Номер провадження: 11-сс/813/910/22
Справа № 521/8209/22 1-кс/521/2014/22
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
12.07.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря с/з ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 01 липня 2022 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12020160470001897 від 08 липня 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190; ч.3 ст.190 КК України, -
Зміст оскарженого судового рішення.
Ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 01 липня 2022 року було задоволено клопотання слідчого СВ Відділу поліції №1 Одеського управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 та до ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190; ч.3 ст.190 КК України застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» до 10 серпня 2022 року в межах строку досудового розслідування.
В якості альтернативного запобіжного заходу визначена застава - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становити 198 480 гривень та у разі внесення застави на підозрюваного покладені обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржену ухвалу та постановити нову, якою застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Доводи апеляційної скарги обґрунтував тим, що у даному кримінальному провадженні відсутній ризик, передбачений п.1) ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ОСОБА_7 не отримував виклики до слідчого та не знав, що він оголошений у розшук.
Застосовуючи до ОСОБА_7 винятковий запобіжний захід слідчий суддя не врахував особу підозрюваного, який має 2 вищі освіти, раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки, одружений.
Крім того захисник послався на незадовільний стан здоров'я підозрюваного, який погано себе почуває після проведеної онкологічної операції, що перешкоджає його утриманню під вартою.
Прокурор Малиновської окружної прокуратури ОСОБА_9 в судове засідання апеляційного суду не з'явився, проте надіслав клопотання, в якому просив розглянути апеляційну скаргу без його участі, а за результатами апеляційного розгляду просив відмовити в її задоволенні, залишивши ухвалу слідчого судді без змін.
Згідно з ч.4 ст.405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
З огляду на положення ч.4 ст.405 КПК України апеляційний суд вважав за можливе розглянути апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 .
Позиції учасників судового провадження
Заслухавши суддю-доповідача, захисника ОСОБА_6 , який підтримав доводи своєї апеляційної скарги та просив її задовольнити, дослідивши матеріали провадження за клопотанням слідчого та перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов висновку про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно з ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції, переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Найбільш значущою гарантією прав людини, встановленою ст.29 Конституції України, є право на свободу та особисту недоторканність. Відповідно до цієї статті передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суддя-доповідач апеляційного суду вважає за необхідне застосувати Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Відповідно до ст.5 Конвенції, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури встановленої законом: п.с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчинені нею правопорушення, або обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.190; ч.3 ст.190 КК України за кваліфікуючими ознаками: заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчинене у великих розмірах та заволодіння чужим майном (шахрайство), вчинене повторно.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 підтверджується комплексом зібраних у кримінальному провадженні доказів, а саме: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ; протоколом огляду предмету, а саме відеозапису, при перегляді якого встановлено момент написання розписки підозрюваним ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_10 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_13 ; висновком почеркознавчої експертизи; протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_10 ; іншими доказами наявними в матеріалах кримінального провадження в їх сукупності.
Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення наведеного в практиці Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин». Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», зазначив що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Апеляційний суд вважає, що на даному етапі досудового розслідування додані до клопотання слідчого докази є вагомими та достатніми для обґрунтування підозри ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.190; ч.3 ст.190 КК України. При цьому, відповідно до статей 89, 94 КПК України та Глави 28 КПК України питання про встановлення вини ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, оцінка зібраних доказів на предмет їх достовірності і допустимості відноситься до компетенції суду за наслідками судового розгляду кримінального провадження по суті обвинувачення, а підстав для визнання доказів недопустимими, відповідно до ст.87 КПК України, в ході апеляційного розгляду не встановлено.
Апеляційний суд враховує, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні, в тому числі, і тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, за який передбачена відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років.
Таким чином, відповідно до вимог ч.2 ст.183 КПК України до ОСОБА_7 може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_7 у разі доведеності його вини, апеляційний суд вважає, що ризик того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду існує і є обґрунтованим.
Існування вказаного ризику підтверджується і тим, що підозрюваний зареєстрований у м. Харків, до затримання тимчасово проживав у м. Львів, в той час як досудове розслідування здійснюється слідчим відділенням відділу поліції №1 ОРУП ГУНП в Одеській області.
В матеріалах клопотання наявні дані про те, що підозрюваний тривалий час переховувався від органу досудового розслідування. Ухвалами слідчих суддів Малиновського районного суду м. Одеси неодноразово надавався дозвіл на затримання ОСОБА_7
30 червня 2022 року о 12 годині 50 хвилин за адресою: м. Львів, вул. Ю.Липи 39, ОСОБА_7 був затриманий на підставі ухвали слідчого судді від 15 червня 2022 року та 01 липня 2022 року об 11 годині 35 хвилин він був доставлений до Малиновського районного суду м. Одеси для вирішення питання про застосування до нього запобіжного заходу.
Окрім того, апеляційний суд погоджується з наявністю ризику, передбаченого п.3) ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що перебуваючи на свободі ОСОБА_7 матиме можливість здійснювати вплив на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні, оскільки підозрюваний володіє інформацією про їх місце проживання та їх контактними даними.
Апеляційний суд враховує, що ОСОБА_7 офіційно не працевлаштований.
Відсутність у ОСОБА_7 постійного місця роботи, а отже і джерел доходу доводять, що перебуваючи на свободі підозрюваний може продовжити злочинну діяльність.
З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дійшов правильного та обґрунтованого висновку про те, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів аніж тримання під вартою на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти заявленим слідчим ризикам та не дозволить контролювати місце перебування ОСОБА_7 , який у випадку застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу цілком ймовірно може вдатись до спроб зникнути з поля зору правоохоронного органу.
При цьому, обставин передбачених ч.2 ст.183 КПК України, що виключають можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, апеляційним судом не встановлено.
Крім того апеляційний суд вважає, що слідчий суддя, відповідно до вимог п.2) ч.5 ст.182 КПК України, вірно визначив розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу в розмірі, достатньому для забезпечення належної поведінки підозрюваного та виконання ним своїх процесуальних обов'язків.
Відповідно до п.1) ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 без задоволення, а оскаржувану ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 01 липня 2022 року, якою до ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190; ч.3 ст.190 КК України застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» до 10 серпня 2022 року із визначенням застави 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 198 480 гривень - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4