Справа № 450/2195/22 Провадження № 1-кп/450/392/22
підготовчого судового засідання
27 липня 2022 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
потерпілого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Львова, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , та проживає за адресою АДРЕСА_2 , одружений, на утриманні якого перебуває троє малолітніх дітей, не працює, не інвалід, в порядку ст. 89 КК України такий, що не має судимості,
за ч. 4 ст. 186 КК України, -
19 липня 2022 року від прокурора Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 поступив в суд обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 12022141430000217 від 29 травня 2022 року, відносно обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 186 КК України, щодо якого в ході досудового розслідування застосовано захід забезпечення кримінального провадження у виді тримання під вартою.
Потерпілим у даному кримінальному провадженні визнано ОСОБА_6 .
19 липня 2022 року прокурор ОСОБА_3 подав клопотання про продовження застосування запобіжного заходу, яке підтримав у судовому засіданні, в якому просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід, обраний слідчим суддею Пустомитівського районного суду Львівської області ухвалою від 01 червня 2022 року, у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначенням розміру застави, з огляду на наявність обґрунтованої підозри про вчинення ним тяжкого злочину, характер вчиненого діяння, анкетні і характеризуючі дані обвинуваченого, зокрема, на те, що він може переховуватися від суду, знищити, сховати документи, речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих, свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється. Відтак, вважає, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Захисник з обвинуваченим в судовому засіданні просили змінити останньому запобіжний захід на домашній арешт у нічний час, а саме з 22 год. 00 хв. по 07 год. 00 хв. з вилученням паспорта громадянина України для виїзду за кордон, оскільки підозра є необґрунтованою, обвинувачений повністю примирився з потерпілим, відшкодувавши йому матеріальну та моральну шкоду у розмірі 5000 грн., наведені прокурором ризики, передбачені ст. 177 КПК України, є надуманими і не відповідають дійсності. Обвинувачений позитивно характеризується за місцем проживання, одружений, на його утриманні перебувають троє малолітніх дітей. Просили застосувати домашній арешт за адресою АДРЕСА_3 , оскільки таке житло на праві власності належить дружині обвинуваченого, щодо якого надали письмові докази. Подали заяву, згідно якої ОСОБА_7 , яка є дружиною обвинуваченого, надала дозвіл на проживання останнього за згаданою адресою. Пояснили, що події, які відбулися між обвинуваченим та потерпілим, виникли із-за непорозумінь щодо інструменту, який ними спільно використовувався при роботі на будівництві. Захисник ОСОБА_5 подав письмове клопотання аналогічного змісту.
Потерпілий в судовому засіданні просить не застосовувати щодо обвинуваченого тримання під вартою, оскільки вони примирилися і завдана шкода йому частково відшкодована. Події, які відбулися між ним та обвинуваченим, виникли із-за непорозумінь щодо інструменту, який ними спільно використовувався при роботі на будівництві.
Розглянувши клопотання та матеріали обвинувального акту, заслухавши думку присутніх сторін кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення ; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Частиною 1 статті 197 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Положеннями ч. 1 та ч. 3 ст. 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Особа ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, перебуваючи на волі матиме можливість перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, щодо нього є наявність обґрунтованої підозри, а також існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що свідчить про неможливість запобігання цим та іншим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Обґрунтованість наявної підозри встановлено наданим суду обвинувальним актом у відповідності до якого ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
Згідно п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про його незначний ступінь, який може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Летельє проти Франції» (Letellie v France, рішення від 26 червня 1991 року) «особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які роблять виправданим попереднє затримання, принаймні, протягом певного часу».
Пунктом 2 частини 5 статті 182 КПК України встановлено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у розмірі від двадцяти до вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Частиною 3 статті 315 КПК України передбачено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Що стосується передбаченого ч. 4 ст. 183 КПК України права суду не визначати розміру застави щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, слід зазначити, що з врахуванням позиції потерпілого, анкетних даних обвинуваченого, який має утриманні трьох малолітніх дітей, доцільним є визначити розмір застави.
Клопотання захисника та обвинуваченого в частині застосування домашнього арешту не може бути задоволено судом, оскільки ОСОБА_7 , заяву якої подано в судовому засіданні, не викликалася і не забезпечена стороною захисту з метою підтвердження поданої нею згоди на проживання у належному їй на праві власності майні.
З врахуванням викладеного, позиції потерпілого, клопотання прокурора слід задовольнити частково та обрати обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме до 25 вересня 2022 року включно з визначенням застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 74430 грн.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 197, 315, 369, 370, 371, 372, 376 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, а саме до 25 вересня 2022 року включно з визначенням застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 74430 грн.
Роз'яснити, що обвинувачений або заставодавець (фізична або юридична особа) мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок суду в розмірі, визначеному в ухвалі суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, обвинувачений ОСОБА_4 буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Покласти на ОСОБА_4 у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою суду за першим викликом;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або перебування;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку її дії.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлений 27 липня 2022 року.
Суддя ОСОБА_1