27.07.22
22-ц/812/714/22
Єдиний унікальний номер судової справи: 471/1694/13-ц
Номер провадження: 22-ц/812/714/22 Суддя - доповідач апеляційного суду: Крамаренко Т.В.
27 липня 2022 року Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах :
головуючого - Крамаренко Т.В.,
суддів - Бондаренко Т.З., Темнікової В.І.,
із секретарем судового засідання - Ковальським Є.В.,
без участі сторін, розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_1 , подану в його інтересах
адвокатом Задорожнюк Оксаною Борисівною,
на ухвалу Братського районного суду Миколаївської області від 13 червня 2022 року, постановлену під головуванням судді Гукової І.Б., в приміщенні того ж суду у справі за заявою ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні Братського районного суду Миколаївської області від 01 листопада 2013 року, ухваленого у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,
18 жовтня 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила стягнути на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів доходу, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до повноліття дитини.
Рішенням Братського районного суду Миколаївської області від 01 листопада 2013 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 18 жовтня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття.
22 січня 2021 року Братським районним судом Миколаївської області видано виконавчий лист.
09 червня 2022 року від представника позивачки - адвоката Козиревич О.С. до суду першої інстанції надійшла заява про виправлення описки в рішенні суду, а саме написання по батькові стягувача « ОСОБА_6 » замість невірного « ОСОБА_7 ».
13 червня 2022 року від представника відповідача - адвоката Задорожнюк О.Б. до суду надійшла заява, в якій вона заперечувала проти виправлення описки в рішенні суду, посилаючись на те, що в тексті позовної заяви та рішенні суду зазначено по-батькові позивача « ОСОБА_7 » отже, в розумінні положень ст. 269 ЦПК України це не є виправленням описки, а є заміною імені позивача.
Ухвалою Братського районного суду Миколаївської області від 13 червня 2022 року виправлено описку в рішенні Братського районного суду Миколаївської області від 01 листопада 2013 року в написанні по батькові позивачки замість « ОСОБА_7 » вважати вірним, по батькові позивачки « ОСОБА_6 ».
Ухвала суду мотивована тим, що оскільки матеріалами справи підтверджено наявність описки в написанні по батькові позивачки, а виправлення її має істотний характер, впливає на виконання рішення суду, іншим способом усунути помилку у рішенні не має можливості, така описка відповідно до вимог ст. 269 ЦПК України підлягає виправленню.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду, адвокат Задорожнюк О.Б., діючи в інтересах ОСОБА_8 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просила ухвалу скасувати та відмовити у задоволені заяви.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд постановляючи оскаржувану ухвалу не врахував того, що судом не було перевірено відповідність імені особи ,яка подала позовну заяву та документів, які були надані як додатки до позовної заяви, а саме паспорту, позовна заява не була залишене без руху з наданням часу на виправлення імені позивачки. В подальшому судом також на не було перевірено особу позивачки по справи та не ніяким чином у встановлений законом спосіб не внесено зміни до позовної заяви, тобто в матеріалах справи відсутні такі документи. Подана заява про виправлення описки є вимогою змінити ім'я позивачки з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_4 », що зважаючи на вищевикладене не є виправленням описки в розуміння положень ст. 269 ЦПК України так як це дві різні особи, і не є ні арифметичною, ні граматичною помилкою. Вказана помилка виявилася лише після подання виконавчого листа до виконання та ознайомлення з документами, що містяться у виконавчому провадженні, яке перебуває на виконанні у Голованівському районному відділі Державної виконавчої служби Південно Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро).
Зазначає, що ОСОБА_9 ніяким чином подаючи дану скаргу не має наміру уникнути сплати аліментів, а лише в передбачений законом спосіб має намір захистити права дитини. Тобто змінити ім'я позивачки в даному випадку можливо в інший спосіб передбачений законом, подавши іншу позовну заяву наприклад про зміну розміру аліментів тощо.
Позивачка, у визначений ухвалою суду строк, не скористалась процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направила.
Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої ст. 353 ЦПК України, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно ч. 13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).
Згідно зі ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Таким вимогам закону оскаржувана ухвала в повній мірі відповідає.
Так з матеріалів справи вбачається, що 18 жовтня 2013 року до суду звернулась ОСОБА_4 з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини (а.с.2).
На підтвердження своїх вимог до позовної заяви було додано рішення Братського районного суду від 14 червня 2013 року, яким було розірвано шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_1 , в якому також вказано, що сторони мають спільну дитину сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.3).
Свідоцтво про народження, видане виконавчим комітетом Григорівської сільської ради Братського району Миколаївської області 17 травня 2012 року, Серія НОМЕР_1 згідно якого батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_1 та ОСОБА_10 (а.с.4)
В подальшому прізвище матері « ОСОБА_11 » було змінено на « ОСОБА_12 ».
Довідка Григорівської сільської ради Братського району Миколаївської області від 10 жовтня 2013 року видана ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про те, що остання має склад сім'ї - сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5).
Копія паспорта громадянина України НОМЕР_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 виданий Братським РС УДМС України в Миколаївській області 20 серпня 2013 року та копія картки платника податків в якій зазначено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 має РНОКПП НОМЕР_3 (а.с.6).
Рішенням Братського районного суду Миколаївської області від 01 листопада 2013 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задоволено. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів доходу, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до повноліття дитини (а.с.13).
Отже, встановлене свідчить про те, що звертаючись до суду позивачка ОСОБА_2 у поданій позовній заяві помилково вказала своє по батькові як « ОСОБА_7 », а відтак і наявна описка в написанні по батькові позивачки в рішенні суду.
Відповідно до статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні або ухвалі описки чи арифметичні помилки. Описка - це зроблена судом механічна ( мимовільна, випадкова ) помилка в рішенні, допущена під час його письмово-вербального викладу ( помилка у правописі, у розділових знаках тощо ). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, а лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2020 року в справі № 300/765/15-ц (провадження № 61-7654св20) вказано, що судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.
Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. У резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.
Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його прав осудності.
Зазначена правова позиція висловлена також у постанові Верховного Суду від 06 серпня 2021 року у справі № 2-3259/11 (провадження № 61-5640св21 ).
Питання про внесення виправлень може бути вирішене судом, який ухвалив рішення, як із власної ініціативи, так і за заявою осіб, які беруть участь у справі, і незалежно від того, чи виконано рішення, але в межах установленого законом строку, протягом якого воно може бути пред'явлене до примусового виконання. Внесення виправлень у судове рішення, яке не підлягає примусовому виконанню, строком не обмежено.
Звертаючись до суду із заявою про виправлення описки представник позивачки вказувала, що згідно з паспортом громадянина України правильним є зазначення по батькові відповідачки « ОСОБА_6 », а не « ОСОБА_7 » як помилково зазначено в рішенні Братського районного суду Миколаївської області від 01 листопада 2013 року.
Суд першої інстанції, задовольняючи заяву представника ОСОБА_13 , дійшов висновку про наявність описки у зазначенні по батькові позивачки та визнав необхідним внести відповідне виправлення.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду оскільки, як дійсно слідує із матеріалів справи, згідно з паспортом громадянина України по батькові позивачка є « ОСОБА_6 », а не « ОСОБА_7 ».
Доводи апеляційної скарги зводяться до підстав заперечень на заяву про виправлення описки, яким суд першої інстанції вже надав вірну оцінку.
Крім того, колегія суддів вважає, що дії відповідача спрямовані на намагання останнього уникнути виконання рішення суду про стягнення з нього аліментів на утримання сина ОСОБА_14 .
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла переконливого висновку, що оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законною та обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги не містять об'єктивних підстав для її скасування.
Пунктом першим частини першої статті 374, статтею 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення, яким є також ухвала суду, без змін, а скаргу без задоволення.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 380-384, 389-391 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану в його інтересах адвокатом Задорожнюк Оксаною Борисівною залишити без задоволення.
Ухвалу Братського районного суду Миколаївської області від 13 червня 2022 року про виправлення описки залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий Т.В. Крамаренко
Судді: Т.З. Бондаренко
В.І. Темнікова
Повний текст постанови складено 27 липня 2022 року.