Номер провадження: 11-кп/813/157/22
Справа № 519/366/15-к
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
20.07.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 про продовження строку застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах розгляду апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Комінтернівського райсуду Одеської обл. від 02.11.2016 в кримінальному провадженні №12014160200000873 від 27.12.2014 стосовно:
ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Южне Одеської області, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, не працюючого, маючого на утриманні дитину 2011 р.н., зареєстрованого: АДРЕСА_1 , та проживаючого: АДРЕСА_2 , раніше не судимого;
- обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
установив:
Зазначеним вироком суду 1-ої інстанції ОСОБА_8 визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та йому призначено покарання у виді 13 років та 6 місяців позбавлення волі.
Не погодившись з прийнятим рішенням, обвинуваченим ОСОБА_8 була подана апеляційна скарга, в якій він, посилаючись на незаконність, необґрунтованість вироку та істотне порушення судом вимог кримінального процесуального закону, просить оскаржуваний вирок суду визнати необґрунтованим та незаконним, а також визнати необґрунтованими ухвали суду про відмову в задоволенні його клопотання про доручення проведення експертизи на предмет встановлення справжності його підпису в протоколі огляду місця події від 06.01.2015 та про відмову в задоволенні його клопотань.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської обл. від 25.07.2017 апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 було залишено без задоволення, а вирок Комінтернівського райсуду Одеської обл. від 02.11.2016 - залишено без змін.
Постановою Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04.02.2020 касаційну скаргу засудженого ОСОБА_8 було задоволено частково, а ухвалу Апеляційного суду Одеської обл. від 25.07.2017 - скасовано та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Окрім того, вищезазначеною постановою було ухвалено ОСОБА_8 залишити під вартою до вирішення судом апеляційної інстанції питання щодо обрання йому запобіжного заходу, проте на строк не більше ніж на 60 днів.
Згодом, ухвалою Одеського апеляційного суду від 23.03.2020 було частково задоволено клопотання прокурора ОСОБА_6 та застосовано відносно обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 21.05.2020 включно.
В подальшому, ухвалами Одеського апеляційного суду від 13.05.2020, 07.07.2020, 31.08.2020, 19.10.2020, 08.12.2020, 28.01.2021, 15.03.2021, 26.04.2021, 16.06.2021, 12.08.2021, 30.09.2021, 8.11.2021, 13.01.2022, 26.04.2022, 08.06.2022 неодноразово продовжувався строк застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відкладався апеляційний розгляд, зокрема, у зв'язку із ненадходженням відповіді з ТУ ДБР, розташованого в м. Миколаєві щодо виконання ухвали Одеського апеляційного суду від 15.03.2021, якою було зобов'язано ТУ ДБР, розташоване в м. Миколаєві провести досудове розслідування за фактами, викладеними в усній заяві обвинуваченого ОСОБА_8 та не забезпечення доставки обвинуваченого ОСОБА_8 до апеляційного суду в зв'язку із введенням на території України воєнного стану.
Востаннє, ухвалою Одеського апеляційного суду від 08.06.2022 було задоволено клопотання прокурора ОСОБА_6 та продовжено строк застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 06.08.2022 включно.
Згодом, 19.07.2022 від прокурора ОСОБА_6 на адресу апеляційного суду надійшло клопотання про продовження стосовно ОСОБА_8 строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
В судовому засіданні апеляційного суду прокурор ОСОБА_6 підтримала клопотання та просила його задовольнити, натомість захисник ОСОБА_7 заперечував проти задоволення клопотання прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_8 наполягає на його особисті участі у судових засіданнях, однак у зв'язку із запровадженням на території України воєнного стану здійснювати доставку обвинувачених у судові засідання не видається можливим.
Разом з тим, з метою дотримання прав осіб, які утримуються під вартою, судові засіданні проводяться у режимі відеоконференції. Водночас, вийти на зв'язок із державною установою «Одеський слідчий ізолятор» не видалося можливим у зв'язку із технічними проблемами з мережею Інтернет.
Таким чином, оскільки апеляційним судом були вжиті заходи для забезпечення дотримання прав обвинуваченого, а саме його участі у судовому засіданні, копія клопотання прокурора була йому направлена для ознайомлення, колегія суддів вважає за можливе провести судове засідання за відсутності обвинуваченого, однак за участю його захисника.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників провадження, дослідивши доводи викладені в клопотанні прокурора, апеляційний суд дійшов висновку про наступне.
Частина 1 ст. 331 КПК України встановлює, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Вирішення судом питання щодо запобіжного заходу, згідно положень ч. 2 ст. 331 КПК України, відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу («Запобіжні заходи, затримання особи»).
Згідно ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
На підставі аналізу матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_8 був засуджений вироком Комінтернівського райсуду Одеської обл. від 02.11.2016 за ч. 1 ст. 115 КК України.
Положеннями п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ст. 12 КК України, злочин за ч. 1 ст. 115 КК України відноситься до категорії особливо тяжких, пов'язаний із позбавленням потерпілої особи життя, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, а тому, згідно вищезазначених положень п. 4 ч. 2 ст. 183 КК України, стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Отже, з огляду на вищевказане, характер, тяжкість та наслідки вчиненого інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_8 злочину, який посягає на найвищу соціальну цінність - життя особи, а також характеристику обвинуваченого, який обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину у стані алкогольного сп'яніння, колегія суддів, всупереч твердженням обвинуваченого, доходить висновку про те, що в зазначеному провадженні продовжує існувати ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, можливого переховування обвинуваченого від суду.
Окрім того, апеляційний суд зауважує, що обвинуваченим ОСОБА_8 під час апеляційного розгляду було заявлене клопотання про допит судом апеляційної інстанції свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які ще не допитані, на підставі чого колегія суддів констатує, що на теперішній час в зазначеному кримінальному провадженні існує також ризик впливу обвинуваченого на свідків в провадженні з метою спонукання їх до давання ними показань на його користь.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що на теперішній час лише найбільш суворий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та його належну процесуальну поведінку.
Водночас, судом апеляційної інстанції неодноразово оголошувалась перерва в апеляційному розгляді з огляду на необхідність отримання інформації з ТУ ДБР, розташованого в м. Миколаєві за результатами виконання ухвали Одеського апеляційного суду від 15.03.2021 щодо зобов'язання внесення до ЄРДР відомостей про вчинення злочину, викладених в усній заяві обвинуваченого ОСОБА_8 щодо застосування стосовно нього психологічного та фізичного насильства з боку співробітників поліції при його затриманні, проведенні слідчих дій, а також проведення досудового розслідування зазначених обвинуваченим фактів й отримання копії процесуального рішення за його результатами.
Разом з тим, 14.12.2021 на адресу Одеського апеляційного суду із ТУ ДБР, розташованого в м. Миколаєві надійшла копія постанови слідчого 2-го СВ (з дислокацією в м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого в м. Миколаєві ОСОБА_11 від 13.12.2021, якою кримінальне провадження №62021150020000032 від 07.04.2021 було повторно закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України через встановлення відсутності в діянні складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України (т. 5, а.с. 186-192).
Водночас, обвинувачений ОСОБА_8 повідомляв, що ним оскаржується зазначена вище постанова слідчого від 13.12.2021 про закриття кримінального провадження №62021150020000032.
На додаток, на теперішній час апеляційний розгляд кримінального провадження не може бути завершений з огляду на заявлене обвинуваченим ОСОБА_8 клопотання про допит судом апеляційної інстанції свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та, як наслідок, необхідності їх виклику до апеляційного суду.
Окрім того, апеляційний розгляд кримінального провадження не може бути завершений у зв'язку із запровадженням на території України воєнного стану та відсутністю можливості здійснювати доставку осіб з ДУ «Одеській слідчий ізолятор», а обвинувачений ОСОБА_8 наполягає на особистій присутності у судовому засіданні.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Враховуючи те, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, тобто в умисному протиправному заподіянні смерті іншій особі, апеляційний суд вважає за можливе, використовуючи надане ч. 4 ст. 183 КПК України право, не визначати стосовно обвинуваченого розмір застави в якості альтернативного запобіжного заходу.
За викладених обставин, апеляційний суд вважає, що клопотання прокурора ОСОБА_6 підлягає задоволенню та стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 необхідно продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ДУ «Одеський слідчий ізолятор» на 60 днів, без визначення розміру застави.
Керуючись ст. ст. 24, 177, 178, 182, 183, 194, 331, 370, 404, 405, 418, 419, 532 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити строк застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, без визначення розміру застави, а саме до 17.09.2022 включно.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3