Справа № 736/555/22
Номер провадження 1-кп/736/90/22
27 липня 2022 року м. Корюківка
Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі судових засідань суду у м. Корюківка кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12022270290000164 від 04 червня 2022 року по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Щорс, Щорського району, Чернігівської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , маючого повну загальну середню освіту, не працюючого, не одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, на утриманні осіб, які потребують піклування не має, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 389-2 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
Постановою Щорського районного суду Чернігівської області від 20.04.2021, яка набрала чинності 06.05.2021, ОСОБА_3 , у зв'язку з несплатою аліментів на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості по аліментам, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за шість місяців, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт строком 240 (двісті сорок) годин.
ОСОБА_3 14.05.2021 поставлено на облік Корюківського районного сектору № 4 (Сновського РС) філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області, де на нього заведено особову справу № 7/2021, та 17.05.2021 у Корюківському РС № 4 (Сновського РС) філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області роз'яснено порядок та умови відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, які призначено постановою Щорського районного суду від 20.04.2021, а також вручено направлення для відбування суспільно корисних робіт до Сновської міської ради, де з 18.05.2021 останній приступив до відпрацювання.
Однак, починаючи із 20.05.2021, у порушення вказаних вимог, ОСОБА_3 , достовірно знаючи про обов'язковість відбуття стягнення, діючи умисно та протиправно, з метою ухилення від відбування призначеного йому судом стягнення, без поважних причин не виконав встановлених обов'язків, порушив порядок та умови відбування стягнення, без поважних причин, став ухилятись від відпрацювання суспільно корисних робіт, зокрема, у травні 2021 року із запланованих по графіку 80 годин, ним відпрацьовано лише 28 годин, тобто 5 разів не вийшов на відпрацювання, у червні 2021 року із запланованих по графіку 160 годин, ним відпрацьовано лише 55 годин, тобто 12 разів не вийшовши на відпрацювання, у червні 2022 року із запланованих по графіку 176 годин, ним відпрацьовано лише 64 години, тобто 14 разів не вийшов на відпрацювання.
При цьому, 02.06.2021 ОСОБА_3 повторно викликано до Сновського РС філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області, де з останнім проведено бесіду профілактичного характеру щодо необхідності відбування стягнення у виді суспільно корисних робіт, призначених постановою Щорського районного суду Чернігівської області від 20.04.2021, та попереджено, що у разі ухилення від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, він може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 183-2 КУпАП, а у разі злісного ухилення від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт до кримінальної відповідальності за ст. 389-2 КК України.
Постановою Щорського районного суду Чернігівської області від 29.06.2021 яка набрала чинності 13.07.2021, за ухилення від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183-2 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на 3 (три) доби.
Після відбуття вказаного стягнення, 02.08.2021 ОСОБА_3 викликано до Сновського РС філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області, де з останнім проведено бесіду профілактичного характеру щодо необхідності відбування стягнення у виді суспільно корисних робіт, призначених постановою Щорського районного суду Чернігівської області від 20.04.2021та попереджено, що у разі ухилення від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, він може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 183-2 КУпАП, а у разі злісного ухилення від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт до кримінальної відповідальності за ст. 389-2 КК України.
Однак не зважаючи на викладене, ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що відповідно до ст. 325-1 КУпАП та розділу ХІ-ХУ Порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських, виправних робіт та суспільно корисних робіт, повинен дотримуватися встановленого законодавством умов та порядку відбування стягнення, діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи протиправність своїх дій, ігноруючи законні вимоги працівників Корюківського РС № 4 філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області (Сновського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області), з метою злісного ухилення від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, після притягнення його постановою Щорського районного суду Чернігівської області від 29.06.2021 до адміністративної відповідальності за ст. 183-2 КУпАП, без поважних причин, за відсутності будь-яких документально підтверджених обставин, що фактично позбавляли можливості його прибути для відпрацювання суспільно корисних робіт, продовжив злісно ухилятись від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, вид яких визначено Сновською міською радою Чернігівської області, що виразилося у невиході на суспільно корисні роботи, у зв'язку з небажанням відбувати адміністративне стягнення у виді суспільно корисних робіт.
Станом на 30.06.2022, ОСОБА_3 відпрацював 147 (сто сорок сім) із 240 (двохсот сорока) годин суспільно корисних робіт, які йому призначено постановою Щорського районного суду Чернігівської області від 20.04.2021, чим злісно ухилився від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт.
Дії ОСОБА_3 , органом досудового розслідування кваліфіковано як злісне ухилення від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, тобто скоєння злочину, передбаченого ст. 289-2 КК України.
30 червня 2022 року між прокурором Корюківської окружної прокуратури ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 у присутності захисника ОСОБА_5 укладена угода про визнання винуватості.
За змістом вказаної угоди сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_3 за ст. 389-2 КК України, ОСОБА_3 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, також сторони угоди дійшли згоди щодо істотних для відповідного кримінального провадження обставин, зокрема відсутність шкоди, спричиненої злочином, ОСОБА_3 на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, обставиною, яка пом'якшує покарання є щире каяття, обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_3 відсутні; сторони угоди погодились на призначення ОСОБА_3 покарання за ст. 389- КК УЦкраїни у виді позбавлення волі на строк 1 рік, та можливість звільнення від відбування покарання з випробування на підставі статті 75 КК України із покладенням на ОСОБА_3 обов'язків згідно ст. 76 КК України; в угоді зазначено, що сторони обізнані з наслідками укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановленими статтею 473 КПК України, а ОСОБА_3 - із положеннями абзаців першого та четвертого пункту 1 частини 4 статті 474 КПК України, та наслідками невиконання угоди, визначеними ст. 476 КПК України.
Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості у підготовчому судовому засіданні, судом враховано наступні обставини.
В судовому засіданні прокурор зазначив, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив угоду затвердити та ухвалити вирок відповідно до умов угоди про визнання винуватості, призначити обвинуваченому покарання узгоджене сторонами угоди.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначив, що характер обвинувачення розуміє, вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 389-2 КК України визнає повністю, покарання із прокурором узгоджене і він з ним погоджується, а тому просив затвердити укладену між ним та прокурором угоду про визнання винуватості, при цьому зазначив, що укладення цієї угоди було добровільним,без застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, наслідки укладення, затвердження та невиконання угоди йому відомі.
Захисник ОСОБА_5 також просила затвердити угоду про визнання винуватості від 30.06.2022, зазначила, що призначене покарання було узгоджене сторонами угоди.
Наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України, обвинуваченому були роз'яснені та ним зрозумілі.
Після таких роз'яснень суду обвинувачений та його захисник просили про затвердження угоди.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
За приписами пункту 1 частини 4 статті 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких та тяжких злочинів.
Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 КПК України.
Вирішуючи питання про відповідність угоди вимогам Кримінального процесуального кодексу України, суд дійшов наступних висновків.
Встановлено, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 389-2 КК України, яке за приписами статті 12 КК України є нетяжким злочином.
Під час судового засідання судом з'ясовано, що обвинувачений розуміє права, визначені в частині 4 статті 474 КПК України та наслідки укладення і затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до обвинуваченого у разі затвердження угоди судом.
Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст. 468-470 КПК України, відповідає Закону України про кримінальну відповідальність за ст. 389-2 КК України, в тому числі - щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання, яка передбачена санкцією вказаної частини статті.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України, не порушують права, свободи та інтереси сторін.
Суд дійшов висновку, що узгоджене сторонами угоди покарання у виді позбавлення волі, із застосуванням статей 75, 76 КК України, є достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого, відповідає загальним засадам призначення покарання, оскільки були враховані ступінь тяжкості кримінального правопорушення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, особу винного, який раніше не судимий, не одружений, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку затвердити угоду про визнання винуватості і призначити обвинуваченому узгоджене сторонами угоди покарання.
Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.
Шкода, завдана кримінальними правопорушеннями відсутня. Цивільний позов не заявлено.
Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжні заходи, не застосовувалися. Підстави для обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_3 відсутні.
Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 314, 369, 370, 371, 373, 374, 469, 472-475 Кримінального процесуального кодексу України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30 червня 2022 року між прокурором Корюківської окружної прокуратури ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 з участю захисника ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12022270290000164 від 04 червня 2022 року.
Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 389-2 КК України. Та призначити йому покарання
у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Речові докази у кримінальному провадженні: особову справу № 7/2021 відносно ОСОБА_3 після набрання вироком законної сили повернути до Корюківського районного сектору № 4 (Сновського РС) філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирати.
Роз'яснити ОСОБА_3 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.4 ст. 394 КПК України, до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1