.2018 у справі № 905/64/18.
Приписом статті 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, в силу статті 525 Цивільного кодексу України, не допускається.
Відповідно до частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною першою статті 611 цього Кодексу передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 116 Статуту залізниць України залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, лише якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.
Позивачем надано розрахунок суми штрафу за несвоєчасну доставку вантажу за листопад 2021 року, розмір якого склав 98 252,60 грн. по кожній залізничній накладній окремо з урахуванням відстані перевезення, залізничного тарифу, дат приймання вантажу до відправлення та дат прибуття вантажу на станцію призначення, встановленого терміну доставки та фактичного терміну доставки вантажу.
Матеріалами справи підтверджено, що за залізничними накладними №№ 40193732, 40193757, 40193765, 40193773, 40193781, 40193799, 40193807, 40193815, 40316465, 40316523, 40316531, 40316671, 40317042, 40317059, 47202692, 47331046, 47331053, 47398466, 47398508, 47419098, 47449012, 47449038, 47520432, 47646971, 51118305, 47814496, 47893474, 47895388, 47893516, 44074292, 40679011, 40679029, 40679078, 40679136, 40693392, 40697740, 40697906, 40845489, 40845497, 40845505, 40854101, 40859068, 40859076, 40880486, 40880718, 40880775, 45028974, 45028982, 40839862, 40944845, 40944886, 45106382, 40836249, 40837304, 40837320, 40837338, 40837346, 40969289, 40969305, 40977985, 40978025, 40978041, 40978058, 40978066, 40982696, 40982720, 40982738, 40982761, 41015041, 41048885, 47790514, 47814967, 47814975, 47814983, 51492692, 45275856, 45276169, 45276185, 45276268, 45276276, 45278546, 45327699, 45342516, 45348497, 45369352, 41123720, 41123738, 41145046, 45368412, 45368420, 41167073, 41167081, 41167099, 41167107, 41278326, 41278334, 41278342, 41278417, 41278557, 45411857, 45477668, 45508058, 41174830, 41258732, 41258740, 41258757, 41299363, 51858686, 41150707, 41196585, 41239690, 41278086, 41278102, 41278151, 41375940, 41553678, 45547957, 41531005, 45513033, 45619509, 41258831, 41258849, 41258864, 41258872, 41531955, 41532003, 41532219, 41532334, 41532367, 41532375, 41541095, 41541103, 41541111, 41541129, 41541137, 41541160, 41541186, 41541194, 41541202, 41541210, 41541228, 41541236, 41541244, 41541277, 41541285, 41541293, 41541301, 41541319, 41541335, 51829158, 51858686, 41320284, 41320318, 45696937, 51854271, 51859940, 51860021, вантаж Відповідачем доставлено Позивачу із порушенням встановленого терміну доставки, визначеного ст. 41 Статут залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, що підтверджується календарними штемпелями на накладних на загальну суму 98 252,60грн.
Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
Відповідач доказів відсутності вини в порушенні терміну доставки вантажів та заперечень по суті позовних вимог в частині стягнення штрафу в сумі 98 252,60 грн. не надав.
Акти загальної форми ГУ-23, на які як на підставу прострочення доставки вантажу не з вини залізниці посилається відповідач містять загальну інформацію про певні конвенційні заборони, проте не визначено причини таких заборон, не дає змогу оцінити такі зупинки на шляху прямування дійсно були невідворотними та відповідач не міг вплинути на скорочення часу таких зупинок.
На підставі викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, зі стягненням з Відповідача на користь Позивача 98 252,60 грн. штрафу за несвоєчасну доставку вантажу.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу до 1 грн., суд зазначає наступне.
Так, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ч.2 ст. 233 Господарського кодексу України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
При цьому, неустойка, виходячи з приписів статей 546, 549 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України, має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов'язання і мірою відповідальності за порушення виконання зобов'язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання боржником.
Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов'язання) і захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання.
Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб'єкта господарської діяльності.
Відтак, застосування неустойки має здійснюватись із дотриманням принципу розумності та справедливості.
При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд повинен, зокрема встановити винятковість даного випадку, майновий стан сторін та оцінити співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій із розміром збитків кредитора, врахувати інтереси обох сторін.
Майновий стан сторін і соціальна значущість боржника має значення для вирішення питання про зменшення розміру штрафних санкцій.
При цьому, розмір, до якого штрафні санкції підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Одночасно, в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку.
Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням ст.86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Таким чином, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з майнового стану сторін, які беруть участь у зобов'язанні; інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеня виконання зобов'язання; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання; незначності прострочення виконання; наслідків порушення зобов'язання; невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання; негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
При цьому, під винятковістю слід розуміти такі обставини, які дозволяють суду при обов'язковому застосуванні штрафних санкцій, передбачених договором або законом, їх зменшити, а не в будь-якому випадку, в разі подання стороною у справі клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.
Зважаючи на обставини справи, суд не вбачає вказані відповідачем обставини винятковими. Крім того, розмір штрафу за прострочену доставку вантажів визначено п. 116 Статуту. Зменшення розміру такого штрафу Статутом не передбачено.
Штрафна санкція не є договірною, а випливає зі зазначених положень Статуту залізниць України. Таким чином, мова йде не про порушення зобов'язання з боку відповідача, а про порушення ним порядку, встановленого нормативно-правовим актом і сума штрафу не залежить від форми такого порушення та не пов'язана зі збитками позивача, а тому підстави для зменшення розміру штрафу відсутні.
Щодо витрат на правничу допомогу
За положеннями частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (частина 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
В позовній заяві позивачем вказано, що судові витрати, які позивач очікує понести у зв'язку із розглядом справи складаються із витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 481,00 грн. та витрат на професійну (правничу) допомогу, що попередньо на момент подання позову складають 14 271,08 грн. При цьому позивачем у заяві щодо витрат на професійну правничу допомогу зазначено, що заява про стягнення судових витрат буде подана протягом п'яти днів після ухвалення рішення у справі відповідно до вимог частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене, а також те, що позивачем не подані на час ухвалення рішення докази понесення витрат на правничу допомогу, господарський суд при ухваленні рішення не здійснює розподіл витрат на правничу допомогу.
Щодо судового збору
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 126, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, буд. 108; код ЄДРПОУ 40081237) на користь Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (50079, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг; код ЄДРПОУ 00191023) штраф за несвоєчасну доставку порожніх вагонів у розмірі 98 252,60 грн. та витрати зі сплати судовий збір у розмірі 2 481,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано - 28.07.2022.
Суддя В.Г. Бєлік