Справа № 592/14814/20
Провадження № 2/592/106/22
13 липня 2022 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі головуючого - судді Онайка Р.А., за участі секретарів судового засідання Дядечко Г.В., Антуфьєвої В.Ю., Літовченко С.М., Кандиби Є.С., Лазоренко Ю.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах яких діє їх законний представник ОСОБА_4 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільчої системи «Сумигаз» про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_5 звернувся до суду з зазначеним позовом відповідно до якого просив визнати такими, що суперечать чинному законодавству, дії АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз», щодо припинення постачання природного газу для побутового споживання до житлових будинків за адресою АДРЕСА_1 та 24/1, зобов'язати АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» відновити за власний рахунок газопостачання до житлових будинків за адресою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , що належать позивачу, стягнути з відповідача моральну шкоду.
Ухвалою суду від 31.12.2020 про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
09.06.2021 представник позивача надав суду копію свідоцтва про смерть позивача 04.05.2021 та клопотання про зупинення розгляду справи до прийняття спадщини після позивача.
Ухвалою суду від 09.06.2021 провадження у справі в частині вимог про відшкодування моральної шкоди закрито, в іншій частині зупинено до прийняття спадщини після смерті позивача.
Ухвалою суду від 04.01.2022 провадження у справі відновлено, зобов'язано Сумську міську державну нотаріальну контору надати витяг зі спадкового реєстру та за наявності копію спадкової справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , слухання справи призначено на 10:00 01.02.2022.
25.01.2022 приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Нагорною Н.В. до суду надано копію заведеної спадкової справи після померлого ОСОБА_5 .
З матеріалів спадкової справи вбачається, що ОСОБА_5 було складено заповіт, згідно якого все рухоме та нерухоме майно він заповідав своїм онукам ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 . Згідно копії довідки №1144/02-14 від 10.11.2021, наявній в матеріалах спадкової справи виданій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 , який є законним представником своїх малолітніх дітей ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , малолітні ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 є єдиними спадкоємцями за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_5 . Спадщину вони прийняли шляхом подачі заяви про прийняття спадщини в особі законного представника та збирають необхідні документи на оформлення спадщини.
01.02.2022 від ОСОБА_4 надійшло клопотання, в якому він просив допустити його до участі у справі у зв'язку з тим, що він є законним представником малолітніх спадкоємців та повідомити про дату судового засідання.
Протокольною ухвалою суду від 01.02.2022 замінено позивача ОСОБА_5 на його спадкоємців ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , враховуючи що спадкоємці є особами малолітнього віку, допустити до участі у справі їх законного представника ОСОБА_4 , слухання справи відкласти для повідомлення учасників справи на 10:00 02.03.2022.
Протокольною ухвалою суду від 02.03.2022 у зв'язку з неявкою учасників справи слухання справи відкладено на 10:00 23.06.2022, для виклику сторін.
У судове засідання призначене на 23.06.2022 учасники справи повідомлені про час та місце розгляду справи шляхом направлення судової повістки на відому суду поштову адресу, не з'явилися, про причини неявки до суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи у їх відсутність не надавали, протокольною ухвалою суду від 23.06.2022 у зв'язку з неявкою учасників справи слухання справи відкладено на 11:00 13.07.2022, для виклику сторін.
У судове засідання призначене на 13.07.2022 учасники справи повідомлені про час та місце розгляду справи не з'явилися, про розгляд справи повідомлялися шляхом направлення судових повісток про виклик до суду, про причини неявки до суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи у їх відсутність від них не надходило.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явились в судове засідання без поважних причин.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Як вбачається з матеріалів справи, законний представник малолітніх позивачів замінених у справі протокольною ухвалою від 01.02.2022, повторно не з'явилися у судове засідання, докази, які мали підтвердити поважні причини неявки до суду в матеріалах справи відсутні, представник позивачів не скористався процесуальним правом подати заяву про розгляд справи у його відсутність, у той же час проведення судового розгляду справи без участі законного представника позивачів суперечить положенням цивільного процесуального законодавства, оскільки останній протягом часу розгляду справи має право змінити заявлені вимоги або відмовитися від них, розпоряджаючись своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд, а суд при здійсненні правосуддя має сприяти як всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, так і здійсненню сторонами їх прав.
Згідно зі ст. 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів інших учасників справи, які притягнуті до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка законного представника позивачів в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від представника позивачів надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18 (провадження № 61-13892св20).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Таким чином, це положення втілює «право на суд», право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак, це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Відтак, суд зобов'язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати заяву без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін у справі.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18).
Тож, у період часу після прийняття заяви та до останнього судового засідання, тобто у період тривалістю п'ять місяців законний представник позивачів жодного разу не з'явився до суду, в судове засідання. Він не з'являвся до суду у будь-який час, щоб поцікавитися рухом справи. Пасивна поведінка законного представника позивачів свідчить про самоусунення від участі у розгляді справи є невиправданою і не сприяє судовому розгляду.
Судом вживалися всі можливі заходи для повідомлення сторін у справі, а саме були направлені судові повістки на зазначені у заяві про допуск до участі у справі як законного представника малолітніх позивачів, здійснювалися телефонні дзвінки на мобільний номер телефону, який зазначав законний представник у своєму клопотанні від 01.02.2022 (телефоний номер не відповідав), тобто судом вичерпано всі об'єктивні можливості щодо повідомлення та забезпечення участі законного представника позивачів під час розгляду справи. Відомостей про зміну адреси проживання чи зміну інших контактних даних до суду надано не було.
Таким чином, суд вважає, що відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства повторна неявка законного представника позивачів в судове засідання є підставою для залишення вказаної позовної заяви без розгляду.
Згідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст.257 ЦПК України,
постановив:
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільчої системи «Сумигаз» про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Сумського апеляційного суду безпосередньо або через Ковпаківський районний суд м. Суми.
Суддя Р.А. Онайко