27 липня 2022 року
м. Київ
справа №160/7358/21
адміністративне провадження №К/990/17950/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,
суддів: Тацій Л.В., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Комунального підприємства «Транспортна інфраструктура міста» Дніпровської міської ради на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року у справі № 160/7358/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЛ РТ» до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, треті особи: Департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство «Дніпротранскомплекс» Дніпровської міської ради, Департамент транспорту та транспортної інфраструктури Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство «Транспортна інфраструктура міста» Дніпровської міської ради, про визнання нечинним та скасування рішення, -
Як вбачається з касаційної скарги та відомостей Єдиного Державного реєстру судових рішень, Товариство з обмеженою відповідальністю «СІЛЛ РТ» звернулося до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, треті особи: Департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство «Дніпротранскомплекс» Дніпровської міської ради, Департамент транспорту та транспортної інфраструктури Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство «Транспортна інфраструктура міста» Дніпровської міської ради, про визнання нечинним та скасування рішення.
Рышенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2021 року у задоволенні позовної заяви відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2021 року скасовано.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЛ РТ» задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 442 від 29 квітня 2021 року в частині анулювання (скасування) погодження на розміщення реклами на транспорті комунальної власності щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЛ РТ» (пункти додатку до рішення 56-109).
У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
Комунальне підприємство «Транспортна інфраструктура міста» Дніпровської міської ради звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року та залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2021 року.
Також скаржник заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, посилається на те, що касаційну скаргу подано у межах тридцятиденного строку з моменту отримання ним повного тексту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.
Вирішуючи клопотання щодо поновлення строку касаційного оскарження, Суд виходить з такого.
Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів із дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Скаржник пропустив строк на касаційне оскарження, передбачений ч. 1 ст. 329 КАС України, оскільки оскаржувана постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду ухвалена 05 жовтня 2021 року, складена 06 жовтня 2021 року, строк на подання касаційної скарги закінчився 05 листопада 2021 року.
Проте, Комунальне підприємство «Транспортна інфраструктура міста» Дніпровської міської ради з касаційною скаргою звернувся до Верховного Суду 13 липня 2022 року, тобто поза межами строку, встановленого ч. 1 ст. 329 КАС України.
Поважних причин щодо пропуску строку звернення до Верховного Суду із касаційною скаргою понад 8 місяців не зазначає.
Суд звертає увагу, що згідно з усталеної практики Верховного Суду, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
За викладених обставин, скаржнику слід надати заяву про поновлення строку на касаційного оскарження судового рішення апеляційної інстанції, в якій необхідно вказати поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження та надати докази на їх підтвердження.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Приписами пп. 1-4 ч. 4 ст. 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
У разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 4 ст. 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 4 ст. 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у ч. ч. 2 і 3 ст. 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.
Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що у скарзі, як підставу касаційного оскарження судових рішень зазначено відсутність правового висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини четвертою статті 328 КАС України).
Втім, скаржник не зазначив, які саме норми права потребують висновку Верховного Суду щодо питання їх застосування, а лише навів фактичні обставини справи, цитати нормативних актів та про незгоду з рішеннями судів.
Скаржник має чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Крім того, у разі подання касаційної скарги на підставі зазначеного пункту частини четвертої статті 328 КАС України, указана скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування мало вирішуватись судами попередніх інстанцій в межах підстав та предмета позову, але суди не надали йому відповідної правової оцінки у судових рішеннях або надали, як на думку скаржника, неправильно.
Таким чином, лише посилання заявника на відсутність висновків Верховного Суду, не є підставою для відкриття касаційного провадження.
Також, в касаційній скарзі позивач посилається на те, що дана справа підлягає касаційному оскарженню на підставі підпункту «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, зазначаючи, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Водночас, якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, то у ній мають зазначатися, щонайменше, новітні, проблемні, засадничі, раніше ґрунтовно не досліджуванні питання права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин. Разом з цим, скаржник таких питань права у своїй касаційній скарзі не наводить.
Крім того, згідно положень частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено, що з 01 січня 2021 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 2 270,00 грн.
Згідно пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З касаційної скарги вбачається, що позивач є юридичною особою, звернувся до суду у 2021 році та заявив одну позовну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, розмір судового збору за подання касаційної скарги у даній справі становить 4540 грн (2270 грн х 200 %).
Усупереч наведеному скаржник не додав до касаційної скарги документ про сплату судового збору у розмірі, визначеному Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції: документа про сплату судового збору у розмірі 4540 грн; зазначення обґрунтованих підстав касаційного оскарження судового рішення з урахуванням виключних підстав касаційного оскарження передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, заяви про поновлення строку на касаційного оскарження судового рішення апеляційної інстанції, в якій необхідно вказати поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження та надати докази на їх підтвердження.
Також скаржнику слід роз'яснити, що у разі неподання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження або якщо наведені підстави для поновлення строку будуть визнані Судом неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено (п. 4 ч. 1 ст. 333 КАС України).
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/Печер. р-н/22030102 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007 Код класифікації доходів бюджету 22030102 Найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055) Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, у разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України.
Відповідно до положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 248, 329, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу Комунального підприємства «Транспортна інфраструктура міста» Дніпровської міської ради на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року у справі № 160/7358/21 - залишити без руху.
Надати скаржнику строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що невиконання в установлений судом строк вимог цієї ухвали щодо поновлення строку на касаційне оскарження є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі, у разі неусунення недоліків в іншій частині - касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець
Судді Л. В. Тацій
С. Г. Стеценко