27 липня 2022 року
м. Київ
справа №640/25117/19
адміністративне провадження №К/9901/5620/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2021 у справі № 640/25117/19 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
Офісом Генерального прокурора подано касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2021 у справі № 640/25117/19. Крім того, заявлено клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень у справі до закінчення касаційного провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 14.04.2021 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено десятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття касаційного провадження для подання, зокрема, заперечень щодо заявленого скаржником клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.
Позивачем заперечень щодо заявленого Офісом Генерального прокурора клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень не подано.
За приписами пунктів 2, 3, 4, 5 частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи; вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції; вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються; вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи.
Згідно із частиною першою статті 375 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення постановляється ухвала (частина друга статті 375 Кодексу адміністративного судочинства України).
Вирішуючи заявлене Офісом Генерального прокурора клопотання, суд виходить з того, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Для зупинення виконання оскаржуваного судового рішення або зупинення його дії, які допускаються як виняток, повинні бути вагомі причини. Причини, наведені заявником не вказують на необхідність задоволення вказаного клопотання та не можуть бути підставою для зупинення виконання судових рішень, які набрали законної сили.
Отже, у задоволенні клопотання Офісу Генерального прокурора про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень слід відмовити.
Також, під час проведення підготовки справи до касаційного розгляду встановлено, що Офісом Генерального прокурора заявлено клопотання про розгляд справи за участю його представника.
Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25.04.2002 у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Верховний Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи № 640/25117/19 шляхом надсилання процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Аналогічний висновок викладений в ухвалі Великої Палати Верховного суду від 24.01.2020 у справі № 9901/491/19 (11-1189заі19).
В порядку, встановленому статтею 340 Кодексу адміністративного судочинства України, проведені необхідні підготовчі дії з підготовки справи до касаційного розгляду, у тому числі вирішено питання про можливість її розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Керуючись статтями 248, 340, 345, 375 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Відмовити в задоволенні клопотання Офісу Генерального прокурора про зупинення виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2020 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2021 у справі № 640/25117/19.
У задоволенні клопотання Офісу Генерального прокурора про розгляд справи за участю його представника відмовити.
Закінчити підготовку даної справи до касаційного розгляду.
Призначити справу до розгляду у порядку письмового провадження з 28.07.2022 в приміщенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за адресою: вул. Московська 8, корп. 5, м. Київ.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Ж.М. Мельник-Томенко