Справа №601/843/22
Провадження № 2-а/601/21/2022
26 липня 2022 року м. Кременець
Кременецький районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої Мочальської В.М.,
з участю секретаря Домінської І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременець справу за адміністративним позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Парфенчук Юлії Андріївни до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
Представник позивача адвокат Парфенчук Ю.А. звернулася в суд з позовом до відповідача Головного управління Національної поліції в Рівненській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову серії БАВ № 514255 від 11.11.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режим якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП, ч.1 ст. 126 КУпАП та із застосуванням ч.2 ст. 36 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн., а провадження у справі закрити.
В обґрунтування заявлених вимог представник позивача вказує на те, що постановою серії БАВ № 514255 від 11.11.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП, ч.1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. Зокрема, позивачу ставиться у вину те, що він 10.11.2021 керував автомобілем марки «PEUGEOBOXER», д.н.з. НОМЕР_1 та порушив п. 2.3 в, 2.4 а ПДР України. З даною постановою позивач не погоджується та зазначає, що вказана постанова по справі про адміністративне правопорушення є незаконною і необґрунтованою, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних доказів та з грубими порушеннями чинного законодавства та є такою, що підлягає скасуванню, оскільки він показував працівникові поліції своє посвідчення водія та документи на автомобіль. Вважає, що зупинка автомобіля працівником поліції незаконна, адже не відповідає правилам дорожнього руху, тобто є безпідставна. Причину зупинки працівник поліції позивачу не повідомив. Посилаючись на наведене, представник позивача просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 27.05.2022 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку, визначеному для розгляду окремої категорії термінових адміністративних справ, з урахуванням вимог параграфу 2 глави 11 КАС України, та поновлено позивачу строки для оскарження вищевказаної постанови.
У судове засідання представник позивача адвокат Парфенчук Ю.А. не з'явилася, але від неї надійшла заява про розгляд справи без її участі.
Представник відповідача Головне управління Національної поліції в Рівненській області в судове засіданні не з'явився, хоча про час та місце судового засідання був належним чином повідомлений. Про причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, відзиву на позов не подавав.
Суд, розглянувши справу, вивчивши матеріали справи, оцінивши в сукупності наявні у справі докази, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав:
Судом встановлено, що 11.11.2021 інспектором СРПП ВП № 2 Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області капітаном поліції Кучером М.В. була винесена постанова серії БАВ № 514255 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121, ч.1 ст. 126 КУпАП та із застосуванням ч.2 ст. 36 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.
Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 10.11.2021 о 12 год. 31 хв. в м. Радивилів, по вул. Залізнична, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «PEUGEO BOXER», д.н.з. НОМЕР_1 був не пристебнутий ременем безпеки, не пред'явив на вимогу поліцейського у спосіб, не надав можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідчені водія відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб, чим порушив вимоги п.2.3в, 2.4а ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.5 ст. 121, ч.1 ст. 126 КУпАП
Як вбачається із позовної заяви, представник позивача категорично заперечила обставини, викладені у вищевказаній постанові.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За змістом ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про дорожній рух», контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
Пунктом 11 ч. 1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожньогоруху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Пунктом 1.9. ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством..
Згідно п. 2.3 (в) ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язанийна автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними.
Частина 5 ст. 121 КУпАП, передбачає відповідальність за порушення правил користування ременем безпеки.
Згідно п. 2.4 (а) ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Згідно п. 2.1 ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: a)посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії;б)реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної Гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон);в)у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків та (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв - дозвіл, виданий уповноваженим органом МВС, а у разі встановлення проблискового маячка оранжевого кольору на великогабаритних та великовагових транспортних засобах - дозвіл, виданий уповноваженим підрозділом Національної поліції, крім випадків встановлення проблискових маячків оранжевого кольору на сільськогосподарській техніці, ширина якої перевищує 2,6 м;г)на маршрутних транспортних засобах - схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів - документацію відповідно до вимог встановлених Законами України "Про автомобільний транспорт", "Про дорожній рух" та "Про перевезення небезпечних вантажів";ґ)чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення);д)у разі встановлення на транспортному засобі розпізнавального знака Розпізнавальний знак "Інвалід" «Водій з інвалідністю» - документ, що підтверджує інвалідність водія або пасажира (крім водіїв з явними ознаками інвалідності або водіїв, які перевозять пасажирів з явними ознаками інвалідності).
Частина 1 ст. 126 КУпАП, передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною другою ст. 279 КУпАП передбачено, що посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Положеннями ч. 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Окрім цього, пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Як вбачається з матеріалів справи, працівником поліції при винесені оскаржуваної постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується його висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, зокрема не було зафіксовано покази свідків, відсутні інші джерела доказування, які б давали можливість суду перевірити підстави притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. В оскаржуваній постанові у графі 7 «до постанови додаються» відсутні записи про долучення до постанови будь-яких доказів.
В силу вимог ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
З матеріалів справи встановлено, що представник відповідача був належним чином повідомлений про розгляд справи. Так, як вбачається з повідомлення про вручення, представник відповідача Басовець копію ухвали про відкриття провадження та позов з додатками отримав 30.06.2022. Ухвалою судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 27.05.2022, призначено судове засідання у справі на 06.07.2022 та надано право відповідачу подати відзив на протязі п'ятиденного строку з дня вручення ухвали про відкриття провадження. 06.07.2022 розгляд справи був відкладений у зв'язку із знаходженням судді в нарадчій кімнаті по іншій справі, тому справу відкладено на 26.07.2022. Про дату та час судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення, згідно якого представник відповідача Тимощук отримав виклик до суду 13.07.2022. Однак представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позов чи заяв про відкладення розгляду справи та продовження строку на подання відзиву не подавав, жодних доказів на спростування доводів заявленого позову, суду не представив.
В адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.
На обов'язок та важливість доведення саме відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24 квітня 2019 року (справа №537/4012/16-а), від 17.07.2019 (справа №295/3099/17).
Виходячи із положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року), «Карелін проти Росії» (рішення від 20 вересня 2016 року), суд у цій справі, як і у кримінальному провадженні, має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі.
Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зважаючи на те, що позивач заперечив свою вину у вчиненні правопорушень, суд вважає, що вина позивача у порушенні Правил дорожнього руху України та вчиненні правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121 КУпАП, ч.1 ст. 126 КУпАП, не доведена, в той час, як відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, однак представником відповідача не надано суду доказів, які б спростували пояснення позивача та доводили правомірність винесеної постанови.
Суд зауважує, що сама по собі постанова, без інших належних та допустимих доказів, не підтверджує факт вчинення позивачем правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121 КУпАП, ч.1 ст. 126 КУпАП.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Згідно ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позов представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Парфенчук Ю.А. до Головного управління Національної поліції у Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАВ № 514255 від 11.11.2021 є підставним та підлягає до задоволення, шляхом скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження по справі.
Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином із відповідача Головного управління Національної поліції в Рівненській області слід стягнути судові витрати у розмірі 496,20 грн.
Керуючись ст.2 ,5, 9, 72-77, 122, 139, 159, 242, 244-246, 257, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
Позов - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 514255 від 11.11.2021, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП, ч.1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення із застосуванням ч.2 ст. 36 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. - скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП, ч.1 ст. 126 КУпАП -закрити.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Рівненській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 496 гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Представник позивача: адвокат Парфенчук Юлія Андріївна, адреса місця знаходження: вул. Гордасевича, 31-В, м. Кременець.
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Рівненській області, адреса місця знаходження: вул. Хвильового, 2, м. Рівне.
Рішення суду складено 26.07.2022.
Головуюча В. М. Мочальська