27 липня 2022 року
м. Київ
справа №П/811/1656/16
адміністративне провадження № К/9901/52095/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду в касаційній інстанції адміністративну справу № П/811/1656/16
за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області про скасування припису, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 05.03.2018 (головуючий суддя Шальєва В.А., судді: Білак С.В., Олефіренко Н.А.),
В листопаді 2016 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області (далі також - відповідач, Управління ДАБІ у Кіровоградській області) про скасування припису № 178/2016-Кл від 21.06.2016 про демонтування (знесення) самочинно збудованої будівлі за адресою: АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовано порушенням посадовими особами відповідача порядку проведення позапланової перевірки, зокрема, підставою для проведення такої перевірки вказано заяву гр. ОСОБА_2 та наказ №976 від 08.09.2015 «Про удосконалення роботи із здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю», однак, останній не є індивідуальним (не вирішує заяву гр. ОСОБА_2 ), а лише надає право керівникам територіальних підрозділів підписувати направлення на проведення перевірок й направляти інспекторів. Відтак, відсутність наказу індивідуальної дії, як того вимагає пункт 16 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 року №698, дає підстави стверджувати, що перевірка є протиправною, а складені за результатом її проведення документи підлягають скасуванню.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.11.2017, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2018, в задоволенні позову відмовлено.
Так, судами встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки під АДРЕСА_2 , а також власником житлового будинку, розташованого у АДРЕСА_3 .
На цих суміжних земельних ділянках позивачем здійснюється будівництво багатоповерхового будинку.
До Управління ДАБІ у Кіровоградській області 10.06.2016 надійшло звернення жителя будинку АДРЕСА_4 ОСОБА_2 від 09.06.2016 про порушення позивачем вимог містобудівного законодавства під час виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_3 , що призводить до порушення його прав, як власника сусіднього домоволодіння.
Посадовими особами Управління ДАБІ у Кіровоградській області на підставі направлення №669 від 21.06.2016 проведено позапланову перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства під час виконання будівельних робіт на об'єкті: "Виконання будівельних робіт по АДРЕСА_3".
Перевірка проведена у присутності ОСОБА_1 , як замовника будівництва.
За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил №608/2016-Кд від 21.06.2016, у якому зазначено, що ОСОБА_1 , який виступає замовником, збудовано трьохповерхову капітальну будівлю з цокольним та мансардним поверхами по АДРЕСА_3 . Будівельні роботи виконуються без зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт, чим порушено п.2 ч.1 ст.34, ч.1 ст.36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Категорія складності об'єкта містобудування - ІІ.
Водночас, 21.06.2016 головним інспектором будівельного нагляду Управління ДАБІ у Кіровоградській області Чередніковим Є.В. щодо позивача складено протокол №134/2016-Кд про адміністративне правопорушення, яким встановлено порушення позивачем ч.7 ст.96 КУпАП, та припис №178/2016-Кд від 21.06.2016 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, з вимогою демонтувати (знести) самочинно збудовану будівлю до 21 вересня 2016 року.
У зв'язку з відмовою позивача від отримання зазначених вище документів, про що у них зроблено відповідний запис, останні 22.06.2016 направлені ОСОБА_1 поштою рекомендованим листом з повідомленням, проте поштове відправлення повернуто через неможливість вручення його адресату.
Постановою головного інспектора будівельного нагляду Управління ДАБІ у Кіровоградській області Череднікова Є.В. №151/2016-Кд від 06.07.2016 за результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.7 ст.96 КУпАП (виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт), та накладено штраф у розмірі 8500 грн. Вказаний штраф 13.07.2016 сплачений позивачем.
Вважаючи припис №178/2016-Кд від 21.06.2016 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, з вимогою демонтувати (знести) самочинно збудовану будівлю до 21 вересня 2016 року протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, висновки якого підтримав апеляційний суд, виходив з дотримання відповідачем порядку призначення та проведення позапланової перевірки та правомірності прийняття рішень за результатами такої перевірки.
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, вважаючи її такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, без належної оцінки усіх доводів сторін та усіх обставин справ, просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
В касаційній скарзі позивач наголошує на порушенні порядку проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, оскільки така перевірка здійснена без видання індивідуального наказу на її проведення.
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог такої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення суду апеляційної інстанції просив залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Так, спірним питанням у даній справі є правомірність проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил без видання індивідуального наказу на проведення такої перевірки.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами 1, 2 статтею 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (тут і надалі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Пунктом 9-1 Розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" установлено, що на період до утворення (визначення) місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування органів державного архітектурно-будівельного контролю повноваження, визначені цим Законом, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Згідно з пунктами 1, 3, 7 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 294 від 09.07.2014 року, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Основними завданнями Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи.
Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 року затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Відповідно до пунктів 3, 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Згідно з пунктом 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
Як вже було зазначено у цій постанові, судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для призначення позапланової перевірки позивача слугувало звернення гр. ОСОБА_2 від 10.06.2016 про порушення ОСОБА_1 вимог містобудівного законодавства під час виконання будівельних робіт, як це передбачено пунктом 7 Порядку №553.
У зв'язку з цим начальником Управління ДАБІ у Кіровоградській області 21.06.2016 посадовим особам Управління видано направлення на проведення позапланової перевірки №669.
Пред'явивши позивачу направлення та службові посвідчення, посадові особи відповідача були допущені до проведення перевірки.
Як вже було вказано, позивач обґрунтовує незаконність проведення позапланової перевірки відсутністю індивідуального наказу Держархбудінспекції про її призначення, посилаючись, при цьому, на пункт 16 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 року №698, згідно з яким позапланова перевірка проводиться на підставі наказу Держархбудінспекції та направлення на проведення перевірки.
Водночас, суди попередніх інстанцій прийшли до вірного висновку, що згаданий Порядок, який розроблений на виконання частини 2 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", не поширюється на спірні правовідносини, позаяк визначає механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду.
За визначенням, наведеним у частині 2 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", державний архітектурно-будівельний нагляд - сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.
Натомість, спірні правовідносини виникли у зв'язку зі здійсненням відповідачем державного архітектурно-будівельного контролю і регулюються Порядком №553, яким для проведення позапланової перевірки суб'єкта містобудування, за наявності передбачених цим Порядком підстав, не вимагається видання органом державного архітектурно-будівельного контролю наказу про її проведення.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що направлення №669 від 21.06.2016 оформлене відповідно до вимог додатку 9 до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 №240 "Про затвердження форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
У цьому направленні як підставу для проведення позапланової перевірки позивача вказано звернення ОСОБА_2 від 10.06.2016 та наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України №976 від 08.09.2015.
Зі змісту наказу Держархбудінспекції №976 від 08.09.2015 "Про удосконалення роботи із здійсненням заходів державного архітектурно-будівельного контролю" вбачається, що ним уповноважено керівників (їх заступників) територіальних органів - структурних підрозділів апарату Держархбудінспекції - департаментів та управлінь Державної архітектурно-будівельної інспекції в областях, у тому числі Управління ДАБІ у Кіровоградській області, направляти головних інспекторів будівельного нагляду на проведення планових та позапланових перевірок на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також підписувати направлення на проведення планових та позапланових перевірок, на період до утворення (визначення) відповідних структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Відтак, як правильно констатовано судами попередніх інстанцій, посилання на вказаний наказ у направленні №669 від 21.06.2016 не суперечить нормам чинного законодавства, а також узгоджується з завданнями та повноваженнями відповідача, як територіального органу Держархбудінспекції та органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Наведене в контексті змісту встановлених фактичних обставин у цій справі свідчить про правильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, відсутність порушень норм процесуального права й необґрунтованість вимог касаційної скарги.
Всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами попередніх інстанцій, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.
Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 05 березня 2018 року у справі №П/811/1656/16 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.Л. Мороз А.Ю. Бучик А.І. Рибачук