Справа № 461/8614/17 Головуючий у 1 інстанції: Фролова Л.Д.
Провадження № 22-ц/811/3480/21 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.
21 липня 2022 року м.Львів
Справа № 461/8614/17
Провадження № 22ц/811/3480/21
Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Приколоти Т.І.,
суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.
секретар Іванова О.О.
з участю ОСОБА_1
розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Галицького районного суду м.Львова, постановлену у м. Львові 5 серпня 2021 року у складі судді Фролової Л.Д., у справі за поданням Шевченківського ВДВС у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про звернення стягнення на незареєстроване майно ОСОБА_3 , -
встановив:
14 липня 2021 року Шевченківський ВДВС у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) звернувся до суду з цим поданням. Подання мотивує тим, що на примусовому виконанні у відділі ДВС перебувають виконавчі провадження про стягнення з боржника ОСОБА_3 на користь стягувача ОСОБА_4 заборгованості у сумі 1 448 314,92 грн. Зазначає, що державним виконавцем вжиті всі заходи примусового виконання в межах Закону України «Про виконавче провадження», однак такі не дозволяють виконати рішення суду у зв'язку з відсутністю майна у боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не дозволяє виконати рішення суду у розумні строки. В той же час, державному виконавцю стало відомо про наявність у боржника нерухомого майна, яке належить йому на праві власності, однак не зареєстроване в установленому порядку за ним. Дані відомості були надані стягувачем у виконавчому провадженні ОСОБА_4 , з яких вбачається, що ОСОБА_3 був учасником ТзОВ «Техн-Ас». Даним підприємством було придбано нерухоме майно (цілісний майновий комплекс), на яке було видано свідоцтво про право власності. Зазначає, що 25 листопада 2009 року протоколом загальних зборів учасників ТзОВ «Техн-Ас» це нерухоме майно передано у приватну власність фізичних осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . Право власності на передане майно у товариства виникало на підставі рішення Господарського суду Львівської області. Зазначає, що на даний час це рішення загальних зборів учасників ТзОВ «Техна-Ас» не реалізовано фізичними особами, а нерухоме майно не зареєстровано. Діяльність ТзОВ «Техн-Ас» у 2011 році припинено. Тобто нерухоме майно, на яке рішенням Господарського суду Львівської області визнано право власності за ТзОВ «Техн-Ас» та частина якого передана товариством боржнику, не зареєстровано в установленому порядку. Просить суд надати дозвіл на звернення стягнення на незареєстроване в законному порядку нерухоме майно з метою виконання рішення суду на підставі виконавчого листа №461/2066/17, виданого Галицьким районним судом м. Львова 22 березня 2019 року, та виконавчого листа №461/8614/17, виданого Галицьким районним судом м. Львова 15 травня 2020 року; надати дозвіл на реалізацію визначеної частки майна боржника у спільному майні, а саме: 1/2 нерухомого майна загальною площею 1298,9 кв. м під літерою Б-2, за адресою: АДРЕСА_1 , яке передано у приватну власність фізичній особі ОСОБА_3 25 листопада 2009 року протоколом №25/11 загальних зборів учасників ТзОВ «Техн-Ас», право власності на яке у товариства виникло на підставі рішення Господарського суду Львівської області (справа №9/79 від 6 травня 2008 року), яке не зареєстровано боржником у встановленому законом порядку.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 5 серпня 2021 року надано дозвіл на звернення стягнення на незареєстроване в законному порядку нерухоме майно з метою виконання виконавчого листа №461/2066/17, виданого Галицьким районним судом м.Львова 22 березня 2019 року, та виконавчого листа №461/8614/17, виданого Галицьким районним судом м. Львова 15 травня 2020 року. Надано дозвіл на реалізацію визначеної частки майна боржника у спільному майні, а саме: 1/2 нерухомого майна загальною площею 1298,9 кв. м під літерою Б-2, за адресою: АДРЕСА_1 , яке передано у приватну власність фізичної особи ОСОБА_3 25 листопада 2009 року згідно протоколу №25/11 загальних зборів учасників ТзОВ «Техн-Ас», право власності на яке у товариства виникло на підставі рішення Господарського суду Львівської області (справа №9/79 від 6 травня 2008 року), яке не зареєстровано боржником у встановленому законом порядку.
Ухвалу суду оскаржив ОСОБА_2 . В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що він є кредитодавцем боржника ОСОБА_3 та іпотекодержателем об'єкта нерухомого майна, дозвіл на реалізацію 1/2 частини якого було надано судом першої інстанції. Вказує, що суд першої інстанції не з'ясував всі обставини справи, зокрема не з'ясував наявність зареєстрованого у передбаченому законодавством порядку пріоритетного права у нього, як іпотекодержателя, звернути стягнення на спірне нерухоме майно, порушив норми процесуального права та не застосував норми Закону України «Про іпотеку», які мали би бути застосованими під час розгляду подання. Просить скасувати ухвалу та відмовити у задоволенні подання.
23 лютого 2022 року Шевченківським ВДВС у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) подано відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначений відділ просить ухвалу суду залишити без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.
Заслухавши суддю-доповідача, представника стягувача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.
Встановлено, що 26 березня 2019 року разом із заявою ОСОБА_4 про відкриття виконавчого провадження в Шевченківський відділ ДВС у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) надійшов на виконання виконавчий лист №461/2066/17, виданий Галицьким районним судом м.Львова 22 березня 2019 року, про стягнення солідарно із ОСОБА_3 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 боргу в сумі 405 000 грн. Постановою від 27 березня 2019 року відкрито виконавче провадження № 58730552 та накладений арешт на майно боржника.
25 червня 2021 року до цього відділу виконавчої служби надійшов виконавчий лист №461/8614/17, виданий Галицьким районним судом м.Львова 15 травня 2020 року, про стягнення із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 основного боргу за договором позики у розмірі 20 000 доларів США, договірної відповідальності у сумі 20 000 доларів США, всього: 40 000 доларів США, що станом на 18 квітня 2018 року відповідно до офіційного курсу НБУ становило 1 043 314,92 грн., всього: 1 448 314,92 грн. Постановою від 29 червня 2021 року відкрито виконавче провадження № 65913378.
Копії постанов було скеровано у реєструючі органи, а також для забезпечення виконання рішення суду накладено обтяження в Державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та рухомого майна. Крім того, скеровано вимогу у Львівський міський відділ ДРАЦС ГТУЮ у Львівській області щодо надання інформації реєстрації боржником актів цивільного стану, а саме: укладання шлюбу/розірвання шлюбу, зміни прізвища, смерті тощо та ряд запитів про надання інформації щодо наявності будь-якого зареєстрованого за ОСОБА_3 майна.
29 червня 2021 року державним виконавцем винесено постанову про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження та про арешт майна боржника у виконавчому провадженні.
2 квітня 2019 року у відділ ДВС з'явився боржник та повідомив, що фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , та офіційно працює у ПП «Фарм - Сервіс», що знаходиться за адресою: м.Львів вул. Коперника, 54.
Встановлено, що боржник дійсно отримує доходи у ПП «Фарм-Сервіс», на які було звернуто стягнення відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
16 травня 2019 року державним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника ОСОБА_3 .
Під час проведення виконавчих дій встановлено, що згідно електронних відповідей ГУ ПФУ та ДСФ України у боржника наявні відкритті рахунки у банківських установах. 2 квітня 2019 року державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, яку скеровано у АТ «Піреус Банк МКБ», АТ «Банк Січ», АТ «Банк Альянс», АКБ «Індустріалбанк». Відповіді з банків свідчать про відсутність коштів на рахунках боржника.
25 вересня 2019 року відповідно до вимог ст.68 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про звернення стягнення на доходи боржника. На депозитний рахунок Шевченківського ВДВС у місті Львові Західного МР МЮ (м.Львів) надходять щомісячно кошти із заробітної плати боржника на виконання рішення суду. Однак, згідно облікової картки на зведене виконавче провадження №65930620, всього з ОСОБА_3 підлягає стягненню 1 448 314,92 грн., при цьому, в процесі виконання стягнуто 9 360,54 грн., а залишок, що підлягає стягненню, складає 1 438 954,38 грн.
Згідно відповіді ГУНП у Львівській області на виконання постанови Залізничного ВДВС у м.Львів ГТУЮ у Львівській області від 16 травня 2019 року ВП №58730552 про розшук майна боржника, транспортні засоби, які вказано у постанові від 24 червня 2019 року, внесено в систему відео-фіксації номерних знаків транспортних засобів «Відеоконтроль Рубіж».
Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження вбачається, що на нерухоме майно ОСОБА_3 накладено арешт на підставі постанови про арешт майна боржника.
З відповіді Пенсійного фонду України, щодо осіб, які отримують пенсії, вбачається, що інформація про отримання ОСОБА_3 пенсії відсутня.
Згідно відповіді Державної фіскальної служби України про номери рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями, у ОСОБА_3 відкрито 7 рахунків в різних банках. Як вбачається з відповіді АТ «Банк Альянс» - на рахунок, що відкритий на ім'я ОСОБА_3 було накладено арешт в сумі 445 856,60 грн., видаткові операції зупинено. Згідно відповіді ПАТ АКБ «Індустріал Банк», на рахунки боржника накладено арешт. Зазначено, що залишок коштів на рахунку боржника становить 0 грн. Згідно відповіді АТ «Банк Січ», на рахунку боржника відсутні кошти на рахунку для виконання постанови державного виконавця. Крім того, зупинені видаткові операції, та залишок коштів станом на 9 квітня 2019 року становить 0 грн. Тобто, з банківських рахунків боржника на депозитний рахунок відділу ДВС грошові кошти не надходять у зв'язку з їх відсутністю.
Із звіту про здійснення відрахувань та виплат ПП «Фарм - Сервіс» вбачається, що ОСОБА_3 за вересень-жовтень 2019 року нараховано 2 571,43 грн.; за листопад 2019 року нараховано 2 250 грн.; за грудень 2019 року нараховано 2 250 грн. ОСОБА_3 надав начальнику Шевченківського ВДВС м.Львова заяву про відсутність можливості сплатити заборгованість. Зазначив, що отримує доходи в приватному підприємстві «Фарм-Cервіс», тому просив стягнути заборгованість з заробітної плати.
10 квітня 2019 року у відділ ДВС надійшла заява боржника разом із рішенням Шевченківського районного суду м.Львова у справі №466/5634/14-ц про скасування свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна №23475881, про що свідчить запис (відмітка про реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №10443351).
Судом встановлено, що виконавчі дії були проведені у повному обсязі та у відповідності до приписів Закону України «Про виконавче провадження», однак не дозволили державному виконавцю виконати рішення суду.
Докази виконання ОСОБА_3 судового рішення, яке набрало законної сили, відсутні.
Суд установив, що ТзОВ «Техн-Ас» було придбано нерухоме майно - цілісний майновий комплекс, за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 28 червня 1996 року за реєстровим номером 1-3242, на яке було видано свідоцтва про право власності від 4 січня 1997 року реєстраційний номер №46.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Техн-Ас» було проведено реконструкцію вказаного цілісного майнового комплексу та рішенням Господарського суду Львівської області у справі №9/79 від 6 травня 2008 року визнано право власності на реконструйоване майно за ТзОВ «Техн-Ас» із збільшеною загальною площею (до 1298,9 кв. м), зобов'язано відповідача - ТзОВ «Технобуд» передати ТзОВ «Техн-Ас» за актом приймання-передачі об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, рішення Господарського суду Львівської області у справі №9/79 від 6 травня 2008 року, яке набрало законної сили, є правовстановлюючим документом на об'єкт нерухомого майна загальною площею 1298,9 кв. м відповідно до п.10 додатку №2 «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно», яке затверджене наказом від 7 лютого 2002 року № 7/9 та зареєстровано в Міністерстві Юстиції 18 лютого 2002 року за №157/6445.
25 листопада 2009 року відповідно до протоколу загальних зборів №25/11, учасниками ТзОВ «Техн-Ас» було прийнято рішення про передачу у власність ОСОБА_3 та ОСОБА_5 пропорційно (у рівних долях) - по 50 відсотків кожному за актом приймання-передачі нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , на праві власності за ТзОВ «Техн-Ас» в ОКП Львівської обласної ради БТІ та експертної оцінки за реєстраційним номером 23475881 за типом об'єкту: реконструйоване приміщення літ.Б-2 загальною площею 1298,9 кв.м, що підтверджується свідоцтвом про власність на цілісний майновий комплекс від 4 січня 1997 року, реєстраційний номер 469, виданим Фондом держмайна України на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого у Четвертій Львівській державній нотаріальній конторі, витягом про реєстрацію, виданим Львівським БТІ 28 червня 1996 року за номером реєстру 1-3242, а також актом прийому-передачі від 4 січня 1997 року.
30 грудня 2009 року Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради видано ОСОБА_3 та ОСОБА_5 свідоцтва про право власності на це нерухоме майно.
Договором від 17 лютого 2011 року були впорядковані, а саме визнані та виконані взаємні однорідні зобов'язання із корпоративних відносин щодо розподілу часток у статутному капіталі ТзОВ «Техн-Ас» у зв'язку із виходом із числа учасників ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .
Рішенням Шевченківського районного суду міста Львова від 13 березня 2015 року (справа за №466/5634/14-ц) визнано недійсним та скасовано наказ Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради № 2701-НЖ-Ш від 30 грудня 2009 року «Про оформлення права власності на нежитлові приміщення на АДРЕСА_1 ». Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності від 30 грудня 2009 року, яке посвідчує, що 1/2 ідеальна частка нежитлових приміщень під літерою «Б-2», які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_5 . Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності від 30 грудня 2009 року, яке посвідчує, що 1/2 ідеальна частка нежитлових приміщень під літерою «Б-2», які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 . Скасовано державну реєстрацію права спільної часткової власності 1/2 ідеальної частки нежитлових приміщень під літерою «Б-2», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані за ОСОБА_3 , яка проведена 31 грудня 2009 року, реєстраційний номер 23475881; скасовано державну реєстрацію права спільної часткової власності 1/2 ідеальної частки нежитлових приміщень під літерою «Б-2», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що зареєстровані за ОСОБА_5 , яка проведена 31 грудня 2009 року, реєстраційний номер 23475881. Скасовано свідоцтво про право власності ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на нерухоме майно.
Рішення суду першої інстанції мотивовано наступним.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі, органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з частиною третьою, четвертою статті 50 цього Закону у разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.
Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.
У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.
Відповідно до частини десятої статті 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Питання про звернення стягнення на майно боржника, що не зареєстроване у встановленому законом порядку, вирішується судом в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 50 Закону України «Про виконавче провадження», частиною десятою статті 440 ЦПК України, та стосується тих випадків, коли боржник фактично володіє та користується таким нерухомим майном, але право власності на це майно за ним не зареєстровано у встановленому законом порядку.
Згідно з пунктом 1 частини п'ятої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження унеможливлюють» боржник зобов'язаний утримуватися від вчинення дій, що чи ускладнюють виконання рішення.
У відзиві Шевченківського ВДВС у м.Львові Західного МРУ МЮ (м.Львів) та представника стягувача у виконавчому провадженні на апеляційну скаргу зазначено, що станом на 5 вересня 2018 року право власності на спірний об'єкт нерухомості було скасовано, що стверджується рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 16 липня 2015 року; після зазначеної дати це майно не могло бути предметом іпотеки. Із довідки від 21 січня 2022 року вбачається, що вартість спірного нерухомого майна становить 8 407 965,04 грн., що перевищує вимоги стягувача ОСОБА_4 , а також ОСОБА_2 , якщо ним будуть пред'явлені вимоги до боржника. Зазначені доводи не спростовані належними та допустимими доказами.
На підставі наявних доказів та встановлених обставин, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що наявні підстави для задоволення подання державного виконавця про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, оскільки ОСОБА_3 у добровільному порядку рішення суду про стягнення боргу на користь стягувача ОСОБА_4 не виконав, борг не повернув, а також, зважаючи на значну суму заборгованості, здійснювані державним виконавцем заходи щодо пошуку майна боржника, за рахунок якого можливо задовольнити вимоги стягувача, у ході яких виявлено належність боржнику на праві спільної сумісної власності з ОСОБА_5 нерухомого майна, 1/2 частка з яких визначена боржнику в судовому порядку, однак ним не зареєстрована.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, які не спростовані доводами апеляційної скарги. Підстави для скасування оскаржуваного судового рішення відсутні.
Керуючись: п.1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 5 серпня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 26 липня 2022 року.
Головуючий
Судді