27.07.22
22-ц/812/583/22
Справа № 489/6119/19
Провадження №22-ц/812/583/22
27 липня 2022 року Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах :
головуючого Темнікової В.І.,
суддів: Бондаренко Т.З., Крамаренко Т.В.,
із секретарем судового засідання Ковальським Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою через його представника ОСОБА_2 , на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25 січня 2022 року, постановлену під головуванням судді Рум'янцевої Н.О. в приміщенні того ж суду, у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні приміщенням, зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити певні дії, -
У листопаді 2019 року ОСОБА_4 через свого представника ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 в якому просила зобов'язати ОСОБА_1 усунути їй перешкоди у користуванні житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , що належить їй на праві власності, шляхом надання доступу до об'єкту Літня кухня літ.Б з метою її укріплення та подальшої безпечної експлуатації у відповідності з державними стандартами, будівельними нормами та правилами та стягнути з відповідача судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка проживає та зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 та є власником житлового будинку за зазначеною адресою на підставі рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21.10.2004 року, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно.
Відповідач ОСОБА_1 є сусідом позивачки та власником житлового будинку АДРЕСА_2 на підставі договору дарування від 15.03.2007 року.
З відповідачем у позивачки вже на протязі тривалого періоду виникають суперечки щодо можливості користуватися та розпоряджатися своїм майном, а саме відремонтувати (укріпити) стіну, дах Літньої кухні, оскільки даний об'єкт знаходиться в аварійному стані. Відповідач шляхом встановлення некапітального паркану, що межує із зазначеною аварійною стіною перешкоджає у доступі для проведенні будівельних робіт із укріплення стіни, оскільки відстань між ними відсутня взагалі, та взагалі забороняє будь яким чином дістатись до вказаного об'єкту та укріпити його. Хоча до цього часу позивачка з дозволу відповідача почала укріплювати стіну шляхом покладення в декілька рядів цегли в притул до своєї стіни по межі із сусідом, однак не встигла його завершити, у зв'язку з тим, що відповідач по справі заборонив з невідомих причин будь які роботи щодо укріплення несучої стіни літньої кухні, яка і виступає межею між сусідами.
Відповідач по справі, шляхом застосування великої будівельної техніки (екскаватора) зруйнував іншу частину то ж об'єкту Літня кухня, яка знаходилась на території його домоволодіння. У вересні цього ж року відповідач по справі знову застосував цю ж будівельну техніку і вигорнув останки об'єкту Літня кухня, чим взагалі призвів до неможливості безпечно використовувати об'єкт Літня кухня позивачкою та почав самовільне будівництво іншого об'єкту. Наразі у позивачки відсутня будь-яка можливість безпосереднього проходу до частини власної споруди з метою забезпечення особистих потреб чи здійсненні обслуговування цієї частини будинку, чим порушуються її права, як власника спору на доступ до частини споруди Літня кухня та її використання за цільовим призначенням.
Також відповідачем порушено покрівлю будинку, що призводить до затікання атмосферних опадів в її частину будинку та її руйнування.
У зв'язку з вище викладеним позивачка змушена була звернулась із відповідною заявою до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради. На своє звернення позивачка отримала відповідь про те, що відповідача за вказані дії було притягнуто до адміністративної відповідальності.
Необхідність проведення укріплення стіни підтверджується тим, що фактично існують пошкодження та руйнування конструктивних елементів Літньої кухні, що призвело до замокання і руйнування несучої стіни, покрівлі та прогину дерев'яних балок перекриття, відшарування опоряджувального покриття, внаслідок монтажу (зносу) частини будинку відповідачем. І вже після зносу своєї частини будинку, відповідач без жодних попереджень встановив некапітальний дерев'яний паркан, мотивуючи тим, що він є власником свого подвір'я та може самостійно вирішувати, що робити не зважаючи на правила добросусідства та порядності.
При цьому, в добровільно порядку відповідач не погоджується надати позивачці доступ проходу через паркан для можливості відремонтувати стіну і дах, а самостійно дістатись до пошкодженої стіни та зробити її укріплення позивачка не має можливості, так як знає, що відповідач перешкоджає у надані дозволу у доступі до аварійної стіни.
Крім цього, необхідність як найшвидшого проведення будівельних робіт з укріплення аварійної стіни, даху підтверджується Звітом про проведення технічного обстеження на відповідність державним стандартам, будівельним нормам і правилам за адресою мого будинку.
Позивачка зазначає, що за результатами технічного обстеження її будинку, який було проведено 30.09.2019 року несучі елементи об'єкту знаходяться в незадовільному стані (табл. 5.1. СОУ ЖКГ 75.11- 35077234.Н:2009 «Житлові будинки. Правила визначення фізичного зносу житловихбудинків». Затв. Міністерством з питань житлово-комунального господарства №21 від 03.02.2019) та технічний стан об'єкту в цілому визначений, як незадовільний і не придатний до подальшої експлуатації.
Так як домовитися з відповідачем про добровільний доступ до стіни, яка виступає межею між сусідами неможливо, оскільки відповідач демонструє явне небажання врегулювати конфлікт, позивачка, як законний користувач майна, має право вимагати усунення перешкод щодо користування своїм майном і звернення до суду за захистом порушених своїх прав з позовом про усунення перешкод у користуванні житловим будинком шляхом надання доступу до Літньої кухні (літ.Б).
При цьому зауважує, що надання доступу відповідачем жодним чином не порушує його права щодо володіння власною земельною ділянкою чи об'єкта нерухомості, проте створює позивачці перешкоди у користуванні належним їй майном.
Згідно п.3.25 Правил містобудування, планування і забудови міських і сільських ДБН 360-92, для догляду за будинками і здійснення поточного ремонту відстань до бічної межі ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 метра. При цьому повинно бути забезпечене влаштування інженерно-технічних заходів, що запобігають стіканню атмосферних опадів з покрівель і карнизів будівель на територію суміжних ділянок.
Посилаючись на положення ст. ст. 316, 317, 319, 321, 391, 401, 402 ЦК України, п. 33 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» , ст. ст. 99, 100 ЗК України, позивачка вважає, що є всі підстави для встановлення земельного сервітуту - неможливість використання свого майна і своєї земельної ділянки через недоліки їх місця розташування без надання йому права користування земельною ділянкою відповідача. При цьому, необхідною умовою є те, що задоволення потреб сервітуарія неможливо здійснити яким-небудь іншим способом.
16 листопада 2021 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Секкер К.С. звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3 та просив зобов'язати її демонтувати об'єкт літня кухня літ. Б, розташований за адресою АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову посилався на те, що на межі між земельними ділянками сторін розміщена глуха стіна літньої кухні, яка належить ОСОБА_3 , і являється частиною паркану між ділянками.
На замовлення позивачки ТОВ «Миколаївський обласний інжиніринговий центр» був проведений інженерно-технічний огляд об'єкту Літня кухня літ. Б, адреса: АДРЕСА_1 з метою визначення можливості подальшої безпечної експлуатації літньої кухні за її призначенням, перевірки технічного стану будівлі та конструкцій, оцінки відповідності будівлі державним стандартам, будівельним нормам і правилам, визначення фізичного зносу споруди, надання рекомендацій по проведенню об'єктивно необхідних робіт для усунення ознак фізичного зносу та відтворення стану конструктивних елементів.
У звіті про проведення технічного обстеження на відповідність державним стандартам, будівельним нормам і правилам об'єкту Літня кухня літ. Б, адреса: АДРЕСА_1 було зроблено висновок, що під час обстеження вищевказаного об'єкту були виявлені значні пошкодження та руйнування конструктивних елементів будівлі, що призвело до замокання та руйнування несучої стіни, покрівлі та прогину дерев'яних балок перекриття, відшарування опоряджувального покриття тощо. Технічний стан об'єкту в цілому визначений, як незадовільний та непридатний до подальшої експлуатації.
До літньої кухні позивачки, її технічного стану, експлуатації і обслуговуванню відповідач не має жодного відношення. Протиправних дій, які б призвели до пошкодження, руйнування як стіни, яка межує з його земельною ділянкою, так і господарської будови в цілому він не вчиняв. Вимогу позивачки щодо проведення будівельних робіт чи грошової компенсації будівельних робіт вважає неправомірною, а укріплення аварійного об'єкту недоцільним.
Літня кухня є господарською спорудою, тобто одноповерховою будовою або спорудженням нежитлового призначення, яке розміщуване на присадибній ділянці і призначене для обслуговування домоволодіння і земельної ділянки.
Дана господарська споруда побудована без дотримання державних стандартів, будівельних норм і правил та з порушенням норм пожежної безпеки, без належного дозвільного документу, що дає право виконувати підготовчі та будівельні роботи, будівельного проекту (паспорту), з не сертифікованого матеріалу, без дотримання необхідних відстаней від земельної ділянки суміжного землекористувача до літньої кухні та вольєра для тварин, який примикає до неї. Капітальний залізобетонний фундамент в даній господарській споруді відсутній, замість нього укладений бутовий камінь. Будівельні роботи з укріплення стіни каменем потребують заливання надійного фундаменту, адже маса конструкції камінної стіни складатиме більше 1,5 т. Спирання чи прив'язка камінної стін до вже існуючої аварійної конструкції літньої кухні, може призвести до руйнування як стіни, яка межує з його земельною ділянкою, так і господарської споруди в цілому, створити загрозу для життя і здоров'я не тільки відповідача та членів його родини, а й позивачки та завдати значних матеріальних збитків.
Відповідач встановлював паркан по периметру своєї земельної ділянки дотримуючись меж, закріплених в проектній документації, попередньо проводив додаткові заміри меж, індивідуально обговорював відповідність меж ділянок з суміжними землекористувачами, в тому числі і з позивачкою. Будівництво камінних стін потребує відступу від стіни літньої кухні в сторону земельної ділянки відповідача, що призведе до зміщення розділової лінії межі. Межа між земельними ділянками сторін буде порушена та не відповідатиме проектній документації.
Для проведення будівельних робіт з укріплення стіни літньої кухні та подальшого її обслуговування, позивачці буде необхідний доступ до його земельної ділянки, що призведе до значних незручностей для нього та членів його сім'ї. Звичайний уклад його життя та його родини буде порушений, перебування на його земельній ділянці сторонніх осіб призведе до хвилювання з приводу схоронності свого майна та морально- психологічного дискомфорту.
Беручи до уваги непридатність до подальшої безпечної експлуатації об'єкту Літня кухня літ. Б, за адресою: АДРЕСА_1 за її призначенням, незадовільний технічний стан споруди та несучих конструкцій, будівництво без дотримання державних стандартів, будівельних норм і правил, пожежних норм, значний фізичний знос споруди, проведення будівельних робіт з укріплення стіни аварійного об'єкту відповідач вважає недоцільним. До того ж, неможливо гарантувати безпеку для життя та здоров'я людей та відсутність матеріальних збитків до проведення заходів з приведення у нормальний стан даного об'єкту.
Проаналізувавши положення Закону України «Про будівельні норми» стосовно того, що будівлі і споруди у цілому та їх окремі частини повинні бути придатними для використання за призначенням з урахуванням, зокрема, безпеки для здоров'я людей, які задіяні протягом усього життєвого циклу споруди та при належному технічному обслуговуванні будівлі і споруди мають відповідати основним вимогам протягом їх економічно обґрунтованого строку експлуатації, положення ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», нових будівельних норм - ДБН Б.2.2- 2019 Планування та забудова територій, враховуючи, що для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. (при цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок),а також положення ч.1 ст. 319,ч.3,4 ст. 375, ч.1 ст.376, ч.1 ст. 386, ст.391 ЦК України статей 78, 91, 96, частин 1,2 ст. 103, ч.2 ст. 152 ЗК України, вважає, що позивачами за позовом про знесення самочинного будівництва особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок можуть бути відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування та інші особи, право власності яких порушено самочинним будівництвом. Таким чином, інші особи можуть заявляти вимоги про проведення перебудови чи знесення самочинного будівництва за умови доведеності факту порушення їх прав самочинною забудовою.
Враховуючи вищевикладене, просив зобов'язати ОСОБА_4 демонтувати об'єкт Літня кухня літ. Б, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Того ж дня, разом із зустрічною позовною заявою подав клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи.
В обґрунтовування клопотання ОСОБА_1 зазначив, що для всебічного, об'єктивного та неупередженого розгляду та вирішення справи №489/6119/19 по суті, підтвердження відомостей, викладених у зустрічній позовній заяві ОСОБА_6 вважає необхідним призначити судову будівельно-технічну експертизу з метою визначення технічного стану і величини фізичного зносу об'єкту Літня кухня літ. Б, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , доцільності проведення ремонтних робіт у випадку незадовільного технічного стану вказаного об'єкту, встановлення аварійності об'єкту та визначення місця його точного розташування.
Просив поставити перед експертом наступні питання:
1) Який технічний стан (ступінь фізичного зношення) об'єкту Літня кухня літ. Б розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (задовільний, незадовільний або ін.)?
2)Чи є об'єкт Літня кухня літ. Б, розташований за адресою: АДРЕСА_3 аварійним?
3)У разі якщо вказаний об'єкт знаходиться у незадовільному технічному стані, чи доцільне проведення ремонтних робіт по приведенню об'єкта Літня кухня літ. Б, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 в інший стан?
4)Чи побудований об'єкт Літня кухня літ. Б, розташований за адресою: АДРЕСА_1 на межі з земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_4 . або заходить за її межі ?
5)Чи побудований об'єкт Літня кухня літ. Б, розташований за адресою: АДРЕСА_1 з дотриманням всіх будівельних норм та стандартів для господарських споруд такого типу на території України?
6)Чи відповідає об'єкт Літня кухня літ. Б, розташований за адресою: АДРЕСА_1 нормам пожежної безпеки?
Проведення судової будівельно-технічної експертизи просив доручити Регіональній торгово-промисловій палаті Миколаївської області (54001, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 41).
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25 січня 2022 року призначено у справі судово-технічну експертизу, проведення якої доручено експерту Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області (вул. Потьомкінська, 41, м. Миколаїв).
На вирішення експертів поставлено наступні питання:
-чи побудована літня кухні літ. Б. розташована за адресою: АДРЕСА_1 на межі з земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_4 або заходить за її межі;
-яка відстань між літньою кухнею літ. Б, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_3 та парканом, розташованим за адресою: АДРЕСА_4 та належить ОСОБА_1 ;
-чи є можливість, з технічної точки зору, ОСОБА_7 проводити необхідні обслуговування (поточний чи капітальний ремонт, тощо) зовнішньої стінки приміщення літньої кухні літ. Б, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 яка межує з парканом, розташованим за адресою: АДРЕСА_4 , який належить ОСОБА_1 .
Не погодившись з ухвалою суду, відповідач через свого представника - адвоката Секкер К.С. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу від 25.01.2022 р. в частині, змінивши її шляхом виключення із переліку питань, поставлених на вирішення експертизи, питання №2 та №3 та доповнивши перелік поставлених питань питаннями, викладеними ним у клопотанні про призначення експертизи.
В обґрунтування своїх доводів, посилається на те, що ухвала суду є необґрунтованою, такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та без повного з'ясування всіх обставин, які мають значення для справи.
Зазначає, що предметом його зустрічного позову є зобов'язання позивачки демонтувати об'єкт літня кухня літ. Б, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що для всебічного, об'єктивного, неупередженого розгляду та вирішення цивільної справи №489/6119/19 по суті, а також підтвердження фактів викладених у зустрічній позовній заяві, необхідно визначити технічний стан (ступень фізичного зношення) літньої кухня літ. Б, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , доцільність проведення ремонтних робіт у випадку незадовільного технічного стану літньої кухні, ступень аварійності вказаного об'єкту, встановити його дійсне місце розташування, відповідність всім будівельних норм та стандартів для господарських споруд такого типу на території України та нормам пожежної безпеки.
З оскаржуваної ухвали вбачається, що на вирішення експерта було поставлене лише одне із заявлених у клопотанні про призначення судової будівельно-технічної експертизи питань, а саме: чи побудована літня кухня ліг. Б. розташована за адресою: АДРЕСА_1 на межі з земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_4 або заходить за її межі? При цьому судом першої інстанції, всупереч вимогам ч.5 ст. 103 ЦПК України, проігноровано обов'язок мотивування відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, оскільки мотивація часткового відхилення чи зміни запропонованих представником скаржника питань судом першої інстанції не викладена.
Проаналізувавши положення ст.55 Конституції України, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, посилається, що кожна людина має право на ефективний засіб правового захисту, не забороненого законом. Отже, кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
На думку апелянта, суд першої інстанції грубо порушив один з основних принципів цивільного судочинства - принцип змагальності сторін, адже скаржник необґрунтовано був позбавлений можливості довести в повній мірі обставини, які мають значення для справи і на які він посилається як на підставу своїх вимог, що поставило його в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом та викликало сумніви в справедливості, об'єктивності та неупередженості суду.
Відзиву на апеляційну скаргу відповідачами не надано.
Учасники процесу до судового засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності позивачки та її представника.
Представник відповідача просила відкласти розгляд справи до закінчення воєнного стану в Україні, так як у зв'язку з бойовими діями, які ведуться у м. Миколаєві, вона евакуювалася з міста та не може приймати участь у розгляді справи в приміщенні суду, а також через те, що у неї відсутня технічна можливість взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції чи поза межами приміщення суду з використанням технічних засобів.
Законом України від 24 лютого 2022 року затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», яким введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, а 15.03.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 26 березня 2022 року строком на 30 діб, який продовжено до 23 серпня 2022 року.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.
Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
В умовах воєнного або надзвичайного стану конституційні права на судовий захист не можуть бути обмежені.
У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
Територіальна підсудність Миколаївського апеляційного суду не змінена.
Відповідно до рекомендацій Ради суддів України щодо роботи суддів в умовах воєнного стану від 02 березня 2022 року суддям необхідно виважено підходити до питань, пов'язаних з розглядом справ та дотриманням строків їх розгляду в період воєнного стану.
Враховуючи, що відповідач повідомлений про час та місце розгляду і від нього не надходило клопотання про відкладення розгляду справи, доказів евакуації з м. Миколаїв та перебування в іншій місцевості представником відповідача не надано, а також враховуючи, що думка представника відповідача викладена в апеляційній скарзі, а матеріали справи містять достатньо доказів для прийняття рішення за доводами апеляційної скарги, колегія суддів визнала можливим провести розгляд справи без участі представника відповідача з урахуванням доказів, наявних в матеріалах справи, визнавши причини, викладені в клопотання про відкладення розгляду справи, неповажними.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що предметом первісного позову є встановлення земельного сервітуту на користь ОСОБА_3 щодо прибудинкової земельної ділянки будинку АДРЕСА_5 на право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту літньої кухні літ. Б., шириною 1 метр від частини паркану будинку АДРЕСА_2 та довжиною 1 метрів вздовж цього ж паркану. Предметом зустрічного позову є зобов'язання ОСОБА_4 демонтувати об'єкт літньої кухні літ. Б., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
З урахуванням предмета спору в цій справі, заявлених сторонами по справі вимог та заперечень, з метою з'ясування усіх обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у сфері земельних правовідносин, суд вважав за необхідне призначити по справі судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення яких поставити наступні питання:
чи побудована літня кухні літ. Б. розташована за адресою: АДРЕСА_1 на межі з земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_4 , або заходить за її межі;
яка відстань між літньою кухнею літ. Б, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_3 та парканом, розташованим за адресою: АДРЕСА_4 та належить ОСОБА_1 . Крім того згідно резолютивної частини ухвали суду на вирішення експертів поставлено також питання: чи є можливість, з технічної точки зору, ОСОБА_7 проводити необхідні обслуговування (поточний чи капітальний ремонт, тощо) зовнішньої стінки приміщення літньої кухні літ. Б, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка межує з парканом, розташованим за адресою: АДРЕСА_4 , який належить ОСОБА_1 .
Відповідно до положень статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.
Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).
Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.
За змістом частин другої, третьої статті 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Відповідно до частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом, а учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Згідно з частиною першою статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Аналіз зазначених норм права свідчить, що суд має право для з'ясування обставин, що мають значення у справі і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки чи ремесла, призначити експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.
Пленум Верховного Суду України у п.17 постанови від 12 червня 2009 року № 5 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» роз'яснив судам, що для з'ясування обставин, які мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.
Судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм.
Висновки суду щодо необхідності призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи відповідають обставинам справи та законодавству, яке регулює питання призначення судових експертиз.
Як убачається з матеріалів справи відповідач ОСОБА_1 , не скористалася наданим йому ч.1 ст. 106 ЦПК України правом подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення і просив призначити по справі судову будівельно - технічну експертизу.
Із запропонованих відповідачем питань, на які він бажав отримати відповіді експертів, судом при призначенні експертизи було поставлено лише одне питання, а саме: чи побудована літня кухні літ. Б, розташована за адресою: АДРЕСА_1 на межі з земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_4 , або заходить за її межі.
Відхилення інших питань, які були зазначені в клопотанні відповідача про призначення експертизи, судом всупереч вимогам ч.5 ст. 103 ЦПК України не вмотивовано.
В той же час, проаналізувавши зазначені в клопотанні про призначення експертизи питання та зміст зустрічного позову, слід дійти висновку, що вони стосуються дослідження обставин, які входять до предмета доказування за зустрічним позовом та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань, що судом першої інстанції враховано не було.
Однак, при вирішенні кола питань, які необхідно поставити експертам, реалізуючи надане суду ч. 4 ст. 103 ЦПК України право визначення питань, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, колегія суддів з урахуванням конкретних обставин справи, положень ст.13 ЦПК України, згідно яких суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, для повного та всебічного з'ясування обставин справи, вважає, що частину питань, зазначених в клопотання про призначення експертизи, потрібно об'єднати, частину викласти з більшою конкретизацією та остаточно на вирішення експертів слід поставити, наступні питання:
1) Чи побудований об'єкт Літня кухня літ. Б, розташований за адресою: АДРЕСА_1 з дотриманням всіх будівельних норм та стандартів для господарських споруд такого типу на території України?
2) Чи відповідає об'єкт Літня кухня літ. Б, розташований за адресою: АДРЕСА_1 нормам пожежної безпеки?
3) Який технічний стан (ступінь фізичного зношення) об'єкту Літня кухня літ. Б розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (задовільний, незадовільний, аварійний або ін.)?
4) У разі якщо вказаний об'єкт знаходиться у незадовільному технічному стані, чи можливе приведення стану конструктивних елементів об'єкта Літня кухня літ. Б, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідність державним стандартам, будівельним нормам і правилам та які ремонтні роботи для цього потрібно виконати?
З урахуванням викладеного, оскільки вказані вище питання судом першої інстанції на вирішення експертів необґрунтовано поставлені не були, ухвалу суду слід змінити, доповнивши перелік поставлених питань зазначеними питаннями.
В той же час колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги про необхідність виключення із переліку питань, поставлених на вирішення експертизи, питання №2 та №3, оскільки дані питання стосуються дослідження обставин, які входять до предмета доказування за первісним позовом та встановлення яких також потребує наявних у експерта спеціальних знань. При цьому колегія суддів враховує, що включаючи їх в перелік питань, які були поставлені на вирішення експертів, суд реалізував надане йому ч. 4 ст. 103 ЦПК України право визначення питань, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом.
При прийнятті остаточного рішення у справі з приводу призначення експертизи, колегія суддів враховує також те, що кожна сторона має право на подання суду всіх доказів, до яких відноситься і висновок експертизи, якими вона обґрунтовує свої вимоги чи заперечення.
Суд згідно ст.12 ЦПК України повинен сприяти кожному учаснику судового процесу в реалізації ним прав, передбачених цим Кодексом, зокрема, на подачу доказів, а висновок експерта, відповідно до положень ст. 76 ЦПК України є доказом, хоча і не має згідно ч.1 ст. 110 ЦПК України заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 89 ЦПК України.
Враховує колегія суддів також те, що згідно ч.7 ст. 103 ЦПК України призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.
Крім того, відповідно до положень ч.4 ст. 104 ЦПК України у разі необхідності суд може заслухати експерта щодо формулювання питання, яке потребує з'ясування, та за його клопотанням дати відповідні роз'яснення щодо поставлених питань. А у разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення призначений судом експерт невідкладно подає суду клопотання щодо його уточнення або повідомляє суд про неможливість проведення ним експертизи за поставленими питаннями ( ч.6 ст.104 ЦПК України), що узгоджується з положеннями п. 2.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, згідно якого експерт має право у разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення невідкладно заявляти клопотання органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), щодо уточнення поставлених експертові питань.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Враховуючи, що інші доводи апеляційної скарги крім тих, з якими погодився суд апеляційної інстанції, не є підставою для задоволення клопотання про призначення експертизи та апеляційної скарги в повному обсязі, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, доповнивши її резолютивну частину питаннями:
1) Чи побудований об'єкт Літня кухня літ. Б, розташований за адресою: АДРЕСА_1 з дотриманням всіх будівельних норм та стандартів для господарських споруд такого типу на території України?
2) Чи відповідає об'єкт Літня кухня літ. Б, розташований за адресою: АДРЕСА_1 нормам пожежної безпеки?
3) Який технічний стан (ступінь фізичного зношення) об'єкту Літня кухня літ. Б розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (задовільний, незадовільний, аварійний або ін.)?
4) У разі якщо вказаний об'єкт знаходиться у незадовільному технічному стані, чи можливе приведення стану конструктивних елементів об'єкта Літня кухня літ. Б, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідність державним стандартам, будівельним нормам і правилам та які ремонтні роботи для цього потрібно виконати?
В іншій частині ухвалу суду слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25 січня 2022 року змінити, доповнивши її резолютивну частину питаннями:
1) Чи побудований об'єкт Літня кухня літ. Б, розташований за адресою: АДРЕСА_1 з дотриманням всіх будівельних норм та стандартів для господарських споруд такого типу на території України?
2) Чи відповідає об'єкт Літня кухня літ. Б, розташований за адресою: АДРЕСА_1 нормам пожежної безпеки?
3) Який технічний стан (ступінь фізичного зношення) об'єкту Літня кухня літ. Б розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (задовільний, незадовільний, аварійний або ін.)?
4) У разі якщо вказаний об'єкт знаходиться у незадовільному технічному стані, чи можливе приведення стану конструктивних елементів об'єкта Літня кухня літ. Б, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідність державним стандартам, будівельним нормам і правилам та які ремонтні роботи для цього потрібно виконати?
В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття .
Головуючий
Судді
Повний текст постанови складено 27 липня 2022 року