01.10.2007 Справа № 28/205-07
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чохи Л.В. (доповідача)
суддів: Сизько І.А., Тищик І.В.
при секретарі судового засідання: Врони С.В.
за участю представників:
від відповідача-1: Селяков О.В. юрисконсульт, довіреність №785 від 20.07.07;
від відповідача-1: Шляєв І.В. юрисконсульт, довіреність №74 від 01.01.07;
від відповідача-2: Хмара М.О. юрисконсульт, довіреність №61/юр-103 від 25.10.06;
від позивача представник у судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Донецький металопрокатний завод», м. Донецьк на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2007р. у справі №28/205-07
за позовом відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат», м. Кривий Ріг
до відповідача-1 державного підприємства “Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ
відповідача-2 відкритого акціонерного товариства “Донецький металопрокатний завод», м. Донецьк
про стягнення 1 962, 46 грн,
У березні 2007 року відкрите акціонерне товариство “Південний гірничо-збагачувальний комбінат» звернулося в господарський суд Дніпропетровської області до державного підприємства “Придніпровська залізниця», відкритого акціонерного товариства “Донецький металопрокатний завод» з позовом про стягнення з належного відповідача вартості недостачі 1 962, 46 грн. (а. с. 2 -4)
Відповідачі позов не визнавали. (а. с. 30 -31, 52)
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2007 року (суддя Манько Г.В.) позов задоволено: з відкритого акціонерного товариства “Донецький металопрокатний завод» стягнуто 1 962, 46 грн. і судові витрати з тих мотивів, що завод не виконав в повному обсязі умови договору № 637д-3д/05-326. (а. с. 56)
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.09.2007 року за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства “Донецький металопрокатний завод» порушено провадження з перегляду рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2007 року.
(а. с. 65)
В апеляційній скарзі відкрите акціонерне товариство “Донецький металопрокатний завод» просить рішення господарського суду скасувати зі слідуючих підстав:
· при завантаженні вагону зважування вантажу проводилось не відправником, а незалежною організацією “Inspectorate Ukraine»;
· недостача виявлена в пачці, в якій була послаблена зв»язка, що вказано в комерційному акті № БН 749685/38;
· згідно зі ст. 924 Цивільного кодексу України, ст. 110 Сатуту залізниць перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі одержувачу. (а. с. 66 -67)
Відзиви на апеляційну скаргу від позивача та державного підприємства “Придніпровська залізниця» до суду не надходили.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.
Судовою колегією встановлено, що 23.11.2006 року по залізничній накладній № 48534561 в напіввагоні № 66714189 відкритим акціонерним товариством “Донецький металопрокатний завод» відвантажено на адресу відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат» прокат чорних металів у кількості 68 250 кг.
29.11.2006 року при прийнятті вантажу одержувачем була встановлена недостача вантажу у кількості 650 кг, про що складений комерційний акт за № БН 749685/38 від 29.11.2006 року. (а. с. 12 -13)
Згідно розрахунку вартість нестачі складає 1 962, 46 грн. (а. с. 14)
Відповідно до частин 1, 2 статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
Частинами 1, 2, 3 статті 909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу, одна сторона (перевізник) зобов»язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов»язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.
Статтею 6 Статуту встановлено, що накладна -основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов»язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони -одержувача.
Згідно зі статтею 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов»язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Частинами 1, 2 статті 924 Цивільного кодексу України встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачу, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу пошти сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажів у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти, сталося не з його вини.
Згідно зі статтею 2 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457 Статут залізниць України визначає обов»язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.
Згідно зі статтею 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складаються станціями залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення, в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Відповідно до статті 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
Відповідно до частини 2 статті 114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення втрати вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Відповідно до комерційного акту вантаж прибув у справному вагоні, без ознаків втрати вантажу при перевезенні.
Згідно до пункту 9 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 року № 334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 року № 567/6855, у комерційному акті детально описується стан вантажу або багажу і обставин, за яких виявлена незбереженність, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженності вантажу, багажу чи вантажобагажу. У комерційному акті зазначається чи правильно навантажений, розміщений і закріплений багаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах.
Оскільки, в комерційному акті відображено тільки наявність маркування, але не вказано його стан, колегія суддів вважає, що комерційний акт складений в порушення вищеназваних правових норм.
Відповідно до частини 2 статті 34 Господарського кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог за рахунок відправника, оскільки перевізник не довів відсутності своєї вини в недостачі. Недостача виникла з вини перевізника: державного підприємства “Придніпровська залізниця» з причини незбереження залізницею вантажу у кількості 650 кг на суму 1 962, 46 грн в процесі перевезення.
В задоволенні позову до відправника слід відмовити.
Оскільки, висновки суду не відповідають вимогам закону і обставинам справи, рішення суду підлягає скасуванню.
З огляду на наведене, та, керуючись статтями 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Донецький металопрокатний завод» задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2007 року скасувати.
Стягнути з державного підприємства “Придніпровська залізниця» на користь відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат» 1 962, 46 грн, держмито у сумі 102 грн, витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн.
Стягнути з державного підприємства “Придніпровська залізниця» на користь відкритого акціонерного товариства “Донецький металопрокатний завод» держмито за розгляд апеляційної скарги - 51 грн.
В позові до відкритого акціонерного товариства “Донецький металопрокатний завод» відмовити.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.
Головуючий Л.В. Чоха
Судді: І.А. Сизько
І.В. Тищик