Справа № 740/5156/19 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/306/22
Категорія - Доповідач ОСОБА_2
26 липня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Чернігові кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за №12012260180000133 від 17.10.2019 року, за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 лютого 2022 року відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Лосинівка Ніжинського району Чернігівської області, мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст.89 КК України,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.189, ч.2 ст.189, ч.2 ст.125, ч.1 ст.126, ч.1 ст.263 КК України,
з участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника-адвоката ОСОБА_8 .
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанцій обставини
Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 лютого 2022 року ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинені ним кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 125, ч. 3 ст. 189 КК України, на підставі п.2 ч.1 та п.4 ч.1 ст. 49 КК України, п.1 ч.2 ст.284 КПК України, у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження в цій частині закрито.
Своє рішення суд мотивував тим, що згідно з фабулами вчинення кримінальних правопорушень, викладених у обвинувальному акті, кримінальне правопорушення за ч.3 ст.189 КК України вчинене обвинуваченим 05.01.2012 року, а за ч.2 ст.125 КК України - 12.02.2019 року, тому строки давності, передбачені ст. 49 КК України, пройшли, даних щодо переривання чи зупинення строку давності притягнення до кримінальної відповідальності із встановлених законом підстав матеріали кримінального провадження не містять, тому наявні підстави для звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності.
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що він 05.01.2012 року, близько о 11:00 год. ОСОБА_6 , перебуваючи на території ринку «Авганець» по вул. Шевченка в м. Ніжині зустрів ОСОБА_9 , де реалізуючи свої погрози направлені на вимагання у ОСОБА_9 грошових коштів в сумі 2000 доларів США, наніс йому не менше 3 ударів руками та ногами в область голови, спричинивши таким чином тілесні ушкодження у вигляді: синців та саден обличчя, забою лівого ока, закритого перелому зовнішньої стінки лівої орбіти, закритого перелому передньої та зовнішньої стінки лівої гайморової пазухи, вивиху 1-го, 3-го зубів верхньої щелепи справа, 3-го зуба верхньої щелепи зліва, закритого перелому лівої виличної кістки, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, що спричинили тривалий розлад здоров'я, строком більше 21 дня і відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень. Не отримавши грошових коштів від потерпілого ОСОБА_9 . ОСОБА_6 після спричинення йому тілесних ушкоджень з місця вчинення злочину зник.
Крім того, ОСОБА_6 , за попередньою змовою з двома невстановленими досудовим розслідуванням особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, з метою особистого збагачення з корисливих мотивів повторно 07.08.2018 року близько 19:50 год. прибули за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_10 та ОСОБА_11 та погрожуючи застосуванням насильства потерпілим, демонструючи при цьому предмет схожий на пістолет почали, вимагати у останніх грошові кошти у сумі 4000 доларів США.
При цьому ОСОБА_6 , спільними діями з невстановленими досудовим розслідуванням особами, реалізуючи свої погрози пошкодили вікно зазначеного будинку за місцем мешкання потерпілих і не отримавши від них грошових коштів з місця вчинення злочину зникли.
12.02.2019 року, близько 16:00 год., ОСОБА_6 перебував поблизу магазину «Велмарт», розташованого за адресою: Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Шевченка, буд. № 107-А, де на той час також знаходився ОСОБА_9 . В цей час ОСОБА_6 на ґрунті триваючих неприязних відносин, з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та доводячи свої наміри до кінця, передбачаючи наслідки у вигляді заподіяння шкоди для здоров'я ОСОБА_9 , та бажаючи їх настання, умисно завдав не менше одного удару кулаком в область обличчя ОСОБА_9 , від чого потерпілий впав на асфальтне покриття. В результаті вказаних дій ОСОБА_6 спричинив ОСОБА_9 тілесні Ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми у виді струсу головного мозку, садна чола, то відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.
Також ОСОБА_6 , у невстановленому досудовим розслідуванням місці, час та спосіб, з особистих мотивів з метою незаконного зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів, придбав пістолет марки «Schmeisser», кал. 9 мм, РА, Knall, ПСШ 790, та шість патронів кал. 9 мм, з яких два патрони з маркуванням «П7К 9 mm P.А.» та чотири патрони з маркуванням «S&B 9mm P.A.Blanc», які переніс до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 поклавши пістолет до сумки у вітальні, а шість патронів до шафи у кімнаті, став їх незаконно зберігати.
24.05.2019 року, в ході проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_6 , було виявлено та вилучено короткоствольну гладкоствольну вогнепальну зброю - пістолет марки «Schmeisser», кал. 9 мм, PA, Knall, ПСШ 790, та шість патронів кал. 9 мм., з яких два патрони з маркуванням «П7К 9 mm P.А.» та чотири патрони з маркуванням «S&B 9mm P.A.Blanc», які є боєприпасами.
За сукупністю скоєного, дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч. 3 ст. 189, ч. 2 cт. 189, ч. 2 cт. 125, ч. 1 cт. 263 KK України.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі прокурор просив скасувати вказану ухвалу суду у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
В обґрунтування доводів зазначив, що інкриміноване ОСОБА_6 діяння за ч. 3 ст. 189 КК України вчинене 05.012012 року, але до закінчення необхідного для звільнення від кримінальної відповідальності 10-річного строку, обвинувачений 07.08.2018 року вчинив тяжкий злочин, передбачений ч. 2 ст. 189 КК України.
Інкриміноване ОСОБА_6 діяння за ч. 2 ст. 125 КК України вчинене 12.02.2019 року, але до закінчення необхідного для звільнення від кримінальної відповідальності 3-річного строку, обвинувачений 24.05.2019 року вчинив тяжкий злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України.
Таким чином, обвинувачений вчинивши нові тяжкі злочини, перервав перебіг строків давності і підстави для його звільнення від кримінальної відповідальності відсутні.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з викладених в ній підстав.
Обвинувачений та його захисник у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечили.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини та мотиви, з яких суд виходив при ухваленні судового рішення
Відповідно до вимог ст.404 КПК, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Колегія суддів вважає, що дані вимоги закону судом першої інстанції не дотримані.
Пунктом 1 частини 2 статті 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1, 3 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
За змістом зазначеної норми звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є обов'язковим і застосовується за таких умов: вчинення особою кримінального правопорушення; з дня вчинення кримінального правопорушення до набрання вироком законної сили минули визначені ч.1 ст.49 КК України строки давності; особа до закінчення зазначених у ч.1 ст.49 КК України строків не вчинила нового злочину певного ступеня тяжкості.
Як встановлено судом 1 інстанції, інкриміноване ОСОБА_6 діяння за ч. 3 ст. 189 КК України вчинене 05.01.2012 року, а діяння за ч. 2 ст. 125 КК України вчинене ним 12.02.2019 року.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд 1 інстанції прийшов до висновку, що на час розгляду клопотання в суді з дня вчинення обвинуваченим вказаних кримінальних правопорушення минули строки, визначені ст. 49 КК України, тобто, закінчилися строки давності притягнення його до кримінальної відповідальності.
Разом з тим, із матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_6 07.08.2018 року та 24.05.2019 року вчинив тяжкі злочини, передбачені ч. 2 ст. 189 КК, ч. 1 ст. 263 КК України відповідно. Тобто, в даному випадку, судом не взято до уваги обставини, з якими закон пов'язує переривання перебігу строку давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності, передбачених ч.3 ст.49 КК України, тоді як в матеріалах провадження є дані, які вказують на вчинення ним нових тяжких кримінальних правопорушень, в період з 05.01.2012 року та 12.02.2019 року, тобто, з моменту вчинення злочинів, по даний час, вчинивши які він перервав перебіг строків давності.
На зазначені обставини, суд першої інстанції уваги не звернув та звільнив ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за інкриміновані йому кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 189, ч. 2 ст. 125 КК України.
Враховуючи вище викладене, оскаржувана ухвала підлягає скасування.
Тому апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 404, 409, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити, ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 лютого 2022 року відносно ОСОБА_6 - скасувати, матеріали повернути до суду першої інстанції для розгляду справи по суті.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4