вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відмову у забезпеченні позову
28.07.2022м. ДніпроСправа № 904/2097/22
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-Центр", смт. Слобожанське Дніпропетровської області
до особи, яка може набути статус відповідача: Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк", м. Дніпро
до особи, яка може набути статус третьої особи-1 без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державного підприємства "Сетам", м. Київ
до особи, яка може набути статус третьої особи-2 без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжа Олександр Володимирович, м. Дніпро
про забезпечення позову (до його подання)
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсал-Центр" звернулося до господарського суду із заявою про забезпечення позову (до його подання), якою просить до розгляду справи за позовом ТОВ "Універсал-Центр" до Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" про визнання недійсним договору іпотеки № 5/2006 від 21.02.2006 вжити заходи забезпечення позову шляхом:
заборони Державному підприємству "Сетам" та приватному виконавцю виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжі Олександру Володимировичу проводити будь-які дії (в тому числі виконавчі) щодо предмету лоту, в тому числі здійснювати (приймати або направляти) платежі, або передавати майно за лотом: реєстраційний номер лота: 512036, найменування майна: Іпотека. Нежитлові будівлі, за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Курсантська, буд. 7, місцезнаходження майна: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Курсантська, буд. 7. Нежитлові будівлі, (в літ. 51-1 на І поверсі приміщ. 1-6, 66, 67 загальною площею 2417,9 кв. м.; в літ. 511-3 на І поверсі прим. №о3-26, 33-36, сход, кл. II; на II пов. прим. №о2-11, сход. кл. II; на III пов. прим. N02-14, сход.кл. II загальною площею 1217,5 кв.м.; в літ. 512-1 приміщення 27-32 загальною площею 62,3 кв.м.; в літ. 5110-1 приміщення 1 загальною площею 326,2 кв.м.; в літ. 5111-1 приміщення 1-5 загальною площею 52,5 кв.м. В загальному користуванні: на І поверсі приміщ. 1,2; сход. кл. І; на II пов. приміщ. 1; сход.кл. І; на III пов. прим. 1; сход. кл. І. Прибудови літ. 51{12}-1,51{13}-1, 51{14}-1 самовільно побудована. В літ. 51-1 поз. 2 заг. площею 66,4 кв.м. проведено самовільне переобладнання. Примітка: в літ. 51-1 збільшилась кількість позицій та зменшилась загальна площа на 11,4 кв.м. за рахунок переобладнання і установки перегородок адреса: Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вулиця Курсантська, будинок 7, номер РПВН: 4689260).
В обгрунтування заяви про забезпечення позову зазначає, що:
- ТОВ "Універсал-Центр" є власником нерухомого майна, розташованого за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Курсантська, буд. 7;
- 21.02.2006 між ТОВ "Універсал-Центр" та Закритим акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк", правонаступником якого є Відповідач, укладено Договір іпотеки № 5/2006, згідно п.7 якого в іпотеку передано майно, розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Курсантська, буд. 7. Загальна площа предмету іпотеки 4076,4 кв.м.;
- договір іпотеки укладено з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема ч.1 ст. 5 Закону України "Про іпотеку", за змістом якої предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за умови, що нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності.
Частина об'єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості (ч.3 ст. 5 Закону);
- на сайті Державного підприємства "Сетам" міститься оголошення про продаж майна, що перебуває в іпотеці, а саме: реєстраційний номер лота: 512036. Інформація щодо лоту містить недоліки. В оголошенні про проведення електронного аукціону у Розділі "Місцезнаходження майна" зазначено № РПВН 4689260. № РПВН - це номер з реєстру прав власності на нерухоме майно. Разом з тим, на стор. 4 Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (додається) у підрозділі "Відомості про об'єкт нерухомого майна" розділу "Відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно" зазначено реєстраційний номер майна 4689260. При цьому, у підрозділі "Технічний опис майна" зазначено площу майна 66, 4 кв. м.
Тобто, право власності зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 4689260 на частину будівлі, що становить лише 66, 4 кв. м. При цьому, загальна площа виставленого на електронний аукціон майна, що нібито перебуває в іпотеці, становить 4 142, 8 кв.м.
Отже, предметом іпотеки нібито є приміщення площею 4 142, 8 кв. м., які не виділені в натурі та право власності на які як на об'єкт нерухомого майна не у більшій частині не зареєстровано. Зареєстровано право власності лише на приміщення площею 66, 4 кв.м. при загальній площі приміщень, які виставлені на електронний аукціон, як нібито предмет іпотеки, 4 142, 8 кв. м;
- в оголошенні про проведення електронного аукціону не зазначено адресу предмету іпотеки, невірно зазначено назву предмету іпотеки; до оголошення про проведення електронного аукціону не додано правовстановлюючих документів.
Заявник має намір звернутися до суду з позовом про визнання договору іпотеки № 5/2006 від 21.02.2006 недійсним.
Вважає, що не вжиття заходів до забезпечення позову утруднить відновлення порушених прав позивача, так як право власності на предмет іпотеки перейде до переможця електронного аукціону. При цьому, права стягувача не буде порушено, оскільки стягнення відбувається в незаконний спосіб на підставі недійсного договору іпотеки. Також не буде порушено права переможця торгів. Виконавець виставив на реалізацію предмет іпотеки без жодних правих підстав, порушуючи при цьому Правила торгів. Відповідно, незабезпечення даного позову приведе до передчасного завершення електронного аукціону. При цьому судова практика щодо оскарження результатів торгів післявидачі Акту електронного аукціону (торгів) переможцю та реєстрації за ним спірного лоту свідчить про складність та тривалість судового процесу по відновленню порушених прав власника майна. Крім того, визнання недійсним Договору іпотеки вже не буде ефективним в даному судовому процесі та буде потребувати подачі нового позову до майбутнього власника нерухомості. Тож, постає необхідність недопущення оформлення Акту електронного аукціону, що є підставою для видачі Свідоцтва на права власності та реєстрації права власності за поточним переможцем торгів до розгляду даного позову, так як розгляд даного позову після оформлення права власності за поточним Переможцем втрачає сенс та потребує вже нового, більш складного позову про визнання недійним вже не тільки результатів електронного аукціону, а ще й скасування Свідоцтва на право власності, записів в реєстрі речових прав на нерухоме майно. Крім того,на момент задоволення даного Позову майно за лотом може бути повторнопродано або може бути обтяженим, як правило іпотекою, для захисту від реституції. Для недопущення Формування визнання остаточним Переможцем поточного Переможця, потрібно задовольнити дану Заяву про забезпечення позову, так як зупинення електронного аукціону зупиняє і проведення розрахунків в сукупностіз забороною оформлення документів на спірний лот, запобігає передчасному завершенню електронного аукціону та передчасному оформленню Акту електронного аукціону.
Розглянувши заяву ТОВ "Універсал-Центр" про вжиття заходів до забезпечення позову (до його подання), суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на таке.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За умовами пунктів 2, 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується:
забороною відповідачу вчиняти певні дії;
забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (ч. 3 ст. 137 ГПК України).
У заяві про забезпечення позову заявник посилається на те, що в разі незабезпечення позову є наявність очевидної небезпеки звернення стягнення на його нерухоме майно, що перебуває в іпотеці, шляхом реалізації даного майна на електронному аукціоні, і може істотно ускладнити поновлення його порушених прав та інтересів, за захистом яких, він має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу (правову позицію щодо можливості застосування заходів забезпечення позову при позовних вимогах нематеріального характеру виклав Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у своїй постанові від 16.08.2018 (справа №910/1040/18).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Суд зауважує, що оскільки заявник має намір звернутися до суду з немайновою позовною вимогою - про визнання договору іпотеки недійсним без застосування наслідків його недійсності, судове рішення у разі задоволення цих вимог не вимагатиме примусового виконання.
При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Такої ж правої позиції дотримується об'єднана палата Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.
Установлено, що позивачем фактично заявлено вимогу про заборону Державному підприємству "Сетам" та приватному виконавцю вчиняти будь-які дії щодо предмета лоту - реалізації з електронних торгів нерухомого майна, яке перебуває в іпотеці, у тому числі приймати або направляти платежі, або передавати майно за лотом.
В свою чергу, така вимога про вжиття заходів до забезпечення позову суперечить ч. 12 ст. 137 ГПК України, положеннями якої визначено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
Задоволення заяви про забезпечення позову буде мати наслідком втручання у проведення аукціону з продажу нерухомого майна, яке перебуває в іпотеці, що не відповідає вимогам процесуального законодавства.
Отже, на вимоги, заявлені у заяві про вжиття заходів забезпечення позову в частині заборони Державному підприємству "Сетам" та приватному виконавцю проведення будь-яких дій щодо предмету лоту, у тому числі приймати або направляти платежі, передавати майно, що перебуває в іпотеці, розповсюджуються імперативні приписи процесуального закону, а саме частини 12 статті 137 ГПК України щодо неможливості зупинення судом процедури проведення електронних торгів.
Крім того, з наданого до заяви про забезпечення позову Протоколу № 5745064 проведення електронного аукціону (торгів) від 29.06.2022 вбачається, що аукціон відбувся, переможцем аукціону визначено Гаджимурадова Ельмана Султан огли.
Вимога заявника забезпечити майбутній позов шляхом заборони приватному виконавцю вчиняти виконавчі дії щодо предмету лоту також не узгоджується з предметом позову - визнання договору іпотеки недійсним, що суперечить п.4 ч.1 ст. 137 ГПК України, так як забезпечити позов можна заборонивши іншим особам вчиняти дії саме щодо предмета спору.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
За таких обставин, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-Центр" про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Універсал-Центр" в задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову до його подання.
Ухвала набирає законної сили 28.07.2022 та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н.М. Євстигнеєва