Справа №750/3212/22
Провадження №1-кп/750/252/22
27 липня 2022 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021271320000046 від 30.12.2021 щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Деренковець, Корсунь-Шевченківського району, Черкаської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, учасника бойових дій, військовослужбовця вч НОМЕР_1 , неодруженого, має на утриманні двох дітей Єлизавету, 2015 р. народження, ОСОБА_7 , 2018 р. народження, судимого:
- 27.08.2021 вироком Деснянського районного суду м. Чернігова за ч.3 ст. 410, 69, ч.1 ст. 27 ч.3 ст. 410, 69, ч.1 ст. 70 КК України до покарання у виді 1 року позбавлення волі, на підставі ч.1 ст. 62 КК України замінено покарання у вигляді 1 року позбавлення волі на тримання в дисциплінарному батальйоні строком 1 рік,
- 21.06.2022 вироком Деснянського районного суду м. Чернігова за ч.3 ст. 410 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 1 року 2 місяців позбавлення волі, на підставі ч.1 ст. 62 КК України замінено покарання у вигляді 1 року 2 місяців позбавлення волі на тримання в дисциплінарному батальйоні на строк 1 рік 2 місяці, на підставі ч.4 ст. 70 КК України остаточно призначено покарання 1 рік 2 місяці тримання в дисциплінарному батальйоні,
Зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на даний час відбуває покарання в Дисциплінарному батальйоні за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 410 КК України, -
Відповідно ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
14.01.2015 Президентом України видано Указ «Про часткову мобілізацію» № 15/2015, затверджений Законом № 113-VIII від 15.01.2015, у зв'язку з чим почав діяти особливий період.
Відповідно наказів першого заступника Начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 28.04.2015 №95-рс, Виконуючого обов'язки командира військової частини НОМЕР_2 від 06.05.2015 №3 солдата ОСОБА_6 призначено на посаду механіка тропосферної радіорелейної станції взводу начальника напрямків зв'язку центра начальника напрямків зв'язку 5 окремого польового вузла зв'язку військової частини НОМЕР_2 та зараховано до списків особового складу вказаної військової частини.
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 14.12.2018 №97-РС молодшого сержанта ОСОБА_6 призначено на посаду начальника апаратної радіорелейного взводу радіорелейної роти радіорелейного батальйону військової частини НОМЕР_2 .
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 02.01.2020 №3 за начальником апаратної радіорелейного взводу радіорелейної роти радіорелейного батальйону військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_6 закріплено радіорелейну станцію Р-414МУ №0500918 на базі автомобіля марки ЗІЛ-131, яку останній прийняв 18.11.2019 за актом технічного стану №332.
Таким чином, майно радіорелейної станції Р-414МУ №0500918 у виді всіх комплектуючих та складових було ввірене ОСОБА_6 для правильної експлуатації та зберігання.
Відповідно ст.ст. 1, 2 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», військове майно це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку, тощо.
Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном, у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України, в тому числі у разі їх розформування.
Разом з тим, ОСОБА_6 , порушуючи встановлений Законом України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» правовий режим військового майна у Збройних силах України, діючи з корисливих мотивів, з прямим умислом, з метою особистого збагачення, вирішив привласнити та в подальшому розтратити інше військове майно, закріплене за військовою частиною НОМЕР_2 .
Так 26.07.2020 приблизно о 14.00 год. ОСОБА_6 , перебуваючи на території парку військової частини НОМЕР_2 , за адресою: АДРЕСА_3 , діючи з корисливих мотивів, з прямим умислом, з метою особистого збагачення, маючи доступ до ввіреного йому військового майна, а саме радіорелейної станції Р-414МУ №0500918, незаконно привласнив та таємно виніс з території парку військової частини НОМЕР_2 військове майно, а саме: з апаратної машини А1М1 радіорелейної станції Р-414МУ №0500918 - три портативні радіостанції Motorola DP4400E з серійними номерами 807TTVW912, 807TTVW830, 807TTVW890, та з апаратної машини А2М1 радіорелейної станції Р-414МУ №0500918 - портативну радіостанцію Motorola DP4400E з серійним номером 807TTVХ018, вартістю 11 112,14 грн. кожна.
Отримавши можливість вільного користування, володіння та розпорядження привласненим військовим майном ОСОБА_6 27.07.2020, у період часу з 08 год. 08 хв. по 08 год. 09 хв., перебуваючи за адресою: м. Чернігів, вул. Рокосовського, 17, розпорядився портативними радіостанціями Motorola DP4400E з серійними номерами 807TTVW912 та 807TTVХ018, передавши останні до фінансової установи ПТ «Ломбард 24» ТОВ «Афінаж ЛТД і Компанія» за договорами фінансового кредиту № 015207123, №015207124, відповідно. Отриманими грошовими коштами в сумі 1400 грн. ОСОБА_6 розпорядився на власний розсуд.
У подальшому, 28.07.2020 о 03 год. 36 хв., ОСОБА_6 з корисливих мотивів, з прямим умислом, з метою особистого збагачення, перебуваючи за адресою: м. Чернігів, вул. Рокосовського, 17, розпорядився портативною радіостанцією Motorola DP4400E з серійним номером 807TTVW830, передавши до фінансової установи ПТ «Ломбард 24» ТОВ «Афінаж ЛТД і Компанія» за договором фінансового кредиту № 015207144. Отриманими взамін грошовими коштами в сумі 700 грн. розпорядився на власний розсуд.
Після цього, 31.07.2020 о 06 год. 11 хв., ОСОБА_6 з корисливих мотивів, з прямим умислом, з метою особистого збагачення, перебуваючи за адресою: м. Чернігів, вул. Рокосовського, 17, розпорядився портативною радіостанцією Motorola DP4400E з серійним номером 807TTVW890, передавши до фінансової установи ПТ «Ломбард 24» ТОВ «Афінаж ЛТД і Компанія» за договором фінансового кредиту № 015207258, отримавши взамін грошові кошти в сумі 700 грн., якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Внаслідок вказаних дій ОСОБА_6 державі спричинено збитки в сумі 44 448,56 грн.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину за пред'явленим йому обвинуваченням за ч.3 ст. 410 КК України визнав повністю та у повному обсязі підтвердив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, викладених в обвинувальному акті, погодившись з часом, місцем, способом, мотивом, метою, наслідками та всіма іншими обставинами щодо вчинення ним кримінального правопорушення, а також з сумою викраденого майна, розміром завданої шкоди, котра була встановлена та вказана правильно і всі ці обставини він визнає повністю. У скоєному щиро розкаявся, жалкував з приводу ним вчиненого, зрозумів тяжкість скоєного, запевнив про недопущення правопорушень у подальшому, просив суворо не карати. Заявлений цивільний позов потерпілого про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 44 448,56 грн. визнав повністю та обіцяв відшкодувати.
Представник потерпілого в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити.
На підставі ч.3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у його вчиненні, стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Враховуючи викладене, свідчення обвинуваченого, представника потерпілого, дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, узгодженому сторонами кримінального провадження, а також те, що обставини, встановлені під час кримінального провадження, доведеність вини обвинуваченого, суму викраденого майна, розмір матеріальної шкоди, кваліфікація дій обвинуваченого, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, ніким не оспорюються, суд знаходить, що обвинувачення знайшло своє підтвердження в повному обсязі.
Суд за вказаних обставин вважає доведеною вину ОСОБА_6 , а його дії вірно кваліфікованими за ч.3 ст. 410 КК України, як привласненні іншого військового майна, вчиненого в умовах особливого періоду, крім воєнного стану. Його вина у скоєному стверджується у повному обсязі.
Обставинами, що пом'якшують покарання згідно ст. 66 КК України, судом визнано щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про міру покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідки, що завдана шкода не відшкодована, фактичні обставини провадження, відсутність вимог потерпілого щодо призначення суворого покарання, ставлення обвинуваченого до вчиненого, особу винного - його вік, сімейний та матеріальний стан, стан здоров'я, наявність утриманців, що він є учасником бойових дій, наявність постійного місця проживання, позитивні характеристики з попереднього місця роботи та місць проходження служби, що на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, відсутність попередніх притягнень до адміністративної відповідальності, дані щодо притягнення до кримінальної відповідальності, наявність декількох обставин, що пом'якшують його покарання, за відсутності обставин, що обтяжують таке, у зв'язку з чим доходить висновку, що обвинуваченому ОСОБА_6 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті закону, якою передбачене покарання за вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення.
Враховуючи дані про особу обвинуваченого, а саме його молодий вік, сімейний та матеріальний стан, стан здоров'я, знаходження на його утриманні двох малолітніх дітей, виключно позитивні характеристики з місця роботи та місць проходження військової служби, що він є учасником бойових дій, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, до адміністративної відповідальності не притягувався, щиро розкаявся у вчиненому, жалкував з приводу скоєного, зважаючи на наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає можливим застосувати ст. 69 КК України та призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч.3 ст. 410 КК України, а разом із тим, суд приходить до висновку про можливість замінити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на тримання в дисциплінарному батальйоні, відповідно до ч.1 ст. 62 КК України, що є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, а також буде відповідати справедливому співвідношенню між вчиненим кримінальним правопорушенням та заходами, які застосовуються до винного і зумовлені метою кримінального покарання, є необхідними і не надмірними.
Враховуючи, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення до постановлення попереднього вироку Деснянського районного суду від 21.06.2022, при призначенні остаточного покарання слід керуватися вимогами ч.4 ст. 70 КК України
Щодо цивільного позову заявленого військовою частиною НОМЕР_2 до обвинуваченого ОСОБА_6 , суд зазначає наступне.
Так, військовою частиною НОМЕР_2 , яка є потерпілою від кримінального правопорушення, до обвинуваченого ОСОБА_6 було заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 44 448 грн. 56 коп.
Згідно ч.2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог ст. 128 КПК України особа, якій правопорушенням завдано шкоди, має право під час кримінального провадження пред'явити цивільний позов до обвинуваченого. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦПК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Цивільний позов потерпілого військової частини НОМЕР_2 до обвинуваченого ОСОБА_6 про відшкодування завданої матеріальної шкоди в розмірі 44 448 грн. 56 коп. ґрунтується на встановлених та доведених у судовому засіданні доказах, а тому підлягає задоволенню.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжні заходи, не застосовувалися.
Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, -
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.3 ст. 410 КК України і призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 62 КК України замінити ОСОБА_6 покарання у виді 2 років позбавлення волі на тримання в дисциплінарному батальйоні на строк 2 (два) роки.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України остаточно призначити ОСОБА_6 покарання з урахуванням вироку Деснянського районного суду м. Чернігова від 21.06.2022 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 2 (двох) років тримання в дисциплінарному батальйоні.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з часу його фактичного затримання на виконання даного вироку.
У строк відбування покарання ОСОБА_6 зарахувати покарання, частково ним відбуте за вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 27.08.2021 та вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 21.06.2022, а саме з 26.10.2021 по 27.07.2022.
Позов військової частини НОМЕР_2 до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь військової частини НОМЕР_2 44 448 (сорок чотири тисячі чотириста сорок вісім) грн. 56 (п'ятдесят шість) коп. на відшкодування матеріальної шкоди.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення тридцятиденного строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1