Справа 688/1299/22
№ 2/688/440/22
Рішення
Іменем України
(заочне)
26 липня 2022 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:
головуючого - судді Березюк Н.П.
за участю: секретаря судового засідання Кулеші Л.М.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань у м. Шепетівці цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог
22 травня 2022 року АТ КБ «ПриватБанк» (далі Банк) звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № б/н від 31 грудня 2013 року, в розмірі 29826,37 грн., що виникла станом на 14 березня 2022 року; а також стягнення судових витрат в розмірі 2481 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що відповідач звернулась до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву №б/н від 31 грудня 2013 року, за змістом якої визнала, що ця заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, становлять укладений між сторонами договір про надання банківських послуг (далі договір), що підтверджується підписом у заяві. Відповідач ознайомлена з Умовами і правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання заяви, що підтверджується підписом.
Відповідачу відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, який в подальшому було збільшено до 30000 грн. Позивач зазначив, що ним виконані взяті зобов'язання за Договором, а відповідач не надала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, у зв'язку з чим станом на 14 березня 2022 року має заборгованість в сумі 29826,37 грн., яка включає заборгованість за простроченим тілом кредиту в сумі 24071,47 грн. та заборгованість за нарахованими відсотками в сумі 5754,90 грн.
Представник позивача за довіреністю Кіріченко В.М. у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений в установленому порядку, подав до суду клопотання про проведення розгляду справи у його відсутності, не заперечив проти заочного розгляду справи, позов підтримав у повному обсязі.
Узагальнені доводи та заперечення відповідача.
Відповідач у встановленому законом порядку повідомлялась про дату, час та місце розгляду справи за місцем реєстрації місця проживання та шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті «Судова влада». Згідно актів, складених 07 та 18 липня 2022 року вручити ОСОБА_1 судову повістку, копію ухвали, позовної заяви з додатками неможливо, у зв'язку з тим, що остання відсутня за зареєстрованим місцем проживання, у судове засідання не з'явилась, не повідомила про причини неявки, своїм процесуальним правом не скористалась, відзив на позов не подала.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 14 червня 2022 року відкрито спрощене позовне провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 14 липня 2022 року, яке відкладено на 26 липня 2022 року у зв'язку з неявкою відповідача та відсутністю відомостей про отримання нею судової повістки
Ухвалою суду від 26 липня 2022 року постановлено про заочний розгляд справи у зв'язку з тим, що відповідач будучи належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з'явилась, не повідомила про причини неявки, відзив не подала, позивач не заперечувала проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виклад встановлених судом обставин та зміст спірних правовідносин
Між сторонами виникли зобов'язальні правовідносини на підставі кредитного договору, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).
Судом встановлено, що між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг, шляхом підписання відповідачем анкети-заяви б/н від 31 грудня 2013 року, згідно якої відповідачу відкрито картковий рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, який в подальшому було збільшено до 30000 грн.
У анкеті-заяві зазначено, що відповідач ознайомлена та погоджується з Умовами та Правилами надання банківських послуг, які разом з пам'яткою клієнта та тарифами банку становлять договір банківського обслуговування, примірник якого вона отримала шляхом самостійного роздрукування.
Згідно даних довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти, оформленої на ОСОБА_2 , 23 січня 2020 року кредитний ліміт збільшено до 30000 грн., а 13 січня 2021 року зменшено до 0 грн.
Відповідно до даних довідки АТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_1 згідно кредитного договору отримала п'ять кредитних карток, останню видано 15 серпня 2018 року за №4149629397407966 зі строком дії до червня 2022 року.
Згідно виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 14 листопада 2006 року по 17 березня 2022 року відповідач отримувала кредитні кошти та користувалась ними.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №б/н від 31 грудня 2013 року, станом на 14 березня 2022 року по кредитній картці відповідача існує заборгованість за простроченим тілом кредиту в сумі 24071,47 грн., заборгованість за простроченими відсотками в сумі 5754,90 грн.
Звертаючись до суду, позивач посилався на те, що відповідач підписала заяву-анкету, користувалась картковим рахунком і використовувала кредитні кошти, цим самим прийняла пропозицію Банку та уклала кредитний договір, що узгоджується із ч.2 ст.642 ЦК України, У зв'язку із порушенням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором щодо непогашення кредитної заборгованості у Банку виникло право вимоги до останньої щодо повернення заборгованості за простроченим тілом кредиту та відсотками.
На підтвердження вказаних обставин позивач надав суду: копію Анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 31 грудня 2013 року; Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, довідку про надані картки, довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, розрахунки заборгованості за договором №б/н від 31 грудня 2013 року станом на 14 березня 2022 року, виписку по рахунку за договором №б/н станом на 17 березня 2022 року.
Застосовані норми права.
Відповідно до частин першої, другої ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 цього Кодексу встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в цьому випадку АТ КБ «Приватбанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Мотиви та висновки суду.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судом, підписана відповідачем анкета-заява не містить умови щодо процентної ставки за користування наданими відповідачу коштами та щодо строку виконання грошового зобов'язання.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складову його повної вартості, зокрема нараховану заборгованість за простроченими відсотками. Обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, Банк послався на Витяг з «Тарифів Банку» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку, як невід'ємні частини спірного договору, з якими згідно анкети заяви від 31 грудня 2013 року відповідач погодилась в повному обсязі.
Однак, надані Банком документи не підписані відповідачем, а матеріали справи не містять підтверджень, які саме витяги з Тарифів, Умов та Правил (у якій редакції) розуміла відповідач, ознайомилась та погодилась з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку.
Відсутність достатніх підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін щодо процентної ставки за користування кредитними коштами та строку дії договору, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Таким чином Банк не довів укладення з ОСОБА_1 договору про надання банківських послуг на умовах, які зазначені у позові.
У зв'язку з цим, до спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила ч.1 ст. 634 ЦК України, які регламентують правові засади договору приєднання.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 3 липня 2019 року (справа №342/180/17, провадження №14-131цс19), яка згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.
У цій постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що оскільки підписана лише заява-анкета, яка не містить детальних умов договору, а Правила надання банківських послуг та Тарифів обслуговування кредитних карт не містять підпису боржника, тому відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.
Натомість, АТ КБ «ПриватБанк» не заявляло вимоги про стягнення з відповідача процентів на рівні облікової ставки Національного банку України та не надало суду відповідного розрахунку заборгованості. За таких обставин у суду відсутні підстави для стягнення процентів в порядку, передбаченому ч.1 ст.1048 ЦК України.
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги ч.2 ст.530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що право позивача на повернення фактично отриманої суми кредитних коштів підлягає захисту в судовому порядку.
За наведених обставин, позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за простроченим тілом кредиту в сумі 24071,47 грн., яка виникла станом на 14 березня 2022 року.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 1002,42 грн (від 80,71% задоволених вимог 24071,47 грн.:29826,37грн.х100%).
Керуючись ст.ст. 141, 263-265 280-282 ЦПК України, ст.ст.207, 509, 526, 546, 549, 310, 625, 628, 633, 634, 638, 1048-1049, 1054, 1055 ЦК України, суд
ухвалив:
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 31 грудня 2013 року в розмірі 24071 (двадцять чотири тисячі сімдесят одна) грн. 47 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 1002 (одна тисяча дві) грн. 42 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 05 липня 2000 року Шепетівським МРВ УМВС України в Хмельницької області, РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Неоніла БЕРЕЗЮК