27 липня 2022 року
м. Київ
справа № 686/2636/17
адміністративне провадження № К/9901/207/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 686/2636/17
за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 вересня 2017 року (суддя Логінова С.М.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року (головуючий суддя Совгира Д.І., судді: Курко О.П., Білоус О.В.),
В лютому 2017 року ОСОБА_1 (далі також - позивачка) звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому (далі також - відповідач, Управління), в якому просила:
- визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому щодо проведення перерахунку її пенсії на виконання постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області по справі №686/17492/16-а з 30.08.2016;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому здійснити перерахунок та виплату пенсії, призначеної за Законом України «Про державну службу» на виконання постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області по справі №686/1792/16-а з 30.08.2016.
В обґрунтування позовних вимог вказала, що, виконуючи постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19.09.2016 у справі №686/17492/16-а, Управління протиправно здійснило перерахунок її пенсії з 30.08.2016.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12.09.2017, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017, у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Судами встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому ОСОБА_1 з 04.12.2012 призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу».
Оскільки розмір заробітної плати за посадою головного контролера-ревізора, з якої позивачці було призначено пенсію, збільшився, розмір її пенсії, розрахований за Законом України «Про державну службу» значно перевищує розмір пенсії за віком, то 03.08.2016 остання звернулася до відповідача із заявою, в якій просила здійснити розрахунок її пенсії за Законом України «Про державну службу» з урахуванням довідки про заробітну плату, виданої Державною фінансовою інспекцією 29.07.2016 №80 й у разі, якщо її розмір буде більшим, ніж розмір пенсії за віком, перевести її на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» з розрахунку 80% заробітної плати.
Листом від 17.08.2016 № 411/Г-12 позивачці відмовлено у розрахунку пенсії та переведенні на пенсію державного службовця.
Оскільки заяву позивачки від 03.08.2016 не було задоволено, то 19.08.2016 вона повторно звернулася до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому із аналогічною заявою, на яку 01.09.2016 отримала відмову.
Не погодившись з такими діями відповідача, позивачка звернулася до суду з позовом.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19.09.2016 у справі №686/17492/16-а зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому провести позивачці з 04.04.2016 перерахунок пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993 (у редакції, чинній на дату призначення пенсії) в розмірі 80% із суми заробітної плати 8277 грн. 30 коп., зазначеної у довідці Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області №80 від 29.07.2016.
На виконання вказаної постанови суду розпорядженням начальника Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому №856145 від 06.01.2017 здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , призначеної відповідно до Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 (у редакції, чинній на час призначення пенсії) в розмірі 80% із суми заробітної плати 8277 грн. 30 коп., зазначеної у довідці № 80 від 29.07.2016.
Сума, згідно проведеного перерахунку у розмірі 26826,15 грн. за період з 04.04.2016 по 09.05.2016 та з 30.08.2016 по 31.12.2016, виплачена позивачці в січні 2017 року.
Згідно заяви ОСОБА_1 від 10.05.2016 вона з 10.05.2016 отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно заяви від 30.08.2016 позивачку переведено на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу".
У період з 10.05.2016 по 29.08.2016 позивачка отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо проведення перерахунку пенсії на виконання постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19.09.2016 у справі №686/17492/16-а з 30.08.2016, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з обґрунтованості дій відповідача щодо здійснення перерахунку пенсії позивачки саме з 30.08.2016.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вважаючи їх такими, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
В касаційній скарзі наполягає на протиправності дій відповідача щодо здійснення перерахунку її пенсії з 30.08.2016, а не з 03.08.2016 - дати подання заяви, в якій, крім іншого, порушено питання переведення позивачки з одного виду пенсії на інший.
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог такої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів першої й апеляційної інстанцій, які просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів виходить із такого.
У справі, яка розглядається, суди встановили, що відповідачем на виконання постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19.09.2016 у справі №686/17492/16-а проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , призначеної відповідно до Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 в розмірі 80% із суми заробітної плати 8277 грн. 30 коп., зазначеної у довідці № 80 від 29.07.2016, за період з 04.04.2016 по 09.05.2016 та з 30.08.2016.
Колегія суддів вважає, що спірні правовідносини у цій справі виникли у зв'язку із неналежним, на думку позивачки, виконанням відповідачем постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19.09.2016 у справі №686/17492/16-а, яка набрала законної сили.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно із частиною першою статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Аналіз зазначених норм свідчить, що процесуальним законодавством визначено декілька видів судового контролю за виконанням судового рішення, такі як зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (стаття 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України).
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Як свідчать матеріали справи, перерахунок пенсії позивачки зумовлено виконанням постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19.09.2016 у справі №686/17492/16-а.
Заявлений у цій справі позов фактично спонукає суд адміністративної юрисдикції вдатися до перевірки належності виконання рішення суду, що набрало законної сили, і у випадку встановлення неналежності його виконання повторно зобов'язати відповідача вчинити тотожні дії.
Отже, у спірних правовідносинах мають місце обставини, з якими стаття 383 КАС України пов'язує наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
За вказаних обставин, якщо позивачка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися її права, свободи чи інтереси, то вона повинна був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред'являти новий адміністративний позов.
У зв'язку з цим, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Суди попередніх інстанцій у цій справі при вирішенні спору не дослідили характер правовідносин, що виникли між сторонами та не звернули увагу, що підставою звернення до суду з цим позовом є невиконання судового рішення, та як наслідок допустили порушення норм процесуального права, яке полягає у незастосуванні спеціальних правових норм, які передбачені у статті 383 КАС України.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Спір у справі, що розглядається, є тотожним спору у справі № 686/17492/16-а, оскільки він виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування оскаржуваних судових рішень та закриття провадження у справі.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 вересня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року у справі №686/2636/17 - скасувати.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - закрити.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та не оскаржується.
СуддіЛ.Л. Мороз А.Ю. Бучик А.І. Рибачук