Справа № 204/8178/20
Провадження № 1-кп/204/184/22
10 травня 2022 року м. Дніпро
Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: ОСОБА_3 ,
захисника: ОСОБА_4 ,
обвинуваченого в режимі відеоконференції: ОСОБА_5 ,
при розгляді у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро, в режимі відеоконференції, кримінального провадження №12020040680001284 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, -
В провадженні Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська знаходиться кримінальне провадження №12020040680001284 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , оскільки ризики, передбачені п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, які існували на час обрання обвинуваченому запобіжного заходу, не змінилися, а саме, що обвинувачений може переховуватись від суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Захисник просила відмовити у задоволенні клопотання оскільки ризики не обґрунтовані прокурором та змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав свого захисника та просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт.
Заслухавши учасників судового провадження, суд вважає, що підлягає задоволенню клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з наступних підстав.
Частиною 1 статті 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотання сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути
питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
В останнє, ухвалою Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 14 березня 2022 року обвинуваченому продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 12 травня 2022 року включно. До спливу цього продовженого строку судове провадження не може бути закінченим.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому, суд враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим тяжкого злочину, передбаченому ч.2 ст.307 КК України, враховуючи особу обвинуваченого, який неодноразово судим, має не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість, при цьому суд вважає доведеним існування ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор, та які на теперішній час залишаються дійсними, а саме, що обвинувачений може переховуватися від суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Оцінюючи в сукупності відносно обвинуваченого всі обставини, зазначені в ч.1. ст. 178 КПК України, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора і продовжити строк дії обраного відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Разом з цим, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» № 12369/86 від 26 червня 1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, що виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Така ж позиція відображена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/97 від 26 липня 2001 року.
Враховуючи вищенаведене, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям Європейського суду з прав людини, суд вважає виправданим тримання обвинувачених під вартою.
Розглядаючи можливість застосування щодо обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою, про що просить обвинувачений ОСОБА_5 , а саме у виді домашнього арешту, суд, враховуючи вище наведене, вважає його таким, що не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, не зможе запобігти ризикам у даному кримінальному провадженні.
Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що строк тримання під вартою обвинуваченого належить продовжити, згідно ст. 197 КПК України, строком на 60 днів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 331, 369- 372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, до 08 липня 2022 року включно.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1