27 липня 2022 року
м. Київ
справа №826/15677/15
адміністративне провадження № К/990/19032/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача: Мороз Л.Л.,
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
перевіривши касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «Банк «Київська Русь» з ринку на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.04.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2022 у справі № 826/15677/15 за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
У 2015 році ОСОБА_5 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» щодо не включення ОСОБА_5 до переліку вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами, відповідно до договору банківського рахунку № 26437-44.3 від 19.03.2015;
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» включити ОСОБА_5 до переліку вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами, відповідно договору банківського вкладу № 26437-44.3 від 19.03.2015.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.07.2020, замінено позивачку ОСОБА_5 на її спадкоємців ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , замінено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова О.Ю. на Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Стрюкову І.О., а також прийнято до розгляду уточнені позовні вимоги:
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» включити ОСОБА_2 до переліку вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладом, відповідно до договору банківського рахунку № 26437-44.3 від 19.03.2015 у розмірі 133 333,33 гривень;
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» включити ОСОБА_3 до переліку вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладом, відповідно до договору банківського рахунку № 926437-44.3 від 19.03.2015 у розмірі 33 333,33 гривень;
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Демченка Р.З. до переліку вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь» які мають право на відшкодування коштів за вкладом, відповідно до договору банківського рахунку № 26437-44.3 від 19.03.2015 у розмірі 33 333,33 гривень.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.04.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2022, позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» щодо формування повного переліку вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь» у частині не включення до нього ОСОБА_5 , як вкладника, яка мала право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Банк «Київська Русь» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до договору банківського рахунку № 26437-44.3 у національній валюті від 19.03.2015, укладеного між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ОСОБА_5 ;
- визнано протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо не проведення виплати ОСОБА_2 гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним у ПАТ «Банк «Київська Русь», за договором банківського рахунку № 26437-44.3 від 19.03.2015 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у розмірі 133 333,33 гривень;
- визнано протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо не проведення виплати ОСОБА_3 гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним у ПАТ «Банк «Київська Русь», за договором банківського рахунку № 26437-44.3 від 19.03.2015 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у розмірі 33 333,33 гривень;
- визнано протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо не проведення виплати ОСОБА_4 гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним у ПАТ «Банк «Київська Русь», за договором банківського рахунку № 26437-44.3 від 19.03.2015 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у розмірі 33 333,33 гривень;
- зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснити виплату відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_2 , як вкладнику, який має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до договору банківського рахунку № 26437-44.3 у національній валюті від 19.03.2015, укладеного між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ОСОБА_5 , у розмірі 133 333,33 гривень, як спадкоємиці за законом;
- зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснити виплату відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_2 , як вкладнику, який має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до договору банківського рахунку № 26437-44.3 у національній валюті від 19.03.2015, укладеного між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ОСОБА_5 , у розмірі 33 333,33 гривень, як спадкоємиці за законом;
- зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснити виплату відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_4 , як вкладнику, який має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до договору банківського рахунку № 26437-44.3 у національній валюті від 19.03.2015, укладеного між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ОСОБА_5 , у розмірі 133 333,33 гривень, як спадкоємцю за законом;
- у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «Банк «Київська Русь» з ринку, оскаржив їх у касаційному порядку.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд, дійшов такого висновку.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За приписами пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно із пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
У цій справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору ця справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
У касаційній скарзі скаржник не навів обставин, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.
Таким чином, касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Суд зазначає, що посилання у касаційній скарзі на частину четверту статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження судових рішень прийнятих у малозначній справі, не виключає застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
На підставі вищенаведеного та з урахуванням того, що оскаржувані судові рішення прийнято у справі незначної складності, а передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України виняткові обставини для перегляду Верховним Судом цієї справи в касаційному порядку скаржником належним чином не обґрунтовані у касаційній скарзі та не підтверджені відповідними доказами, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, якими рекомендовано державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення від 19.12.1997 у справі "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії").
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, Суд,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «Банк «Київська Русь» з ринку на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.04.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2022 у справі № 826/15677/15.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач Л.Л. Мороз
Судді А.І. Рибачук
Л.В. Тацій