Дата документу 27.07.2022 Справа № 336/3438/21
Єдиний унікальний № 336/3438/21
Провадження №22-ц/807/950/22
Головуючий в 1-й інстанції - Дацюк О.І.
27 липня 2022 року місто Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В.,
суддів:Крилової О.В., Полякова О.З.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21 жовтня 2021 року, ухвалене у м. Запоріжжі (повний текст рішення складено 21 жовтня 2021 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» про стягнення страхового відшкодування,-
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ТДВ «СК «Кредо», в якому просив стягнути з відповідача на свою користь страхове відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, яка сталась 12.08.2019 року за участю ОСОБА_2 , який керував автомобілем Ford Focus, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , який керував автомобілем Renault Master, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , який керував автомобілем Mercedes-Benz Sprinter, реєстраційний номер НОМЕР_3 , та ОСОБА_4 , який керував автомобілем DAF, реєстраційний номер НОМЕР_4 з напівпричепом Krone SVP, реєстраційний номер НОМЕР_5 . У позові зазначав, що постановою Новоодеського районного суду Миколаївської області від 07.04.2020 року провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_2 закрите на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. На підставі звернення ОСОБА_1 до УПП в Миколаївській області, відносно ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 30.06.2020 року провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_3 закрите на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Згодом ОСОБА_1 оскаржив в апеляційному порядку вказану постанову суду з метою уточнення даних про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності та інформації про транспортні засоби, які були учасниками ДТП 12.08.2019 року. Після набрання чинності постанови суду від 30.06.2020 року - 07.12.2020 року, 19.12.2020 року позивач звернувся до ТДВ «СК «Кредо» з метою отримання страхового відшкодування, однак страхова компанія не відповіла на заяву та не сплатила страхове відшкодування. Оскільки в установлені строки, страхова компанія не виконала своїх обов'язків, відповідно до укладеного договору, позивач отримав висновок експерта, згідно з яким розмір збитків, завданих пошкодженням його автомобіля становить 107227 гривень, які ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача на свою користь разом з витратами на проведення експертизи в сумі 2700 гривень, 203 гривні вартості поштових марок, 131 гривню витрат на ксерокопіювання та стягнути судовий збір.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21 жовтня 2021 року, позов ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» про стягнення страхового відшкодування залишено без задоволення.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги позову у повному обсязі.
Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції наділений процесуальними можливостями встановлення особи позивача у різі сумніву в належності наданих документів. У зв'язку із чим, підстави відмови у позові, а саме невідповідність особи позивача та власника автомобіля, що був учасником ДТП за обставинами у справі, не є законними та обґрунтованими.
Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з'ясовано їх правову природу та як наслідок винесено обґрунтоване та законне рішення. В зв'язку з наведеним, просять апеляційну скаргу залишити без задоволення.
В силу вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 1 січня 2022 року це 248 100 грн. (відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2022 рік» з 1 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2481,00 грн. (2481,00 грн. Х 100 = 248 100 грн.), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1, ч. 2 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини, відповідно ч. 4 ст. 376 ЦПК України.
Судом першої інстанції встановлено, що 12.08.2019 року приблизно о 07.30 годині в Миколаївській області на автодорозі М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, 114 км сталась ДТП за участю ОСОБА_2 , який керував автомобілем Ford Focus, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , який керував автомобілем Renault Master, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , який керував автомобілем Mercedes-Benz Sprinter, реєстраційний номер НОМЕР_3 , та ОСОБА_4 , який керував автомобілем DAF, реєстраційний номер НОМЕР_4 з напівпричепом Krone SVP, реєстраційний номер НОМЕР_5 .
Постановою Новоодеського районного суду Миколаївської області від 07.05.2020 року провадження у адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП ОСОБА_2 закрите за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 16.05.2020 року звернувся до УПП в Миколаївській області з заявою про складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_3
11.06.2020 року відносно ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 30.06.2020 року провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП ОСОБА_3 закрите у зв'язку з закінченням строків для притягнення до адміністративної відповідальності.
У постанові суду зазначено про те, що в діях ОСОБА_3 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, як порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Постановою Одеського апеляційного суду від 19.10.2020 року змінено постанову суду першої інстанції від 30.06.2020 року в частині зазначення реєстраційного номеру автомобіля Mercedes-Benz Sprinter 316CDI, та зазначено вірний реєстраційний номер НОМЕР_3 .
Постановою Одеського апеляційного суду від 07.12.2020 року виправлено описку в постанові апеляційного суду від 19.10.2020 року та зазначено вірне ПІБ особи, яка притягається до адміністративної відповідальності як ОСОБА_3 .
19.12.2020 року ОСОБА_1 направив до ТДВ «СК «Кредо» повідомлення про ДТП.
23.02.2021 року ОСОБА_1 направив до ТДВ «СК «Кредо» заяву про здійснення страхового відшкодування, завданого внаслідок ДТП.
Згідно з копіями поштових повідомлень та відомостей за результатами пошуку поштових відправлень, страховик вказані документи отримав 22.12.2020 року та 26.02.2021 року відповідно.
07.02.2021 року судовий експертом Федотовим Ф.В. складено висновок експерта №6964, відповідно до якого, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Renault Master, реєстраційний номер НОМЕР_2 , завданого внаслідок ДТП, становить 107227 гривень.
Позивачем до матеріалів справи долучено поліс №АО1848870 про страхування транспортного засобу Mercedes-Benz 316CDI реєстраційний номер НОМЕР_3 , копію свідоцтва про реєстрацію ТЗ Республіки Молдова, а саме автомобіля Renault Master, реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_5 та копію посвідки на постійне місце проживання, виданої на ім'я ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ).
Представником відповідача до матеріалів справи долучено копію страхового акту №2151/1 від 25.05.2021 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування у зв'язку з неподанням заяви про страхове відшкодування впродовж одного року з моменту скоєння ДТП та лист ТДВ «СК «Кредо» від 25.05.2021 року, яким повідомлено ОСОБА_1 про відмову у виплаті страхового відшкодування.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 , звертаючись з позовом, зазначив, що автомобіль Renault Master, реєстраційний номер НОМЕР_2 , належить йому на праві власності, копія свідоцтва про реєстрацію ТЗ долучено до позову. Однак, як встановлено з реєстраційного документу (certificat de inmatriculare), власником автомобіля Renault Master, реєстраційний номер НОМЕР_2 , є ОСОБА_7 . Згідно з посвідкою на постійне проживання, видана вона на ім'я ОСОБА_8 ( ОСОБА_7 англійською мовою), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , однак, доказів того, що позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_8 є однією особою, не надано. Окрім цього, матеріали справи не містять відомостей про те, на яких законних підставах ОСОБА_1 користується автомобілем Renault Master, реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованого на території Республіки Молдова та належить іншій особі. Таким чином, позивачем не доведено допустимими та належними доказами підстав володіння та користування автомобілем, який зареєстрований в іноземній країні та належить іншій особі, а також з матеріалів справи не виявляється можливим встановити, на яких підставах саме ОСОБА_1 має право на отримання страхового відшкодування внаслідок ДТП.
З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду не погоджується виходячи з наступного.
Відповідно до ч.5 ст.12 ЦПК України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Відповідно до положень ч.2, 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити, зокрема повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Позивачем у справі зазначено ОСОБА_1 , представником позивача вказано адвоката Каракаш Івана Петровича. Позов подано за підписом ОСОБА_1 та ОСОБА_9 .
Особа позивача за матеріалами позову підтверджена відповідно до посвідки на постійне проживання на ім'я ОСОБА_6 . Також матеріали справи містять картку платника податків на ім'я ОСОБА_1 . Матеріали, що стосуються ДТП містять відомості про ОСОБА_1 .
При цьому на стадії відкриття провадження у справі у суду першої інстанції не виникло питання щодо повноважень позивача, щодо відповідності зазначення його анкетних даних, документам, що посвідчують особу, позов не було залишено без руху або повернуто у відповідності до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України. Після відкриття провадження у справі з метою усунення відповідних недоліків позову, згідно ч.11 ст. 187 ЦПК України, позов також не було залишено без руху.
Таким чином, враховуючи конкретні обставини справи суд першої інстанції погодився із тим, що позивач із зазначеними анкетними даними є повноважною стороною у справі.
Як встановлено з реєстраційного документу (certificat de inmatriculare), власником автомобіля Renault Master, реєстраційний номер НОМЕР_2 , є ОСОБА_7 (а.с.5).
Згідно з посвідкою на постійне проживання, яка надана на підтвердження особи позивача, вона видана на ім'я ОСОБА_10 ( ОСОБА_7 англійською мовою) (а.с.53).
Відповідно до постанови Новоодеського районного суду Миколаївської області від 07.05.2020 року; постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 30.06.2020 року; постанови Одеського апеляційного суду від 19.10.2020 року - учасником ДТП, яка сталася 12.08.2019 року приблизно о 07.30 годині в Миколаївській області на автодорозі М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, 114 км, є зокрема ОСОБА_1 , який керував автомобілем Renault Master, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Враховуючи наведене у суду першої інстанції були відсутні підстави для висновків, з приводу того, що позивачем не доведено допустимими та належними доказами підстав володіння та користування автомобілем, а також підстав на отримання страхового відшкодування внаслідок ДТП саме ОСОБА_1 , враховуючи також, ту обставину, що страховою компанією відмовлено у виплаті страхового відшкодування саме ОСОБА_1 .
Вирішення позовних вимог у цій справі вимагає встановлення обставин ДТП, учасниками якої, окрім позивача були ще троє осіб, які не залучені до участі у справі.
Відповідно до статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Суд першої інстанції, не звернув уваги, що до участі у справі не залучено співвідповідачів, на чиї права та обов'язки впливає вирішення спору, а висновок про доведеність чи недоведеність позову можливий за участі у справі належних сторін.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Пред'явлення позову не до всіх належних відповідачів є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Отже, оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального права, що є підставою для його скасування та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Позивач при цьому не позбавлений права на звернення до суду першої інстанції з відповідними позовними вимогами до належних відповідачів.
Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18), від 23 січня 2019 року у справі № 303/2845/15-ц (провадження № 61-17802св18), від 02 жовтня 2019 року у справі № 461/6793/15-ц (провадження № 61-15551св18) та від 23 березня 2020 року у справі № 394/8/19 (провадження № 61-1404св20).
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21 жовтня 2021 року у цій справі скасувати та прийняти нову постанову наступного змісту.
Позов ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» про стягнення страхового відшкодування - залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Повна постанова складена 27 липня 2022 року.
Головуючий, суддя-доповідач С.В. Кухар
Судді: О.В. Крилова
О.З. Поляков