Номер провадження: 11-кп/813/663/22
Справа № 500/5717/16-к
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
19.07.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 04.11.2021 у кримінальному провадженні №1201616015000930, внесеному до ЄРДР 27.03.2016 відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізмаїл, Одеської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 04.11.2021 ОСОБА_7 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строку давності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України та закрито кримінальне провадження №1201616015000930, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.03.2016, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК, у зв'язку зі звільненням ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності.
Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_7 про стягнення моральної та матеріальної шкоди у розмірі 50819,64 гривень залишено без розгляду.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, від 26 березня 2016 року, у зв'язку з чим на день вирішення питання про його звільнення від кримінальної відповідальності минуло ніж три роки, а також з урахуванням згоди обвинуваченого ОСОБА_7 , на підставі імперативних положень п. 2 ч. 1 ст. 49 КК він має бути звільнений від кримінальної відповідальності.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, винесене при неповноті судового розгляду, істотному порушені вимог кримінального процесуального закону та з порушенням норм матеріального права.
В обґрунтування своїх доводів захисник вказує, що ОСОБА_7 не вчиняв кримінального правопорушення яке йому інкримінувалось та у рішенні суду першої інстанції відсутні будь які висновки щодо вчинення ним даного кримінального правопорушення, а тому ст. 49 КК України не підлягала застосуванню щодо обвинуваченого.
Просить ухвалу суду скасувати та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.
В судове засідання апеляційного суду обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник будучи належним чином повідомленим про дату, місце та час розгляду апеляційної скарги, не з'явилися.
До початку розгляду від обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника надійшли заяви про розгляд апеляційної скарги без їх участі. Окрім того, обвинувачений у своїй заяві пояснив, що дійсно не заперечував проти закриття кримінального провадження, однак належного роз'яснення підстав звільнення від покарання у судовому засідання не отримував та вважав, що кримінальне провадження буде закрито як щодо особи яка не вчинила злочину.
Апеляційний суд врахувавши позицію прокурора та вимоги ст. 405 КПК України, дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності засудженого.
Позиції учасників судового розгляду.
Заслухавши: суддю-доповідача, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з положеннями ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Вимогами ст. 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Звільнення від кримінальної відповідальності - це відмова держави в особі відповідного суду від офіційного осуду, призначення покарання та визнання судимою особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у випадках, передбачених КК та у порядку, встановленому КПК.
Частина 1 ст. 49 КК України передбачає, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; 3) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули зазначені у ч. 1 ст. 49 КК України диференційовані строки давності за умови, що протягом вказаних строків особа не вчинила нового злочину, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років (перебіг давності не перерваний); особа не ухилялася від досудового слідства або суду (перебіг давності не зупинявся); законом не встановлено заборону щодо застосування давності до вчиненого особою злочину. Особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення.
Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку (ст. 285 КПК).
Згідно з частинами 1, 4 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Частиною 3 ст. 288 КПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність).
Відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання, та у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, і за наявності згоди особи на її звільнення на підставі спливу строків давності, закрити кримінальне провадження, звільнивши таку особу від кримінальної відповідальності.
Виходячи з аналізу зазначених норм кримінального процесуального права, суди першої та апеляційної інстанцій мають обов'язок відповідно до положень ст. 285 КПК роз'яснити особі, яка притягується до кримінальної відповідальності те, що на момент судового розгляду чи апеляційного перегляду закінчились строки давності притягнення цієї особи до кримінальної відповідальності, що є правовою підставою, передбаченою ст. 49 КК, для звільнення особи від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому КПК, і таке звільнення є підставою для закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК, а також право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.
Нероз'яснення судом першої чи апеляційної інстанцій відповідно до вимог ст. 285 КПК України зазначених обставин є порушенням вимог кримінального процесуального закону, що потягнуло неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, обвинуваченому ОСОБА_7 дійсно роз'яснено право бути звільненим від кримінальної відповідальності, про те не роз'яснено наслідків такого звільнення, що підтверджується журналом судового засідання (а.п. 42).
Зазначене також підтверджується поданою заявою обвинуваченого ОСОБА_7 , який пояснив, що належного роз'яснення підстав звільнення від покарання у судовому засідання не отримував та вважав, що кримінальне провадження буде закрито як щодо особи яка не вчинила злочину.
Отже, під час розгляду справи судом першої інстанції допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, що потягло неправильне застосування кримінального закону, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що у відповідності з вимогами ч. 1 ст. 409 КПК є підставою для скасування такого рішення.
Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника обвинуваченого є обґрунтованими та такими, що знайшли своє підтвердження, а встановлені порушення, які були допущені судом першої інстанції при постановлені ухвали, з урахуванням положень ст.ст. 2, 7, 9, 409, 413 КПК України, апеляційний суд визнає істотними та такими, що тягнуть за собою скасування ухвали та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
Під час нового розгляду, суду першої інстанції, неухильно дотримуючись вимог КПК України, необхідно звернути увагу на встановлені під час апеляційного розгляду та зазначені в ухвалі суду факти порушення вимог кримінального процесуального закону, провести судове провадження у відповідності до вимог КПК України та прийняти за його результатами законне, обґрунтоване та належним чином мотивоване рішення, яке буде відповідати вимогам закону, та забезпечить неухильне виконання положень ст.ст. 2, 7 КПК України.
Керуючись статтями 376, 392, 404, 405, 407, 412, 415, 419, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - ОСОБА_8 - задовольнити.
Ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 04.11.2021 якою звільнено ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строку давності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України - скасувати і призначити новий судовий розгляд в тому ж суді першої інстанції, в іншому складу суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарження в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4