Справа № 539/1813/22
Провадження № 3/539/748/2022
27 липня 2022 року м.Лубни
Суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Просіна Я.В., розглянувши матеріали справи про адміністративні правопорушення, що надійшли з Управління патрульної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 КУпАП,
встановив:
24.02.2022 року о 09 год. 30 хв. на 202 км на а/д Київ-Харків-Довжанський водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом ВАЗ 21093 державний номерний знак НОМЕР_1 здійснюючи маневр розвороту ліворуч, не впевнився в безпечності маневру та здійснив зіткнення з транспортним засобом Шкода Октавіа державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався в зустрічному напрямку по головній дорозі. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб отримав механічне пошкодження з матеріальними збитками, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП не відноситься до правопорушень, по яким є обов'язковою присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав, просив суворо не карати.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя визнає доведеним, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, та його вина підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 230407 від 09 липня 2022 року (а.с. 2); схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 24 лютого 2022 року, складеної за участі водія ОСОБА_1 (а.с. 3); поясненнями ОСОБА_1 щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася за його участі (а.с. 4).
Беручи до уваги вищевикладені обставини і врахувавши досліджені по справі докази, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 124 КУпАП, а саме порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Окрім того, згідно з ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Верховний Суд у своїй постанові від 11 липня 2018 року (справа № 308/8763/15-а провадження № К/9901/12342/18) зауважив, що визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов'язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб'єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. При цьому наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення. Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні. Таким чином, при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Адміністративне правопорушення було вчинено 24 лютого 2022 року, а отже, строк для накладення адміністративного стягнення, який складав три місяці з дня вчинення правопорушення, сплив 24 травня 2022 року.
15 липня 2022 року вказаний протокол про адміністративні правопорушення надійшов до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області.
Строк накладення адміністративного стягнення у справах про адміністративні правопорушення це певний період часу, протягом якого дія чи подія мають юридичне значення. Цей строк не поновлюється і не продовжується і є гарантією того, що будь-які дії щодо притягнення особи до відповідальності після його закінчення мають бути припинені.
Закриття провадження у справі за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП є імперативною нормою і по своїй суті є формою відмови держави від юридичного переслідування особи за вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно дост.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Суд враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
Отже, оскільки на момент розгляду справи спливли строки накладення адміністративного стягнення, передбачені статтею 38 КпАП України, провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КпАП України.
Згідно з ч. 2 ст. 284 КУпАП постанова про закриття виноситься при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 38, 247, ч. 1 п. 7 280, 283, 284 КУпАП, суддя
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, у відношенні ОСОБА_1 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Я.В. Просіна