Справа №681/605/22
"26" липня 2022 р. м.Полонне
Суддя Полонського районного суду Хмельницької області Горгулько Н.А.,
розглянувши матеріали, що надійшли з відділу поліцейської діяльності №3 Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 , непрацюючої, громадянки України,
за ч.2 ст.154 КУпАП,
Відповідно до даних протоколу серії ВАБ №499776, 07 липня 2022 року приблизно о 18 год. 00 хв. в АДРЕСА_1 , собака породи «сибірська лайка», яка належить для ОСОБА_1 , була незачинена та без намордника вибігла з подвір'я власниці і завдала тілесних ушкоджень у виді множинних ран правої гомілки, обличчя та трьох пальців правої кисті для ОСОБА_2 , заподіявши шкоду її здоров'ю. Такими діями ОСОБА_1 порушила п.9.1.4 Правил благоустрою, санітарного утримання, забезпечення чистоти і порядку на території Полонської міської ОТГ - вигулювати собак виключно на повідку та в наморднику, при цьому уникати місць масового скупчення людей, особливо дітей чим, на думку автора протоколу, скоїла правопорушення, передбачене ч.2 ст. 154 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнала.
Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.245 цього Кодексу завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
З протоколу вбачається, що для ОСОБА_1 інкримінується вчинення правопорушення, предбаченого ч.2 ст. 154 КУпАП, яка передбачає покарання за дії, передбачені частиною першою цієї статті - утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях), вчинені особою повторно протягом року.
В той же час відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людини або її майну, передбачена ч.3 ст. 154 КУпАП.
Отже, поліцейським, який склав протокол неправильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 8, ст. 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на його користь.
Виходячи з презумпції невинуватості, вина обвинуваченої особи має бути доведена на підставі належних, допустимих та достовірних доказів, одержаних (зібраних, складених) в порядку та спосіб, що установлений законами України, які в своєму системному взаємозв'язку поза розумним сумнівом доводили б винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.154 КУпАП.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N23-рп/2010 (п.4.1) встановлено, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані стосовно даного правопорушення встановлюються окрім протоколу про адміністративне правопорушення поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та іншими доказами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. В даній конкретній справі обов'язок щодо збирання доказів був на поліцейському СРПП ВПД №3 Логоші М.В., оскільки він порушив провадження в справі за ч.2 ст.154 КУпАП щодо ОСОБА_1 .
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що докази, надані на підтвердження вини ОСОБА_1 у вигляді протоколу про адміністративне правопорушення та додатків до нього викликають розумні сумніви, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п.161, Series A заява №25), який застосовується при оцінці доказів, а також докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту».
Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), при цьому, Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати/збирати докази на підтвердження винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Беручи до уваги, що винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому правопорушенні не доведена належними та допустимими доказами, тому, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись наведеним, п.1 ч.1 ст.247, ст.ст.279, 280 КУпАП суддя, -
Закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.154 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена, особою щодо якої її винесено, до Хмельницького апеляційного суду через місцевий суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Н.А.Горгулько