26 липня 2022 року
м. Київ
справа №826/6664/17
адміністративні провадження №К/9901/17230/19, №К/9901/16813/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,
при секретарі судового засідання Кравченко Т.М.,
за участю представників:
позивача - Попова Р.В.,
відповідача - Пріцака І.Є.,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (Міністерства фінансів України) - Іщенка Р.А.,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк») - Яковенка О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в суді касаційної інстанції заяву представника позивача - Компанії Тріантал Інвестментс ЛТД про відвід колегії суддів Верховного Суду у складі: судді-доповідача Рибачука А.І., суддів Тацій Л.В., Бучик А.Ю. від розгляду справи № 826/6664/17
за позовом Компанії Тріантал Інвестментс ЛТД до Національного банку України (далі - НБУ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Міністерство фінансів України, Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» (далі - ПАТ«КБ «Приватбанк») про визнання протиправним та скасування розпорядження, визнання протиправними дій, провадження у якій відкрито
за касаційними скаргами НБУ та ПАТ «КБ «Приватбанк»
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2018, ухвалене у складі колегії суддів: головуючого судді Огурцова О.П., суддів Арсірія Р.О., Кузьменка В.А. та
постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2019, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Собківа Я.М., суддів Ісаєнка Ю.А., Файдюка В.В.,
22.05.2017 Компанія Тріантал Інвестментс ЛТД (TRIANTAL INVESTMENTS LTD) звернулась до суду з позовом, у якому, з урахуванням відкликаних та уточнених позовних вимог, просила:
визнати протиправним та скасувати розпорядження НБУ від 17.10.2016 №4274-р «Про організацію перевірки ПАТ «КБ «Приватбанк»;
визнати протиправними дії НБУ щодо нескладення та ненадання керівникові ПАТ КБ «Приватбанк» одного з екземплярів довідки про перевірку ПАТ «КБ«Приватбанк» та звіту про інспектування ПАТ «КБ «Приватбанк», станом на 18.12.2016.
В обґрунтування заявлених позовних вимог Компанія Тріантал Інвестментс ЛТД посилалась на те, що оспорюване розпорядження НБУ прийнято безпідставно та з порушенням вимог статті 71 Закону України від 07.12.2000 № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» (далі - Закон № 2121-III), пунктів 1.2, 1.8, 1.9 Положення про організацію і проведення інспекційних перевірок, затвердженого постановою Правління НБУ від 17.07.2001 №276 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних відносин; далі - Положення № 276). Крім того, позивач посилався на те, що на момент прийняття рішення щодо неплатоспроможності ПАТ «КБ «Приватбанк» інспекційна перевірка ПАТ «КБ «Приватбанк» не була завершена, а її результати не були оформлені звітом, що позбавило керівництво банку, акціонерів можливості реалізувати право на надання пояснень/заперечень щодо виявлених порушень під час вказаної перевірки.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 02.03.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2019, задовольнив позовні вимоги.
14.06.2019 НБУ та 19.06.2019 ПАТ «КБ «Приватбанк» звернулись до Верховного Суду із касаційними скаргами, у яких, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просять скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2019, ухвалити нове рішення - про відмову у задоволенні позовних вимог.
Верховний Суд ухвалами від 25.06.2019 та від 08.07.2019 відкрив касаційні провадження за касаційними скаргами ПАТ КБ «Приватбанк» та НБУ, відповідно, та витребував матеріали справи із суду першої інстанції першою ухвалою.
23.07.2019 та 31.07.2019 від позивача до суду касаційної інстанції надійшли відзиви на касаційні скарги ПАТ «КБ «Приватбанк» та НБУ, відповідно, у яких Компанія Тріантал Інвестментс ЛТД просить залишити їх без задоволення, а оскаржувані відповідачем та третьою особою, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача судові рішення - без змін.
Ухвалами від 08.07.2022 Верховний Суд призначив касаційний розгляд справи у судовому засіданні на 26.07.2022.
У судовому засіданні представником позивача було завлено про відвід колегії суддів Верховного Суду у складі: судді-доповідача Рибачука А.І., суддів Тацій Л.В., Бучик А.Ю. від розгляду справи № 826/6664/17 за вищевказаним позовом у касаційному порядку.
Вказана заява мотивована наявністю обставин, які, на думку представника позивача, викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, які полягають у тому, що колегія суддів, яка розглядає цю справу ухвалою від 24.11.2021 передавала її на розгляд Великої Палати Верховного Суду, з підстави визначеної частиною п'ятою статті 346 КАС України, чим фатично намагалась самоусунутись від розгляду цієї справи, однак ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 22.12.2021 була повернута для подальшого розгляду цій же колегії суддів з підстав відсутності у ній виключної правової проблеми, а також у зв'язку із, на думку представника позивача, специфічною процесуальною поведінкою цієї колегії суддів під час судового засідання 26.07.2022, яка виразилась у відмові у задоволенні заявлених під час цього судового засідання клопотань про зупинення провадження у справі, про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та на розгляд Об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Оцінюючи доводи поданої представником позивача заяви про відвід колегії суддів Верхоний Суд виходить із такого.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначається Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Положення частин першої, другої статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме:
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Слід зазначити, що головна мета відводу - це гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, водночас, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, існує необхідність доведення стороною наявності відповідних суб'єктивних та об'єктивних критеріїв.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Верховний Суд зауважує, що з урахуванням положень пункту 1 статті 6 Конвенції , наявність безсторонності суду має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
При об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду.
Разом з цим, Верховний Суд зазначає, що суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Як видно зі змісту заяви про відвід колегії суддів, заявник фактично висловлює незгоду з ухвалами цієї колегії суддів, постановленими з процесуальних питань, у тому числі під час розгляду справи 26.07.2022.
Однак, Верховний Суд звертає увагу на те, що частиною четвертою статті 36 КАС України чітко передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
При цьому Верховний Суд зазначає, що визначені заявником обґрунтування підстав для відводу колегії суддів - ухвали, постановлені цією колегією суддів з процесуальних питань, регламентованих положеннями КАС України свідчать саме про незгоду представника позивача з прийнятими рішеннями вказаною судовою колегією, оскільки зміст заяви про відвід зводиться до оцінки представником позивача постановлених ухвал Верховного Суду та їх законності з точки зору заявника.
На думку Суду, наведені у заяві про відвід обставини не можуть свідчити про необ'єктивність суддів Рибачука А.І., Бучик А.Ю. та Тацій Л.В. під час прийняття відповідних процесуальних рішень та розгляду цієї справи, оскільки дії суду при вирішенні процесуальних питань, що виникають під час розгляду справи та характер прийнятих судових рішень не можуть вважатися обставинами, які викликають сумнів в безсторонності судді та бути підставою для їх відводу.
Суд наголошує, що відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Втім, будь-яких об'єктивних доказів, які б підтверджували упередженість або необ'єктивність суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Рибачука А.І., Бучик А.Ю. та Тацій Л.В. під час розгляду цієї справи заявник не надає.
Таким чином, висловлені заявником сумніви щодо необ'єктивності та посилання на невідповідність суддів принципам неупередженості не підтверджуються фактичними обставинами та доказами.
Суд також звертає увагу на відсутність інших підстав, передбачених статтями 36, 37 КАС України, які б унеможливлювали участь у розгляді справи суддів Рибачука А.І., Бучик А.Ю. та Тацій Л.В. і викликали б необхідність їх відводу.
З урахуванням зазначеного, заява представника позивача про відвід колегії суддів Верховного Суду у складі: судді-доповідача - Рибачука А.І., суддів Тацій Л.В., Бучик А.Ю. від розгляду справи № 826/6664/17 задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 36, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,
Відмовити у задоволенні заяви представника позивача - Компанії Тріантал Інвестментс ЛТД - Попова Р.В. про відвід колегії суддів Верховного Суду у складі: судді-доповідача - Рибачука А.І., суддів Тацій Л.В., Бучик А.Ю. від розгляду справи № 826/6664/17 за позовом Компанії Тріантал Інвестментс ЛТД до Національного банку України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Міністерство фінансів України, Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк», про визнання протиправним та скасування розпорядження.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.І. Рибачук
А.Ю. Бучик
Л.В. Тацій,
Судді Верховного Суду