Справа № 212/2487/22
2/212/2552/22
26 липня 2022 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Дехти Р.В., за участі секретаря судового засідання Зюркевич В.В., порядку ч.2 ст.247 ЦПК України, за відсутності осіб, які беруть участь у справі та без здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодженням здоров'я, -
встановив:
24 травня 2022 року Позивач ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовною заявою до Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я, посилаючись на те, що перебуваючи в трудових відносинах з виробничим об'єднанням по видобутку руд підземним способом «Кривбасруда», правонаступник Акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат» в період з 07.09.1981 року, коли Позивача було прийнято на посаду підземного електрозварника по 23.12.1988 року та з 27.04.1988 року (за переводом) підземним кріпильником до 23.12.1997 року, коли його було звільнено за ст.40 КЗпП України. Внаслідок роботи на зазначених посадах Позивач отримав професійні захворювання, що характеризується наступним: хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пилотоксичний бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), ЛН першого ступеня. J 68.4; супутний діагноз: Радикулопатія шийна з вираженим функціональним порушеннями і больовим синдромом, рецидивуючий перебіг. Захворювання професійне (1997 р.) М54.1.
Позивач вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, він втратив своє здоров'я, йому завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що у позивача змінився його образ та якість життя, він не може працювати, допомагати своїй сім'ї, що завдає йому моральних страждань. Позивач скаржиться на задишку після незначного фізичного навантаження, частий сухий приступоподібний кашель впродовж дня, не може обійтися без сторонньої допомоги. Це негативно впливає на психоемоційний стан здоров'я Позивача, він замикається у собі. Розмір моральної шкоди позивач оцінює у розмірі 300 000,00 гривень, яку просить стягнути з відповідача.
27 травня 2022 року судом постановлена ухвала про відкриття провадження у справі та призначення розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі доказами.
27 червня 2022 року судом постановлено ухвалу про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 26 липня 2022 року о 09:30 год.
Відповідач скористався своїм процесуальним правом та 16 червня 2022 року подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування зазначив, що позивачем не доведено факту саме завдання йому моральної шкоди та її розмір. Також зазначив, що відповідач не приховував від позивача важкість та небезпечність технологічного процесу, не порушував технологію виробництва, а тому протиправних дій відносно позивача, які б знаходились в причинному зв'язку настанням шкоди не вчиняв, а тому не може нести відповідальність за ушкодження здоров'я позивача. Вважає, що АТ «КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ» не є належним відповідачем у справі.
В судове засідання, що призначено на 26 липня 2022 року о 09 годині 30 хвилин позивач не з'явився, представник позивача - адвокат Зеркін А.С. своєю заявою просив суд слухати справу за його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, своєю заявою просив суд відкласти розгляд справи, у задоволенні клопотання було відмовлено
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст.247 ч.2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 23.12.1988 року до 23.12.1997 року підземним електрозварювальником, підземним кріпильником, на шахтах «Комунар» та «Гігант» РУ ім. Дзержинського ВО «Кривбасруда».
Згідно Інформаційної довідки про умови праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання (отруєння) вих. №2/2-1714 від 17.09.2007 року, Позивач працював на посадах підземного кріпильника та підземного електрогазозварювальника.
На посаді підземного кріпильника:
30% - доставка інструментів, матеріалів, окремих частин металокріплення, футеровки безпосередньо до місця ведення роботи вручну,
70% - кріплення гірничих вироблень: установка металевих рам, шпунтовка лунок під кріплення за допомогою шпунтового молотка, збирання породи вручну, футеровка кріпи вироблень, затягування боків та покрівлі і забутовку порожнеч, витяг кріпи, перекріплення, ремонт кріпи, виконував виріб люків, вентиляційних двер, зведення деревяних перемичок і перегородок, ремонт вентиляційних пристроїв.
На посаді підземного електрогазозварювальника:
20% - доставка газоелектрозварювального устаткування, балонів з ацетиленом, киснем, інструментів, матеріалів, запасних частин безпосередньо до місця ведення робіт вручну.
80% - робив зварювання різних з'єднань різними швами, зварку, наварку і різання металів за допомогою газоелектрозварювальної апаратури у всіх положеннях, зовнішнім оглядом визначає дефекти в зварених з'єднаннях і робить їхнє усунення, ремонт і усунення дефектів в електрозварювальній апаратурі, регулювання, підбирає електроди, установлює режими зварювання.
На посаді підземного кріпильника, за даними карти умов праці аналогічного робочого місця за результатами атестації, проведеної ВО «Кривбасруда» в 1994 р.:
аерезоль фіброгенної дії (з вмістом діоксида кремнія в пилу від 10% до 70%) - фактичне значення: до 18,42 мг/м3, нормативне значення 2,0 мг/м3.
На посаді підземного електрогазозварювальника, за даними карти умов праці аналогічного робочого місця за результатами атестації, проведеної ВО «Кривбасруда» в 1994 р.:
Шкідливі речовини: марганець у зварювальному аерозолі (фактичне значення - 0,81 мг/м3, нормативне значення - 0,2 мг/м3); азоту двоокису (фактичне значення - 4,82 мг/м3, нормативне значення - 2,0 мг/м3); вуглецю окис (фактичне значення - 0,4 мг/м3, нормативне значення - 20,0 мг/м3); аерезоль фіброгенної дії (з вмістом діоксида кремнія в пилу від 10% до 70%) - фактичне значення: до 2,2 мг/м3, нормативне значення 1,0 мг/м3.
Для проведення розслідування причини виникнення хронічного професійного захворювання Позивача було створено комісію, якою 12 березня 2009 року у підприємстві ПАТ «Кривбасзалізрудком» було складено Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), Форми П-4 (надалі - Акт). Оригінал акту знаходиться у Позивача.
Пунктом 12 Акту встановлено, що Позивач працював в умовах впливу шкідливих факторів 16 років 3 місяці, загальний стаж роботи 16 років 3 місяці.
Відповідно до п. 13 Акту зроблено висновок щодо наявності шкідливих умов праці: умови праці підземного кріпильника на шахті «Гігант» ВО «Кривбасруда» відносяться до ІІІ класу 3 ступеня шкідливості.
Пунктом 14 Акту визначено діагноз:
1.Хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пилотоксичний бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), ЛН першого ступеня. J 68.4.
2.Супутний діагноз: Радикулопатія шийна з вираженим функціональним порушеннями і больовим синдромом, рецидивуючий перебіг. Захворювання професійне (1997 р.) М54.1.
Відповідно до п. 19 акту ПІБ, посади осіб, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні нормативи: керівництво шахти «Комунар» та «Гігант» ім. Дзержинського ВО Кривбасруда, шахти «Гігант» ВО «Кривбасруда» під час роботи ОСОБА_1 на них. Порушення ст. 153 КЗпП України.
Довідкою МСЕК серія 10 ААА №002634 від 09.06.2010 року позивачу повторно та безстроково було встановлено 50% (сорок) втрати професійної працездатності по трьом професійним захворюванням: 1) радикулопатія - 40%, 2) ХОЗЛ - 10% (первинно) та третя група інвалідності.
З наведеного вбачається, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки професійне захворювання отримано позивачем під час виконання ним трудових обов'язків, а отже наявні у зв'язку з цим підстави, передбачених ст.ст.153, 2371КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.
Згідно частин 1, 3 ст. 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Статтею 2371КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У зв'язку з тим, що відповідно до положень ст. 2371КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання позивачем трудових обов'язків, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про необхідність відшкодування позивачу моральної шкоди за рахунок відповідача.
Зупиненням, а в подальшому й скасуванням права громадян, що потерпіли від нещасних випадків на виробництві, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст. 237 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).
Роботодавець, правонаступником якого є Відповідач, під час роботи Позивача допустив перевищення гранично допустимого рівня концентрації небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища, що є порушенням ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України «Про охорону праці».
Враховуючи встановлені судом обставини, які знайшли підтвердження в наданих доказах, встановлений факт завдання моральної шкоди позивачу підприємством - відповідачем, в якості правонаступника, внаслідок порушення вимог законодавства про охорону праці, встановлених нормативів щодо рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, суд вважає, що причинена моральна шкода підлягає компенсації, а вимога про її компенсацію є обгрунтованою.
Стосовно доводів, викладених Відповідачем у своєму відзиві на позовну заяву, суд зазначає наступне.
Акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат» (далі - АТ «Кривбасзалізрудком») є належним відповідачем, виходячи з наступного.
Так, наказом виробничого об'єднання по видобутку руд підземним способом «Кривбасруда» від 06 жовтня 1997 року № 120 було ліквідовано з 07.10.1997 структурні одиниці об'єднання шахти «Гігант» та «Родіна» та створено на їх базі структурну одиницю шахтоуправління «Родіна».
Відповідно до пункту 1 наказу виробничого об'єднання по видобутку руд підземним способом «Кривбасруда» від 20 січня 1998 року № 12 було створено в складі об'єднання на правах структурної одиниці з фінансуванням з державного бюджету на базі шахти «Гігант» шахтоуправління «Родіна» шахту «Гігант-Дренажна», працюючу в спеціальному режимі гідрозахисту.
Згідно з наказом Міністерства промислової політики України від 29 липня 1998 року № 262 створено державне підприємство «Криворізьке державне гірничорудне управління гідрозахисту» («Кривбасгідрозахист») на базі державного майна шахт «Гігант-Дренажна» та «Першотравнева-Дренажна» - структурних підрозділів виробничого об'єднання «Кривбасруда», шляхом їх відокремлення. Призначено правонаступником всіх майнових прав та обов'язків реорганізованого виробничого об'єднання «Кривбасруда» управління «Кривбасгідрозахист» у відповідній частині майнових прав та обов'язків, означених розподільчим балансом.
Згідно розподільчого балансу станом на 01 липня 1998 року до державного підприємства «Кривбасгідрозахист» перейшла менша частина основних засобів та інших позаоборотних активів шахт рудоуправління Першотравневе, а також шахт «Першотравнева-1», «Першотравнева-2», «Першотравнева», «Першотравнева-Дренажна» виробничого об'єднання «Кривбасруда». Більша частина цих активів залишилася на балансі виробничого об'єднання «Кривбасруда» (зокрема, залишкова вартість активів, що залишилась виробничому об'єднанню «Кривбасруда» за рядком 010 розподільчого балансу становить 537 396 крб, тоді як до управління «Кривбасгідрозахист» відійшло активів із залишковою вартістю лише 233 696 крб), що підтверджується актами приймання-передачі основних фондів та майна станом на 01 липня 1998 року.
Наказом Міністерства промислової політики України № 262 від 29 липня 1998 року створено підприємство «Криворізьке державне гірничорудне управління гідрозахисту» на базі державного майна шахт «Гігант-Дренажна» та «Першотравнева-Дренажна» - структурних підрозділів Державного виробничого об'єднання (ДВО) «Кривбасруда», шляхом їх відокремлення. Призначено правонаступником всіх майнових прав і обов'язків реорганізованого ДВО «Кривбасруда» управління «Кривбасгідрозахист» у відповідній частині майнових прав та обов'язків, означених розподільчим балансом.
Наказом від 11 вересня 1998 року № 139 виключено зі складу структурних одиниць виробничого об'єднання «Кривбасруда» шахти «Гігант-Дренажна» та «Першотравнева-Дренажна» та створено на їх базі нове підприємство - державне підприємство «Кривбасгідрозахист».
Наказом Міністерства промислової політики України № 203 від 25 квітня 2002 року здійснено реорганізацію державного підприємства «Дирекція по реструктуризації гірничорудних підприємств Кривбасу шляхом перетворення у державне підприємство «Кривбасреструктуризація». На новостворене підприємство покладалась функція з із забезпечення виконання визначених проектами з реструктуризації шахти «Гігант» заходів з ліквідації об'єктів гірничорудних підприємств, після ліквідаційного моніторингу та усунення негативних екологічних наслідків їх діяльності, з фінансуванням витрати, пов'язаних з виконанням цих функцій.
У пунктах 2.1 та 4.1 Положення про порядок поділу підприємств і об'єднань та відокремлення від них структурних підрозділів і одиниць, затвердженого наказом Міністерства економіки України, Міністерства статистики України, Антимонопольного комітету України від 20 квітня 1994 року № 43/79/5 (яке втратило чинність 25 серпня 2015 року), було закріплено, що відокремлення - це виділення зі складу підприємства (об'єднання) структурного підрозділу (одиниці) і створення на його базі самостійного підприємства або вихід підприємства із складу об'єднань, зазначених у підпункті «б» пункту 3.1 цього Положення. Об'єктами відокремлення є структурні підрозділи та структурні одиниці відповідно до пункту 2.1 цього Положення, а також підприємства, що входять до складу об'єднань.
Розподільчий баланс є документом, у якому, зокрема, визначено обсяг майнових прав та обов'язків, які перейшли до створеної шляхом виділу (виділення, відокремлення) юридичної особи.
Вирішуючи питання про покладення відповідальності за завдану позивачу моральну шкоду на АТ «Кривбасзалізрудком», необхідно виходити з того, що професійне захворювання виникло у позивача саме під час його перебування у трудових відносинах з виробничим об'єднанням по видобутку руд підземним способом «Кривбасруда», на якого законодавством було покладено обов'язок із забезпечення безпечних та нешкідливих умов праці. Виробниче об'єднання по видобутку руд підземним способом «Кривбасруда» було перейменовано на державне підприємство «Криворізький державний залізорудний комбінат», перетворене на дочірнє підприємство «Криворізький державний залізорудний комбінат» ДАК «Укррудпром» та у подальшому перетворене у відкрите акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат».
Структурні одиниці виробничого об'єднання по видобутку руд підземним способом «Кривбасруда», у тому числі новостворені з 20 січня 1998 року шахти «Першотравнева-Дренажна» та «Гігант-Дренажна» не мали статусу юридичних осіб. Створення на базі окремих структурних підрозділів виробничого об'єднання «Кривбасруда» - шахт «Першторавнева-Дренажна» та «Гігант-Дренажна» - державного підприємства «Кривбасгідрозахист» відбулось вже після припинення трудових відносин позивача з виробничим об'єднанням «Кривбасруда», а розподільчим балансом від 01 липня 1998 року не було прямо передбачено переходу до ДП «Кривбасгідрозахист» обов'язку з відшкодування шкоди, завданої працівнику ушкодженням здоров'я під час перебування у трудових відносинах з ВО «Кривбасруда».
Зазначені правові висновки висловила Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 15 червня 2020 року у справі № 212/3137/17-ц.
Отже, правонаступником усіх прав та обов'язків Державного виробничого об'єднання по видобутку руд підземним способом «Кривбасруда» у структурній одиниці якого на шахті «Гігант» працював позивач по 1997 рік є АТ « Кривбасзалізрудком», оскільки шахта «Гігант», як структурна одиниця не була виділена зі складу ДВО «Кривбасруда» у нову юридичну особу, а була ліквідована, то у даному випадку юридична особа АТ «Кривбасзалізрудком», як правонаступник ДВО «Кривбасруда» повинен нести перед позивачем, який працював у ліквідованій структурній одиниці ДВО «Кривбасруда», відповідальність за спричинену внаслідок ушкодження його здоров'я моральну шкоду.
Аналогічний правовий висновок викладено в Постанові Верхового Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 липня 2020 року у справі №212/6988/17-ц.
Отже, у зв'язку з тим, що шахти, як структурна одиниця не були виділена зі складу ДВО «Кривбасруда» у нову юридичну особу, а була ліквідована, то у даному випадку юридична особа АТ «Кривбасзалізрудком», як правонаступник ДВО «Кривбасруда», повинно нести цивільно правову відповідальність за зобов'язаннями ДВО «Кривбасруда».
Опираючи на зазначені обставини, суд критично ставиться до доводів Відповідача про неналежність його процесуального статусу, з огляду на їх безпідставність та спростування наявною судовою практикою.
Крім того, Відповідач посилаючись на положення постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» вказує на необґрунтовано великий розмір заявленої до відшкодування суми моральної шкоди, що призведе до безпідставного збагачення Позивача.
Суд відхиляє заперечення відповідача в цій частині, однак зазначає, що при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди необхідно виходити з принципів розумності та справедливості, з метою забезпечення належного балансу між поновленням прав Позивача та відповідною мірою (ступенем) відповідальності Відповідача за спричинену шкоду.
Як роз'яснено в пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної(немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних,душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях («Шевченко проти України», «Харук та інші проти України», «Скордіно проти Італії») і в Практичній інструкції по зверненню в ЄСПЛ від 28 березня 2007 року, затвердженій Головою ЄСПЛ на підставі ст. 32 Регламенту ЄСПЛ, посилається на те, що в справах про присудження морального відшкодування, суд має визначити розмір моральної шкоди з огляду на розміри присудження компенсації у подібних справах та об'єктивної оцінки психотравматичної ситуації.
Також, визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні «Нечипорук та Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011 року, роз'яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до якого, розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість отриманого захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.
Врахувавши всі вищевикладені обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ «КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження здоров'я підлягають частковому задоволенню, також при визначенні розміру моральної шкоди, суд враховує характер і тривалість моральних страждань позивача, істотність вимушених змін у життєвому укладі, наслідки, що наступили, та їх невідворотність, вважає, що справедливою компенсацією перенесених моральних страждань буде стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 150000,00 гривень.
При цьому, чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподаткованого доходу платника податку, відповідно підлягають оподаткування, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров'ю.
Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку мова йде про суми відшкодування збитків, завданих платнику податків внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю, а отже зміни, згідно до Закону України № 466 - ІХ не поширюються на оподаткування сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди, його життю та здоров'ю.
Згідно положення ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі задоволення позову - на відповідача.
Як видно з матеріалів справи, при зверненні до суду із позовом, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі положення п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Пленум Верховного Суду України у постанові від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснив, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Згідно з частиною третьою статті 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Аналіз зазначеної норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб. Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру.
Позивач подав позов про стягнення моральної шкоди завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я та визначив її у грошовому вимірі, тому позовна вимога є майновою.
Зі змісту положень п.3 ч. 3 ст. 175, п.1.ч.1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Отже, з урахуванням положення, п.п.1 п.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1,0 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня календарного року.
З огляду, на суму стягнутої моральної шкоди з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 500 грн., що становить один відсоток стягненої суми.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89,133, 141, 258-259, 263-265,279, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодженням здоров'я, задовольнити частково.
Стягнути з акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , моральну шкоду в розмірі 150000 гривень (сто п'ятдесят тисяч гривень) 00 копійок.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь держави України судовий збір в розмірі 1500 гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», місце знаходження юридичної особи: 50037, м.Кривий Ріг, вулиця Симбірцева, 1а, код ЄРДПОУ 00191307.
Повне рішення складено 28 липня 2022 року.
Суддя: Р. В. Дехта