Справа № 577/4/17
Провадження № 1-о/577/1/22
"27" липня 2022 р.
Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
з участю прокурора ОСОБА_5
засудженого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотоп заяву засудженого ОСОБА_6 про перегляд вироку Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 31 березня 2017 року за нововиявленими обставинами,
ОСОБА_6 звернувся до суду із заявою про перегляд вироку Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 31.03.2017 року за нововиявленими обставинами. Свої вимоги мотивував тим, що за вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 31.03.2017 року він був засуджений за ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 70 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна, крім житла. Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справ Харківського апеляційного суду від 18.12.2018 року вирок суду Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 31.03.2017 року в частині засудження ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 70 КК України залишено без змін. Вважає, що кримінальна справа і, зокрема, докази обвинувачення, відносно нього були сфальсифіковані працівниками органу досудового розслідування, досудове слідство проводилось не належним чином та без дотримання відповідних вимог кримінального процесуального законодавства. При ухваленні вищевказаного вироку не було враховано те, що потерпілий ОСОБА_8 постійно путався та змінював свої покази, надавав неправдиві покази, які були покладені в основу вироку. При цьому, з боку органів досудового розслідування при провадженні досудового слідства по даній кримінальній справі, а також судами першої та апеляційної інстанцій, допущені численні істотні порушення норм кримінально-процесуального законодавства України. Крім того, в судовому засіданні засуджений ОСОБА_6 надав доповнення до своєї заяви, просить змінити кваліфікацію вчинених ним злочинів.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 , кожен окремо, заяву про перегляд вироку Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 31.03.2017 року за нововиявленими обставинами підтримують в повному обсязі та просять її задовільнити.
Прокурор в судовому засіданні заперечує проти задоволення заяви, оскільки вважає, що обставини, на які посилається ОСОБА_6 у своїй заяві, не є нововиявленими в розумінні ст. 459 КПК України, просить залишити заяву без задоволення.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, думку прокурора, дослідивши матеріали заяви про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 31.03.2017 року, суд приходить до наступного висновку.
Вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 31.03.2017 року ОСОБА_6 засуджений за ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 70 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна, крім житла. Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справ Харківського апеляційного суду від 18.12.2018 року вирок суду Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 31.03.2017 року в частині засудження ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 70 КК України залишено без змін (а.с. 21-24, 26-31).
П. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Отже, процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати вимогам ст. 6 Конвенції та положенням законодавства України та мають бути збалансовані з реальністю правового захисту та ефективністю рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.
Відповідно до положень ст. 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно ч. 2 ст. 459 КПК України нововиявленими обставинами визнаються: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Відповідно до п. 4, 5 ч. 2 ст. 462 КПК України у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються: обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду; обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву, до суду.
Проте, нововиявленими обставинами - є юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами, оскільки до нововиявлених обставин можуть бути віднесені матеріально-правові факти, що були наявні на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомими заявнику, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін або які мають значення для правильного вирішення спору.
Отже, під нововиявленими обставинами розуміють встановлені розслідуванням або вироком суду, що набрав законної сили, і викладені у заяві учасників судового провадження юридичні факти, які знаходяться в органічному зв'язку з елементами предмета доказування у кримінальній справі і спростовують їх через невідповідність та істотність висновків, що містяться у вироку, як такі, що не відповідають об'єктивній дійсності.
За змістом наведених вище норм процесуального закону роль суду при перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами зводиться лише до встановлення наявності таких обставин, оцінки їх з точки зору істотності для даної конкретної справи, їх дослідження та прийняття відповідного рішення.
Разом з тим, таких фактів засудженим ОСОБА_6 не заявлено і в судовому засіданні не встановлено.
Інші обставини, на які ОСОБА_6 посилається, як на підставу перегляду вироку Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 31.03.2017 року, на думку суду, з огляду на вимоги ст. 459 КПК України, не є нововиявленими. Вказані обставини фактично мають характер повторного дослідження доказів у кримінальній справі та вимоги їх переоцінки щодо події злочинів, винуватості у вчиненні інкримінованих злочинів та правової кваліфікації, що суперечить положенням п. 1 ч. 1 ст. 7 КПК України.
Беручи до уваги зазначене, суд приходить до висновку що заяву ОСОБА_6 про перегляд вироку відносно нього за нововиявленими обставинами слід залишити без задоволення, оскільки ним не заявлено обставин, передбачених ч. 2 ст. 459 КПК України, для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Також суд відмовляючи ОСОБА_6 у задоволенні заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставинами звертає увагу на те, що згідно п. 93 Рішення Другої секції Європейського суду з прав людини по справі "Салов проти України" (Заява № 65518/01) від 06.09.2005 року, право на справедливий судовий розгляд, передбачене статтею 6 § 1 Конвенції, передбачає повагу до принципу верховенства права. Одним із основних аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який передбачає, що коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь-яким іншим рішенням суду (рішення у справі Brumrescu, § 61) . Відповідно до цього принципу жодна з сторін не може клопотати про перегляд остаточного і обов'язкового рішення переважно для того, щоб заслухати справу знову та домогтися нового рішення у справі. Повноваження судів вищих інстанцій щодо перегляду рішень мають застосовуватися з метою виправлення судових помилок, а не для нового розгляду справи по суті. Перегляд не має розумітися як удавана апеляція, і сама лише можливість існування двох поглядів на питання не є підставою для дослідження перегляду справи. Відступ від цього принципу дозволяється, коли це зумовлено обставинами суттєвого та непереборного характеру ("Рябих проти Росії" , заява № 52854/99, § 52, ECHR 2003-IX) .
Згідно з ч. 1, 3 ст. 467 КПК України, суд має право скасувати вирок чи ухвалу і ухвалити новий вирок чи постановити ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції. Судове рішення за наслідками кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржене в порядку, передбаченому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції.
Керуючись ст.ст. 459 - 467 КПК України, суд,
Заяву ОСОБА_6 про перегляд вироку Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 31 березня 2017 року за нововиявленими обставинами - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Конотопський міськрайонний суд Сумської області протягом семи днів з дня її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
СуддяОСОБА_1